Уперше запропоновано архітектуру вейвлет-нейрона й оптимальний за швидкодією градієнтний метод навчання, який забезпечує настроювання в реальному часі синаптичних ваг, а також параметрів розтягнення та зсуву, дочірніх вейвлетів. Відзначено, що даний метод має слідкуючі та згладжувальні властивості, що дозволяє ефективно використовувати вейвлет-нейрони самостійно та у складі штучних нейронних мереж для розв'язання задач емуляції та прогнозування нестаціонарних послідовностей довільної природи, що збурені завадами, за умов апріорної та поточної невизначеності. Уперше запропоновано метод навчання на точках повороту вейвлет-нейрона на базі оптимізації гібридного критерію якості, який дозволяє не тільки мінімізувати квадратичну похибку прогнозу, а і ефект зсуву, що є істотним у розв'язанні задач прогнозування нестаціонарних послідовностей. Запропоновано генератори аналітичних вейвлетів, що передбачає здійснення аналізу відомих вейвлет-функцій за допомогою адаптичної нейронної мережі Фур'є, що дозволяє генерувати широкий клас активаційних функцій та настроювати їх параметри у процесі навчання нейронних мереж. Удосконалено архітектуру гібридної вейвлет-радіально-базисної нейронної мережі та рекурентні методи начання, призначені для роботи у реальному часі з метою розв'язання задачі емуляції та прогнозування нестаціонарних послідовностей за умов апріорної та поточної невизначеності, які відрізняються високою швидкістю збіжності й обчислювальною простотою. Удосконалено метод навчання вейвлет-нейрона, що базується на еволюційних процедурах оптимізації, орієнтованих на розв'язання задач мінімізації багатоекстремальних

Подано теоретичні відомості щодо методів захисту програмного забезпечення від несанкціонованого дослідження - як від статичного, так і від динамічного. Детально розглянуто такі методи захисту, як обфускація програмного коду, ускладнення логіки, емуляція, антидемпінгові прийоми, маніпулювання заголовками виконуваних файлів. Викладено методи захисту від інтерактивних та автоматичних дизасемблерів, від налагоджувачів реального та захищеного режимів.

Розглянуто підходи до врахування властивостей - емуляції технологічних об'єктів при випробуваннях електро-механічних систем. Функції об'єктів можуть бути реалізовані за допомогою апаратно-програмних засобів у різній конфігурації залежно від задач випробувань. Основу емуляції складають дискретні математичні моделі об'єктів, які отримують, як правило, на базі неперервних прототипів. Акцентовано на необхідності обов'язкової перевірки моделей на стійкість. Відзначено важливість врахування інерційності впливу на випробувану електромеханічну систему. На прикладі вібраційної машини розглянуто динамічні властивості формування механічного навантаження в процесі емуляції технологічного об'єкта.

Розглянуто нову логічну семантику для класичної пропозиційної логіки, яка постулює, що пропозиційна формула покликається на особливу структуру, а саме: дерево повідомлень. Воно визначає істиннісні значення елементів пропозиційної формули. Для створення концепції такої семантики використано філософсько-лінгвістичну теорію Г. П. Грайса. Грайс висунув гіпотезу, згідно з якою значення акту мовлення більшою мірою визначає інтенцію мовця, ніж "словникове" значення виразів. Мовець може мати певні приховані цілі щодо свого акту мовлення. Наприклад, він може маніпулювати своєю аудиторією для досягнення політичної чи економічної мети. Таким чином, справжнє значення виразів, які він використовує, може суперечити буквальним, "словниковим" значенням. Отож, щоб зрозуміти семантику його виразів, необхідно брати до уваги його справжні інтенції. Повідомлення - це текстове вираження відповідних інтенції. Стверджується, що повідомлення можуть виражати різноманітні мета-правила, які стосуються пропозиційної формули на яке покликається їхнє "дерево". Повідомлення можуть взаємодіяти як між собою, так і з повідомленнями інших дерев, утворюючи специфічні "алгебри". Специфікуючи дані "алгебри", можна на основі описаної семантики створювати інші види пропозиційних логік. Інтерпретуючи повідомлення та відповідним чином модифікуючи істиннісні значення пропозиційного виразу, можна емулювати ситуацію описану Грайсом. Проте, варто визнати, що ідея такої логічної семантики є значно ширшою, ніж просто емуляція однієї окремої лінгвістичної теорії.