Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*443.1,022

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: ДС49859 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В огляді на прикладах багатьох досліджень розглянуто проблеми регуляції експресії генів за допомогою антисенсових РНК у прокаріотах та в еукаріотичних клітинах. Значну увагу приділено проблемі створення внутрішньоклітинної резистентності проти вірусів з використанням антисенсових РНК. Аналізуються загальна концепція та стратегія побудови штучних систем антисенсової регуляції експресії генів у клітинах еукаріот.

Представлено огляд досліджень з проблеми структурно-функціональної організації і взаємодії вірусних та еукаріотичних геномів, виконаних за останні два десятиріччя у відділах механізмів реплікації нуклеїнових кислот та біохімічної генетики ІМБіГ НАН України. Аналізуються результати експериментальних досліджень структурно-функціональної організації геному бакуловірусів на моделях трьох вірусів ядерного поліедрозу, якими встановлено, що інфекційний геном бакуловірусів представлено ковалентно замкненою молекулою ДНК. Виявлено новий вид модифікації бакуловірусних геномів при взаємодії з геномом клітини. Створено нову експресійну систему для синтеза гетерологічних білків. Узагальнено матеріали дослідження міжгеномних взаємодій на таких моделях, як вірус-клітина, трансгенні миші, ранні зародки лінійних мишей та вивчення проблеми регуляції раннього ембріогенезу.

Проведено короткий огляд літературних та власних даних щодо порівняння АТРаз 80S рибосом та EF-3 дріжджів. Показано принципову подібність їхніх основних властивостей та обговорено їх роль у біосинтезі білка еукаріот. Розглянуто питання про значення гідролізу АТР у рибосомному циклі елонгації.

  Скачати повний текст

Вперше доказано, що високо очищені рибосоми вищих еукаріот містять міцно зв'язану АТРазу та вивчено її властивості. Показано наявність двох активних центрів та виявлено стимулюючу дію аміноацил-тРНК на каталітичну активність одного з них. Отримано дані про участь рибосомної АТРази у контролі над функціонуванням А-сайта рибосоми, де відбувається відбір кодон-специфічних тРНК. Проведено порівняння рибосомної АТРази з дріжджовими EF-3 і виявлено ряд загальних властивостей. Встановлено, що рибосоми вищих еукаріот, маючи власну АТРазну активність, зберегли у процесі еволюції підсилюючий елемент(и), необхідний для стимуляції EF-3. Теоретичне значення роботи полягає у новому розумінні детальних механізмів циклу елонгації поліпептидного ланцюга на 80S рибосомі та виявленні нових можливих точок прикладання факторів, які регулюють біосинтез білка у вищих еукаріот.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*440

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто механізми адаптивної відповіді біологічних об'єктів на високі дози токсичних, у тому числі і генотоксичних, агентів після попередньої їхньої дії на цілісний організм і клітини у малих дозах. Наведено приклади таких факторів (радіація, радіоміметика, алкілуючі агенти, пероксид водню, гіпертермія), а також умови, за яких спостерігається стресова реакція (in vivo, in vitro, гостра та хронічна дія). Основними механізмами адаптації організму на молекулярному та клінічному рівнях є стимуляція систем захисту (синтез білків-протекторів, активація антиоксидантної системи), інтенсифікація репарації ДНК, вплив на вміст попередників нейрогуморального сигналу та зміна проліферативної активності. На рівні організму додаються компоненти неспецифічної стрес-реакції (синтез АКТТ і стероїдних гормонів), а також посилення імунних реакцій. Дійшли висновку, що не існує єдиного механізму адаптивної відповіді на дію різних пошкоджуючих агентів. Найімовірніше, що причини цього явища комплексні. Відносно вузькі межі прояву адаптивної відповіді (варіабельність для клітин різних індивідуумів, слабкий прояв реакції у дітей і повна відсутність його у клітин плода) вимагає обережності у разі використання її як показника стану організму під час професійної та побутової діяльності.

  Скачати повний текст

Локалізацію тирозил-тРНК синтетази досліджено методом імуноелектронної мікроскопії на ультратонких зрізах тканини наднирників бика та фібробластів щурів лінії RATI, які обробляли моноклональними антитілами Т3 до тирозил-тРНК синтетази бика і комплексами білок А - колоїдне золото. Присутність тирозил-тРНК синтетази виявлено як у цитоплазмі, так і в ядрах клітин ссавців. У цитоплазмі тирозил-тРНК синтетаза локалізована головним чином поблизу полірибосом, що узгоджується з концепцією компартменталізації компонентів апарату біосинтезу білка. Значну частину тирозил-тРНК синтетази виявлено в ядрі еукаріотичних клітин, вона переважно локалізована в області дифузного хроматину і, в меншій мірі, - в області ядерця. Локалізація тирозил-тРНК синтетази в еукаріотичних клітинах є подібною до локалізації білка р43 кодосоми - попередника цитокіна EMAP II, який є високогомологічним до некаталітичного С-домену тирозил-тРНК синтетази. Ядерна локалізація тирозил-тРНК синтетази передбачає виконання тирозил-тРНК синтетазою неканонічних функцій в ядрі еукаріотичної клітини. Однією з таких функцій може бути участь в експорті зрілих молекул тРНК з ядра в цитоплазму.

Розглянуто напрямки генетичної інженерії вітчизняних та зарубіжних фахівців у галузі молекулярної генетики, зокрема, структуру й організацію функціонування геному, використання векторних систем, практичне застосування генетичної інженерії. Особливу увагу авторами приділено шляхам введення генів у генний еукаріот, створенню інтенсивних технологій, які базуються на генно-інженерних розробках та живих генно-інженерних вакцин, а також профілактиці вірусних інфекцій. Показано перспективу використання генно-інженерних розробок на початку 3-го тисячоліття.

У роботі узагальнено сучасні досягнення в галузі медичної, фармацевтичної, санітарної та хімічної мікробіології. Подані фундаментально-прикладні положення з морфології, фізіології прокаріотів, еукаріотів та вірусів; розглянуті методи культивування бактерій і вірусів, механізми взаємодії вірусів з клітиною. Висвітлені питання інфекції, хіміотерапії, імунітету, імунопатологічного стану, імунобіотехнології. Узагальнено матеріали з мікроекології, основ асептики і антисептики, мікробної контамінації лікарської сировини і препаратів. Викладено відомості про збудників інфекційних хвороб.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*113.22*725.112.22*715

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зменшення складності геному кукурудзи за допомогою інтрогресії окремих хромосом у геном вівса дозволило виділити та проаналізувати окремі ділянки здуття та центромерів хромосом. Ці ділянки особливо важко виділити та аналізувати, оскільки вони складаються з елементів, що повторюються, і присутні в усіх або кількох хромосомах кукурудзи. Система ліній, які було отримано у процессі міжвидового схрещування кукурудзи та вівса, забезпечила можливість порівняльного аналізу центромерних ділянок, здуттів та інших спільних елементів, які присутні у різних хромосомах кукурудзи. Відкриття розсіяного розподілу ретротранспозонних елементів серед блоків зв'язаних повторів у кукурудзи та кількох інших організмів свідчить про те, що ця особливість може бути основною для гетерохроматинної організації еукаріотів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Клітини еукаріот на відміну від прокаріот містять дві різні групи аміноацил-mРНК синтетаз, які кодуються ядерним геномом і функціонують в цитозолі та мітохондріях. Структурні відмінності між ферментами мітохондрій і цитоплазми можуть бути відображенням функціональної адаптації до процесів, які відбуваються в мітохондріях, крім участі в біосинтезі білка. Імпорт цитозольних тРНК у мітохондрії описано для дріжджів, рослин і найпростіших, однак він не спостерігався в клітинах ссавців. Виявлено, що мітохондріальна лізил-тРНК синтетаза (MSK) відіграє провідну роль у транспорті тРНК у мітохондрії дріжджів для комплементації мутацій мітохондріальних генів тРНК. За допомогою моноспецифічних антитіл проти пре-MSK зроблено спробу ідентифікувати гомологи MSK у клітинах ссавців методами ELISA і Вестерн-блотинга. В цитоплазматичних і мітохондріальних фракціях лізатів клітин ссавців виявлено білки, які мають імунологічний перехрест з MSK. Разом з результатами перехрестного аміноацилювання ці дані дають підставу для припущення про наявність спільних антигенних детермінант у мітохондріальних і цитоплазматичних лізил-тРНК синтетаз ссавців.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*694.6*725.112.2*441.226

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В огляді проаналізовано дані літератури про вплив електромагнітних полів (ЕМП) мікрохвильового діапазону низької інтенсивності на біологічні об'єкти. Ефекти ЕМП розглянуто на рівнях молекулярному, субклітинному та клітинному організації біологічних систем. Наведено дані про вплив мікрохвильової радіації на цілий організм. На всіх рівнях організації знайдено ефекти мікрохвильового випромінювання. Припущено, що в еукаріотичних організмів особливе значення в реакції на опромінювання має реакція клітинного ядра, яку можна оцінити, вивчаючи біоелектричні властивості клітинних ядер. Розглянуто гіпотезу про роль власного електромагнітного випромінювання клітинного ядра в реакції клітини на зовнішнє ЕМП.

Систематично викладено основні розділи класичної генетики на прикладах життєвих циклів про- та еукаріот. Простежено розвиток сучасних перспективних напрямків генетики: генетичної інженерії, імуногенетики, генетики людини. Детально висвітлено історію розвитку генетики в Україні, застосування досягнень генетики у селекційному процесі, системі схрещувань, поліплоїдії, мутагенезі, молекулярній та біохімічній генетиці.