Описано специфіку поведінки людини і таємниці її почуттів, секрети мистецтва і краси, романтики подорожей та екзотики, головну функцію мозку і психіки людини.

Описаны специфика поведения человека и загадки его чувств, секреты искусства и красоты, романтики путешествий и экзотики, главная функция мозга и психики человека.

На порівняльно-типологічному рівні розглянуто проблему використання етнічної екзотики у новелах П.Меріме "Матео Фальконе" та М.Коцюбинського "На камені" як засобу творення естетичного ефекту.

Обгрунтовано спільні та відмінні риси міського та сільського туризму за умов розвитку рекреаційної індустрії. Приділено увагу перспективній конкуренції між міським та сільським туризмом, що поширена в рекреаційних районах України.

Обгрунтовано вибір раціонального методу визначення йоду в харчових продуктах. Встановлено вміст йоду в пастильних виробах зі стевією та еламіном "Екзотика" і "Смакота" на етапах виробництва та зберігання. Грунтуючись на проведених дослідженнях, встановлено належність розроблених пастильних виробів до групи функціональних харчових продуктів.

Охарактеризовано екзотичний дискурс в оригінальній прозовій творчості та епістолярній спадщині А. Кримського. З'ясовано, що одним із провідних шляхів формування українського орієнталізму є довготривалий живий та безпосередній контакт Агатангела Кримського із народами Сходу, де найважливішим виявилось готовність та бажання дослідника пізнати чужий світ.

Показано роль спеціалізованих видів туризму в розвитку національної туристичної галузі України. Встановлено, що туризм має великий вплив на такі ключові галузі економіки як транспорт, зв'язок, будівництво, сільське господарство, оскільки виступає своєрідним каталізатором соціально-економічного розвитку країни. На теперішній час найбільш поширеними у світі є рекреаційний та пізнавальний туризм. При цьому останнім часом з'явилися і користуються попитом нові види туризму: екотуризм, агротуризм, екзотико-пригодницький та екстремальний. Україна, з метою покращання ситуації в туристичній галузі, без сумніву має більш активно використовувати багатий досвід зарубіжних країн у розвитку цієї сфери на власних теренах.

Розглянуто доробок одеського поета Б. Нечерди (1939 - 1998), одного з найбільш оригінальних майстрів із покоління шістдесятників. У його творчості проявилися й фольклорні джерела, й урбаністичні мотиви, і культурна екзотика. Автор зумів утриматись у літературі свого часу, незважаючи на задушливі умови суспільної стагнації. Він обирав численні маски, аби приховати власну ідентичність і не стати лояльним провладним поетом. Проте у збірці "Остання книга" (1998) гранична сповідальність поета розкрилася на повну силу. На жаль, творчість Б. Нечерди, незважаючи на високі оцінки критиків, не увійшла до літературного канону XX ст.

Проаналізовано "початковий" дискурс (формування наративного образу) про українське козацтво, творчість у цьому напрямі інтелектуалів покоління Люблінської унії 1569 р. та пізніше. Розглянуто характеристики козаків із тогочасних творів. Зауважено інтеграцію образів подільського (легкокінно-татаризованого) та запорізького (піхотно-піратського й уходницького) козацтва, як і загальний оптимізм міркувань про козаччину авторів 1560 - 1570-х рр. Загалом цілий "козацький сюжет" початково був здебільшого прив'язаний до Поділля, і надалі ця подільська призма стала дуже важливою для сприйняття-освоєння образу козаччини історіографією Речі Посполитої (наприклад, перенесення на Запоріжжя русько-подільського образу "військової школи" чи сприйняття козацтва як явища відносно невеликого формату). Були навіть вагання щодо поширення терміна "козаки" на запорожців-"низовців". Узагалі поняття "за-порогу" та "низу" підходили для акцентування на маргінальності козаччини в річпосполитському суспільстві й на ваганнях Вітчизни щодо визнання, спорідненості з цими своїми занадто орієнталізованими, "потатареними" дітьми. Тож автори, які почали вдивлятися в деталі, були схильні шукати "екзотику" - і знайшли її передусім у козацькому море- та річкоплавстві. Козак-пірат - це нова риска образу низовця з кінця 1570-х рр. (причому вельми респектабельна для європейця доби Великих географічних відкриттів і морських мандрівок). Вона акцентувала на новизні феномену (козаки - це "відповідь" Сигізмунда Августа на турецьких берберів-піратів Сулеймана Пишного). Утім "великолитовська реакція" (М. Стрийковський та ін.) лобіювала представлення козацтва як явища "одвічного" для литовсько-руського суспільства (козаки - це рід легкоозброєного вояцтва, органічна частина збройних сил Великого князівства Литовського).

На прикладі новели "Катруся" проаналізовано схильність Г. Журби до психологічної екзотики - стану людської психіки в межових ситуаціях, що виявляється на стильовому рівні у поєднанні елементів поетики символізму з органічним для авторки "ліричним імпресіонізмом". Відзначено також тяжіння письменниці до імпресіоністичної образності та суголосність мініатюр Г. Журби з монументальним письмом В. Стефаника. Простежено типологічні точки дотику новел "Катруся" В. Стефаника та "Солов'ї" Г. Журби.

З метою управління безпечністю розроблених бісквітів з органічної сировини за принципами системи НАССР, створено дві рецептури бісквітів "Зимова насолода" та "Екзотик". Для приготування бісквітного напівфабрикату "Зимова насолода" використано борошно гречане органічне, імбир молотий органічний, цукор кленовий органічний, яйця органічні, есенція м'яти органічна. Для приготування бісквітного напівфабрикату "Екзотик" використано борошно зі спельти органічне, конопляне борошно органічне, порошок шипшини органічний, цукор кокосовий органічний, яйця органічні, есенція на основі лимону органічного. Встановлено, що розроблені продукти мають високі органолептичні властивості. З фізико-хімічних показників визначено вологість у обох виробах, яка складала 25 +- 2 % для напівфабрикату "Зимова насолода" та 24 +- 2 % для напівфабрикату "Екзотик". Визначено харчову та енергетичну цінність виробів. Кількість білків складала для бісквіту "Зимова насолода" - 14,4 г/100 г; "Екзотик" - 15 г/100 г, кількість жирів - 4,40 і 3,80 г/100 г, кількість вуглеводів - 50,41 і 55,40 г/100 г, енергетична цінність - 298,84 і 315,80 ккал/100 г відповідно. Розроблений план НАССР для виробництва бісквітів надає змогу виготовити безпечний продукт: проаналізовано небезпечні фактори на кожному етапі виробничого процесу та встановлено 4 критичних точки контролю. Встановлено, що найвищий ступінь ризику мають біологічні фактори, які можуть вплинути на безпечність готового продукту. Встановлено критичні точки контролю, критичні межі та розроблено план НАССР. Визначені мікробіологічні та токсикологічні показники безпечності готових виробів, не перевищують допустимих меж. Ці результати вказують на те, що використання альтернативних рецептур бісквітних напівфабрикатів створювати безпечні продукти з підвищеною харчовою цінністю. Отримані результати можуть використовувати підприємства кондитерської промисловості для розширення асортименту органічних виробів. Також, враховуючи необхідність впровадження системи НАССР всіма операторами ринку харчових продуктів, результати щодо розроблення плану НАССР також можуть бути використані виробниками.

Простежено дієвість ідеї регіоналізму як культурної якості в мистецтві Китаю стосовно музично-художнього життя Тайваню, осмислену в її історичному передуванні, яке являє творча історія і Китаю, і Європи. "Провінціалізм" як актуальну стильову якість висунуто як протовластивість того, що в XX ст. визначається як регіоналізм, особливий рід політичного прояву нації-етносу, що автономізується культурно-творчо, але що не претендує на державно-політичне протиставлення базовій державній структурі. Зазначено, що регіоналізм тайваньського мистецького життя в середині XX ст. був визначений історико-політичним розкладом у Китаї, - і проявився в жанровій абсолютизації пісенної і фортепіанної творчості, що становить опозицію до материкового Китаю, в якому система театру направляє основні тенденції художніх тяжінь. Він характеризується принципово камерним характером інтелігентського музичного спілкування, яке по суті мистецьких подій, що відбуваються в ньому, тяжіє до європейської салонної лірики продебюссістського імпресіоністсько-символістського типу, в тому числі і в концертно-фестивальному прояві в творчості Ма Шулонга. Європейські паралелі до тайваньської музики показові в обсязі розглянутої творчості Д. Мійо з його провансальськими "провінціалізмами". Останні в нього органічно поєднуються з "екзотикою Бразилії". Українські аналогії музичного регіоналізму - музика Одеси в розкладі України, що тяжіє до салонно-професійних форм у фортепіанному відбитті. І це засвідчено аналізом циклів фортепіанних мініатюр К. Данькевича, Є. Орфеєва, Т. Малюкової-Сидоренко, О. Красотова 1950 - 1960-х рр. у хронологічній паралелі до класика тайванської музики Шу Лонгма.

Досліджено національні (англійський, російський, український, із вибірковим залученням – французького, польського, німецького) варіанти романтичного орієнталізму як типологічно-подібні та водночас оригінальні літературні явища, сформовані за ідентичними складниками імагологічної парадигми. Описано чотири види імагопозиції щодо Східного та відповідні моделі орієнталізації – паломницька, мандрівна, наукова, невільницька. Виявлені ключові імагеми таких різновидів геокультурного імаго Романтизованого Східного, як Єгипетське, Індійське, Кримське, Степове. Проаналізовані прийоми декорування Східного, які стали засадничими для наступних форм декораційного імаго – "умовної", "казково-міфологічної", "алегорично-символічної", "інтерпретаційної". З’ясовані особливості романтизації типово орієнтальних перцепцій: "Схід – екзотика", "Схід – Своє", "Схід – Прасвоє", "Схід – небезпека". Висвітлено специфіку етнографічно-антропологічних імагем "єгипетського характеру" та "кримськотатарського характеру", етнотипів "Клеопатра" й "хан Гірей", фемінних імагем Гаремного ("невільниця", "фаворитка"), провідних релігійних імагем Мусульманського ("Аллах", "Магомет")