Наведено порівняльний аналіз світового і вітчизняного досвіду інституціонального забезпечення формування людського капіталу. Висвітлено сучасні тенденції розвитку фінансової глобалізації. Розглянуто питання забезпечення національних економічних інтересів України в процесі європейської та євроатлантичної інтеграції. Описано методи прийняття і реалізації інвестиційних рішень, механізм адаптації підприємств АПК до умов зовнішнього ринку. Розкрито вплив інформаційних та комунікаційних технологій у стимулюванні інноваційного розвитку держави. Визначено геоекономічні пріоритети стратегічного розвитку України.

Приведен сравнительный анализ мирового и отечественного опыта институционального обеспечения формирования человеческого капитала. Освещены современные тенденции развития финансовой глобализации. Рассмотрены вопросы обеспечения национальных экономических интересов Украины в процессе европейской и евроатлантической интеграции. Представлены методы принятия и реализации инвестиционных решений, раскрыт механизм адаптации предприятий АПК к условиям внешнего рынка. Изучено влияние информационных и коммуникационных технологий в стимулировании инновационного развития государства. Определены геоэкономические приоритеты стратегического развития Украины.

Висвітлено геополітичні та геоекономічні аспекти формування зони вільної торгівлі СНД. Розглянуто питання використання в Україні світового досвіду організаційних форм нагромадження капіталу, удосконалення фінансової системи держави як основи формування конкурентоспроможного потенціалу національної економіки. Проаналізовано особливості системи транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності України за сучасних ринкових умов, її податкову політику на міжнародній арені, вплив інформатизації суспільства на розвиток міжнародного ринку послуг.

Освещены геополитические и геоэкономические аспекты формирования зоны свободной торговли СНГ. Рассмотрены вопросы использования в Украине мирового опыта организационных форм накопления капитала, усовершенствования финансовой системы государства как основы формирования конкурентоспособного потенциала национальной экономики. Проанализированы особенности системы транспортно-экспедиционного обслуживания внешнеэкономической деятельности страны в современных рыночных условиях, налоговая политика Украины на междунородной арене, влияние информатизации общества на развитие международного рынка услуг.

Висвітлено особливості функціонування транснаціональних компаній, а також вплив ТНК на сучасну економічну ситуацію. Проаналізовано проблему відповідності діяльності наднаціональних бізнес-угруповань нормам міжнародного права. Розглянуто основні механізми взаємодії ТНК з національними урядами, а також міжнародні фінансово-економічні інститути як чинник парадигми ТНК.

Освещены особенности функционирования транснациональных компаний, а также влияние ТНК на современную экономическую ситуацию. Проанализирована проблема соответствия деятельности сверхнациональных бизнес-группировок нормам международного права. Рассмотрены основные механизмы взаимодействия ТНК с национальными правительствами, а также международные финансово-экономические институты как фактор парадигмы ТНК.

Висвітлено проблеми взаємозв'язку освіти та суспільно-економічного розвитку в контексті Болонського процесу, нові геоекономічні аспекти глобальних проблем сучасності. Розглянуто питання формування нової системи макроекономічного регулювання в Україні, становлення системи управління підприємницькими структурами за сучасних умов господарювання. Проаналізовано механізм управління економічною безпекою підприємств в контексті глобальних трансформацій, роль кредитних кооперативів у поліпшенні фінансування сільськогосподарських товаровиробників. Визначено особливості валютної політики держави в процесі інтеграції у світову економічну спільноту, параметри національної мобілізаційної моделі економічного зростання України.

Освещены проблемы взаимосвязи образования и общественно-экономического развития в контексте Болонского процесса, новые геоэкономические аспекты глобальных проблем современности. Рассмотрены вопросы формирования новой системы макроэкономического регулирования в Украине, становления системы управления предпринимательскими структурами в современных условиях хозяйствования. Проанализированы механизм управления экономической безопасностью предприятий в контексте глобальных трансформаций, роль кредитных кооперативов в улучшении финансирования сельскохозяйственных товаропроизводителей. Определены особенности валютной политики государства в процессе интеграции в мировое экономическое сообщество, параметры национальной мобилизационной модели экономического роста Украины.

Висвітлено системну природу зовнішньоекономічних зв'язків і багаторівневу модель захисту інтересів виробників і держави від деструктивного впливу зовнішніх чинників. Проаналізовано субрегіоналізм в українській геоекономічній моделі. Розглянуто деякі питання інтеграції України до Європейського Союзу. Описано світовий досвід та перспективи розвитку вільних економічних зон в Україні. Досліджено проблеми державного обліку, контролю та аналізу зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні. Обговорено деякі аспекти цінової політики на світовому ринку озброєнь і військової техніки. Визначено потенційні можливості та реалії розвитку торгово-економічного співробітництва між Китаєм та Україною.

Розглянуто основні принципи міжнародної економічної діяльності, її суб'єкти та об'єкти, особливості форм, пов'язаних з торгівлею товарами, послугами, реалізацією інвестиційних проектів, експортом та імпортом капіталів, виробничим кооперуванням, трудовою міграцією. Висвітлено геоекономічні детермінанти розвитку сучасної відкритої економіки, питання формування сприятливого середовища міжнародного економічного співробітництва. Значну увагу приділено геоекономічній моделі України, її сучасним пріоритетам. Охарактеризовано природні ліміти міжнародної економічної діяльності, пов'язаної із видобутком, міжнародною купівлею та продажем, залученням до процесу відтворення сировинних, енергетичних ресурсів, з екологічними проблемами.

Рассмотрены основные принципы международной экономической деятельности, её субъекты и объекты, особенности форм, связанных с торговлей товарами, услугами, реализацией инвестиционных проектов, экспортом и импортом капиталов, производственным кооперированием, трудовой миграцией. Освещены геоэкономические детерминанты развития современной открытой экономики, вопросы формирования благоприятной среды международного экономического сотрудничества. Значительное внимание уделено геоэкономической модели Украины, её современным приоритетам. Охарактеризованы природные лимиты международной экономической деятельности, связанной с добычей, международной куплей и продажей, привлечением к процессу воспроизведения сырьевых, энергетических ресурсов, с экологическими проблемами.

Проаналізовано поняття, сутність, рушійні сили глобалізації. Розкрито проблеми глобалізації економічного та геополітичного простору в процесі індустріальної економічної трансформації. Охарактеризовано геоекономічні та геополітичні витоки глобального тероризму. Розглянуто енергію ірраціонального в раціональності глобального економічного буття.

Проанализированы понятие, сущность, движущие силы глобализации. Раскрыты проблемы глобализации экономического и геополитического пространства в процессе индустриальной экономической трансформации. Охарактеризованы геоэкономические и геополитические истоки глобального терроризма. Рассмотрена энергия иррационального в рациональности глобального экономического бытия.

Висвітлено інноваційну модель країн СНД у загальної схемі "національна економіка - геоекономічні позиції - геополітичне положення".

Розглянуто основні детермінанти процесів цивілізаційного розвитку, проаналізовано негативні наслідки економічної глобалізації та вивчено можливості оптимізації умов включення України в систему міжнародного поділу праці. Сформульовано інноваційно-технологічні та геоекономічні напрями подальшого формування відкритої економіки України.

За результатами аналізу чинників, що обумовлюють геополітичні та геоекономічні переваги положення Росії в сучасному світі, а також, позитивних і негативних тенденцій у формуванні нового світопорядку доведено необхідність розробки соціально-економічної доктрини, здатної забезпечити баланс глобалізаційних зрушень.

Здійснено комплексне дослідження світового ринку озброєнь, особливостей його функціонування за сучасних умов з урахуванням геоекономічних і товарно-цінових аспектів. Визначено роль і місце України на світовому ринку озброєнь та послуг військово-технічного призначення, розглянуто науково-виробничий потенціал українського оборонно-промислового комплексу (ОПК) щодо випуску експортної продукції військового та подвійного призначення, а також експортний потенціал вітчизняного ОПК у сфері надання зазначених послуг. Розкрито основні напрями реструктуризації підприємств і організацій українського ОПК як однієї з найголовніших умов підвищення його експортного потенціалу. Досліджено напрями розвитку військово-технічного співробітницва України з зарубіжними країнами як важливого чинника диверсифікації її експортної діяльності. Проаналізовано найбільш перспективні регіони та країни щодо експортної діяльності ОПК України на світовому ринку озброєнь, а також номенклатури вітчизняних поставок озброєнь та військової техніки.

Досліджено геоекономічні стратегії транснаціональних корпорацій (ТНК) у контексті забезпечення міжнародної конкурентоспроможності країн базування та процесів формування сучасних відкритих економік. Висвітлено світові тенденції руху товарів, прямих іноземних інвестицій, виробництва інформаційних послуг як прояв корпоративних конкурентних стратегій. Вивчено зарубіжну практику підвищення міжнародної конкурентоспроможності, зокрема, процеси створення в національній економіці ядра вертикально-інтегрованих і горизонтально-інтегрованих корпорацій. На прикладі азіатських країн висвітлено механізми використання державою потенціалу ТНК для реалізації геоекономічних стратегій. Запропоновано модель збалансованого розвитку національної економіки України у контексті транснаціональної експансії. Визначено напрями формування відповідних механізмів протистояння їй за умов поглиблення відкритості.

Виявлено напрями формування та еволюції інтеграційних моделей країн Центрально-Східного регіону Європи (ЦСЄ) в контексті процесів глобалізації та регіоналізації. Показано, що інтеграція до Євросоюзу виступає гарантією соціально-економічної стабільності та динамізації розвитку країн світу. Обгрунтовано, що за сучасних умов ключову роль відіграють засоби інвестиційно-структурної політики держави. Сформульовано задачі мінімізації негативних наслідків та одержання позитивних результатів для України від розширення ЄС. Вперше виявлено інституційні аспекти адаптації країн регіону у процесі інтеграції до ЄС. Відзначено, що широке торговельно-економічне, коопераційне партнерство України з державами ЦСЄ є важливою складовою геоекономічної моделі держави. Доведено, що умовою забезпечення глобальної конкурентоспроможності є перехід до активної промислово-технологічної політики, подолання тенденцій технологічної деградації ряду основних галузей економіки, вихід на провідні позиції в конкурентній боротьбі за тими напрямами наукомісткого виробництва, за якими Україна має переваги. Показано мету "наближення" до ЄС та використання фактора близькості до цього блоку. Наголошено на ролі підтримки України у процесі приєднання до ГАТТ/СОТ, на значущості підключення до окремих європейських програм, зокрема, в галузі енергетики, транспорту, науки й техніки, охорони навколишнього середовища.

Досліджено сучасні особливості інтеграції країн Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР), перспективи налагодження співробітництва з ними. Визначено економічний потенціал країн АТР, тенденції інтеграційних процесів за їх участю в контексті посткризових реалій. Обгрунтовано структурні, геоекономічні та галузеві пріоритети співробітництва України та країн АТР, зокрема, визначено напрями експортно-імпортної діяльності.

Розроблено теоретико-методологічні підходи та рекомендації щодо формування інститутів якісного, зокрема інноваційного, розвитку та запобігання кризовим явищам в Україні на підставі світового геоекономічного досвіду. Уточнено роль держави для країн з перехідною економікою в процесі інституціональних змін. Проаналізовано геоекономічні аспекти вибору інституціональної моделі розвитку економіки з урахуванням специфіки України. Розкрито значення інститутів як інструментів структурно-інноваційної перебудови економіки й інституціонально-фінансових механізмів запобігання фінансовим кризам. Розглянуто інституціонально-антикризові проблеми формування фінансової політики за умов ринкових і перехідних економік.

Виявлено тенденції регіоналізації сучасної економічної інтеграції у співвідношенні з лібералізацією торговельних, інвестиційних, валютно-фінансових відносин в світі. Проведено аналіз реструктуризації економіки України в контексті трансформаційних процесів сучасного світу. З'ясовано національні геоекономічні пріоритети в системі сучасних інтеграційних механізмів. Запропоновано напрямки співробітництва окремих регіонів України на прикордонних територіях. Визначено місце України в системі програм науково-технологічного та промислового розвитку Євросоюзу. Простежено інституційні та функціональні передумови співробітництва.

З використанням системного підходу проаналізовано геополітичні та геоекономічні питання об'єднання Кореї, відокремлюючи їх від проблем процесу регіонального розвитку у Північно-Східній Азії, однак у контексті політико-культурної єдності національних держав даного регіону, а саме: спільної ідентичності, історичного минулого. РФ, США, КНР та Японію можна вважати головними зовнішніми елементами системи об'єднання з функціями воєнно-політичного співробітництва у загальнорегіональному вимірі, а інші країни регіону та міжнародні організації - у межах субрегіональної складової інтеграції. Фактором ускладнення геополітичної ситуації на двосторонньому та багатосторонньому рівнях є "ядерний" фактор.

Досліджено економічну природу відносин транзиту, визначено роль транзитних перевезень на сучасному етапі розвитку світового господарства та чинники, які формують транзитну спеціалізацію країни у системі міжнародних економічних відносин. Проаналізовано міжнародний досвід транзитної політики, зокрема, особливості розвитку національної транспортної інфраструктури з метою реалізації транзитного потенціалу країни, обгрунтовано напрями вдосконалення інституційних засад та організаційних механізмів регулювання системи транзитних перевезень. Розкрито значення транзитного статусу та його місце в геоекономічній стратегії України, визначено перспективні напрями формування її транзитної спеціалізації, зокрема у сфері транзиту енергоносіїв.

В дисертації досліджуються критерії, умови та цілі формування національної зовнішньоекономічної моделі з урахуванням особливостей трансформаційного етапу. Проведено системний аналіз інструментів та критеріїв експортно-імпортної політики країни з перехідною економікою, визначено умови включення України до сучасних інтеграційних процесів на Заході та Сході континенту, а також з державами на Півдні. Визначено пріоритети українського співробітництва з Євросоюзом на новій інтеграційній фазі, враховуючи виробничо-технічний потенціал України. Висвітлюються геоекономічні вектори міжнародного співробітництва України, зокрема співвідношення тих його секторів, що припадають на Росію, найбільшого партнера в експортно-імпортному обміні, та на інші інтеграційні проекти.

Досліджено характерні риси сучасного міжнародного руху капіталів, специфіку участі в цьому процесі економіки трансформаційного типу. Визначено макро- та мікроекономічні, інституційні аспекти оптимізації інвестиційної моделі України, а також наведено відповідний функціональний інструментарій. Обгрунтовано структурні, геоекономічні пріоритети інвестиційної політики України в міжнародному інтеграційному контексті.