Подано стислі історичні відомості про трагічні події доби українського руху за незалежність - бої з більшовицькими загонами під Крутами (невеликою залізничною станцією) наприкінці 1918 р. Наведено історичне свідчення про один з виступів О.Вертинського - виконання трагічної пісні "Баллада про мальчиков", присвяченої цим подіям.

Представлены кратко исторические сведения о трагических событиях эпохи украинского движения за независимость - боях с большевистскими отрядами под Крутами (небольшой железнодорожной станцией) в конце 1918 г. Приведено историческое свидетельство об одном из выступлений А.Вертинского - исполнении трагической песни "Баллада про мальчиков", посвященной этим событиям.

Розглянуто творчість О. М. Вертинського. На матеріалі його творів виявлено систему уявлень про автора ліричного тексту, в межах яких тип "автора-вигнанця" стає репрезентативним. Проаналізовано творчість поета в категоріях "суспільство", "театр", "Батьківщина", "дитинство". В ході аналізу виявлено характерні для артиста опозиції: "Я - Вони" (доеміграційний період), "Ми - Вони" (період еміграції), "Я - Вони" (щодо повернення на Батьківщину). Наведено приклади з віршів. Як результат проведеної роботи О. М. Вертинського віднесено до типу "автора-вигнанця".

Проанализированы особенности конструирования многомерного образа мира в различных масштабах и географических координатах на примере творчества А. Вертинского. Отмечено, что доминирующим в жизнедеятельностном плане у А. Вертинского является его гуманистическая направленность, его сочувствие и сострадание к другому человеку. Выделены следующие образы в мозаике мировоззрения А. Вертинского: образ несчастного, страдающего, обделенного природой и жизнью человека; образы влюбленных в самых разнообразных преломлениях; экзистенционально-эсхатологические образы жизни и смерти, болезней, превратностей судьбы; образы близких людей; метафорические образы животных, природы, стихии; образы городов страны, Родины, исторических событий. Указано, что развивая ту часть авторской концепции, которая прямо связана с изучением творческого восприятия именно на произведениях литературы, расширена гипотеза о конструировании новых образов как о сознательно-бессознательном процессе, опирающемся на целый ряд детерминант. Подчеркнута особая роль ассоциативной сферы на всех ее, пока не поддающихся измерению, уровнях и конфигурациях. Констатирована важность того, насколько в стихах, в поэзии автор может не только объективно описывать что-либо, но, это в данном случае – важнее, отражать именно достоверное свое субъективное отношение (восприятие).

Проаналізовано особливості конструювання багатовимірного образу світу в різних масштабах і географічних координатах на прикладі творчості А. Вертинського. Відзначено, що домінуючим у життєдіяльнісному плані в А. Вертинського є його гуманістична спрямованість, його співчуття і співпереживання до іншої людини. Виділено наступні образи в мозаїці світогляду А. Вертинського: образ нещасної, обділеної природою і життям людини; образи закоханих в найрізноманітніших заломленнях; екзистенційно-есхатологічні образи життя та смерті, хвороб, мінливостей долі; образи близьких людей; метафоричні образи тварин, природи, стихії; образи міст країни, Батьківщини, історичних подій. Зазначено, що розвиваючи ту частину авторської концепції, яка прямо пов'язана з вивченням творчого сприйняття саме на творах літератури, розширено гіпотезу про конструювання нових образів як про свідомо-несвідомий процес, що спирається на цілий ряд детермінант. Підкреслено особливу роль асоціативної сфери на всіх її, поки що непідвладних вимірюванню, рівнях і конфігураціях. Констатована важливість того, наскільки у віршах, у поезії автор може не тільки об'єктивно описувати що-небудь, але, у цьому випадку - важливіше, відображати саме достовірне своє суб'єктивне ставлення (сприйняття).

At the example of A. Vertinskiy's creativity the author analyzes features of constructing multidimensional picture of the world in various scales and geographical coordinates.

Досліджено образно-мотивну структуру й жанрово-стильові особливості творчості О. Вертинського – яскравого й самобутнього явища в історії російської культури першої половини XX ст. Охарактеризовано особливості інтерпретації творчості О. Вертинського в літературознавстві. Уточнено місце й роль його в літературному процесі означеного періоду, зокрема у становленні синтетичного мистецтва, зародженні авторської пісні, що виникла в Росії в 1960 – 1970-ті рр. З'ясовано вплив О. Вертинського на оновлення і розширення виражально-смислових можливостей поезії, проаналізовано форми вираження авторської свідомості в його ліричних текстах. На основі компаративної характеристики літератури Срібного віку з властивим йому синтезом мистецтв і творчості поетів-символістів із характерним для них "аристократичним індивідуалізмом" (Елліс) показано унікальність творчості поета, що полягає у вдалому поєднанні традицій російської літератури початку XX ст. (символізм, футуризм) і власних художніх шукань. Стверджується теза про те, що О. Вертинському вдалося органічно поєднати в поетичному тексті наративний елемент із ліричною сугестивністю, що є його внеском у розвиток російської поезії першої половини XX ст. Підкреслено значення особистості О. Вертинського для гармонійного поєднання пошуків сенсу буття, любові, щастя, повноти життя, гармонії, а також простої й водночас ємної поетичної форми, у якій вони відображені.