Висвітлюється питання відповідальності військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, дається визначення та призначення дисциплінарного батальйону. Розкриваються питання, що стосуються порядку перебування, забезпечення та звільнення засуджених військовослужбовців, а також контролю за діяльністю цього військового виправного закладу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х879(4Укр)20 + Ю752.1:430

Рубрики:

Трудове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)012.8

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальні методологічні питання наукознавства: історію формування, дисциплінарний статус, поняття наукового простору, його формування та трансформацію, оцінку результативності фундаментальних досліджень. Проаналізовано типологію трансформацій у науковій системі та світовий досвід інституціонально-організаційного розвитку наукових систем. Особливу увагу приділено ключовим характеристикам наукового потенціалу, циклічному характеру його розвитку і проблемам оцінки. Визначено методологію трансферу технологій та передачі знань. Наведено моделі когнітивної системи науки, розмежовано категорії "сучасне - минуле". Розкрито специфіку пізнання минулого у контексті постнекласичних методологій, часову складову історико-наукового процесу, можливості використання апарату історичної логіки для цілей історико-наукового дослідження.

Розглянуто нормативні та наукові положення з питань дисциплінарної відповідальності, надано пропозиції з удосконалення чинного законодавства.

Рассмотрены нормативные и научные положения по вопросам дисциплинарной ответственности, приведены предложения по усовершенствованию действующего законодательства.

Normative and scientific positions on questions of a disciplinary responsibility are considered; offers on improvement of the current legislation are submitted.

Розкрито зміст поняття "методологія", виділено два рівні функціонування методологічного знання - індивідуальний і дисциплінарний, розглянуто їх співвідношення. Висвітлено історію становлення методології наукової діяльності як окремої галузі знання. Проаналізовано специфічні умови професіоналізації історії та формування дисциплінарної методології на межі XIX - XX ст. Розглянуто шляхи вирішення проблеми особливого статусу історії як гуманітарної дисципліни з іманентною, внутрішньо саме їй притаманною методологією пізнання прибічниками філософської течії неокантіанства.

Раскрыто содержание понятия "методология", выделены два уровня функционирования методологического знания - индивидуальный и дисциплинарный, рассмотрено их соотношение. Освещена история становления методологии научной деятельности как отдельной отрасли знания. Проанализированы специфические условия профессионализации истории и формирования дисциплинарной методологии на рубеже XIX - XX ст. Рассмотрены пути решения проблемы особого статуса истории как гуманитарной дисциплины с иманентной, внутренне именно ей присущей методологией познания приверженцами философского течения неокантианства.

Розроблено навчальну програму та робочий тематичний план з навчальної дисципліни "Професійна відповідальність правника", обгрунтовано методичні рекомендації щодо її опанування. Наведено тексти лекцій з найбільш актуальних тем курсу. Розглянуто питання визначення сутності професійної відповідальності правника та формування етичних засад його діяльності. Проаналізовано проблеми створення та функціонування деонтологічного кодексу правників України. Висвітлено основні положення Загального кодексу правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства, наведено професійні стандарти правничої діяльності в Україні та Російській Федерації, зокрема, правила адвокатської етики, Дисциплінарний статут прокуратури України та Кодекс доброчесної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів влади Автономної республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Разработана учебная программа и рабочий тематический план по учебной дисциплине "Профессиональная ответственность правоведа", обоснованы методические рекомендации по ее освоению. Даны тексты лекций по наиболее актуальным темам курса. Рассмотрены вопросы определения сущности профессиональной ответственности правоведа и формирования этических основ его деятельности. Проанализированы проблемы создания и функционирования деонтиологического кодекса правоведов Украины. Освещены основные положения Общего кодекса правил для адвокатов стран Европейского Содружества, изложены профессиональные стандарты правовой деятельности в Украине и Российской Федерации, в частности, правила адвокатской этики, Дисциплинарный статут прокуратуры Украины и Кодес благочестивого поведения лиц, уполномоченных на выполнение функций государства, органов власти Автономной республики Крым или органов местого самоуправления.

Досліджено правову природу адміністративних стягнень. Визначено місце адміністративних стягнень у системі заходів адміністративного примусу та в інституті адміністративної відповідальності. Співвіднесено поняття "адміністративний примус", "адміністративна відповідальність", "адміністративно-правова санкція", "адміністративне стягнення" та запропоновано авторське визначення останнього. Проаналізовано характерні ознаки адміністративних стягнень, які дозволяють провести відмежування їх від інших адміністративно-правових санкцій. Виокремлено комплекс характерних ознак, за якими серед широкого кола правових санкцій (зокрема економічних), передбачених чинним законодавством, можна виділити адміністративно-правові, та обгрунтовувати їх родову належність до адміністративних стягнень. Наведено додаткову аргументацію з питання віднесення юридичних осіб до суб'єктів адміністративної відповідальності. Аргументовано необхідність розмежування правових понять "адміністративне правопорушення" та "адміністративний проступок", а також запропоновано авторське бачення проблематики. Значну увагу приділено деяким аспектам відмежування основних і додаткових стягнень. Висвітлено питання належного законодавчого закріплення принципів застосування адміністративних стягнень. Сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства з урахуванням результатів проведеного дослідження.

Теоретично обгрунтовано поняття адміністративної відповідальності працівників податкової міліції, запропоновано поняття відповідальності даних працівників за адміністративні проступки. Доведено недоцільність застосування до працівників податкової міліції окремих видів адміністративних стягнень, а саме: виправних робіт і адміністративного арешту. Розглянуто питання щодо порядку реалізації дисциплінарної відповідальності за адміністративні проступки як особливого дисциплінарного провадження, яке містить стадії: порушення справи про адміністративний проступок уповноваженою особою органу державного управління; порушення дисциплінарного провадження про адміністративний проступок; дисциплінарної перевірки (розслідування); розгляду дисциплінарної справи і винесення рішення; виконання рішення стосовно справи; перегляду рішення щодо скарги, а також перегляду рішення про порядок нагляду. Висвітлено фактичні та юридичні підстави притягнення працівників податкової міліції до дисциплінарної відповідальності. Визначено суть поняття "дисциплінарна відповідальність". Розглянуто обставини, що виключають дисциплінарне провадження стосовно працівника податкової міліції.

Розглянуто питання щодо поняття та правової природи інституту адміністративної відповідальності, ознак та складу адміністративного правопорушення, системи та складу органів адміністративної юрисдикції, адміністративних стягнень. Запропоновано ряд заходів щодо вдосконалення законодавства в галузі адмінвідповідальності, зокрема, розмежування понять "адміністративне правопорушення" та "адміністративний проступок", прийняття нового кодифікованого акту в даній сфері, а також внесення змін до існуючого законодавства.

Проведено дослідження політичної герменевтики як перспективного засобу здобуття нових вірогідних знань щодо об'єктів політичної сфери. Визначено галузевий, дисциплінарний і предметний рівні обгрунтування політичної герменевтики як методу політологічного дослідження. Розкрито сутність понять політичної герменевтики, інтерпретації політичних текстів, герменевтичного аналізу політичного дискурсу. Визначено предметну сферу застосування політичної герменевтики як сферу інтенційних мотивацій сенсоутворення політико-текстуальної реальності. Результати фундаментальної філософської теорії інтерпретації застосовано у предметному полі політичної науки, зокрема, обгрунтовано базові засади ототожнення суб'єкта політологічного дослідження з його об'єктом на основі включення дослідника до реального або реконструйованого контексту політичного життя. Визначено передумови та мотивацію використання політичної герменевтики у політологічному дослідженні.

Досліджено нормативно-правові акти, які регламентують укладення, зміну та припинення трудового договору з працівниками середніх загальноосвітніх шкіл. Уточнено встановлені вимоги допуску до заняття педагогічною діяльністю, порядок укладення трудового договору з педагогічними працівниками, розглянуто особливості укладення окремих видів трудових договорів (контракт, сумісництво, трудовий договір з молодими спеціалістами). Проаналізовано порядок зміни трудового договору з педагогічними працівниками та вплив результатів атестації на зміну умов трудового договору. Уточнено порядок розірвання трудового договору з ініціативи педагогічного працівника, керівників середніх загальноосвітніх шкіл. Розкрито правовий зміст поняття "аморальний проступок працівника, що виконує виховні функції". Вивчено судову практику трудових спорів у середніх загальноосвітніх школах. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання з'ясування проступку працівників означеної категорії, а також щодо внесення змін та доповнень до окремих статей КЗпП України, Законів "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Положення про порядок наймання та звільнення педагогічних і науково-педагогічних працівників та ін.

Комплексно досліджено процеси формування та функціонування персоналу митних органів України, а також стан їх правового забезпечення й організації, визначено шляхи вдосконалення. Зазначено, що дані процеси характеризуються як основні засоби реалізації державної кадрової політики та кадрової політики Державної митної служби України. Проаналізовано, систематизовано й уточнено понятійний апарат, зокрема основні терміни щодо роботи з персоналом у митних органах України. Сформульовано висновки та рекомендації, спрямовані на вдосконалення нормативно-правового регулювання процесів відбору, оцінювання, розстановки, адаптації, підвищення рівня професіоналізму та дисципліни персоналу. Визначено правові й організаційні засади поетапного формування системи психологічного забезпечення, діяльність якої спрямована на підвищення ефективності функціонування митних органів. Розроблено пропозиції, враховані в Законі України "Про Дисциплінарний статут митної служби України".

Визначено формування нового дослідницького напряму - правової ювеналістики (науки ювенального права). Зроблено висновок щодо наявності патерналістської, протекціоністської та автономістської доктрин ювенального права та їх поєднання в Україні. Зазначено, що ювенально-правове регулювання мало історичний розвиток в українському праві. З урахуванням комплексного критерію галузевого поділу системи права України зроблено висновок про наявність галузі ювенального права, виявлено та проаналізовано його джерела, принципи, функції, систему, зв'язок з мораллю, релігією, політикою. Розглянуто ювенально-правові відносини. Введено поняття "ювенальний статус", "ювенальний проступок", "ювенальна відповідальність". Проаналізовано концептуальні моделі ювенальної юстиції та омбудсмана з прав дитини. Наведено концептуальну модель ювенальної юстиції. Для України запропоновано її плюралістичну відновну модель.

Узагальнено історичний розвиток нормативно-правового регулювання адміністративної відповідальності за порушення законодавства про працю. Проведено класифікацію адміністративних проступків у сфері трудових правовідносин, в основу якої покладено об'єкт посягання. Конкретизовано функції адміністративної відповідальності у сфері трудових правовідносин, в результаті чого обгрунтовано наявність економічної й організаційної функції. Удосконалено дефініції "адміністративна відповідальність за порушення законодавства про працю", "адміністративний проступок у сфері трудових правовідносин", "провадження у справах про адміністративні проступки, що посягають на трудові права громадян". Процедуру виявлення та фіксації адміністративних проступків у сфері трудових правовідносин. Дістало подальшого розвитку обгрунтування доцільності розширення повноважень професійних спілок щодо проведення громадського контролю за дотриманням законодавства про працю.

Розкрито поняття "професійна дисципліна адвоката", "дисциплінарна відповідальність адвокатів", "дисциплінарний проступок адвокатів", "дисциплінарне провадження щодо адвокатів". Визначено специфіку суб'єктивних та об'єктивних ознак дисциплінарного проступку адвокатів, з'ясовано систему та внутрішній склад дисциплінарних органів адвокатури. Проаналізовано причини відхилень від нормального функціонування дисциплінарних органів адвокатури та запропоновано шляхи їх подолання. Розглянуто аспекти, які необхідно враховувати під час реформування законодавства в галузі адвокатури. Розроблено структуру положення про дисциплінарне провадження щодо адвокатів.

Висвітлено актуальні проблеми дисциплінарної відповідальності суддів (ДВС) в Україні. Проаналізовано тенденції розвитку вітчизняного та міжнародного законодавства в даній сфері. Показано місце інституту ДВС у системі трудового права. Запропоновано визначення категорій "спеціальний дисциплінарний проступок", "дисциплінарний проступок суддів", "дисциплінарні стягнення суддів", "суддівська етика". Розкрито особливості ДВС. Доведено необхідність розуміння звільнення судді з посади як виду дисциплінарного стягнення у передбачених законом випадках. Проаналізовано дисциплінарне провадження щодо суддів, його стадії та порядок здійснення, а також систему та повноваження органів даного провадження.

Досліджено теоретичні та правові засади дисциплінарного провадження в ОВС. Сформульовано його поняття та принципи, визначено структуру та суб'єкти дисциплінарного провадження в ОВС. Приділено увагу характеристиці стадій дисциплінарного провадження, до яких віднесено: порушення дисциплінарного провадження, службове розслідування, розгляд справи про дисциплінарний проступок і прийняття рішення, оскарження рішення про застосування заходів дисциплінарного впливу, виконання рішення про застосування заходів дисциплінарного впливу. Визначено пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання дисциплінарного провадження в ОВС.

Розроблено рекомендації щодо вдосконалення законності та дисципліни в діяльності органів виконавчої влади. Визначено "законність" як точне дотримання громадянами, об'єднаннями громадян та юридичними особами Конституції та законів України, а також виконання та використання законів та інших нормативно-правових актів з боку посадових осіб. Визначено місце законності та дисципліни в діяльності органів виконавчої влади. Проаналізовано основні нормативно-правові акти їх забезпечення в діяльності органів виконавчої влади та вимог законності щодо їх діяльності. Обгрунтовано необхідність створення Міністерства державної служби України, прийняття законів України "Про Дисциплінарний статут державної служби" та "Про контрольну та наглядову діяльність органів виконавчої влади в Україні".

Розкрито особливості правового регулювання питань, пов'язаних зі збереженням інформації з обмеженим доступом і таємної інформації. Проаналізовано такі правові категорії, як інформація та дисциплінарний проступок з розголошення інформації з обмеженим доступом. Охарактеризовано правовідносини працівника та роботодавця, пов'язані зі збереженням інформації, що становить державну або комерційну таємницю, а також правові наслідки порушення працівником обов'язку зі збереження відповідної інформації.