Висвітлюються питання, що складають теоретичний вступ до навчальної дисципліни "Документознавство": визначення поняття "документ", класифікація документів, визначення поняття "книга" у співвідношенні з поняттям "документ".

Публікуються праці з архівознавства, документознавства, джерелознавства та інших спеціальних історичних дисциплін, висвітлюються проблеми сучасного архівного будівництва, подаються неопубліковані документи, огляди архівних фондів та біографічні дослідження про видатних архівістів України.

Огляд складено на основі матеріалів соціологічних бібліотекознавчих досліджень, публікацій інститутів культури, великих наукових та обласних бібліотек, а також звітів про науково-дослідну роботу за період 1991-1995 рр., що були надіслані до НПБ України провідними державними бібліотеками м.Києва, Харківською державною науковою бібліотекою, Київським державним університетом культури та мистецтв, Харківським та Рівненським інститутами культури. Показано розвиток бібліотечної науки у цей період, тенденції, які намітились у бібліотекознавстві, а також найбільш актуальні питання в тематиці досліджень: бібліотеки в нових соціальних умовах; читач як основний об'єкт соціологічних досліджень; бібліотечні ресурси (фонди і каталоги, національна бібліографія, документознавство, краєзнавство); історія бібліотечної справи і бібліотек України; автоматизація бібліотечних процесів та удосконалення бібліотечних технологій.

Стаття розглядає проблему доцільності існування в документознавстві поняття "книга" у зв'язку із введенням у терміносистему бібліотекознавства та документознавства поняття "документ". Аналізуються різноманітні підходи до визначення поняття "книга" та його обсягу документознавця Н.Кушнаренко, книгознавців С.Омілянчука, І.Моргенштерна, О.Гречихіна та ін.

Висвітлено напрями оптимізації функціонування місцевого обов'язкового примірника документів як розподіленої системи відомчих та позавідомчих документів регіону.

Викладено узагальнені поради стосовно дослідження основних видів періодичного друку (газет, журналів, збірників, бюлетенів, календарів), а також аналізу кількісно-якісного складу бібліотечного фонду та визначення інформаційної цінності часописів з залученням методологічних розробок з питань наукознавства, документознавства та інформатики.

Розглянуто проблеми оновлення системи розповсюдження науково-технічної інформації в агропромисловому комплексі України, місце в ній інформаційних центрів та бібліотек.

Запропоновано метод моделювання оптимальної структури технологічного процесу обробки творів друку як багатофазної системи масового обслуговування.

Уперше у бібліографічній літературі на основі аналізу цензурних покажчиків дано обгрунтування мартироложної бібліографії як бібліографії забороненої літератури, що досягла свого розвою в Україні за часи тоталітарного режиму.

Представлено авторську точку зору на сутність і склад загального та спеціального документознавства на основі розгляду структури документознавства у підручнику Н.Кушнаренко "Документоведение". Обгрунтовано основні критерії, які характеризують дисципліну у двох напрямах - загальному і спеціальному (на прикладі історичного джерелознавства, інформатики, семіотики). Загальне документознавство представлено метанауковим напрямом серед дисциплін документально-комунікаційного циклу, який відображає проблеми загальної теорії та історії документа і тому не включає до свого складу наукові дисципліни, у т.ч. й книгознавство. Спеціальне документознавство розглядається як дисципліна різних напрямів (науково-технічного, картографічного, аудіовізуального, електронного, управлінського) за видами документів і типами документації.

Розглянуто історію та сучасні напрями діяльності Книжкової палати України як центру національної бібліографії, визначаються перспективи її розвитку в умовах впровадження нових інформаційних технологій.

Розглянуто можливості застосування дескрипторів як інструменту для створення формалізованої природної мови в процесі індексування і пошуку інформації.

З системних позицій розглянуто роль і місце Інтернет-технологій у розвитку сучасної світової інформаційної інфраструктури.

Запропоновано новий історико-джерелознавчий підхід з широких загальнокультурологічних та книгознавчих позицій до української книги в історичному аспекті від рукописного до друкованого варіанта.

Проаналізовано суспільно-політичні чинники, що зумовлюють трансформацію функцій Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського в період впровадження новітніх інформаційних технологій.

Висвітлюється доробок визначного вченого, професора Київського університету ім. Т.Шевченка - М.Я.Варшавчика. Подано праці його колег та учнів, що працюють в галузі джерелознавства, архівознавства, спеціальних галузей історичної науки. Серед розглянутих питань - проблеми теоретичного джерелознавства у творчості В.С.Іконнікова; документознавство та його роль і місце в системі історичної науки; періодична преса як джерело вивчення проблем політико-правового становища національних меншин в УНР (1917-1918 рр.); питання зовнішньої політики Української Держави гетьманата П.Скоропадського в українській історіографії та ін.

Розглянуто місце гетьманської держави в українському державотворчому процесі 1917 - 1920 рр., спектр основних політичних сил у державі періоду Гетьманату, монархічні концепції в українській історико-політичній літературі XVII - XVIII ст. Проаналізовано політику уряду гетьмана П.Скоропадського у галузі культури, науки, мистецтва, культурно-освітні процеси в Українській державі, , відносини між Україною та Фінляндією 1918 р., ідею монархії в українській історіографії другої половини ХІХ ст. Охарактеризовано ставлення до Української держави українських та російських соціалістичних партій, модель архівної реформи в Україні 1918 р. Досліджено причини антигетьманського повстання під проводом Директорії, питання організації управління Православної Церкви в країні у даний період, а також діяльність І.І.Огієнка щодо формування національних університетів.

Висвітлюються питання з курсу документознавства, що стосуються тих документів, які об'єднуються поняттям "книга". Розглядаються загальні поняття типології книги, зокрема, способи типологічного пізнання книги, основні категорії книги та ін. Аналізуються типи літератури за віковою і мовною ознаками, а також за соціальним призначенням. Велика увага приділяється жанрам літературних творів та видам друкованих праць.

Проаналізовано стан гниговидання для дітей в Україні за 1992-1997 роки. Визначено позитивні зміни та недоліки у цій сфері.

Висвітлено актуальні проблеми всебічного розкриття змісту і структури фонду "Україніка" та відбиття місцезнаходження українознавчих документів у довідково-бібліографічному апараті бібліотеки.