Ключ. слова: ants, Formicidae, Myrmica, Himalaya, sexual forms, first descriptions
Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.264.226 Fov

Рубрики:

Formicoidea Мурахи

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше проведено критичний аналіз ліхенофлори Таджикистану, з'ясовано її видовий склад. На підставі порівняльно-флористичного дослідження з'ясовано подібність ліхенофлор субаридних гір, аридних та субаридних середньогір'їв Таджикистану та ізольоване місце ліхенофлори Східного Паміру. Встановлено подібність ліхенофлор Таджикистану та Киргизстану у складі Середньої Азії та Області Древнього Середзем'я. Виявлено провідну роль петрофітону у формуванні флори лишайників Таджикистану, встановлено чисельну перевагу гірськоаридної та монтанної груп видів. На підставі ареалогічного аналізу виявлено досить високу частку у ліхенофлорі досліджуваного регіону вузькоареальних видів. Проведено формаційне дослідження ліхенофлори, встановлено перевагу монтанних та гірськоаридних видів у петрофітоні, а також різко ізольоване положення лишайників лісових флороценотипів серед інших типів рослинності Таджикистану за спектром географічних груп лишайників. Виявлено ендемічні та субендемічні види лишайників Таджикистану та Середньої Азії, встановлено істотну роль автохтонного процесу у видоутворенні у Гірськосередньоазіатській провінції. Визначено вік реліктів ліхенофлори Таджикистану, серед яких виділено третинні неморальні, пліоценові та плейстоценові гірськоаридні релікти. Виявлено історичні та генетичні зв'язки ліхенофлори Таджикистану з ліхенофлорами прилеглих аридних гірських формувань Голарктики (Центральної Азії, Гімалаїв та нагірного Ірану).

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925.16 Bra*55

Рубрики:

Capparales

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.912.25*55

Рубрики:

Poales Poaceae (Gramineae) Злакові

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.926.22*44

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальну проблему - функціонування молодіжного сленгу в художньому постмодерному дискурсі. Основну увагу приділено семантичним і функціональним особливостям сленгової лексики у текстах творів І. Карпи. Запропоновано проаналізований матеріал розподілити на лексико-семантичні групи. До кожної групи наведено приклади з художніх творів І. Карпи ("Bitches Get Everything", "Добло і зло: привиди моєї школи. Планєта Тьолок", "Жовта книга: 50 хвилин. Фройд би плакав. Сни Ієрихона", "Піца "Гімалаї"). У висновках узагальнено специфіку вживання лексики молодіжного сленгу у художньому ідіолекті авторки.

Гірські лісові екосистеми Західних Гімалаїв знаходяться під значним антропогенним тиском через розвиток гідроелектричного проекту (ГЕП). Кілька досліджень висвітлили побічні ефекти ГЕП, але інформації про наслідки діяльності ГЕП на фауну вище за течією навколо дамб немає. Досліджено наслідки будівництва дамб на спільнотах птахів у Західних Гімалаях в Індії, а також реакцію угруповань птахів уздовж градієнту збурень з метою виявлення ключових факторів, що впливають на їх розподіл. Обстежено первинні та вторинні ліси, сільськогосподарські угіддя та порушені внаслідок побудови дамб місця існування. Відповідні змінні включали загальне багатство авіфауни лісових видів, які оцінювалися за допомогою обстеження на точках підрахунку. Пояснювальні змінні включали щільність дерев та чагарників, зімкнутість пологу, інтенсивність турбування та висоту. Багатство видів птахів було вищим за умов, що не підлягали антропогенному впливу, нижчим - на сільськогосподарських об'єктах та найнижчим - на ділянках, що постраждали від ГЕП. Канонічний аналіз кореляції показав, що зімкнутість лісового пологу, щільність чагарнику і антропогенний фактор впливали на поширення птахів. Лісові птахи негативно реагують на будівництво дамб. Запропоновано збільшення чагарникового та деревного покриву в районах, порушених будівництвом дамб для мінімізації втрати місць проживання птахів.

Наведено номенклатурні коментарі та уточнення щодо декількох таксонів родини Chenopodiaceae, які представлені у флорі Гімалаїв і Тибету (Сіцзану) та деяких прилеглих територій і які було нещодавно розглянуто у монографічному опрацюванні родини у цьому регіоні, а також у деяких інших публікаціях. Зокрема, розглянуто ймовірне оригінальне застосування назви Atriplex bengalensis (Chenopodium bengalense). На основі додаткових даних підтверджено, що ця назва (з моменту її публікації і аж до її епітипіфікації у 2014 р.) стосувалася велетенського диплоїда з групи Chenopodium ficifolium, але не гігантського гексаплоїда, здебільшого відомого дотепер як C. giganteum. Тому прийняття нещодавньої номенклатурної пропозиції (Mosyakin, Mandak, 2018) щодо консервації назви C. giganteum із законсервованим типом, який відповідає сучасному розумінню та застосуванню цієї назви, було б найкращим для збереження номенклатурної стабільності. Можливе й номенклатурне рішення, альтернативне до пропозиції відхилити назву A. bengalensis, а саме: законсервувати назву A. bengalensis із законсервованим типом (по суті, відхилити нинішній епітип, який таксономічно відрізняється від лектотипу) і одночасно законсервувати назву C. ficifolium проти C. bengalense. Переглянуто й обговорено номенклатурно парадоксальну ситуацію з назвами Chenopodium pallidum, C. harae та Atriplex pallida (які усі зараз мають розглядатися як гомотипні, як це обгрунтовано у статті Mosyakin, McNeill, 2018), що виникла внаслідок суперечливих лектотипіфікації та епітипіфікації назви C. pallidum. Окреслено можливі варіанти вирішення цієї номенклатурної проблеми, а саме: підтримання status quo, або пропозиція законсервувати назву C. pallidum із законсервованим типом іншим, ніж нинішній лектотип, або пропозиція відхилити назву C. pallidum. Останній варіант визнано найкращим. Представлено додаткові міркування щодо ймовірної таксономічної приналежності Chenopodium strictum в оригінальному розумінні автора виду; підтверджено, що ця назва невірно застосовувалася до розповсюдженого євразійського тетраплоїдного виду, який зараз відомий як C. betaceum.

Під час досліджень ектомікоризних грибів, проведених у тропічних лісах передгір'я Гімалаїв (Індія), було знайдено види двох родів агарикоїдних грибів - Asproinocybe та Inocybe, органічно пов'язані з корінням садового дерева (Shorea robusta). У результаті цих досліджень види роду Asproinocybe було вперше виявлено в Індії. Крім того, було вперше проведено вивчення морфолого-анатомічних особливостей мікоризних коренів Shorea robusta, асоційованих із Asproinocybe lactifera та Inocybe purpureoflavida. Встановлено, що ектомікоризи, утворені цими двома видами грибів, відрізняються за формою та кольором, текстурою поверхні, розміром і формою цистид, типом мантії, а також різними хімічними реакціями. Asproinocybe lactifera утворює моноподіальну пірчасту мікоризу з пухкою ватоподібною поверхнею, темно-коричневого до червонувато-коричневого кольору, тоді як у Inocybe purpureoflavida вона неправильно пірчаста до коралоїдної, має щільно-повстисту поверхню і сріблясто-сіре до червонувато-коричневого забарвлення. Зовнішній шар мантії у Asproinocybe lactifera неоднорідний, з обернено-булавоподібними до шилоподібних цистидами, тоді як для Inocybe purpureoflavida характерна зовнішня мантія плектенхімної структури з субциліндричними до обернено-булавоподібних, метулоїдними чи неметулоїдними цистидами. Наявність у мантії судиноподібних гіф із молочним соком є унікальною особливістю Asproinocybe lactifera, невластивою для Inocybe purpureoflavida.