Розглянуто актуальні проблеми філологічної науки, деякі питання української, російської та зарубіжної літератур, журналістики, а також сучасні комунікативні технології. Досліджено особливості комунікаційного впливу на масову свідомість, психологічні аспекти впливу реклами. Викладено типологію літературного процесу, культурологічні аспекти вивчення художньої творчості, історико-культурні дослідження тощо.

Проаналізовано основні етапи життя, творчу та громадську діяльність члена Спілки журналістів і Національної Спілки письменників України, публіциста, прозаїка, краєзнавця та фольклориста з Сумщини Івана Пилиповича Корнющенка.

Розглядаються концептуально-теоретичні засади функціонування журналістики у політичній системі суспільства, зроблено акцент на журналістиці як предметові вивчення і сфері творчої діяльності. Значна увага приділяється розгляду співвідношень теорії і практики, формуванню методологічних основ вивчення журналістських дисциплін, ролі наукового знання про закономірності функціонування преси. Висвітлюються системи журналістики у процесі її функціонування і розвитку, у єдності масово-інформаційних завдань при своєрідності окремих частин, видів і типів. Досліджуються проблеми інформаційного забезпечення життєдіяльності суспільства, насамперед становлення суверенної України, адже економічне, політичне і духовне життя України в процесі утвердження її державності передбачає інформаційне забезпечення консолідації суспільства.

Вперше у світовій історико-журналістській науці системно розглянуто основні етапи становлення і розвитку української військової журналістики як нового типу української преси у національно визвольних змаганнях українського народу за утворення самостійної держави в період розпаду російської та австро-угорської імперій. Значна увага приділяється аналізу тематики та змісту публікацій, основних форм та видів української військової журналістики, а також її ролі у формуванні та ідейному вихованні вояків українських військових формувань.

Системно розглянуто основні етапи становлення і розвитку української військової журналістики у національно-визвольних змаганнях українського народу за утворення самостійної держави. Значна увага приділяється аналізу тематики та змісту публікацій, ролі преси у формуванні та ідейному вихованні вояків українських військових формувань. Робиться всебічний аналіз кількох десятків наукових робіт, назв українських військових часописів, що охоплює сотні номерів. Зокрема, розглянуто пресу Українських Січових Стрільців, пресу Української Галицької Армії, військову журналістику армії Української Народної Республіки, таборову пресу, журналістсько-пропагандистську діяльність Української Повстанської Армії та ін.

Розглянуто основи масового спілкування як духовного єднання та порозуміння. Висвітлено правові засади діяльності українських мас-медіа. Охарактеризовано здобутки та недоліки дослідників української преси. Досліджено проблеми політичного маркетингу в Україні. Проаналізовано роль місцевого телебачення у створенні іміджу політичного лідера. Визначено шляхи оптимізації функціонування преси Збройних Сил України. Викладено концепції функціонування якісної преси в Україні. Розкрито деякі аспекти типолого-технологічних особливостей нових медіа в Україні. Описано принцип історичної ретроспекції як інноваційний змістовий аспект передач Національної радіокомпанії України. Відображено проблеми вивчення історії української журналістики.

Розглянуто актуальну наукову проблему розвитку герменевтики (науки про розуміння та, зокрема, зрозуміння й інтерпретацію) в напрямку до журналістики, а також філологічні аспекти поєднання герменевтики і масового спілкування. Зроблено спробу застосування філології, філософії та історії з метою розуміння того, що таке розуміння.

Висвітлено педагогічну практику студентів у системі фахової підготовки майбутнього вчителя. Проаналізовано вплив психологічної практики на формування мотиваційної орієнтації майбутніх фахівців. Досліджено проблеми фізичного виховання в педагогічних поглядах Г.Ващенка. Розглянуто питання практичної підготовки вчителя у педагогічній журналістиці другої половини ХІХ ст., проблеми використання відео- та аудіоматеріалів для навчання іншомовному спілкуванню студентів мовних факультетів. Розкрито умови формування в сільських школярів потреби в оволодінні готовністю до фермерської праці. Визначено особливості формування розумових здібностей у дітей старшого дошкільного віку за допомогою нетрадиційних форм навчання. Наведено складові підготовки старшокласників до сімейного життя.

Розглянуто ідеологічну, естетичну, журналістську, політичну та організаційну діяльність головного редактора "Літературно-Наукового Вістника" (1922 - 1932 рр.) і "Вістника" (1933 - 1939 рр.) - Д.Донцова. Порушено проблеми історії української літератури та журналістики ХХ ст., актуальні питання сучасних естетичних дискусій, філософії й теорії літератури. Розкрито методологічне значення донцовської спадщини для культурного та політичного життя сучасної України.

Проаналізовано літературне життя Львова у роки Другої світової війни, зокрема, видавничу діяльність (вихід відомих журналів "Вісник", "Назустріч", "Дзвони", газет "Львівські вісті", "Волинь" та ін.), виникнення та розвиток різних літературних напрямів і груп, у т.ч. Товариства письменників і журналістів ім. І.Франка (1925 - 1939), групи "Дванадцять" (1935 - 1939), Літературно-мистецького клубу у рамках Українського центрального комітету. Зроблено стислий огляд творчості львівських письменників і поетів даного періоду - Т.Осьмачки, М.Ореста, С.Гординського, М.Струтинської та ін. Висвітлено складний шлях української літератури 1944 - 1953 рр., у період найбільшого панування більшовицької цензури та репресій.

Запропоновано матеріали, які цікавлять істориків, філософів, політологів, економістів, соціологів, правників, культурологів, науковців і студентів. Розглянуто, зокрема, проблеми демократії в Україні, національні інтереси держави, культуру, духовність, права людини.

Розглянуто періодичні видання, що з'явилися в оточенні українських військовополонених, переміщених осіб і біженців, які перебували після завершення Другої світової війни на території Італії, Австрії, Великобританії, Бельгії, Німеччини, Франції, Швейцарії та інших європейських держав. Значну увагу приділено діяльності видавництв "Українська трибуна", "Вернигора", "Академія", "Логос", "Дніпро", "Українське слово", "Культура", "Прометей", "Час".

У книзі зроблена спроба вперше в Україні системно викласти оригінальну концепцію професійної етики журналістів, її особливості та закономірності, міжнародні й національні фахові етичні норми, документи щодо діяльності, стосунків, поведінки журналістів, відхилення матеріалів ЗМІ від етичних норм, осмислити трансформацію преси й інтерферентність, девіантність журналістської моралі, а також на науково-методичному рівні розглянути різновиди журналістської етики та етикету (офіційного та неформального спілкування, вербального та невербального етикету, етикету полеміки і критики та ін.). Велика увага приділена свободі ЗМІ та її правовій гарантії, а також правовій регламентації порушень свободи. В Додатках наведений Кодекс журналістської етики (проект) та статистика незалежних видань України, зареєстрованих в обласних комітетах інформації станом на 1.08.97.

Розглянуто актуальні питання законодавчого регулювання діяльності українських мас-медіа, журналістські права й обов'язки у світлі Європейської конвенції з прав людини. Висвітлено особливості законодавчого регулювання діяльності комп'ютерних мас-медіа, суспільного і громадського телерадіомовлення, законодавчого захисту від зловживання свободою слова, захисту суспільної моралі в засобах масової інформації, а також законодавчого забезпечення механізму доступу до інформації.

Аналізується розвиток преси XIX-XX століть, розглядаються проблеми становлення та функціонування сучасної української журналістики, досліджується творчість українських публіцистів. Серед висвітлених питань - українська преса Північної Буковини доби національно-культурного поступу (1885-1900 рр.); періодичні видання українських студентів у Празі (20-30 рр. XX ст.); "Український вісник" (1970-1974 рр.) в контексті історії української нелегальної періодики; преса як засіб міжнародного спілкування (журналістика і дипломатія); українська суспільно-політична думка початку ХХ ст. і проблема збройної боротьби; соціально-економічне реформування ідеології українського націоналізму та ін.

Проаналізовано питання розвитку преси ХІХ - ХХ ст., зокрема, архівної періодики 1919 - 1938 рр., видавничої справи у деяких регіонах, проблеми становлення та функціонування сучасної української журналістики, творчість українських публіцистів (Д.Донцова, В.Шашкевича, В.Старосольського, М.Євшана, О.Барвінського). Розглянуто тематику окремих періодичних видань вказаного періоду , у т.ч. "Літопису політики, письменства і мистецтва", "Вісника Марійських товариств", часописів "Молода Україна", "Дзвони", "Киевская старина" тощо.

Проаналізовано розвиток преси XIX - XX ст. Значну увагу приділено формуванню українського інформаційного простору Наддніпрянської України та його ролі у суспільно-політичному житті нації (1900 - 1907 рр.), пропагандистській діяльності ОУН-УПА у період Другої світової війни на території нашої держави. Детально охарактеризовано проблеми становлення та функціонування сучасної української журналістики. Всебічно досліджено творчість визначних українських публіцистів: П.Г.Лебединцева, І.Г.Малишевського, О.Д.Воронова, М.І.Петрова, Ф.І.Тітова та ін.

Розглянуто актуальні проблеми філології, зокрема іноземної, та журналістики. Висвітлено концептуальні питання історії української літературної мови та слов'янської філології в Київському університеті, основні положення теорії оптимальності, завдання та перспективи розвитку нормативного курсу "Лінгвоукраїнознавство". Розкрито особливості функціонування італійської мови у сучасному суспільстві в світлі культурних відносин між Україною та Італією, правові умови діяльності українських засобів масової інформації, деякі аспекти політичного лідерства в державній пресі тощо.

Викладено теоретичні основи комп'ютерної журналістики. Пропонується знайомство з персональним комп'ютером, його складовими частинами, видами пам'яті, програмами. Наведено концепцію автоматизованих редакторів тексту, що охоплює функції набору й коректури тексту, графічного відображення інформації. Характеризуються видавничі системи макетування й верстки. Розглядаються комп'ютерні мережі і банки (бази) даних, висвітлюються особливості платформи WINDOWS.

Викладено практичні основи комп'ютерної журналістики. Розглядаються внутрішні та зовнішні команди операційної системи MS-DOS, команди для форматування гнучких магнітних дисків. Описується сервісна оболонка Norton Commander. Характеризуються програми-архіватори, програма Norton Disk Doctor, а також текстовий процесор з елементами верстки Word for WINDOWS.