Подано фактичний матеріал з історії України періоду Гетьманщини, впорядкованого за хронологічним принципом. Висвітлено події, пов'язані з наступом російського царату на українську автономію у другій половині XVII - XVIII ст. Наведено інформацію про конфлікт між козацькою старшиною і командуючим московськими військами Потьомкіним, діяльність Малоросійського приказу у Москві, "Трактат про вічний мир" між Москвою і Польщею (1686), закриття та переведення Чернігівської друкарні до Москви (1724).

Подан фактический материал из истории Украины периода Гетманщины, упорядоченный по хронологическому принципу. Освещены события, связанные с наступлением русского царского режима на украинскую автономию во второй половине XVII - XVIII вв. Приведена информация о конфликте между казацкой старшиной и командующим московскими войсками Потемкиным, деятельности Малороссийского приказа в Москве, "Трактате о вечном мире" между Москвой и Польшей в 1686 г., закрытии и переводе Черниговской типографии в Москву в 1724 г.

Проведено комплексне дослідження розвитку демократії у британському суспільстві у контексті зовнішньої та колоніальної експансії Великобританії у другій половині XIX - на початку XX ст. Встановлено, що притаманний британській економіці досліджуваного періоду експансіонізм складав одну з важливих передумов її успішного функціонування. Зазначено, що саме завдяки зовнішній експансії вирішувалися важливі державні питання: придбання нових ринків збуту та джерел сировини, захоплення статегічно важливих територій та послаблення соціальної напруги в метрополії. Виявлено, що загроза втрати ролі центру світу-системи в результаті дестабілізації внутрішньополітичного життя змусила владні структури враховувати інтереси широких верств населення, а це сприяло укріпленню демократії та формуванню ідеї класового партнерства, взірцева форма якого реалізована у Великобританії. Обгрунтовано структуротвірний вплив на британське суспільство політики зовнішньої експансії держави у другій половині XIX - на початку XX ст., зроблено висновок про роль даного фактора як однієї з визначних передумов становлення та розвитку демократії.

У філософсько-релігієзнавчому контексті досліджено сутність та форми прояву ісламського фундаменталізму. Обгрунтовано, що основними критеріями виділення фундаменталізму як самостійної ідейної течії є трактування власних вимірів соціуму у відповідності з чистим ісламським зразком - ранньомусульманською общиною і переміщенням цього історичного образу в майбутнє. За своєю сутністю ісламський фундаменталізм є трансформацією релігійної віри в ідеологію, особливостями якої є тоталітарність, дихотомічне сприйняття світу, великий орієнтаційний та мобілізаційний потенціал, активістський характер, місіонерський експансіонізм, перевага моралізаторства над людським виміром, ідеологічна неоднорідність. Доведено, що нині ісламська опозиція фундаменталістського спрямування існує в усіх державах, де є прибічники ісламу. У ряді країн (Алжирі, Єгипті, Ізраїлі, Лівані) фундаменталісти намагаються примусити владу прийняти їх програму. Підкреслено, що фундаменталістським акціям терористичного чи кримінального характеру повинна даватись відсіч з боку силових структур, акцент має бути перенесений з боротьби проти фундаменталізму на коректне контролювання цього процесу.

Досліджено особливості зовнішньополітичного та безпекового вимірів Доктрини Р. Рейгана з урахуванням впливу її реалізації на глобальні зміни політико-системного характеру, завершення "холодної війни", становлення однополюсності у міжнародних відносинах. Уточнено поняття "рейганізм". Підтверджено, що ключова ідея Доктрини Р. Рейгана полягала у руйнації ідеологічної основи радянської політичної системи та зупиненні експансіонізму СРСР у країнах третього світу, а не розчленуванні Радянського Союзу. Такий пріоритет обумовив порушення конституційних обмежень на рішення і дії президента у проведенні таємних операцій у Нікарагуа та Анголі, підтримці відносин з окремими диктаторськими режимами у Південній Америці й Африці. Обгрунтовано доцільність пріоритетного застосування політичного аналізу і праксеології у встановленнні рівнів ефективності геополітики США за умов системного протистояння та міжнародного курсу двох республіканських адміністрацій після розпаду СРСР. Критично проаналізовано ревізіоністські підходи до загальних засад зовнішньої політики США, уточнено концептуальне положення американської політичної думки про відтворення Доктрини Р. Рейгана в епоху Дж. Буша-молодшого, структуровано постійне і плинне в зовнішньополітичних стратегіях США в 1980-ті - на початку 2000-х рр.

Проаналізовано англо-іспанське колоніальне протистояння в період 1721 - 1742 рр., коли всією повнотою влади в Великобританії користувався Р. Уолпол. Дослідження показало, що більшість часу його прем'єрства боротьба за колоніальні ринки мала характерні всій зовнішній політиці в цілому ізоляціоністські риси невтручання у військові конфлікти, однак наприкінці свого правління під тиском опозиції, що зміцніла, він був змушений уступити, оголосивши війну іспанії, що стало перемогою політичних кіл, які відстоювали ідеї експансіонізму.

Досліджено американську активність в країнах Латинської Америки і Карибського басейну в контексті формування міжамериканської системи відносин і її захисту від європейського втручання в XIX - на початку XX ст. Визначено витоки американського експансіонізму в Західній півкулі; охарактеризовано реальні можливості здійснення Сполученими Штатами одноосібної колоніальної політики; проаналізовано результати основних зовнішньополітичних надбань найсильнішої північноамериканської держави.

Досліджео діалектику залежності та розвитку в глобальних орієнтирах економічної взаємодії. Концептуалізовано процес міжкраїнового об'єднання як імперативу економічного розвитку. Розглянуто теоретичні конструкти залежності в асиметрії міжкраїнової взаємодії. Вивчено фактори поглиблення центропериферійної фрагментації світу за умов економічного експансіонізму. Приділено увагу феноменології неозалежності за умов екологічної глобалізації. Проаналізовано міжнародне економічне співробітництво у термінах залежності й суверенітету. Охарактеризовано торговельну інтеграцію у конструкті нової парадигми інтеррегіоналізму.

Проаналізовано зміст категорії "енергетична сила" держави. Доведено, що РФ використовує енергетичний чинник як інструмент сили та важіль впливу задля просування своїх геополітичних інтересів у Європі. Розглянуто шляхи протистояння країн Євросоюзу енергетичному експансіонізму Кремля.

Розглянуто сучасні тенденції розвитку термінології авіаційної галузі, що склалися під впливом мовних і немовних механізмів. Мета роботи - виявлення та аналіз загальних тенденцій і особливостей формування та перспектив розвитку термінології авіаційної галузі. Дослідження особливостей зародження, характеру і стану термінології даної галузі знання і діяльності, вивчення структурного і словотвірного складу, способів і особливостей освіти, ролі інтернаціоналізмів і гармонізації термінів і термінології, визначення навчальної (дидактичної) функції термінів і термінології і термінологічного навчання студентів. При аналізі спеціальної лексики використовувалися когнітивний підхід і загальнолінгвістичні принципи антропоцентризму, експансіонізму, неофункционализму і експланатарності. Висновки: авіаційна лексика розвивається в русі загальних тенденцій науково-технічних термінологій. Розвиток термінології галузі йде в бік ускладнення її складу і семантики, її впорядкування та системності. Загальна для сучасного періоду тенденція економії мовних засобів проявляється в термінології авіації в прагненні до стиснення форми терміна, а форма номена є найбільш економним засобом для номінації конкретних об'єктів галузі (окремих понять). Показані основні напрямки, перспективи та тенденції якісного і кількісного зростання термінів і їх навчальна значимість.

Розглянуто особливості експансіоністської політики Росії щодо Молдови в різні історичні періоди в контексті формування та розвитку базових постулатів імперської ідеології. Відзначено, що місце молдовських державних утворень серед об'єктів російського деструктивного впливу опосередковується стійкими стратегічними цілями щодо контролю над східноєвропейським регіоном: більш вагомим для самодержавства був не факт ліквідації самостійної молдовської державності, а створення на її базі позицій для подальшого підкорення балканських країн. Підкреслено особливо важливу роль інформаційного складника у процесі діяльності Росії з окупації Молдови шляхом обгрунтування окремішнього статусу останньої щодо Румунії. Увагу приділено питанням російської та проросійської історіографії з досліджуваної проблематики, зокрема у зв'язку з динамікою змін в експансіоністському курсі держави та роллю у здійсненні інформаційних фальсифікацій. Особливо ретельно з історико-правової точки зору розкрито формування образу Росії як єдино можливого "рятівника" народу Молдови від турецького впливу, а також інших ідеологічних засад, на яких базувалося здійснення загарбницьких дій, показано їх місце в загальному контексті ідеології російського експансіонізму. Визначено суть і засади месіанізму як провідної тактики деструктивного впливу Росії на підкорювані країни загалом і Молдову зокрема, виокремлено та охарактеризовано його основні форми. Зроблено висновок щодо цілей та основних форм прояву російського експансіонізму в молдовському середовищі, наведено їх переліки. Обгрунтовано, що подальша перспектива досліджень із заявленої тематики вбачається в розкритті механізмів формування російської присутності в Молдові в різні історичні періоди та їх впливу на державно-правовий курс цієї країни.