Освещена история жизни и деятельности братьев Константина-Кирилла Философа и Мефодия - великих просветителей и создателей славянской азбуки. Изложены материалы о истории возникновения и развития письменности. Показаны исторические предпосылки и условия становления и распространения двух древнейших славянских азбук - кириллицы и глаголицы, рассмотрены спорные вопросы их соотношения. Приведены дополнительные аргументы в пользу большей древности кириллицы.

Висвітлено історію виникнення, функціонування старослов'янської літературної мови й її живомовну базу. Викладено факти діяльності слов'янських просвітителів - Констянтина (Кирила) та Мефодія. Наведено теорії походження слов'янського письма, передовсім таких азбук як глаголиця та кирилиця. Висвітлено етапи розвитку праслов'янської мови - основи всіх слов'янських мов. Розкрито особливості морфології та интаксису найдавнішої літературної мови слов'ян.

Приділено увагу галицьким історикам XIX ст., що досліджували діяльність святих Кирила і Мефодія. З'ясовано обставини, які сприяли формуванню в галицьких учених наукового інтересу до проблеми. Проаналізовано ключові аспекти кирило-мефодіївської проблематики у славістичній спадщині істориків. Охарактеризовано наукові погляди та міркування учених Східної Галичини XIX ст. щодо діяльності святих апостолів. Узагальнено внесок галицьких учених XIX ст. у розвиток української історичної славістики.

Висвітлено розвиток поглядів П. Й. Шафарика про більшу давність глаголиці; наведено огляд історичних витоків проблеми стосовно пріоритету глаголиці; проаналізовано та систематизовано ідеї та погляди славістів на цю проблему на сучасному етапі розвитку слов'янської палеолінгвістики. Нагромаджені наукою матеріали про джерела слов'янської писемності не полегшують вирішення питання, яка ж із двох слов'янських азбук була створена та/або вдосконалена К. Філософом, як і коли виникла інша слов'янська азбука, а також - який поступ мала слов'янська писемність у післякостянтиновий період.