Розглянуто сучасні екологічні проблеми харчового виробництва. Проведено дослідження психотрофної мікрофлори молока та її впливу на якість молочних продуктів. Розглянуто особливості виробництва твердих сичужних сирів із застосуванням комплексу мікроелементів. Встановлено значення наповнювачів з пектиновими речовинами у технології виробництва кисломолочних напоїв. Показано роль біологічного захисту рослин в одержанні екологічно чистих харчових продуктів. Розкрито значення ветеринарно-санітарного контролю для забезпечення якості та безпеки яловичини. Наведено оцінку вмісту важких металів у м'ясі та субпродуктах сільськогосподарських тварин і птиці, вирощених за промисловою технологією. Розглянуто деякі аспекти екологічної чистоти виробництва м'ясних продуктів та мінімізації в них шкідливих для здоров'я людини речовин. Проаналізовано структуру харчування студентської молоді й обгрунтовано перспективи використання неспецифічних засобів природного походження для зм'якшення впливу на організм людини різних негативних факторів. Наведено новітні методи досліджень харчової продукції та способи забезпечення продовольчої безпеки. Висвітлено концептуальні підходи щодо розробки національно-освітньої програми з аграрних питань.

Рассмотрены современные экологические проблемы пищевого производства. Проведено исследование психотрофной микрофлоры молока и ее влияния на качество молочных продуктов. Рассмотрены особенности производства твердых сычужных сыров с использованием комплекса микроэлементов. Установлено значение наполнителей с пектиновыми веществами в технологии производства кисломолочных напитков. Показана роль биологической защиты растений в получени экологически чистых пищевых продуктов. Установлено значение ветеринарно-санитарного контроля для обеспечения качества и безопасности говядины. Приведена оценка количества тяжелых металлов в мясе и субпродуктах сельскохозяйственных животных и птицы, вырощенных по промышленной технологии. Рассмотрены некоторые аспекты экологической чистоты производства мясных продуктов и минимизации в них вредных для здоровья человека веществ. Проанализирована структура питания студенческой молодежи и обоснованы перспективы использования неспецифических средств естественного происхождения для смягчения влияния на организм человека различных негативных факторов. Представлены новейшие методики исследования пищевой продукции и способы обеспечения продовольственной безопасности. Освещены концептуальные подходы к формированию национально-образовательной программы по аграрным вопросам.

Викладено концептуальні та практичні аспекти екотрофології - нової науки, теоретичний каркас якої тільки формується. Висвітлено екологічні проблеми харчування, розкрито санітарно-гігієнічне значення їжі. Наведено дані щодо харчової та біологічної цінності харчових продуктів, їх збалансованості у харчовому раціоні, енергетичних потреб різних вікових і професійних груп населення. Викладено засади зберігання та ідентифікації харчової продукції. Представлено сучасні фізико-хімічні та біохімічні методи дослідження складу та властивостей харчових продуктів.

Изложены концептуальные и практические аспекты экотрофологии - новой науки, теоретический каркас которой только формируется. Освещены экологические проблемы питания, раскрыто санитарно-гигиеническое значение еды. Приведены данные, касающиеся пищевой и биологической ценности пищевых продуктов, их сбалансированности в пищевом рационе, енергетических потребностей разных возрастных и профессиональных групп населения. Изложены основы сохранения и идентификации пищевой продукции. Представлены современные физико-химические и биохимические методы исследования состава и свойств пищевых продуктов.

Вміщено результати наукових досліджень за такими напрямами: прилади та методи контролю речовин, матеріалів, виробів і навколишнього середовища, проблеми агроекології та радіоекології та шляхи їх вирішення, екологія людини та екотрофологія, регіональна політика та екологічні проблеми Поділля, хімія довкілля та екотоксикологія, проблеми змін клімату та біосфери, контроль за атмосферними викидами у світлі Кіотського протоколу, проблеми екологічної освіти і науки, виховання та культури, екологічні, економічні та соціальні проблеми сталого розвитку. Розглянуто питання використання термаакустичних технологій для зменшення впливу на довкілля теплових викидів, дослідження аерозольного забруднення атмосфери, лідарного контролю радіаційного забрудження. Запропоновано екологічно чисту технологію спалювання палива. Проведено аналіз сучасних тенденцій використання нанотехнологій у екологічній та інших сферах діяльності. Обгрунтовано необхідність контролю впливу інсектицидів на якість біопродукції в агросистемах, напрями удосконалення методів еколого-орієнтованого регулювання землекористування в Україні. Описано методичні підходи до формування моделей для еколого-економічного оцінювання сільськогосподарського землекористування. Окреслено перспективи застосування адсорбційних технологій в захисті навколишнього середовища, запропоновано принципово нові перспективні методи очистки повітря від дрібнодисперсного пилу. Значну увагу приділено участі громадськості в ефективному поводженні з твердими побутовими відходами, акцентовано на перспективах розвитку місцевих ініціатив у сфері раціонального та безпечсного поподження з ними.

Зауважено, що системою знань, заснованою на досягненнях природничих, соціальних та економічних наук є екотрофологія. Термін «екотрофологія» (грец. ойкос - місце проживання, трофей - харчування, логос - вчення) вперше був застосований у Німеччині в середині 1960-х рр., науковий напрям, який об’єднав науки про харчування людини і економіку домашнього господарства. В Україні він став розвиватися з 2003 р., коли у Білоцерківському державному аграрному університеті на екологічному факультеті була створена кафедра екотрофології. Специфіка екотрофології полягає у акцентуванні уваги на екологічному компоненті харчування людини. Екотрофологія вчить, як створити умови, які повністю забезпечують потреби різних верств населення у раціональному і збалансованому харчуванні, адекватному національним традиціям і звичкам, віку, професії, стану здоров’я, економічного становища та екологічної ситуації, відповідно до вимог сучасної медичної науки. Екотрофологія охоплює всю систему харчування, враховуючи її вплив на здоров’я, соціальні та економічні аспекти життя людини, тобто передбачає інтеграцію наук, пов'язаних з харчуванням людини. У навчальному посібнику розглянуто нагальні теоретичні та практичні аспекти екотрофології. Розкрито санітарно-гігієнічне значення їжі, наведено показники щодо харчової та біологічної цінності харчових продуктів, їхню збалансованість у харчовому раціоні, енергетичні потреби різних вікових і професійних груп населення з урахуванням стану здоров’я, економічного становища та екологічної ситуації, відповідно до вимог сучасної медичної науки. Розглянуто основи зберігання та ідентифікації харчової продукції.