На основі документальних матеріалів всебічно проаналізовано правові відносини, які мали місце в Карпатах та Прикарпатті ХIV-ХІХ ст., в контексті існуючих на той час державних юридичних законів та законодавства до загарбання Галицької Русі польськими феодалами. Зокрема, розглянуто адміністративно-правовий устрій; правові основи судочинства; покарання за вчинені злочини, окремі порушення громадського співжиття, аморальну поведінку; вирішення майнових справ; сімейні звичаєві і правові взаємовідносини; розподіл майна тощо. Аргументовано підтверджено, що зборові суди так званого волоського права та суди магдебурзького права, переважно, виносили рішення на основі законів "Правди Руської" та українського звичаєвого права.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х910.141(4Укр331)46-(4Авс) + Х2(4Укр331)46

Рубрики:

Засоби виникнення та зникнення держав

Історія держави і права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено психоаналітичне тлумачення творчої особистості Т. Осьмачки у контексті епохи більшовицького загарбання України, проаналізовано психобіографічні проекції творчості письменника. З'ясовано, що більшовизм шляхом придушення націотворчої традиції та насадження модерного космополітичного світу, сформував унікальний психологічний матеріал для розуміння феномену національної творчості за умов тотальних репресій. Виявлено, що для Т. Осьмачки українська соціальна катастрофа стала головною проекцією для творчості як виходу з катастрофічного пригнічення, у творах митця виражено глибинне українське бажання подолати знецінення націотворчого процесу. Встановлено, що проза Т. Осьмачки тісно пов'язала суб'єктивну психіку та соціум, повною мірою виразила ситуацію, в якій соціальна несвобода викликає захисну агресію у формі правдивого слова. Виділено основні мотиви творчості Т. Осьмачки - танатичні та демонічні як засоби відображення людської деструктивності. Доведено, що травматичний більшовицький соціум негативно позначився на психології творчості українського письменника, провідною установкою його прози стала психологія жертви, вербалізована бунтівною образністю.

Висвітлено актуальні психологічні аспекти діяльності фахівців ризиконебезпечних професій. Розкрито особливості нервово-психічної стійкості бійців груп загарбання. Визначено параметри та показано роль когнітивних стилів у професійній підготовці студентів за напрямом "аеронавігація". Розкрито особливості професійного психологічного відбору майбутніх пілотів. Проаналізовано особистісні детермінанти мотивації професійної діяльності молодих співробітників міліції. Увагу приділено діагностиці успішності професійної діяльності в процесі профвідбору пожежних-рятувальників, застосуванню тренінгових технологій у роботі з екіпажами повітряних суден, психологічній готовності військовослужбовців до особистого ризику, профілактиці інформаційного стреса.

Освещены актуальные психологические аспекты деятельности специалистов рискоопасных профессий. Раскрыты особенности нервно-психической устойчивости бойцов групп захвата. Определены параметры и показана роль когнитивных стилей в профессиональной подготовке студентов по направлению "аэронавигация". Раскрыты особенности профессионального психологического отбора будущих пилотов. Проанализированы личностные детерминанты мотивации профессиональной деятельности молодых сотрудников милиции. Уделено внимание диагностике успешности профессиональной деятельности в процессе профотбора пожарных-спасателей, применению тренинговых технологий в работе с экипажами воздушных судов, психологической готовности военнослужащих к личному риску, профилактике информационного стресса.

Розглянуто значення українських земель для країн-учасниць Першої Світової війни. Проаналізовано плани та цілі кожної з держав, які входили до складу різних воюючих блоків, відносно загарбання українських земель.

Проаналізовано повість Тодося Осьмачки "План до двору", а саме, досліджено специфіку символізації людської деструктивності у творі. Розгорнуто масштабну картину російсько-більшовицького загарбання українського світу. Проекцію владних над людьми демонічних сил вибудовано на основі історичного більшовизму. Історично-соціальне Т. Осьмачки символізує, тому повість нагадує страшну казку. історії героїв Т. Осьмачки вражені страхом переслідування. Як, приміром, історія Івана Нерадька, чий образ є автобіографічною проекцією в повісті. Кризовий душевний стан героя унеможливлює вияв вітального інстинкту самозбереження, а депресивні стани передбачають негативну психічну еволюцію. Хронічно негативна ситуація формує психологію бунту в його амбівалентному вияві. Визрівання конструктивно-деструктивного бунту - такий психологічний сюжет повісті "План до двору". Домінантою світовідчуття героїв стає страх переслідування, почуття приреченої жертовності. Найяскравіше цю позицію демонструють жіночі образи. Тотальна дія, зображена в повісті Т. Осьмачки, є злочинною. Насильство стає наскрізною метафорою на позначення українського світу часів становлення більшовизму. Торжество зла тут є торжеством руйнівного інстинкту. Психологічна образність свідчить про тотальне несвідоме, яке заповнило світ. Інстинктивній деструктивності опонують свідомі герої, котрі несуть в собі "інстинкт істини". Національно-визвольна боротьба набуває ознак боротьби Світла з Темрявою. Так супроти соціальної деструкції визріває і пробуджується, чинить опір націотворче життя.

Висвітлено підгрунтя московської експансіоністської імперської політики щодо України. Прослідковано становлення імперської історії Московії. Зауважено, що процес російської імперської експансії, як й імперської історії Московії, загалом, має досить давню історію, яка сягає в глибину XII - XIII століть, але досить виразно проявилася вже на рубежі XVII - XVIII століття. Відзначено, що протягом усієї своєї історії московська держава демонструвала переважно хижацьку сутність і схильність до експансії по відношенню до сусідніх країн. Наголошено, що для москвинів близьким був культ війни та загарбання чужих територій, не дивлячись на те чи це сусідні Україна, Білорусь, Прибалтика, Кавказ, чи значно дальші: Сибір, Центральна Азія, Далекий Схід тощо. Підсумовано, що фактор російської агресивної політики є одним із найбільш нагальних питань сучасності.

Запропоновано визначення поняття корпоративної господарської організації, корпоративних правовідносин а також корпоративних прав та уточнено їх класифікацію. Обґрунтовано визначення поняття засновницького (квазізасновницького) права з уточненням співвідношення категорій організаційно-господарських повноважень, організаційно-установчих повноважень власника та корпоративних обов’язків з категорією корпоративних прав. Аргументовано функції корпоративних паїв (часток) з удосконаленням визначення поняття корпоративного паю (частки) та конкретизацією поділу корпоративних паїв (часток) на прості та привілейовані. Обґрунтовано визначення поняття корпоративного вкладу. Аргументовано засади обліку, формування, погашення, анулювання корпоративних паїв (часток), переходу прав та звернення стягнення на них. Удосконалено визначення поняття немайнових корпоративних прав. Удосконалено положення щодо права брати участь в управлінні корпоративною господарською організацією, корпоративного контролю та корпоративного рейдерства (юридично мотивованого корпоративного загарбання). Конкретизовано предмет права учасника корпоративної господарської організації на інформацію та порядок його реалізації. Обґрунтовано співвідношення майнових корпоративних прав із зобов’язальними правами вимоги. Удосконалено положення щодо права учасника корпоративної господарської організації на дивіденди. Запропоновано визначення понять майнової корпоративної квоти, дивестування корпоративного паю (частки). Конкретизовано положення щодо переважного права учасника корпоративної господарської організації на придбання корпоративних паїв (часток).