Дисертацію присвячено вивченню питань формування приповерхневого шару систем "тонка плівка з тугоплавкого металу - товста залізна основа" внаслідок дії концентрованих потоків енергії (КПЕ), а також вивченню властивостей отриманих систем. Встановлено, що в результаті такої дії в приповерхневому шарі утворюється складна структура, що суттєво відрізняється від початкового стану. Наведено методики та результати чисельних розрахунків температурних полів та полів напруг, що виникають внаслідок дії КПЕ у системах Ta - Fe та Mo - Fe, а також результати дослідження будови, фізичних та механічних властивостей отриманих покриттів.

Використання високоякісної залізної руди Криворіжжя, промислова розробка якої почалася з 1881 р., дало новий імпульс розвитку чорної металургії Донбасу. Криворізька залізна руда у поєднанні з донецьким вугіллям склала сировинну базу для виникнення великої металургійної промисловості в Наддніпрянській Україні. Наприкінці XIX ст. у Донецькому басейні було сформовано потужну металургійну базу, що мала значний вплив на розвиток економіки підросійської України.

Наголошено на актуальності проблеми духотворення сучасного виробництва, вивчення семантики ремесел традиційних культур, зокрема, металургії у східних слов'ян. Розглянуто перший рівень ковальського виробництва, сировиною якого є залізна руда. Висвітлено матеріал, одержаний завдяки проведеному дослідженню, про ототожнення руди з кров'ю.

Сделан акцент на актуальности проблеми одухотворения современного производства, в частности металургии у восточных славян. Рассмотрен первый уровень кузнечного производства, сырьем которого является железная руда. Приведен материал, полученный благодаря проведенному исследованию об отождествлении руды с кровью.

Наведено відомості про сади, парки та бульвари Львова, висвітлено історію їх створення, розвитку та сучасний стан. Описано насадження вулиць і площ, ботанічних садів і дендраріїв міста, а також приміських і заміських лісо- та гідропарків. Розкрито особливості становлення та розвитку садово-паркового мистецтва, створення природно-архітектурних комплексів. Вміщено матеріали про такі парки: "Високий Замок", "Холм слави", "Залізна Вода", "Цитадель", "Піскові озера", а також Скнилівський, Замарстинівський, Левандівський парки, ботанічні та монастирські сади, дендрарій "Львівської політехніки" та Львівського аграрного університету, Брюховицький, Винниківський, Басівьский, Гамаліївський лісопарки та гідропарк "Глинна-Наварія".

Изложены сведения о садах, парках и бульварах Львова, освещена историря их создания, развития и современное состояние. Описаны насаждения улиц и площадей, ботанических садов и дендрариев города, а также пригородных и загородних лесо- и гидропарков. Раскрыты особенности становления и развития садово-паркового искусства, создания природно-архитектурных комплексов. Приведены материалы о таких парках: "Высокий замок", "Холм славы", "Железная Вода", "Цитадель", "Песковые озера", а также Скниловском, Замарстиновском, Левандовском, ботанических и монастырских садах, дендраиях "Львовской политехники" и Львовского аграрного университета, Брюховицком, Винниковском, Басовском, Гамалиевском лесопарках и гидропарке "Глинная-Навария".

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.2 + В379.273.4

Рубрики:

Фізика напівпровідників

Феримагнетизм. Ферити

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше встановлено особливості морфології покладів бідних гематитових руд четвертого, п'ятого і шостого залізистих горизонтів Валявкинського родовища. Вперше складено схеми вертикальної і горизонтальної зональності покладів гематитових кварцитів. У розрізах рудних покладів встановлено закономірність зміни вмісту рудогенних мінералів (кварц, мартит, залізна слюдка, дисперсний гематит, магнетит, гетит, дисперсний гетит, лепідокрокіт, карбонати, силікати) і рудогенних хімічних компонентів (оксиди заліза, кремнезем). Проаналізовано дані про гранулометричний склад, морфологію індивідів і агрегатів та їх вплив на технологічні показники збагачення бідних гематитових руд. Визначено пріоритетність та перспективність гравітаційної технології збагачення гематитових кварцитів за допомогою порівняння різних технологічних схем.

Дослідження присвячено вирішенню актуального науково-технічного завдання, що полягає у підвищенні ефективності знепилення повітря робочих місць дробильно-сортувальних та гірничозбагачувальних комплексів шляхом уловлення пилу волоконним фільтром в аспіраційних укриттях, зменшенні пилових відкладень в аспіраційних трубопроводах, запобіганні втрат залізорудної сировини при її переробці та транспортуванні, зниження навантаження на фільтри АТУ. Експериментально встановлені залежності інтенсивності виносу пилу від відстані встановлення волоконної завіси у жолобі до місця вивантаження гірської маси з верхнього бункера та від відстані встановлення волоконної завіси до місця падіння гірської маси у прийомний бункер. Встановлено залежності ефективності пиловловлення подвійних волоконних завіс від щільності упакування волокон в завісі, величини поверхневого заряду волоконної завіси, відстані між волоконними завісами різного знаку заряду, кількості волоконних завіс, швидкості руху запиленого повітря крізь волоконні завіси. Розроблено нову конструкцію волоконного фільтра для аспіраційних укриттів перевантажувальних вузлів.

Описано містобудівний розвиток Львова в історичному контексті, місце і роль об'єктів садово-паркового мистецтва та ландшафтної архітектури, до розроблення яких був залучений відомий інспектор міських плантацій Львова на зламі XIX - XX ст. А. Рерінг, а саме парк Кілінського (тепер Стрийський), Гетьманські вали (тепер проспект Свободи), парк Залізна Вода та ін.

Висвітлено нелегкий життєвий шлях і неординарне політичне бачення однієї з найвизначніших азійських політиків, першої за останні тисячу років жінки-президента Республіки Корея Пак Кин Хе. Її обрання на вищий пост у державі було вражаючим досягненням, враховуючи, що Південна Корея має найвищий рівень гендерної нерівності серед розвинених країн світу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л749.7

Рубрики:

Полімерні (епоксидні, кремнійорганічні) покриття

Шифр НБУВ: Ж73742 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми розробки наукової бази для створення й експлуатації високоефективних захисних водяних завіс, призначених для екранування та зниження до безпечного рівня потужного теплового випромінювання на робочих місцях виробництв з нагрівальним мікрокліматом з метою забезпечення норм виробничої санітарії та охорони праці. Методом математичного моделювання виконано комплексний аналіз процесів формування водяних завіс, їх взаємодії з навколишнім середовищем та тепловим випромінюванням у гарячих цехах металургійних та машинобудівних підприємств, а також у випадку виникнення пожеж. Одержано аналітичні залежності, покладені в основу нових розрахункових методик для конструювання систем захисту робочих місць від потужних теплових випромінювань. Запропоновано рекомендації розробникам захисних водяних завіс щодо вдосконалення методик розрахунків, проектування, виробництва й експлуатації таких систем.

Мета роботи - обгрунтування використання методів планування експерименту та регресійного аналізу і мультиагентного керування для моделювання процесів збагачення залізної руди. Складність, нестаціонарність та динамічність технологічних процесів, що відбуваються на збагачувальній фабриці, наявність складних зв'язків та рециклів між механізмами обумовлюють застосування вищевказаних методів автоматизованого керування технологічними процесами. Проведено аналіз сучасних методів та засобів моделювання процесів роботи технологічних механізмів. Увагу приділено розподіленим системам керування та доцільності їх використання у складному технологічному процесі для моделювання зв'язків між механізмами. З метою моделювання роботи окремих механізмів проаналізовано сучасні напрямки автоматизованого керування, їх переваги та недоліки стосовно застосування до вирішуваної проблеми. Розв'язання поставленої задачі складає актуальність роботи. Її метою є обгрунтування вибору методів мультиагентного керування та регресійного аналізу у порівнянні з класичним розподіленим керуванням та іншими сучасними методами інтелектуального керування. Обгрунтовано застосування мультиагентного керування, для моделювання інформаційних зв'язків між технологічними механізмами. Проаналізовано сучасні засоби інтелектуального керування стосовно моделювання окремих механізмів - засоби нечіткої логіки, штучного інтелекту, оптимального та адаптивного керування, генетичні алгоритми, гібридні моделі та методи планування експерименту. На основі аналізу визначено, що класичні методи розподіленого керування не доцільно застосовувати до збагачувальних процесів. Мультиагентне керування надає змогу керувати процесами більш гнучко та досягнути автономності керування кожним механізмом окремо. Для моделювання безпосередньо кожного технологічного механізму окремо доцільно застосовувати методи планування експерименту та регресійного аналізу.

Розглянуто варіанти реформування та реструктуризації Укрзалізниці, доступні для України. Наведено основні варіанти реструктуризації, одержані шляхом аналізу літературних джерел, які стосуються міжнародного досвіду реформування залізничного транспорту. Створення конкуренції серед вантажних залізничних компаній поліпшує продуктивність системи, але досягнення вказаного результату не вимагає в усіх випадках реалізації політики ЄС стосовно повного вертикального розподілу діяльності залізниць. Було встановлено, що політика горизонтального розподілу, яка застосовується на залізницях США, також сприяє підвищенню продуктивності системи і може бути більш ефективною для країни такого розміру, як Україна та для такої залізничної компанії, як Укрзалізниця (котра переважно залежить від вантажних перевезень). Велика частина літератури із реструктуризації залізниць зосереджена на вертикальному розподілі або доступу третіх сторін, у той час як в даній роботі фокус знаходиться на тому варіанті політики, який, можливо, більш підходить для України. Економіка України залежить від ефективного транспортування навальних вантажів таких як вугілля, залізна руда, сталь, зерно економічно вигідніше перевозити залізницею. Успішне реформування та реструктуризація Укрзалізниці буде важливою частиною майбутніх українських економічних реформ.

Індекс рубрикатора НБУВ: И181.23

Рубрики:

Зрошення. Зволоження

Шифр НБУВ: Ж72501 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - обгрунтування використання методів нечіткого регулювання і мультиагентного керування для моделювання процесів збагачення залізної руди на ділянці секції збагачувальної фабрики. Складність, інерційність, нестаціонарність та динамічність технологічних процесів, що відбуваються на збагачувальній фабриці, наявність складних зв'язків та рециклів між технологічними механізмами обумовлюють застосування вищевказаних методів автоматизованого керування технологічними процесами. Проведено аналіз сучасних методів та засобів моделювання процесів роботи технологічних механізмів. Увагу приділено розподіленим системам керування та доцільності їх використання у складному технологічному процесі для моделювання зв'язків між стадіями та створення математичної моделі секції збагачення. З метою моделювання роботи окремих стадій збагачення проаналізовано сучасні напрямки автоматизованого керування, їх переваги та недоліки стосовно застосування до вирішуваної проблеми. Розв'язання поставленої задачі складає актуальність роботи. Її метою є обгрунтування вибору методів мультиагентного керування та нечіткого регулювання у порівнянні з класичним розподіленим керуванням та іншими сучасними методами інтелектуального керування. Обгрунтовано застосування системи мультиагентного керування для моделювання інформаційних зв'язків між стадіями секції збагачувальної фабрики. Проаналізовано сучасні засоби інтелектуального керування стосовно моделювання роботи окремих технологічних механізмів - засоби нечіткої логіки, штучного інтелекту. На основі проведеного аналізу визначено, що класичні методи розподіленого керування не доцільно застосовувати до збагачувальних процесів. Мультиагентне керування дає змогу керувати процесами більш гнучко та досягнути автономності керування кожноюстадією збагачення окремо. Для корекції керуючих впливів залежно від потреб стадії та вимог до отриманої якості кінцевого продукту доцільно застосовувати нечіткі регулятори з підтримкою їх роботи нечіткими базами знань та координуючою нейро-нечіткою мережею.

Мета роботи - аналіз існуючих конструктивних рішень при проектуванні пилоосаджувальних камер для знепилення аспіраційного повітря, яке видаляється від джерел виділення пилу. Переробка корисних копалин призводить до утворення та виділення у навколишнє середовище значної кількості промислового пилу. Для попередження поширення пилу у виробничих цехах, джерела виділення пилу обладнують аспіраційними укриттями, з яких запилене повітря видаляється до пилоочисних установок. Незадовільна робота пилоочисних агрегатів призводить до забруднення промислових майданчиків і території гірничо-збагачувальних комбінатів та шахт пилом погіршуючи санітарно-гігієнічні умови праці їх робітників. Використано аналіз та узагальнення літературних джерел, охоронних документів на винаходи та корисні моделі щодо типів та конструктивних рішень пилоосаджувальних камер для очищення аспіраційного повітря від пилу. Розглянуто можливості підвищення ефективності пиловловлення промислового пилу з аспіраційного повітря пилоосаджувальними камерами за рахунок розміщення в них різних перешкод (горизонтальних або похилих полиць, напрямних пластин, вертикальних або горизонтальних перегородок, волоконних завіс та ін.) для подальшої розробки та дослідження нової конструкції пилоосаджувальної камери. Проведений аналіз показав, що на ефективність пиловловлення пилоосаджувальної камери можливо впливати не тільки зміною геометричних розмірів камери (довжини, поперечного перерізу), а і за рахунок зміни параметрів пилових часток (діаметра). За рахунок укрупнення пилових часток можна досягти збільшення швидкості їх витання (осадження) і підвищення ефективності роботи пилоосаджувальної камери при сталих її геометричних розмірах. Проведені дослідження різних конструкцій пилоосаджувальних камер показали доцільність розробки нової конструкції пилоосаджувальної камери підвищеної ефективності з розміщеними в середині камери волоконними завісами з капрону та полівінілхлориду. Така конструкція камери для очищення аспіраційного повітря дозволить поліпшити санітарно-гігієнічні умови праці робітників гірничо-збагачувальних комбінатів та шахт.

Мета роботи - створення моделі ділянки секції збагачувальної фабрики з метою моніторингу та контролю основних показників роботи технологічних механізмів та стану оброблюваного продукту на різних етапах операцій збагачення. Складність, інерційність, нестаціонарність та динамічність технологічних процесів, що відбуваються на збагачувальній фабриці, наявність складних зв'язків та рециклів між технологічними механізмами обумовлюють застосування нестандартного підходу для створення моделі секції, а саме розглядання моделі з точки зору застосування програмованих логічних контролерів і, відповідно, використання для створення моделі середовища програмування РАС. Підтверджено можливість застосування нетрадиційного програмного середовища для моделювання роботи секції збагачувальної фабрики. У той час коли для створення моделі об'єкту керування зазвичай використовуються пакети чисто математичного характеру, як Matlab, Mathcad, LabVIEW, дана стаття розглядає можливість застосування для поставленої мети середовища для програмування РАС, а саме Unity Pro XL фірми Schneider Electric. Розв'язання поставленої задачі складає актуальність роботи. Її метою є створення моделі секції фабрики збагачення залізної руди з ціллю контролю основних показників роботи технологічних агрегатів та стану пульпи на різних етапах збагачення. Обгрунтовано застосування середовища програмування РАС для створення моделі секції збагачувальної фабрики. Створено попередню спрощену модель об'єкту керування, що може бути модернізована і доповнена для створення системи керування технологічним процесом з урахуванням більшої кількості параметрів управління. Розроблена модель дозволяє контролювати найважливіші параметри перебігу збагачувальних процесів та стану оброблюваного продукту. Прив'язка значень цих параметрів до значень змінних у РАС дозволить у реальних умовах простіше реалізовувати підключення реального обладнання до математичної моделі в ПК. При створенні моделі враховувалися лише найголовніші параметри, які найлегше вимірювати та контролювати у реальних умовах, тому модель є спрощеною. Напрямком подальших досліджень є удосконалення моделі моніторингу та перетворення її у повноцінну модель системи керування.

На дробильно-сортувальних фабриках (ДСФ) семи шахт Криворізького басейну з видобутої рудної маси (вміст заліза 52-54 мас.%) виробляється то¬варна агломераційна руда (57-60 мас.%). В якості відходу утворюється круп¬нозернистой відсів ДСФ з середнім вмістом заліза 43 мас.%. Він складений гематитовими кварцитами з домішкою багатих руд та низько-, беззалізистих гірських порід. Продуктоутворювальними мінералами відсіву є гематит (мар- тит, залізна слюдка, дисперсний гематит) і кварц; другорядними - реліктовий магнетит, новоутворені гетит, каолініт та ін. - всього близько 50 мінеральних видів і різновидів. В дисертації міститься мінералогічне обгрунтування тех¬нологій повторного збагачення відсіву гранулометричним, магнітним, граві¬таційний методами. Порівняльні мінералого-технологічні експерименти по¬казали, що оптимальним є гравітаційний. Він дозволяє отримати з подрібне¬ної гематитової сировини гематитовий концентрат з вмістом заліза близько 67 мас.% та виходом 39%. Результати роботи використані при проектуванні працюючих установок зі збагачення вторинної гематитової сировини, забез¬печують виробництво додаткових об’ємів високоякісних залізорудних кінце¬вих продуктів низької собівартості, сприяють зменшенню техногенного на¬вантаження на довкілля.

Досліджено еволюцію традиційного промислового підприємства і ланцюга поставок (ЛП) під кутом розвитку його емерджентних якостей, ідентифіковано засади адаптації промислового підприємства (виробника) до умов функціонування в ЛП, структуровані характерні ознаки розвитку ЛП в умовах глобалізації світової економіки, окреслено емерджентні якості ЛП. Ідентифіковано детермінанти емерджентних якостей ЛП, розвинуто методику реструктуризації ЛП, встановлено особливості реструктуризації міжнародних ЛП. Обгрунтовано засади процесного структурування ланцюгів поставок, досліджено верхню частину ЛП товарів промислового призначення, ідентифіковано процеси у внутрішній частині ЛП, досліджено дистрибуцію у функціонуванні нижньої частини ЛП. Встановлено чинники зниження опору та умови гармонізації транспортних процесів в ЛП, ідентифіковано аспекти гармонізації складських процесів в ЛП та підвищення рівня відповідального використання засобів логістичної інфраструктури. Обгрунтовано результативність розвитку емерджентних якостей як рівня логістичного обслуговування клієнтів, ідентифіковано потенціал емерджентності ланцюгів поставок у формуванні його відповідальності, обгрунтовано положення щодо гармонізації емерджентних якостей ЛГІ в концепції Індустрія 4.0. На дробильно-сортувальних фабриках (ДСФ) семи шахт Криворізького басейну з видобутої рудної маси (вміст заліза 52-54 мас.%) виробляється то¬варна агломераційна руда (57-60 мас.%). В якості відходу утворюється круп¬нозернистой відсів ДСФ з середнім вмістом заліза 43 мас.%. Він складений гематитовими кварцитами з домішкою багатих руд та низько-, беззалізистих гірських порід. Продуктоутворювальними мінералами відсіву є гематит (мар- тит, залізна слюдка, дисперсний гематит) і кварц; другорядними - реліктовий магнетит, новоутворені гетит, каолініт та ін. - всього близько 50 мінеральних видів і різновидів. В дисертації міститься мінералогічне обгрунтування тех¬нологій повторного збагачення відсіву гранулометричним, магнітним, граві¬таційний методами. Порівняльні мінералого-технологічні експерименти по¬казали, що оптимальним є гравітаційний. Він дозволяє отримати з подрібне¬ної гематитової сировини гематитовий концентрат з вмістом заліза близько 67 мас.% та виходом 39%. Результати роботи використані при проектуванні працюючих установок зі збагачення вторинної гематитової сировини, забез¬печують виробництво додаткових об’ємів високоякісних залізорудних кінце¬вих продуктів низької собівартості, сприяють зменшенню техногенного на¬вантаження на довкілля.

Мета роботи - узагальнити теоретичні положення щодо технології передзбагачення руди в кар'єрах задля визначення її основних параметрів, технологічних схем і комплексів, а також необхідних робіт для проектування і впровадження цієї технології. Наведено процедуру й обсяг необхідних робіт для впровадження технології передзбагачення руди в глибоких залізорудних кар'єрах. Обгрунтовано доцільність застосування комплексу попереднього збагачення з циклічно-потоковою технологією. Розроблено математичну модель впливу продуктивності комплексу попереднього збагачення на виробничу потужність кар'єра. Вперше встановлено закономірності зміни параметрів потоку рудної маси, яка потрапляє із гірського масиву складної геологічної будови, за якістю і шматкуватістю у взаємозв'язку з параметрами обладнання технологічного комплексу кар'єра, який включає збагачувальний процес. На підставі встановлених закономірностей обгрунтовано вплив продуктивності комплексу попереднього збагачення на виробничу потужність кар'єра, продуктивність збагачувальної фабрики і розкривних робіт, за яких досягається значне підвищення потужності гірничого підприємства й економічність видобутку залізних руд.