Для кінетичної моделі рентгенолюмінесценції розроблено систему розрахунків динаміки середньостатистичного просторового розподілу носіїв у різних центрах у процесі загасання фосфоресценції. Розглянуто дві моделі, в яких накопичена світлосума повністю висвічується під час фосфоресценції та світлосума не спадає до нуля, коли у кристалофосфорі присутні дуже глибокі пастки. Встановлено, що на криву загасання фосфоресценції найбільше впливає просторовий розподіл локалізованих носіїв різних знаків. Кінетична модель адекватно описує фізичні процеси загасання фосфоресценції та дозволяє одержувати криві загасання, які описуються гіперболами з показником від 0,8 до 2.

  Скачати повний текст

За допомогою геометричних міркувань і визначення поняття директрис і фокусів одержано канонічні рівняння ліній другого порядку - еліпс, гіпербола, парабола. Запропонований підхід дозволяє вивести всі основні властивості ліній. Загальний підхід значно спрощує викладання щодо ліній другого порядку та надає теорії загальний характер. Теорія дозволяє розглянути, крім очікуваних канонічних рівнянь ліній, частинні випадки, провести повну класифікацію що до ліній другого порядку.

Підкреслено роль творів Т. Шевченка для підтримання патріотизму українців. Розглянуто шляхи вивчення творчості Т. Шевченка у професійно-технічних навчальних закладах. Обгрунтовано необхідність використання на уроках української мови текстів «Кобзаря», що має не лише виховну мету, але й сприяє розвитку в учнів умінь дослідження, пошуку, визначення головного, порівняння, аналізу, синтезу, систематизації здобутих знань. Продемонстровано, як твори Т. Шевченка можуть сприяти виробленню мовних навичок і компетенцій, поповненню словникового запасу. Акцентовано увагу на потенціалі використання «Кобзаря» на уроках української літератури через пошук прикладів різних видів тропів у працях Т. Шевченка. Наведено приклади тропів (алегорія, порівняння, метафора, персоніфікація, метонімія, епітети, оксиморон, гіпербола, іронія) у творчості поета. Зауважено, що окремою ланкою вивчення творчості Т. Шевченка у ПТНЗ є виховна робота, що здійснюється за допомогою проведення цікавих заходів – урочистих лінійок, виховних годин, конкурсів читців, презентацій, театральних мініатюр. Важливою складовою проведення Шевченківських заходів є добровільне бажання учнів взяти в них участь, вияв їх ініціативності, творчості та креативності.

Подчеркнута роль произведений Т. Шевченко для поддержания патриотизма украинцев. Рассмотрены пути изучения творчества Т. Шевченко в профессионально-технических учебных заведениях (ПТУЗ). Обоснована необходимость использование на уроках украинского языка текстов «Кобзаря», что имеет не только воспитательную цель, но и способствует развитию у учащихся умений исследования, поиска, определения главного, сравнения, анализа, синтеза, систематизации полученных знаний. Продемонстрировано, как произведения Т. Шевченко могут способствовать выработке языковых навыков и компетенций, пополнению словарного запаса. Акцентировано внимание на потенциале использования «Кобзаря» на уроках украинской литературы через поиск примеров различных видов тропов в работах Т. Шевченко. Приведены примеры тропов (аллегория, сравнение, метафора, персонификация, метонимия, эпитеты, оксюморон, гипербола, ирония) в творчестве поэта. Отмечено, что отдельным звеном изучения творчества Т. Шевченко в ПТУЗ является воспитательная работа, осуществляемая посредством проведения интересных мероприятий – торжественных линеек, воспитательных часов, конкурсов чтецов, презентаций, театральных миниатюр. Отмечено, что важной составляющей проведения Шевченковских мероприятий является добровольное желание учеников принять в них участие, проявление их инициативности, творчества и креативности.

The role of the works of Taras Shevchenko Ukrainian patriotism to maintain. The ways of studying creativity Shevchenko in vocational schools. The necessity of the use of the Ukrainian language in the classroom texts «Kobzar» is not only an educational purpose, but also promotes the development of students' skills of research , search, main definitions , comparison, analysis, synthesis, systematizing the knowledge gained. As demonstrated by the works of Taras Shevchenko can contribute language skills and competencies vocabulary. The attention is focused on the potential use of «Kobzar» on the lessons of the Ukrainian literature search through examples of different types of tropes in the works of Taras Shevchenko. The examples of tropes (allegory, simile, metaphor, personification, metonymy, epithets, oxymoron, hyperbole, irony) in the works of Taras Shevchenko. Observed that a separate study of creativity link Shevchenko in vocational education educational work carried out through fun activities - solemn line, educational hours, recitation contests, presentations, theater miniatures. Noted that an important component of Shevchenko activities is voluntary desire of students to participate in them, a manifestation of their initiative, creativity and creativity.

Розглянуто стилістичні особливості лімерика - національного англійського типу гумористичних віршів. Визначено основні стилістичні прийоми створення лімериків - гіпербола, мейозис, гра слів; сформульовано прийоми перекладу цих поетичних текстів. Компенсацію запропоновано як один з засобів передачі гри слів у перекладі.

Рассмотрены стилистические особенности лимерика - национального английского типа юмористических стихотворений. Определены основные стилистические приемы создания лимериков - гипербола, мейозис, игра слов; сформулированы приемы перевода этих поэтических текстов. Компенсация предложена в качестве одного из средств передачи игры слов в переводе.

The article considers stylistic peculiarities of limerick - national English type of humorous verses. The main stylistic devices of creating limericks such as hyperbole, meiosis, and play of words are determined; the devices of translating these poetic texts are formulated. Compensation is suggested as a means of rendering play of words in translation.

Розглянуто когнітивні механізми формування семантики однослівних ідіом англійської мови. Виокремлено та проаналізовано такі види когнітивних механізмів як метафора, метонімія, синекдоха, металепсис, метафтонімія, гіпербола та літота. Визначено природу цих механізмів та їх типові когнітивні моделі. Розглянуто проблему їх визначення і розмежування та окреслено шляхи її вирішення.

Рассмотрены когнитивные механизмы формирования семантики однословных идиом. Выделены и проанализированы такие виды когнитивных механизмов как метафора, метонимия, синекдоха, металепсис, метафтонимия, гипербола и литота. Определена природа этих механизмов, их типичные когнитивные модели. Рассмотрена проблема их определения и разграничения, намечены пути ее решения.

The paper seeks to provide the analysis of the cognitive mechanisms of one-word idiomsТ actual meaning. The paper both defines and classifies them into metaphor, metonymy, synecdoche, metalepsis, metaphtonymy, hyperbole and litotes. The article analyses their nature as well as provides their typical conceptual mapping patterns. The authors try to solve the problem of their identification and differentiation.

Розглянуто стилістичні явища як лінгвокультурний компонент англійської народної казки. Проаналізовано спрямованість стилістичних явищ на матеріалах британської народної казки. Здійснено розкодування певних явищ, які сприяють кращому розумінню культури британського народу. Виявлено, що у жанрі казки використовуються фольклорні художні засоби - порівняння, гіпербола, антитеза.

Представлены стилистические явления как лингвокультурный компонент английской народной сказки. Проанализирована направленность стилистических явлений на материалах британской народной сказки. Совершено раскодирование некоторых явлений, которые способствуют лучшему пониманию культуры британского народа. Выявлено, что в жанре сказке используются фольклорные художественные средства - сравнение, гипербола, антитеза.

The article presents stylistic devices as the linguocultural component of the English folk fairy-tale. The orientability of stylistic devices is analyzed on the materials of the British folk fairy-tale. The decoding of some phenomena, contributing to the better understanding of the British folk culture was made. It was discovered that in the fairy-tale genre such stylistic devices as comparison, hyperbole, antithesis are widely used.

Зазначено, що визначення гіперболи та її місця у системі образних засобів мови були предметом уваги різних авторів. Наприклад, Д. Крістал стверджує, що "гіпербола - це фігура мовлення, яка включає в себе емфатичне перебільшення. Гіпербола часто використовується у літературних творах..., а також у щоденному спілкуванні". Оксфордський Словник літературних термінів пропонує таке визначення: "Гіпербола - перебільшення з метою емфатичного наголосу на фігурі мовлення, яку не слід сприймати буквально. Гіперболічні вирази є звичними для стилю драматичного мовлення, званого пишномовним". Згідно з О. С. Ахмановою, "гіпербола - це фігура мовлення, заснована на навмисному перебільшенні, яке підсилює виразність і надає емфатичного характеру висловлюванням".

Проаналізовано поетичний спадок Б. Лепкого першого періоду творчості (1890 - 1899 рр.) в аспекті тропіки. Термін "троп" як родове поняття в сучасному літературознавстві не дискутується, у той же час його видове розмаїття досі не має єдиного підходу до вивчення. Для комплексного аналізу віршів Б. Лепкого за основу взято класифікацію, запропоновану А. Ткаченком, яка видається найбільш логічною та деталізованою. Суперечливі аспекти доповнені твердженнями інших науковців. Результати статистичного обстеження металогічної мови Б. Лепкого засвідчують, що її основу становлять порівняння та метафори. Останні переважно утворені шляхом перенесення ознаки з "живого" на "неживе". Епітетні пари здебільшого представлені загальновживаними фольклорними) зразками, однак фіксовано й приклади оказіональних конструкцій. Найменш продуктивними у доробку поета виявились метонімія та гіпербола. Іронічне мовлення Б. Лепкий апробував лише 1 раз. Загалом можна стверджувати про добре чуття мови у поета та майстерне використання її семантичного потенціалу.

Мета дослідження - підвищення якості насіннєвого матеріалу гороху шляхом розробки вібросепаратора з малогабаритними деками для додаткової обробки насіння і обгрунтування його конструктивно-технологічних параметрів. Запропоновано конструкцію деки у вигляді циліндричного жолоба з криволінійним профілем і відбивною пластиною в нижній його частині, що надає можливість керування процесом сепарації за рахунок підбору форми профілю і одночасної обробки кожною декою двох потоків зерна. Побудовано математичну модель руху зерна по робочій поверхні для загального випадку, коли профіль деки має довільну форму. Розглянуто процес руху зерна гороху по робочих поверхнях з різною формою профілю: коло, квадратна та кубічна параболи, гіпербола, синусоїда, складна форма у вигляді дуги кола, доповненого прямолінійними ділянками. Виявлено вплив конструктивно-технологічних параметрів і властивостей зерна на критерій сепарації. Вибрано раціональну форму профілю деки, яка створює найбільше розсіювання вказаного критерію.

Досліджено лексико-стилістичні особливості текстів державних гімнів Великобританії, США, Канади, Австралії та Ірландії в аспекті реалізації ідеологічного дискурсу. Проаналізовано лексичний склад творів за семантичною, етимологічною та стилістичною класифікаціями. Визначено синонімічні й антонімічні пари лексем (іменників, дієслів, прикметників) та охарактеризовано стилістичні прийоми (епітет, метафора, метонімія, гіпербола, тавтологія, персоніфікація, зевгма тощо) англомовних державних гімнів. Увагу приділено архаїзмам та поетизмам у текстах досліджуваних славнів. Описано представленість топонімів, термінів та гендерномаркованих одиниць. Досліджено вербальне відображення в текстах кореляції між гімнами та прапорами держав. Визначено індивідуально-авторські особливості обраних англомовних славнів.

Мета статті - розглянути лінгвістичні засоби відображення особливостей поведінки та діяльності дітей у творі Рене Госінні "Маленький Ніколя". Досліджено лексичні одиниці та стилістичні прийоми, які репрезентують дії дітей у серії оповідань Рене Госінні. Предметом є психологічний і лінгвістичний підходи до інтерпретації специфіки освітньої та ігрової діяльності, спілкування та взаємодії молодших школярів у досліджуваному творі. Використано дескриптивний метод, а також методи порівняльного та стилістичного аналізу тексту, які допомогли виявити та інтерпретувати засоби створення комічного ефекту в розглянутому творі. Результатом дослідження є виявлення гумору та іронії письменника, що використовуються для відображення бажання дітей самоствердитися в колективі, продемонструвати свою творчу енергію в діяльності, реалізувати свої оригінальні проекти. Висновки: основними лексико-стилістичними засобами створення гумористичного ефекту у творі Рене Госінні "Маленький Ніколя" є: іронія, епітети, порівняння, гіпербола, персоніфікація, перелік. Практична цінність дослідження полягає у використанні його результатів для оптимізації вивчення лексико-стилістичних засобів репрезентації поведінки та діяльності дітей у творах українських і французьких письменників, а також у реальному житті.

Мета статті - виокремлення й аналіз мовностилістичних засобів актуалізації іронічної модальності в книзі Олів'є Маньї "Dessine-moi un Parisien" ("Намалюй мені парижанина"), яка належить до жанру нон-фікшн. Об'єкт дослідження - вербально виражена іронічна модальність. Предмет вивчення - мовні засоби, які сприяють творенню іронічних смислів в книзі О. Маньї. Результатом проведеного дослідження стало виявлення й опис засобів реалізації авторської іронічної модальності у процесі творення автором образу сучасного парижанина як на рівні мікроконтексту, так і на рівні цілого тексту. Описано лексико-стилістичні та логіко-смислові засоби творення іронічної модальності (епітети, лексичні оказіоналізми, метафора, гіпербола, оксюморон), а також засоби актуалізації асоціативної іронії (лексичний повтор, алюзія). Зроблено висновок про те, що основною функцією, яку іронія виконує у вищезазначеному творі О. Маньї, є функція іронічної (авто)портретизації, вираження авторської оцінки. Іронія в дослідженому творі заснована на викритті суперечного характеру парижанина, невідповідності між зовнішніми виявами та істинною внутрішньою сутністю, якою її бачить автор, сам докорінний парижанин. Ефективними актуалізаторами іронічного смислу у книзі О. Маньї є також синтактико-стилістичні засоби, дослідження яких видається перспективним у подальших розвідках.

Розглянуто специфіку та жанрову систему усної народної творчості. Розкрито особлисті сучасної науково-теоретичної інтерпретації фольклорних фактів і явищ. Охарактеризовано вітчизняні фольклористичні традиції та сучасні досягнення. Показано спільні та специфічні риси шляхів розвитку духовної культури від найдавніших часів до сьогодення. Висвітлено особливості взаємодії фольклору та літератури. Увагу приділено таким художнім засобам усної народної творчості, як постійний епітет, заперечне порівняння, метафора, алегорія, гіпербола, риторичне запитання, поетичний паралелізм.

Мета статті - виокремлення й аналіз мовностилістичних засобів актуалізації іронічної модальності в книзі Олів'є Маньї "Dessine-moi un Parisien" ("Намалюй мені парижанина"), яка належить до жанру нон-фікшн. Об'єкт дослідження - вербально виражена іронічна модальність. Предмет вивчення - мовні засоби, які сприяють творенню іронічних смислів в книзі О. Маньї. Результатом проведеного дослідження стало виявлення й опис засобів реалізації авторської іронічної модальності у процесі творення автором образу сучасного парижанина як на рівні мікроконтексту, так і на рівні цілого тексту. Описано лексико-стилістичні та логіко-смислові засоби творення іронічної модальності (епітети, лексичні оказіоналізми, метафора, гіпербола, оксюморон), а також засоби актуалізації асоціативної іронії (лексичний повтор, алюзія). Зроблено висновок про те, що основною функцією, яку іронія виконує у вищезазначеному творі О. Маньї, є функція іронічної (авто)портретизації, вираження авторської оцінки. Іронія в дослідженому творі заснована на викритті суперечного характеру парижанина, невідповідності між зовнішніми виявами та істинною внутрішньою сутністю, якою її бачить автор, сам докорінний парижанин. Ефективними актуалізаторами іронічного смислу у книзі О. Маньї є також синтактико-стилістичні засоби, дослідження яких видається перспективним у подальших розвідках.

Проаналізовано проблеми емоційної мови з точки зору її прийнятності як засобу переконання в аргументативному процесі. Виявлено низку теоретичних проблем, зокрема, проблеми правомірності та дієвості засобів емоційної мови у різних історичних епохах, від Стародавніх Індії, Греції та Риму до сучасності. Було проведено компаративний аналіз позицій прихильників прагма-діалектики та прагматичного підходу щодо прийнятності застосування емоційної мови в аргументації. Визначено головні аргументи "за" і "проти" прибічників розглянутих концепцій. Розглянуто проблему невиражених засновків та виявлено їх зв'язок із концептом емоційної мови та контексту. Проаналізовано приклади використання деяких засобів емоційної мови у вербальній та візуальній аргументаціях та виявлено головні її інструменти, зокрема: ампліфікація, гіпербола, евфемізм, епітет, метафора, неясні слова та вирази.

Комплексно досліджено "поетичний універсум" календарно-обрядових пісень, які є органічною частиною культури українського етносу. Зосереджено увагу на фольклорній традиції та її художньому сприйнятті. Розглянуто памꞌять, яка є ресурсом уяви, сформована спогадами та закріплена в просторі, жесті, образі, синкретичну картину окреслюють традиційні смисли - словесна мова, міміка, хореографія та музика. Акцентовано на естетизмі обрядів, ритуалів (візуалізація обрядового церемоніалу), соціорегулювальній ролі співу. Представлено темпоральну картину календарно-обрядової поезії та простір, який виступає своєрідною матрицею, у межах якої функціонують образи, символи та певні правила творення моделі світу. Розкрито синтезуючу функцію архітектоніки шляхом аналізу народної пісні як універсальної художньої цілості, а також стилістично-композиційну маркованість через експресивність, формульність, поетичний паралелізм, повтори та рефрени. Зазначено, що високомистецькими, емоційними твори стали завдяки поетичним засобам вираження (епітет, порівняння, гіпербола, метафора, символіка). Запропоновано науково-теоретичну інтерпретацію календарно-обрядового фольклору, який через чисельність та високу художню досконалість повинен стати базою для української культури, особливо у пору цифрових технологій.