Рассмотрены вопросы устного народного творчества крымских татар, общетюркских письменных памятников VIII - XI ст. и крымскотатарской литературы ХІІ - ХХ ст. Приведены биографические данные поэтов и писателей, в частности, Махмуда Кырымлы, Хан Менгли Герая І, Ашыка Омера, Мустафы Джевкерия, Эшмирзы, Исметия, Исмаила Гаспринского, Номана Челебиджихана, Османа Нурия Акчокраклы, Асана Сабри Айвазова, Асана Чергеева, Мемета Нузета, Умера Ипчи, Джафера Гафара, Османа Амита, Шамиля Алядина. Проанализированы наиболее известные произведения и переводы с крымскотатарского на русский язык.

Простежено джерела виникнення в кримськотатарській літературі жанру оповідання, показано вплив фольклору на розвиток жанру. На підставі наративного аналізу творів І. Гаспринського, А. Одабаша, А. С. Айвазова, У. Іпчі, Дж. Сейдамета окреслено загальну картину зародження та розвиток жанру кримськотатарського оповідання. Охарактеризовано головні тенденції розвитку жанру оповідання 1970 - 1980-х рр. Проаналізовано наративну структуру оповідань Е. Аміта, Е. Умерова, А. Османа, Р. Муедіна, Т. Халілова, С. Сеутової, У. Едемової, Ю. Алієва. Проведено спробу з'ясувати наративні стратегії кримськотатарських письменників: типи гетеро- та гомодієгетичної оповіді, прийоми "потоку свідомості" та невласне пряму мову. З'ясовано функцію психологічного аналізу як елементу драматургічної будови в гетеродієгетичному наративі кримськотатарських письменників. Проаналізовано деталі-символи, з якими пов'язані багаті фольклорні, міфологічні, літературні традиції кримськотатарського народу.

Досліджено художню творчість Дж. Сейдамета в контексті суспільно-політичних подій у Криму першої половини XX ст., яка донедавна була білою плямою в кримськотатарській літературі. Виявлено, систематизовано, вивчено та введено до наукового обігу раніше невідомі рукописні та друковані джерела зі спадщини письменника. Транслітеровано з арабської графіки на кирилицю, перекладено з німецької, французької, польської та турецької мов малознані прозові й публіцистичні твори Дж. Сейдамета. Простежено витоки ідейного змісту, тематичної спрямованості творчості письменника, віддзеркалення в ній актуальних для суспільства етико-гуманістичних і національно-патріотичних принципів. Показано ідейно-художнє багатство його творів, жанрово-стильову специфіку. Окреслено основні етапи становлення Дж. Сейдамета як публіциста (1911 - 1918 pp.), проаналізовано своєрідність поетики його творів. Охарактеризовано активну публіцистичну діяльність Дж. Сейдамета в роки еміграції (1919 - 1960 pp.) в широкій співпраці з європейськими, у тому числі емігрантськими періодичними виданнями, зокрема з журналом "Етеї", визначено тематичну спрямованість, ідейно-художні особливості та жанрову різноманітність його публіцистики. Розкрито художні аспекти мемуарів Дж. Сейдамета "Деякі спогади" - важливого джерела фактографічних відомостей з історії Криму перших двох десятиліть XX ст., а також твору, що поєднує правду історичного документа і силу художнього узагальнення.