Зроблено огляд сучасних наукових досліджень, присвячених вивченню гайдамацького руху в Україні у XVIII ст., обгрунтовано актуальність розгляду даної проблеми. На підставі аналізу історичних праць українських, російських і польських учених розкрито сутність суперечностей у трактуванні гайдамацьких повстань. Проаналізовано передумови виникнення гайдамацького руху, визначено основну мету гайдамацьких повстань, охарактеризовано сили протистояння. Наведено матеріали про гайдамаків і гайдамацьких ватажків (М. Залізняка, І. Гонту), розкрито особливості відтворення їх образів у творчості українських художників.

Проведен обзор современных научных трудов, посвященных изучению гайдамацкого движения в Украине в XVIII ст., обоснована актуальность рассмотрения данной проблемы. На основании анализа исторических трудов украинских, российских и польских ученых раскрыта сущность противоречий в трактовке гайдамацких восстаний. Проанализированы предпосылки возникновения гайдамацкого движения, определена основная цель гайдамацких восстаний, охарактеризованы силы противостояния. Изложены материалы о гайдамаках и гайдамацких атаманах (М. Залезняке и И. Гонте), раскрыты особенности отображения их образов в творчестве украинских художников.

На початку ХХ століття в Україні розвивається національна партія есерів. Одним із найперших і активних її діячів був Микола Залізняк. Приділено увагу його публіцистичним творам, які є цінним джерелом з історії українського національно-визвольного руху в Україні. Розглянуто тематичні групи публіцистичних творів М. Залізняка. Завдяки його творам ми маємо можливість познайомитися з есерівською характеристикою українського національного руху періоду першої світової війни, виявити пріоритети українських есерів, зміну поглядів українських соціалістів-революціонерів щодо майбутнього державного устрою України, форми і методи пропагандистської роботи українських есерів. Доведено, що навіть короткі штрихи про життя Микола Залізняка свідчать про його боротьбу за українську державність на початку ХХ століття і заслуговують на увагу дослідників, котрі вивчають історію України взагалі й історію українських політичних партій зокрема.

  Скачати повний текст

Наведено результати краєзнавчих історичних, археологічних, етнографічних, природничих досліджень Черкащини від найдавніших часів до сьогодення. Проаналізовано особливості соціальної та духовної боротьби українського народу проти польської шляхти на Правобережній Україні у другій половині XVIII ст. Висвітлено історію охорони пам'яток історії та культури Чигиринщини у 1920-х рр. за документами Державного архіву Черкаської області, медведівської православної церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Розглянуто питання монетного карбування П. Дорошенка у Лисянці, відображення козацької тематики у роботах В. Л. Завгороднього за матеріалами експозиції музею козацької слави. Описано пам'ятки скіфського періоду з Мотронинського городища, глиняну пластику з поселення Молюхів Бугор.

Висвітлено поняття про ефірні олії та визначення масової частки ефірної олії в пряних і лікарських рослинах. Наведено ботанічний опис рослин (в алфавітному порядку), у складі яких є ефірні олії, описано відношення рослин до екологічних умов. Наведено хімічний склад, застосування та елементи тіхнології вирощування культурних і дикорослих видів рослин, серед яких: амброзія полинолиста, аніс звичайний, буркун лікарський та білий, ваточник сирійський, вербена лікарська, герань великокореневищна, гірчиця сарептська, біла та чорна, глуха кропива, деревій звичайний, благородний, паннонський, стиснутий, хрящуватий, цілолистий та щетинистий, залізняк бульбистий, золотушник звичайний та канадський, конвалія звичайна, квасоля велика, кріп запашний, лаванда справжня, любисток лікарський, меліса лікарська, м'ята блошина, водяна, перцева та польова, нагідки лікарські, пастернак звичайний та ін.

Вивчено проблеми етногенезу українців у працях Леоніда Залізняка, який переконливо доводить наукову обгрунтованість ранньосередньовічної концепції походження українців та важливість її утвердження в українській науці, освіті та суспільній свідомості.

Проаналізовано публіцистичні твори українського соціаліста-революціонера М. Залізняка як джерела з політичної історії України початку XX ст. Досліджено позицію українських есерів щодо важливих політичних проблем того часу та з'ясовано ставлення партії до інших політичних партій і течій. Розглянуто методи політичної агітації серед українського народу та окреслено пріоритети українських есерів у співпраці з діячами міжнародного соціалістичного руху. У сукупності з іншими документами та матеріалами ці твори є цінним джерелом з історії політичного руху в Україні.

Визначено економічні склади дрібнозернистих легких бетонів з забезпеченням раціонального зернового складу компонентів на основі граншлаку заводу імені Петровського та дрібнозернистих наповнювачів - золи виносу Придніпровської ТЕС або хвостів збагачення залізняку Криворізького ПГЗК та місцевої домішки ПЛКП-2. Установлено можливість використання цементу зниженої до 23 МПа активності для забезпечення границі міцності на стиск цих бетонів до 20 МПа. Проведено промислову апробацію використання розроблених економічних складів легких бетонів для влаштування підстилаючих шарів підлог за традиційною технологією.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф69(4УКР)421

Рубрики:

Інші політичні партії

Шифр НБУВ: Ж68592 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.3(4УКР)52-8

Рубрики:

Історія преси

Шифр НБУВ: Ж69079 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: И41,323

Рубрики:

Збагачення корисних копалин

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень аналізу споживання енергії вітчизняними гірничорудними підприємствами з підземним способом видобутку залізняку. Приведено структуру енергоспоживання, встановлено, що основним видом споживаної енергії є електрична. Показано зв'язок між об'ємами споживаної електричної енергії й собівартістю залізорудної сировини, що добувається. Обгрунтовано необхідність управління процесом електроспоживання та планування обcягів споживання енергії підприємствами. Приведено класифікацію факторів, що впливають на ефективність системи нормування питомих витрат електричної енергії. Сформульовано методику створення факторної системи та інтегрального показника для здійснення управління енергопостачанням підприємств. Запропоновано обгрунтовану для реалізації методику ефективного керування процесом електроспоживання залізорудних виробництв із підземними видами робіт, яка передбачає покрокову реалізацію цього процесу, а також дає можливість ефективно планувати діяльність підприємства.

Подано документи з епістолярної спадщини відомого українського вченого-літературознавця, славіста, Президента Української вільної академії наук Леоніда Білецького (1882 - 1955). Серед його дописувачів - Д. Антонович, В. Барвінський, Б. Гомзин, П. Зайцев, М. Залізняк, В. Кушнір, М. Левицький, О. Лотоцький, В. Перетц, С. Рудницький, С. Русова, С. Черкасенко, С. Шелухін та багато інших знаних українців. Листи яскраво відображають епоху, суспільно-наукове та творче життя української еміграції 1920 - 1940-х рр., дають нові біографічні відомості про Л. Білецького та про кожного з його кореспондентів.

Розглянуто основні методи оперативного контролю та управління якістю руд чорних металів у гірничорудній промисловості: ядерно-фізичні, магнітометричні, фотометричні та інклінометричні. Наведено результати математичного моделювання процесів, які були використано для розробки та впровадження у виробництво мобільних, стаціонарних пристроїв та мікропроцесорних систем оперативного контролю та управління якістю мінеральної сировини. Зазначено обсяги запасів залізних руд у світі та у надрах України. Описано якість залізняку і його значення. Окреслено способи визначення вмісту корисного компонента у рудах чорних металів з використанням джерел гамма-випромінювання. Здійснено облік фізико-хімічних властивостей гірських порід при виборі методу та засобів контролю якості мінеральної сировини.

Представлено назви українських футбольних команд за понад столітню історію становлення футболу на Буковині. Об'єктом аналізу в дослідженні стали номінації буковинських команд, починаючи з 20-х рр. ХХ ст. і дотепер. Предмет аналізу - мотиваційна база та способи творення найменувань футбольних команд Буковини у ХХ - ХХI ст. Джерелами фактичного матеріалу в розвідці була українська періодика, передовсім спортивна, та праці істориків спорту про розвиток футболу на Буковині. Проаналізовано мотивованість назв футбольних команд, диференційовано їх на відонімні та відапелятивні найменування. Простежено зумовлені політичними й соціокультурними чинниками назовницькі тенденції, що домінували в різні періоди розвитку футболу. З'ясовано, що у 20-30-ті рр. ХХ ст., коли буковинські землі входили до складу Румунії, а українці Буковини різними способами намагалися продемонструвати свою на ціональну ідентичність, найменування футбольних клубів на цих теренах відображали асоціації з культурними, історичними, географічними реаліями України. Поряд із назвами, мотивованими топонімами, гідронімами, оронімами, номінаціями українських організацій і спілок, назвами осіб за родом занять, багато найменувань походило від антропонімів - Довбуш, Кармелюк, Гонта, Залізняк, Дорошенко, Мазепа, Петлюра, що було прикметною рисою в буковинському футбольному назовництві. У 40-80-ті рр. ХХ ст. частка назв футбольних команд із національно-культурним компонентом у значенні помітно зменшилася (Буковина, Карпати, Черемош), натомість з'явилися уніфіковані номінації з відображеними в них совєтськими реаліями та символами комуністичної ідеології. У цей період домінували найменування клубів, що походили від назв всесоюзних спортивних товариств, ергонімів, назв осіб за професією, назв продукції підприємств та ідеологічних назв (Колос, Легмаш). У період після відновлення української незалежности збільшилася кількість номінацій із етнокультурною конотацією, зберігся невеликий відсоток назв, утворених у часи тоталітаризму, а під впливом комерціалізації спорту з'явилися найменування, які дублюють назви організацій, що фінансують футбольні клуби, та еклектичні номінації, в яких поєднано совєтські назви команд з іменами їхніх спонсорів (Фермер, RA-DENT, Колос-Майя, Зарінок-Дрім-Тім). Перспективи досліджень полягають у виявленні тенденцій у назовництві футбольних клубів різних українських регіонів.

Мета роботи - проаналізувати праці сучасних українських дослідників, присвячених етнологічним та етнокультурним студіям відомого археолога, етнолога, історика Леоніда Залізняка. Методологія історіографічного дослідження базується на академічних принципах історизму, науковості, всебічності та системності. Використано метод історіографічного аналізу та синтезу, а також порівняльний, ретроспективний, історико-хронологічний та історико-ситуаційний методи. Наукова новизна полягає у розробці актуальної проблематики, яка залишається ще недостатньо вивченою та потребує подальших напрацювань. Висновки: виявлено, що з часу відновлення Української держави у 1991 р. гостро постало питання про осмислення проблеми походження українського народу та формування в гуманітарному просторі України верифікованої етногенетичної концепції, яка остаточно ліквідує тоталітарні рудименти та допоможе українцям краще розуміти своє минуле й більш впевнено відчувати себе у сучасних суперечливих суспільно-політичних процесах. Показано, що бездіяльність академічної наукової спільноти й активні антиукраїнські й антидержавницькі дії як прихильників трипільсько-арійських фантазій так й адептів проросійських радянських етногенетичних догматів, а саме існування єдиної давньоруської народності, посприяли впровадженню в український гуманітарний простір вигаданих і задогматизованих гіпотез та блокування ними ранньосередньовічної концепції походження українців. Простежено, що однією з перших дослідниць наукового доробку Л. Залізняка стала О. Шакурова (у дівоцтві - Лєбєдєва), яка у низці своїх досліджень проаналізувала головні етногенетичні положення і напрацювання вченого.