Використання високоякісної залізної руди Криворіжжя, промислова розробка якої почалася з 1881 р., дало новий імпульс розвитку чорної металургії Донбасу. Криворізька залізна руда у поєднанні з донецьким вугіллям склала сировинну базу для виникнення великої металургійної промисловості в Наддніпрянській Україні. Наприкінці XIX ст. у Донецькому басейні було сформовано потужну металургійну базу, що мала значний вплив на розвиток економіки підросійської України.

Наведено відомості про сади, парки та бульвари Львова, висвітлено історію їх створення, розвитку та сучасний стан. Описано насадження вулиць і площ, ботанічних садів і дендраріїв міста, а також приміських і заміських лісо- та гідропарків. Розкрито особливості становлення та розвитку садово-паркового мистецтва, створення природно-архітектурних комплексів. Вміщено матеріали про такі парки: "Високий Замок", "Холм слави", "Залізна Вода", "Цитадель", "Піскові озера", а також Скнилівський, Замарстинівський, Левандівський парки, ботанічні та монастирські сади, дендрарій "Львівської політехніки" та Львівського аграрного університету, Брюховицький, Винниківський, Басівьский, Гамаліївський лісопарки та гідропарк "Глинна-Наварія".

Изложены сведения о садах, парках и бульварах Львова, освещена историря их создания, развития и современное состояние. Описаны насаждения улиц и площадей, ботанических садов и дендрариев города, а также пригородных и загородних лесо- и гидропарков. Раскрыты особенности становления и развития садово-паркового искусства, создания природно-архитектурных комплексов. Приведены материалы о таких парках: "Высокий замок", "Холм славы", "Железная Вода", "Цитадель", "Песковые озера", а также Скниловском, Замарстиновском, Левандовском, ботанических и монастырских садах, дендраиях "Львовской политехники" и Львовского аграрного университета, Брюховицком, Винниковском, Басовском, Гамалиевском лесопарках и гидропарке "Глинная-Навария".

Дисертацію присвячено вивченню питань формування приповерхневого шару систем "тонка плівка з тугоплавкого металу - товста залізна основа" внаслідок дії концентрованих потоків енергії (КПЕ), а також вивченню властивостей отриманих систем. Встановлено, що в результаті такої дії в приповерхневому шарі утворюється складна структура, що суттєво відрізняється від початкового стану. Наведено методики та результати чисельних розрахунків температурних полів та полів напруг, що виникають внаслідок дії КПЕ у системах Ta - Fe та Mo - Fe, а також результати дослідження будови, фізичних та механічних властивостей отриманих покриттів.

Наголошено на актуальності проблеми духотворення сучасного виробництва, вивчення семантики ремесел традиційних культур, зокрема, металургії у східних слов'ян. Розглянуто перший рівень ковальського виробництва, сировиною якого є залізна руда. Висвітлено матеріал, одержаний завдяки проведеному дослідженню, про ототожнення руди з кров'ю.

Сделан акцент на актуальности проблеми одухотворения современного производства, в частности металургии у восточных славян. Рассмотрен первый уровень кузнечного производства, сырьем которого является железная руда. Приведен материал, полученный благодаря проведенному исследованию об отождествлении руды с кровью.

Вперше встановлено особливості морфології покладів бідних гематитових руд четвертого, п'ятого і шостого залізистих горизонтів Валявкинського родовища. Вперше складено схеми вертикальної і горизонтальної зональності покладів гематитових кварцитів. У розрізах рудних покладів встановлено закономірність зміни вмісту рудогенних мінералів (кварц, мартит, залізна слюдка, дисперсний гематит, магнетит, гетит, дисперсний гетит, лепідокрокіт, карбонати, силікати) і рудогенних хімічних компонентів (оксиди заліза, кремнезем). Проаналізовано дані про гранулометричний склад, морфологію індивідів і агрегатів та їх вплив на технологічні показники збагачення бідних гематитових руд. Визначено пріоритетність та перспективність гравітаційної технології збагачення гематитових кварцитів за допомогою порівняння різних технологічних схем.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.2 + В379.273.4

Рубрики:

Фізика напівпровідників

Феримагнетизм. Ферити

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження присвячено вирішенню актуального науково-технічного завдання, що полягає у підвищенні ефективності знепилення повітря робочих місць дробильно-сортувальних та гірничозбагачувальних комплексів шляхом уловлення пилу волоконним фільтром в аспіраційних укриттях, зменшенні пилових відкладень в аспіраційних трубопроводах, запобіганні втрат залізорудної сировини при її переробці та транспортуванні, зниження навантаження на фільтри АТУ. Експериментально встановлені залежності інтенсивності виносу пилу від відстані встановлення волоконної завіси у жолобі до місця вивантаження гірської маси з верхнього бункера та від відстані встановлення волоконної завіси до місця падіння гірської маси у прийомний бункер. Встановлено залежності ефективності пиловловлення подвійних волоконних завіс від щільності упакування волокон в завісі, величини поверхневого заряду волоконної завіси, відстані між волоконними завісами різного знаку заряду, кількості волоконних завіс, швидкості руху запиленого повітря крізь волоконні завіси. Розроблено нову конструкцію волоконного фільтра для аспіраційних укриттів перевантажувальних вузлів.

Висвітлено нелегкий життєвий шлях і неординарне політичне бачення однієї з найвизначніших азійських політиків, першої за останні тисячу років жінки-президента Республіки Корея Пак Кин Хе. Її обрання на вищий пост у державі було вражаючим досягненням, враховуючи, що Південна Корея має найвищий рівень гендерної нерівності серед розвинених країн світу.

Розглянуто варіанти реформування та реструктуризації Укрзалізниці, доступні для України. Наведено основні варіанти реструктуризації, одержані шляхом аналізу літературних джерел, які стосуються міжнародного досвіду реформування залізничного транспорту. Створення конкуренції серед вантажних залізничних компаній поліпшує продуктивність системи, але досягнення вказаного результату не вимагає в усіх випадках реалізації політики ЄС стосовно повного вертикального розподілу діяльності залізниць. Було встановлено, що політика горизонтального розподілу, яка застосовується на залізницях США, також сприяє підвищенню продуктивності системи і може бути більш ефективною для країни такого розміру, як Україна та для такої залізничної компанії, як Укрзалізниця (котра переважно залежить від вантажних перевезень). Велика частина літератури із реструктуризації залізниць зосереджена на вертикальному розподілі або доступу третіх сторін, у той час як в даній роботі фокус знаходиться на тому варіанті політики, який, можливо, більш підходить для України. Економіка України залежить від ефективного транспортування навальних вантажів таких як вугілля, залізна руда, сталь, зерно економічно вигідніше перевозити залізницею. Успішне реформування та реструктуризація Укрзалізниці буде важливою частиною майбутніх українських економічних реформ.

Мета роботи - обгрунтування використання методів планування експерименту та регресійного аналізу і мультиагентного керування для моделювання процесів збагачення залізної руди. Складність, нестаціонарність та динамічність технологічних процесів, що відбуваються на збагачувальній фабриці, наявність складних зв'язків та рециклів між механізмами обумовлюють застосування вищевказаних методів автоматизованого керування технологічними процесами. Проведено аналіз сучасних методів та засобів моделювання процесів роботи технологічних механізмів. Увагу приділено розподіленим системам керування та доцільності їх використання у складному технологічному процесі для моделювання зв'язків між механізмами. З метою моделювання роботи окремих механізмів проаналізовано сучасні напрямки автоматизованого керування, їх переваги та недоліки стосовно застосування до вирішуваної проблеми. Розв'язання поставленої задачі складає актуальність роботи. Її метою є обгрунтування вибору методів мультиагентного керування та регресійного аналізу у порівнянні з класичним розподіленим керуванням та іншими сучасними методами інтелектуального керування. Обгрунтовано застосування мультиагентного керування, для моделювання інформаційних зв'язків між технологічними механізмами. Проаналізовано сучасні засоби інтелектуального керування стосовно моделювання окремих механізмів - засоби нечіткої логіки, штучного інтелекту, оптимального та адаптивного керування, генетичні алгоритми, гібридні моделі та методи планування експерименту. На основі аналізу визначено, що класичні методи розподіленого керування не доцільно застосовувати до збагачувальних процесів. Мультиагентне керування надає змогу керувати процесами більш гнучко та досягнути автономності керування кожним механізмом окремо. Для моделювання безпосередньо кожного технологічного механізму окремо доцільно застосовувати методи планування експерименту та регресійного аналізу.

Індекс рубрикатора НБУВ: И181.23

Рубрики:

Зрошення. Зволоження

Шифр НБУВ: Ж72501 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - узагальнити теоретичні положення щодо технології передзбагачення руди в кар'єрах задля визначення її основних параметрів, технологічних схем і комплексів, а також необхідних робіт для проектування і впровадження цієї технології. Наведено процедуру й обсяг необхідних робіт для впровадження технології передзбагачення руди в глибоких залізорудних кар'єрах. Обгрунтовано доцільність застосування комплексу попереднього збагачення з циклічно-потоковою технологією. Розроблено математичну модель впливу продуктивності комплексу попереднього збагачення на виробничу потужність кар'єра. Вперше встановлено закономірності зміни параметрів потоку рудної маси, яка потрапляє із гірського масиву складної геологічної будови, за якістю і шматкуватістю у взаємозв'язку з параметрами обладнання технологічного комплексу кар'єра, який включає збагачувальний процес. На підставі встановлених закономірностей обгрунтовано вплив продуктивності комплексу попереднього збагачення на виробничу потужність кар'єра, продуктивність збагачувальної фабрики і розкривних робіт, за яких досягається значне підвищення потужності гірничого підприємства й економічність видобутку залізних руд.

Описано містобудівний розвиток Львова в історичному контексті, місце і роль об'єктів садово-паркового мистецтва та ландшафтної архітектури, до розроблення яких був залучений відомий інспектор міських плантацій Львова на зламі XIX - XX ст. А. Рерінг, а саме парк Кілінського (тепер Стрийський), Гетьманські вали (тепер проспект Свободи), парк Залізна Вода та ін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л749.7

Рубрики:

Полімерні (епоксидні, кремнійорганічні) покриття

Шифр НБУВ: Ж73742 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено оцінку сучасного стану вітчизняної гірничодобувної промисловості, здійснено аналіз чинників, що впливають на її розвиток. Досліджено проблеми та перспективи розвитку експортних можливостей залізорудної продукції гірничодобувного комплексу. Визначено тенденції, проблеми, та розроблено пропозиції щодо забезпечення сталого розвитку добувної промисловості України за сучасних економічних умов. Відповідно, в ході дослідження, для вирішення проблем, проведено пошук країн з економічними показниками, що наближаються до показників нашої країни, розраховано показник маркетингової привабливості даних країн за допомогою моделі Раша; проведено економічний аналіз обраних країн, досліджено розвиток їх гірничодобувної промисловості, як розвинений експорт у наведених країнах; визначено наскільки Україна є привабливою в порівнянні з наведеними країнами. За допомогою індексу порівняльної переваги проведено порівняльну оцінку перспектив розвитку експортних можливостей гірничодобувної галузі обраних країн. Розроблено фінансово-регуляторні режими стимулювання надрокористувачів та інвесторів добувної промисловості. Вивчено розвиток металургійної промисловості крізь призму експорту сталі Бразилії та Туреччини в порівнянні з нашою країною. З метою підвищення секторальної (галузевої) конкурентоздатності запропоновано проведення заходів із підвищення енергоефективності та зниження матеріалоємності, а також підвищення якості маркетингової діяльності, у підпорядкуванні вищезазначеному Мінпромзовнішторгу України створити мережу експортно-імпортних секторальних (галузевих) об'єднань можливо на принципах публічно-приватного партнерства - Енергоімпекс, Машбудімпекс, Рудпромімпекс, Металімпекс та інших. У результаті здійсненого аналізу запропоновано шляхи та рекомендації щодо створення умов для подальшого розвитку гірничодобувного комплексу України та його експортного потенціалу.

Індекс рубрикатора НБУВ: И181

Рубрики:

Рудникова вентиляція. Боротьба з рудниковими газами та порохом

Шифр НБУВ: Ж72501 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідження впливу річної продуктивності шахти на схему розкриття запасів нижче глибини розробки першого ступеню розкриття при підземній розробці залізних руд Криворізького залізорудного басейну. З пониженням гірничих робіт знижується річна продуктивність видобутку корисної копалини. Для збереження річної продуктивності доцільно будівництво другого ступеню розкриття, глибина якого залежить безпосередньо від об'ємів виробництва. При визначенні доцільної схеми розкриття застосовували комплексний метод досліджень, який включав в себе: графо-аналітичний для визначення річної продуктивності шахти та промисловий. За результатами досліджень були виявлені фактори які впливають на стан копра та виявлені закономірності його погіршення стану з часом. Встановлено, що на річну продуктивність впливають не тільки гірничо-геологічні умови але й гірничо-технічні. Доведено, що річна продуктивність шахти зменшується прямопропорційно з пониженням глибини розробки. На швидкість руху скипів в стволі суттєво впливає довжина головної розкривної виробки та термін експлуатації. Зі збільшенням терміну експлуатації стволу швидкість руху скипів зменшується з 12 до 6 - 8 м/с. При проектуванні подальшої розробки схеми розкриття нижележачих горизонтів, необхідно враховувати не тільки гірничі можливості але й технічний стан ствола та копра, глибину розробки та час експлуатації головної гірничої виробки, а також стратегію гірничодобувного підприємства. Урахування вищезазначених факторів, дозволить зберігати необхідну річну продуктивність шахти при відпрацюванні залізних руд на великих глибинах. Для умов Криворізького залізорудного басейну встановлено, що при розробці запасів до глибини 1600 м доцільно застосовувати схему розкриття родовища головним вертикальним стволом. При подальшій розробці запасів родовища нижче глибини 1600 м з річною продуктивністю не більше 2,5 млн.т на рік доцільно поглиблювати головний ствол у випадку збільшення об'ємів виробництва виникає необхідність в будівництві другого ступеню розкриття.

Залізорудна магнетитова сировина, що видобувається в України характеризується складної текстурою, структурою, підвищеним вмістом шкідливих домішок, таких як діоксид кремнію, оксиди калію, натрію, магнію і сірки. При цьому вимоги до якості залізорудних концентратів, що надходять на подальшу металургійну переробку, зростають, оскільки висока якість магнетитових концентратів дозволяє значно скоротити витрати в металургійному виробництві. Мета роботи - розробка заходів з підвищення якості товарної продукції ВАТ "Полтавський ГЗК" за рахунок використання високоенергетичного ультразвуку для формування чистої поверхні мінеральних часток і, як наслідок, удосконалення технології флотаційного доведення магнетитових концентратів. Виконано моделювання і аналіз ефектів високоенергетичного ультразвуку; технологічні випробування в лабораторних умовах; синтез аналітичних закономірностей і обурунтування раціональних параметрів процесу флотаційного доведення магнетитових концентратів. Для підвищення ефективності очищення поверхонь мінералів запропоновано здійснювати попередню обробку залізорудної пульпи за допомогою високоенергетичного ультразвуку. Уперше для дезінтеграції рудних флокулоутворень перед флотаційним збагаченням розроблено метод попередньої обробки залізорудної пульпи, який засновано на виникненні кавітаційних процесів у повітряній бульбашки за допомогою динамічних ефектів високоенергетичного ультразвуку, що дозволяє збільшити ефективність очищення від шламових часточок поверхонь мінералів живлення флотації первинних концентратів в 1,8 рази. Практична значимість. Дослідження способів формування високоенергетичного ультразвуку, а також моделювання і аналіз його динамічних ефектів при впливі на рудну пульпу дозволили розробити метод змінення траєкторії руху часток певного класу крупності. Запропоновано застосовувати конструкцію каналу впливу високоенергетичних ультразвукових коливань на потік пульпи, виконаного за технологією ультразвукової фазованої решітки. Визначено оптимальні значення інтенсивності і тривалості ультразвукової обробки при очищенні мінеральних часток. Доведено, що ефективність ультразвукової обробки пов'язана з оновленням поверхонь часток, що призводить до збільшення контрастності магнітних і флотаційних властивостей мінералів. Встановлено, що ультразвукова обробка залізорудної пульпи в умовах Кременчуцького залізорудного району України дозволяє зменшити вміст шкідливих домішок: оксиду калію - з 0,19 до 0,035 - 0,04 %, оксиду натрію - з 0,14 до 0,027 %.

Гірничо-видобувні підприємства Криворізького залізорудного басейну з підземним способом для збереження світового ринку збуту успішно впроваджують ресурсозбережувальні технології (РЗТ) під час розробки родовищ представлених складноструктурними рудними покладами. Впровадження РЗТ необхідно здійснювати на першому етапі, який безпосередньо пов'язаний із видобутком руди та впливає на вміст заліза в видобутій рудній масі. Підвищити вміст заліза в видобутій рудній масі можливо за рахунок застосування селективної розробки виймальних блоків камерними системами розробки. Існуюча методика, яка застосовується на шахтах Кривбасу для визначення конструктивних елементів камерної системи розробки, під час розрахунку прольоту оголення не враховує потужність налягаючої товщі порід зі сторони висячого боку очисної камери. Тому, необхідно розробити методику з визначення конструктивних елементів камерних систем розробки за відпрацювання складноструктурних рудних покладів, для забезпечення стійкості оголень очисним камерам. У ході відпрацювання виймального блоку запропоновано очисні роботи здійснювати послідовно від висячого до лежачого боку складноструктурного рудного покладу камерної системою розробки, з залишенням в блоці безрудного або рудного включення. Даний порядок очисних робіт надасть можливість зменшити концентрацію розтягувальних і стискальних напружень у середній частині безрудного або рудного включення, що сприяє підвищенню його стійкості в 1,5 - 2,0 рази. Встановлено, що на стійкість очисної камери, окрім її розмірів та фізико-механічних властивостей руди, впливають горизонтальна потужність включення, коефіцієнт тривкості, час його існування та порядок очисних робіт у виймальному блоці. Тому за коефіцієнта тривкості порід безрудного включення меншим за 10 - 12 доцільно застосовувати підповерхово-камерний варіант системи, в іншому випадку - поверхово-камерний варіант системи розробки.

Мета роботи - обгрунтування використання методів нечіткого регулювання і мультиагентного керування для моделювання процесів збагачення залізної руди на ділянці секції збагачувальної фабрики. Складність, інерційність, нестаціонарність та динамічність технологічних процесів, що відбуваються на збагачувальній фабриці, наявність складних зв'язків та рециклів між технологічними механізмами обумовлюють застосування вищевказаних методів автоматизованого керування технологічними процесами. Проведено аналіз сучасних методів та засобів моделювання процесів роботи технологічних механізмів. Увагу приділено розподіленим системам керування та доцільності їх використання у складному технологічному процесі для моделювання зв'язків між стадіями та створення математичної моделі секції збагачення. З метою моделювання роботи окремих стадій збагачення проаналізовано сучасні напрямки автоматизованого керування, їх переваги та недоліки стосовно застосування до вирішуваної проблеми. Розв'язання поставленої задачі складає актуальність роботи. Її метою є обгрунтування вибору методів мультиагентного керування та нечіткого регулювання у порівнянні з класичним розподіленим керуванням та іншими сучасними методами інтелектуального керування. Обгрунтовано застосування системи мультиагентного керування для моделювання інформаційних зв'язків між стадіями секції збагачувальної фабрики. Проаналізовано сучасні засоби інтелектуального керування стосовно моделювання роботи окремих технологічних механізмів - засоби нечіткої логіки, штучного інтелекту. На основі проведеного аналізу визначено, що класичні методи розподіленого керування не доцільно застосовувати до збагачувальних процесів. Мультиагентне керування дає змогу керувати процесами більш гнучко та досягнути автономності керування кожноюстадією збагачення окремо. Для корекції керуючих впливів залежно від потреб стадії та вимог до отриманої якості кінцевого продукту доцільно застосовувати нечіткі регулятори з підтримкою їх роботи нечіткими базами знань та координуючою нейро-нечіткою мережею.