Зазначено, що голографія дифузних об'єктів у площині Фур'є із використанням приладів на фоторефрактивних квантових ямах має певні переваги над голографією в площині зображень. У процесі запису дифузний об'єкт створює широкий спектр просторових частот та освітлює вхідне вікно приладу на квантових ямах широким пучком, таким чином дозволяючи добре суміщення з опорним пучком та однорідну модуляцію показника заломлення по всьому приладу. Це запобігає стиранню граток малих просторових частот та утворенню пропускного фільтра високих частот. Також не відбувається екранування поля, що зменшувало б дифракційну ефективність. У процесі зчитування фабричні дефекти та частинки пилу на плівці пристрою утворюють на приймачі камери делокалізований фон низької інтенсивності, тоді як в голографії доменів-зображень виникають локалізовані яскраві плями. Ці переваги голографії дифузних об'єктів у площині Фур'є можуть сприяти її застосуванню в удосконаленому оптичному когерентному голографічному відтворенні інформації.

Проаналізовано трансформацію соціальної пам'яті у контексті інформаційного суспільства у аспекті її взаємозв'язку з проблемами інформатизації, комп'ютеризації, нових технологій і віртуальної реальності, яка змінює конфігурацію соціальної пам'яті, що призводить до її перетворення в глобальну інформаційну систему. Відзначено, що соціальна пам'ять у інформаційному суспільстві є дихотомією традиції/новації, втрачає інтерпретацію розповідного наративу про минуле. Зауважено, що комп'ютер сприяє появі нової конфігурації соціальної пам'яті - фрактального наратива. Віртуальна реальність, яка втілює в собі соціальне та символічне, зумовлює конфігурацію соціальної пам'яті та призводить до появи викривленої соціальної пам'яті, одним з варіантів якої є картулярії. Нові типи фіксації, трансляції та репродукція інформації - інтернет, голографія, супутникове телебачення - сприяють появі нового типу соціальної пам'яті, яка становить засаду нового наукового напряму в соціальній мнемології.

У роботі запропоновано узагальнену дифузійну модель голографічного запису в фотополімерних матеріалах. Теоретичний опис процесу формування голограм базується на уявленні про перерозподіл об'єму, який утворюється внаслідок локальної усадки полімеру, і застосуванні узагальненого дифузійного рівняння. Запропонована теорія дозволяє врахувати вплив неоднорідності розподілу мономеру в процессі запису і величини усадки на кінетику формування голограми в фотополімерному носії. Продемонстровано визначний вплив співвідношення швидкостей полімеризаційного та дифузійного процесів на властивості голограм. Запропонована модель дозволяє також описати процес формування рельєфу на поверхні реєструючого середовища.

Розглянуто фізичні основи голографії. Надано відомості про структуру та інформативність інтерференційної картини, показано особливості техніки голографічного експерименту. Розкрито фізичний зміст амплітудного пропускання голограми - основної характеристики, якою визначаються її зображальні властивості. Увагу приділено розрахунку дифракційної ефективності амплітудних голограм. Охарактеризовано співвідношення звичайного й узагальненого принципу таутохронізму, хроматичні та сферичну аберації у голографії, умови їх усунення та мінімізації. Проілюстровано графічний метод побудови голографічних зображень у параксіальному наближенні. Розглянуто основні голографічні схеми, властивості об'ємних голограм, їх основні типи (Френеля, Фраунгофера, Фур'є). Показано особливості голограм розсіюючих об'єктів, проблему поляризаційної голографії. Сформульовано принцип і фундаментальні переваги методу голографічної інтерферометрії.

Приведено теоретичне обгрунтування вивчення технічного стану сільськогосподарських машин за допомогою голографічних методів (класичного та комп'ютерного їх вияву). Встановлено можливості реалізації приведених методів неруйнуючого контролю, особливості інтерпретації отриманих голограм та необхідні засоби для зчитування інформації з них. Дійсну величину вектора деформації в напрямку абсциси чи ординати визначали як кількість інтерференційних ліній, що проходить через певну характернуточку об'єкта на голограмі, яка відновлена, при обертанні її навколо відповідної осі на заданий наперед кут, який рівний куту експозиції при голографуванні.

Розглянуто питання реалізації комп'ютерної голографії, як засобу, при визначенні допустимого технічного стану деталей сільськогосподарських машин як методу неруйнівного контролю та дефектування. Приведено приклад голограми та математичну модель поверхні мікродеформування деталі.

Узагальнено досвід застосування методів комп'ютерної голографічної діагностики при визначенні реальних меж неруйнівного контролю деталей сільськогосподарської техніки на різних етапах її використання аж до повного списання. Обгрунтовано ресурсозберігаючі методичні засади технічного вибору оптимального способу виготовлення чи відновлення деталей сільськогосподарських машин.

Проблема голографічної асоціативної пам'яті обговорюється в рамках кореляційно-оптичного підходу. Аналіз моделей безопорної голограми та нелінійно зареєстрованих позаосевих голограм, зчитуваних в асоціативному режимі, показує широкий спектр корисних властивостей таких голограм не лише для відновлення відсутньої частини збереженого масиву даних, а й для детектування малих змін ("помилок") у записаній картині, для відновлення повного масиву даних з корекцією помилок за неповною версією масиву, а також для здійснення високоефективного гетероасоціативного відновлення на базі неінтерференційного механізму зв'язку парціальних сигналів. Показано, що візуально оцінювана якість відновленого асоціативного відгуку може наближатись до якості зображення, що досягається у звичайній позаосевій голографії.

Реєструючі середовища для поляризаційної голографії на основі азобензольних полімерів одержують шляхом полімерно-аналогічних перетворень поліметакрилової кислоти та її сополімерів з алкилметакрилатами. Їх інформаційні властивості досліджувались під час запису голограм плоского хвильового фронту. Встановлено, що час запису та релаксації голограм приблизно однаковий. Вони визначаються переважно процесами транс-цис-ізомеризації азобензольних груп без формування рельєфу поверхні полімерної плівки. Ефективність процесу транс-цис-ізомеризації знижується, якщо в хромофорі азобензолу присутній важкий замісник. Ці результати представляють практичний інтерес під час вибору світлочутливих матеріалів для голографічних реєструючих середовищ з оптимальними інформаційними характеристиками.

Теоретично обґрунтовано та розроблено комплекс електронних освітніх ресурсів навчання комп’ютерної графіки майбутніх бакалаврів кібербезпеки. Запропонований комплекс електронних освітніх ресурсів навчання комп’ютерної графіки майбутніх бакалаврів кібербезпеки являє собою інтегровану інформаційну модель, що містить систематизовані дані науково-навчального характеру, представлені у вигляді текстової, графічної, цифрової, аудіо-, відеоінформації. Авторський комплекс електронних освітніх ресурсів навчання комп’ютерної графіки майбутніх бакалаврів кібербезпеки розроблено на підставі інтеграційного підходу з урахуванням хмарних технологій формування інформаційних ресурсів ЗВО. Репрезентований комплекс електронних освітніх ресурсів навчання комп’ютерної графіки майбутніх бакалаврів кібербезпеки містить у собі найбільш повний перелік контенту електронних освітніх ресурсів з точки зору його візуально-психологічного сприйняття та освітнього наповнення. Визначено перелік професійних компетентностей майбутніх бакалаврів кібербезпеки з комп’ютерної графіки з огляду на властивості сучасних інформаційно-комунікаційних систем та з урахуванням вимог міжнародної системи стандартизації та Індустріальної моделі кібербезпеки. Встановлено, що майбутній бакалавр кібербезпеки має оволодіти такими фаховими компетентностями з комп’ютерної графіки: здатність забезпечувати процес приховування критичної відеоінформації в ІКС (стеганографія); здатність забезпечувати процеси голографічного захисту інформаційних ресурсів ІКС (голографія); здатність до розробки, забезпечення та підтримки різних класів та видів систем інфографіки та т.п. Для цілеспрямованої реалізації концептуальних ідей дослідження розроблено авторську методику використання комплексу електронних освітніх ресурсів навчання комп’ютерної графіки майбутніх бакалаврів кібербезпеки, яка спирається на вимоги світової системи стандартизації серії ISO та стандартів Індустріальної моделі кібербезпеки, тобто враховує сучасні вимоги до фахівців індустрії ІТ-послуг. Мета і завдання спроектованого педагогічного процесу знаходяться у лапідарному співвідношенні із соціальним замовленням Індустріальної моделі кібербезпеки. Методика передбачає надання практичних знань, умінь і навичок майбутнім бакалаврам кібербезпеки з метою формування професійних компетентностей з навчальної дисципліни комп’ютерна графіки, а саме: оволодіння технологіями інформаційного дизайну (інфографіки), стеганографії та голографії. Експериментальною реалізацією авторської методики доведено її ефективність. Одержані емпіричні дані та їх математична перевірка дають підстави для формулювання висновку про ефективність впливу авторської методики використання комплексу електронних освітніх ресурсів навчання комп’ютерної графіки майбутніх бакалаврів кібербезпеки.

Мета роботи - дослідження та формалізація методик донесення візуальної інформації на презентаціях та доцільності використання сучасних інформаційних технологій для візуалізації презентаційних об'єктів. Об'єкт дослідження та порівняння - інформаційна технологія голографічних 3D-вітрин та самі голографічні 3D-вітрини як сучасний пристрій для віртуалізації статичних та динамічних предметів, а також доповнення реальних об'єктів, що відповідають заданим розробником параметрам, шляхом створення доповненої реальності без використання мобільних додатків та камери смартфона. Проаналізовано голографічні технології та методи голографії. Використання технології голографії обумовлено збільшенням реалістичної реклами, впровадженням нових інформаційних технологій у суспільстві та збільшенням вимог суспільства до мультимедійних пристроїв. Методами представлення голографічних технологій можна вважати інформаційні технології створення презентаційних додатків, які використовуються для відображення 3D-голографічних презентацій. Розкрито поняття та особливості 3D-зображення. Досягти реалістичності представленої інформації можливо лише шляхом створення тривимірних зображень, які будуть розміщені у просторі. Динамічні зображення дозволяють повноцінно передати задум авторів та створити ефект присутності реального прототипу товару на презентації. Завдяки тому, що пристрій не має помітних оку елементів демонстрації зображення, у глядача не залишається сумніву у тому, що він бачить. Проаналізовано технології створення та проведено порівняння 2D- та 3D-голографії. Показано, що кожна з технологій має свої особливості й дозволяє використовувати голографічну 3D-вітрину як повноцінний замінник екрана. Технологічні особливості дозволяють використовувати голограму як прозорий екран монітора, що відкриває нові можливості для демонстрації та візуалізації товарів.

Розглянуто аспекти використання сучасних інформаційних технологій в освітньому процесі. Аналізуються результати використання комп'ютерних технологій у донесенні інформації до учнів. Досліджується роль розвитку інформаційних технологій в освітній сфері, а також доцільність використання інноваційних методик в освіті. Одним із інноваційних приладів та технологій для освітян є голографічна 3D-вітрина та голографічні технології. Використання голографічних 3D-вітрин для відтворення мультимедійних презентацій та демонстрації об'єктів є сучасним та прогресивним методом донесення навчального матеріалу. Актуальність статті полягає в аргументації використання сучасних інформаційних технологій, які полегшують роботу викладача та збільшують можливості пристроїв, наявних в освітніх закладах. Портативність, мобільність та легкість - це запорука успішного використання гаджетів у навчальних закладах. Освітній процес є невід'ємною частиною розвитку людини. Від методики донесення інформації залежить подальша зацікавленість учнів та результати, які вони будуть отримувати. Огляд підходів до донесення інформації надає змогу отримати алгоритм успішної презентації матеріалу для засвоєння й зацікавленості слухачів. Важливим аспектом навчального процесу є практичне спрямування навичок та порівняння реальних об'єктів і задач з тими, що розглядались в освітньому процесі. Використання голографічних моделей дозволить відтворити імітаційну модель будь-чого, що дозволить учням глибше зрозуміти матеріал. Інформаційні технології експлуатації голографічних 3D-вітрин, що застосовуються для моделювання завдань та прикладів, є інтуїтивно зрозумілими та оптимізованими під рівень володіння інформатикою середньостатистичного вчителя й викладача. Це дозволяє без зайвих проблем створювати освітній матеріал, уроки, лекції та практичні або лабораторні завдання кожному вчителю на звичайному персональному комп'ютері. Описана методологія створення освітніх матеріалів для голографічної 3D-вітрини, що дозволить оптимізувати процес розробки навчальних матеріалів та допоможе глибше зрозуміти специфічні особливості функціонування голографічної 3D-вітрини.