На підставі гносеологічного аналізу сформульовано й обгрунтовано визначення трудового колективу як економічної категорії. Запропоновано класифікацію трудового колективу і малих формальних груп, на базі якої за відповідними ознаками розкрито його суть у різних аспектах. Відзначено, що використання даної класифікації дає змогу розробляти методичні положення для формування системи управління трудовим колективом, його відтворення та оцінки.

Розглянуто питання про розвиток філософського знання та зміну філософських орієнтирів в Україні. Проаналізовано розвиток епістемологічних досліджень в англомовних країнах. Зазначено, що спосіб епістемологічних досліджень, запроваджений на Заході, може сприяти розвитку науки та технології, проте навряд чи зможе сприяти людському самовизначенню та самоусвідомленню.

Розглянуто гносеологію як розділ філософії, діалектику як вчення про розвиток пізнання. Визначено основні типи пізнавального ставлення людини до дійсності. Розкрито суть понять гносеології, мислення, діалектики, практики, діяльності - відчуження - зняття відчуження, інтеріоризації та екстреріоризації, цілі - засобу - результату. Викладено зміст основних гносеологічних категорій, висвітлено критерії істини. Запропоновано класичну, прагматичну та когерентну концепції істини, семантичну концепцію А.Тарського.

Рассмотрена гносиология как раздел философии, диалектика как учение о развитии познания. Определены основные типы познавательного отношения человека к действительности. Раскрыта сущность понятий гносеологии, мышления, диалектики, практики, деятельности - отчуждения - снятия отчуждения, интериоризации и экстрериоризации, цели - средства - результата. Предложены классическая, прагматическая и когерентная концепции истины, семантическая концепция А.Тарского.

З'ясовано формальну структуру поняття "ринок праці" з використанням як основних градієнтів, що ідентифікують даний ринок, типологічних рис, іманентних категорії "відносини".

Выяснена формальная структура понятия "рынок труда" с использованием в качестве основных градиентов, идентифицирующих данный рынок, типологических черт, имманентных категории "отношение".

Розглянуто гносеологію розв'язку науково-технічної задачі. Розкрито гносеологічні аспекти розвитку у сфері основних понять математики. Наведено системні методи дослідження та розв'язання задач параметричної ідентифікації складних систем. Висвітлено особливості дослідження логіко-динамічних систем на основі теорії відображення. Увагу приділено структурному синтезу законів управління.

Рассмотрена гносеология решения научно-технической задачи. Раскрыты гносеологические аспекты развития в сфере основных понятий математики. Приведены системные методы исследования и решения задач параметрической идентификации сложных систем. Освещены особенности исследования логико-динамических систем на основе теории отображения. Внимание уделено структурному синтезу законов управления.

Проаналізовано проблеми, що виникають під час роботи з розрізненими джерелами з використанням сховищ даних і баз даних. Уведено модель простору даних як засобу інтеграції та опрацювання даних із розрізнених джерел.

Проаналізовано зв'язок літературності філософських практик з антропологічним досвідом, що породжує ці практики, на прикладі християнського антропологічного проекту Сьорена Керкегора. Розглянуто рух філософії до літературності як одну з провідних тенденцій у сучасній західній філософії. Філософію описано як історико-літературний феномен через виділення трьох типів літературності: Платон (онтологія), Кант (гносеологія), Ніцше (комунікація). Проведено експлікацію базового поняття "літературність". Показано, що літературні практики залежать від антропологічних моделей, які їх породжують. Розглянуто зв'язок християнської антропології та літературного новаторства С.Керкегора.

Досліджено проблеми методологічного забезпечення пізнавальних процесів у сфері судочинства: створення якісно нової системи знань - теорії судового пізнання, визначення її структури й основних категорій. Висвітлено характеристики засобів судового пізнання та внесено пропозиції, спрямовані на вдосконалення процесуальної регламентації пізнавальних правовідносин. Розглянуто аспект розв'язання практичних завдань у цій сфері. Обгрунтовано висновки про необхідність уніфікації законодавства, яким регламентована процедура судочинства та створення єдиного кодексу судочинства або кодексів публічного та приватного судочинства, створення на базі кафедр криміналістики у класичних ВНЗ кафедр теорії судового пізнання, уточнення переліку і назв юридичних спеціальностей та перейменування спеціальності 12.00.09 - кримінальний процес і криміналістика, судова експертиза - на спеціальність - судочинство, теорія судового пізнання. Удосконалено підходи до класифікації слідів у криміналістиці, розвинуто уявлення про механізми формування судових показань, систему методів наукового пізнання і заснованих на них тактичних прийомів, які використовуються у сфері судочинства.

Проаналізовано пізнавальні аспекти філософії освіти. Показано, що гносеологічний сенс феномену освіти пов'язаний з його дуалізмом, оскільки освіта виступає водночас об'єктом пізнання й одним з найважливіших інструментів пізнання людиною об'єктивної реальності та самої себе. Розкрито зв'язок процесу пізнання зі знанням і розумінням буття самої освіти та буття її учасників - учнів, студентів і педагогів. Розглянуто взаємозв'язок між освітою, особистістю та соціокультурним середовищем. Визначено особливості освіти та пізнання за умов інноваційного типу світового розвитку.

Подано найбільш уживані терміни з філософії, що розглядаються у навчальному процесі сучасної вищої школи України. Наведено тлумачання ключових понять про загальні властивості, відношення та зв'язки філософії як наукової та навчально-методичної дисципліни. Розкрито сутність таких понять, як авторитарність, апологетика, апостеріорі, гносеологія, духовність, духовне виробництво, етимологізація, ментальність нації, плутократія, редукціонізм, умовивід, щастя. Подано інформацію про видатних вчених, філософів і мислителів, зокрема, В. І. Вернадського, В. К. Винниченка, О. М. Гілярова, Д. І. Донцова, К. Р. Поппера, В. В. Лесевича.

Досліджено історію формування й діяльність найдревнішої класичної даршани санкх'ї, виділено основні особливості її логіки й гносеології. Проаналізовано стан розробки філософії санкх'ї у вітчизняній і світовій індології. Уперше введено в науковий обіг деякі теоретичні джерела, ряд наукових досліджень, маловідомих для вітчизняного читача.

Філософію права розглянуто як самостійну науку, що водночас відповідає і всім параметрам наукової дисципліни. Зазначено, що в Україні філософія права переживає інтенсивний розвиток, що з необхідністю припускає глибоке дослідження таких її складових, як правова онтологія, правова гносеологія, правова аксіологія, філософсько-правова антропологія і, звичайно ж, методологія правознавства.

Стверджено думку про те, що у наш час придбала значне поширення загальноприйнята структура філософії права, що складається з таких елементів, як онтологія, гносеологія і аксіологія права, виділено також правову антропологію. Як елемент структури філософії права вона вивчає людину, досліджуючи її природу, слідуючи шляхом глибшого розуміння категорії "права людини" і вивчення феномену права. Саме тому раціонально називати правову антропологію у філософії права філософсько-правовою антропологією.

Досліджено гносеологію підвищення ефективності залізничного транспорту на основі теорії систем.

На підставі результатів порівняльного аналізу якості знань школярів актуалізовано необхідність відображення питань теорії пізнання (ТП) в системі української шкільної освіти, зокрема внесення методологічних знань як до природничо-наукового, так і гуманітарного її циклів. Припущено, що одною з причин відторгнення знань у школярів є те, що вони не здатні належно їх оцінити, висловити критичне ставлення. Визначено основні відмінності між поняттями "гносеологія" та "методологія". Перераховано положення, принципи та постулати, що утворюють систему гносеологічних знань. Проілюстровано можливості впровадження ТП у шкільний курс фізики. За результатами аналізу чинних підручників указано, що в них немає розуміння суті й "духу" фізики ХХ ст., не відображено принципово іншого, ніж у класичній фізиці, характеру наукового пізнання. Наголошено, що поза увагою учнів залишається гносеологічний цикл наукового пізнання (ланцюжок: наукові факти, гіпотези, моделі, теоретичні висновки й узагальнення, експеримент). Акцентовано увагу на рефлексії як умінні відтворити "світ у собі і себе у світі" та науковій рефлексії як теоретичному аналізі знання, прийняття припущень й ідеалізації (моделюванні) явищ і процесів, результатом чого теоретична система знання.

На основании результатов сравнительного анализа качества знаний школьников актуализировано необходимость отражения вопросов теории познания (ТП) в системе украинского школьного образования, в частности внесение методологических знаний как к естественно-научного, так и гуманитарного ее циклов. Предположено, что одной из причин отторжения знаний у школьников является то, что они не способны должным их оценить, высказать критическое отношение. Определены основные различия между понятиями "гносеология" и "методология". Перечислено положения, принципы и постулаты, которые образуют систему гносеологических знаний. Проиллюстрировано возможности внедрения ТП в школьный курс физики. По результатам анализа действующих учебников указано, что у них нет понимания сути и "духа" физики ХХ в., не отражены принципиально иного, чем в классической физике, характера научного познания. Отмечено, что без внимания учеников остается гносеологический цикл научного познания (цепочка: научные факты, гипотезы, модели, теоретические выводы и обобщения, эксперимент. Акцентировано внимание на рефлексии как умении воссоздать "мир в себе и себя в мире" и научной рефлексии как теоретическом анализе знания, принятие допущений и идеализации (моделировании) явлений и процессов, результатом чего теоретическая система знания.

In the article the necessity of methodological knowledge application to the system of school education has been grounded as well as the methods of acquiring gnoseological basics of science by students have been reveled.

На підставі міждисциплінарного аналізу досліджено проблеми віри та розуму в російській духовно-академічній філософії XIX - початку XX ст. з метою виявлення основних підходів, теорій та концепцій, що запропоновані професорами київського, санкт-петербурзького, московського та казанського академічних осередків для вирішення цієї проблеми. Приділено увагу становленню та особливостям функціонування основного гносеологічного концепту "розуміючої віри" або "віруючого розуму" в межах духовно-академічного дискурсу Російської імперії, який формувався під впливом зовнішньо- та внутрішньо-інституційних і зовнішньо- та внутрішньо-ідейних детермінант і позначився на переважній більшості підходів академічних вчених. Висвітлено не лише основні риси філософсько-академічного стилю православних мислителів, але й сукупність складових їх епістемологічного проекту, в межах яких ними запропоновано варіанти теоретичних пошуків нових когнітивних синтезів, які б об'єднували віру та розум, інтелект та інтуїцію. Доведено, що декларуючи ідею наслідування спадщини Святих Отців, самі академічні теїсти під впливом німецького ідеалізму відійшли від заповітів останніх, разом з тим, відійшли і від класичної патристичної та схоластичної гносеологій, намагаючись надати їм сучасних інтерпретацій. Зауважено, що їх синтетична методологія, концепція "цілісного знання" та гносеологічні концепти "віруючого розуму" та "розуміючої віри" як формули посередництва між наукою та православ'ям, розумом та Одкровенням, вказують на те, що гносеологія російського духовно-академічного теїзму XIX - початку XX ст. є некласичною та синтетичною теорією пізньо-модерного типу з елементами еклектики та постметафізичного мислення.

Розкрито концептуальні, методологічні, доктринальні положення державної інформаційної політики (ІП). Запропоновано авторське бачення формування підходів щодо визначення такого поняття. З'ясовано правову природу державної ІП. Вперше запропоновано теоретичний алгоритм моделі пізнання ІП, яка має складатися із таких елементів: інформаційна феноменологія, інформаційна гносеологія, інформаційна онтологія, інформаційна аксіологія. Подано концепцію інформаційної ідентичності. Визначено стан і структуру нормативно-правового регулювання державної ІП України. На підставі аналізу та вивчення зарубіжного досвіду сформульовано пропозиції до підвищення рівня державної ІП країни. Сформовано комплекс теоретико-методологічних, концептуальних та організаційно-правових напрямів удосконалення державної ІП, які в цілому становлять значний потенціал для суттєвого впливу на державну ІП та розроблення адекватної сучасним реаліям Концепції державної ІП. Надано структуру проекту Концепції державної ІП.

Проаналізовано творчість М. Бердяєва з метою реконструкції у його філософських творах релігійних основ свободи. З'ясовано, що свобода у християнстві є передумовою та корелятом філософської проблеми співвідношення свободи й інших категоріальних понять, оскільки поняття свободи використовується в історії філософії, зокрема, в творчості М. Бердяєва, як логічна модель для постановки таких важливих загальнофілософських проблем, як питання про свободу волі, вибору, узгодження детермінізму та моральної відповідальності.

Проанализировано творчество Н. Бердяева с целью реконструкции в его философских произведениях религиозных основ свободы. Установлено, что свобода в христианстве является предпосылкой и корелятом философской проблемы соотношения свободы и других категориальных понятий, поскольку понятие свободы используется в истории философии, в частности, в творчестве Н. Бердяева, как логическая модель для постановки таких важных общефилософских проблем, как вопросы о свободе воли, выбора, согласования детерминизма и моральной ответственности.

Зазначено, що право без пізнання перестає бути правом, бути правдою, стає несправедливим, не правом, а антиправом. Регулятивність права є тільки похідною пізнавальної сутності права. Звідси - право є пізнання.

Проаналізовано сучасний стан дослідження такої важливої юридичної категорії як "правова реальність". Відповідно автором критично осмислюються здобутки та прорахунки вітчизняної науки. Зроблено висновок, що це поняття слід розглядати в світлі розвитку філософсько-теоретичної думки з позиції правових онтології та гносеології.