Представлен прогноз на XXI столетие изменений растительного покрова Украины, путей развития геоботаники в целом и ее отдельных направлений, в частности лесоведения, степеведения, луговедения и болотоведения. Прогноз основан на эволюции геоботанических исследований в XX веке и современном состоянии растительности во всем мире и в Украине.

Висвітлено життєвий шлях і педагогічну діяльність Г.Й.Потапенка (1889 - 1982) - професора Одеського університету, геоботаніка, дендролога, природоохоронця, педагога, історика науки, репресованого тоталітарним комуністичним режимом. Наведено покажчик його друкованих і рукописних творів, а також деякі документи про нього. Вміщено оповідання та вірші педагога.

Освещены жизненный путь и педагогическая деятельность Г.И.Потапенко (1889 - 1982) - профессора Одесского университета, геоботаника, дендролога, защитника природы, педагога, историка науки, который был репрессирован тоталитарным коммунистическим режимом. Приведен указатель его печатных и рукописных произведений, а также некоторые документы о нем. Предложены рассказы и стихотворения педагога.

Висвітлено основні етапи життя, науково-дослідної і організаційної діяльності Б. Є. Якубенка - відомого українського ботаніка, флориста, геоботаніка й еколога, доктора біологічних наук, професора, завідувача кафедри ботаніки Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України. Подано бібліографію праць ученого.

Наведено основні закономірності будови та динаміки природних й антропічних фітоценозів, їхню класифікацію, а також фітоценотичне різноманіття України в поєднанні із впливом природних і антропічних чинників.

У 2021 р. виповнюється 100 років від дня народження видатного ботаніка, геоботаніка, флориста, систематика та організатора наукових досліджень, доктора біологічних наук, професора Сигізмунда Семеновича Харкевича. В результаті численних наукових експедицій на ділянці "Кавказ" було зібрано і висаджено понад 1200 видів, що становить майже 20 % видового складу судинних рослин флори Кавказу. Під час цих експедицій було також зібрано величезний гербарій - понад 12 тис. видів (80 тис. гербарних зразків, з яких 32 тис. становили особисті збори С. С. Харкевича). Саме Сигізмунд Семенович став фундатором створення гербарію, на основі якого було започатковано Гербарій Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. У 1973 р. закінчився український та розпочався далекосхідний етап наукової діяльності вченого. Він був запрошений до Далекосхідного відділення АН СРСР у м. Владивосток, у якому відкривались широкі перспективи для ботанічних досліджень, і саме тут вчений очолив лабораторію "Гербарій" Біолого-грунтового інституту. Тут С. С. Харкевич розгорнув роботу з поглибленого вивчення рослинного світу Далекого Сходу, організовував численні експедиції до Камчатки, Чукотки, Приморського і Хабаровського країв та інших важкодоступних районів, що надало змогу додати до флористичних списків понад сто видів рослин, що раніше не наводились для цих регіонів. За даними International Plant Names Index, IPNI (https://www.ipni.org/), С. С. Харкевич є автором чи співавтором понад тридцяти номенклатурно-таксономічних новацій (нових таксонів та номенклатурних комбінацій). Працюючи на Далекому Сході, Сигізмунд Семенович не полишав педагогічної роботи, підготувавши 14 кандидатів і докторів наук. Під керівництвом С. С. Харкевича і за його безпосередньої участі було підготовлено 8-томне видання з флори Радянського Далекого Сходу - "Сосудистые растения Советского Дальнего Востока" (1985 - 1996). С. С. Харкевич приділяв значну увагу збору зразків для створення Гербарію країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, брав участь у виїздах на Аляску (США) та до Китаю. Був затверджений консультантом багатотомного видання "Flora of China", під час роботи над яким спілкувався з колегами з Місурійського ботанічного саду (Сент-Луїс, США), з якими познайомився особисто під час відвідання цієї установи у 1992 р. Працюючи на Далекому Сході, С. С. Харкевич постійно піклувався про поповнення створеного ним Гербарію ботанічного саду в Києві зразками далекосхідної флори. Усього від нього було одержано 1854 гербарних аркуша 1100 видів із 363 родів та 109 родин. Завдяки цій колекції, Гербарій Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАНУ поповнився 338 новими видами зі 172 родів, що належать до 66 родин, у т. ч. Гербарій вперше одержав зразки представників родин Isoetaceae та Penthoraceae.

У виданні зібрано, систематизовано і розглянуто 4387 найуживаніших словниково-довідкових матеріалів із понятійно- термінологічного апарату геоботаніки, що має важливе інформаційне та науково-дидактичне значення. Автори даного видання поряд із геоботанічними термінами наводять також цілий ряд термінів, які використовуються спорідненими науками - флористикою, систематикою, біоморфологією, мікологією, гідробіологією, екологією, географією, геоморфологією, ландшафтознавством, ґрунтознавством, охороною природи, деякими сільськогосподарськими та лісівничими науками. Для синонімів термінів наведено зміст лише головного. Окремі терміни ілюструються схемами, таблицями, формулами.