Розглянуто особливості когезії та когерентності трьох типів дискурсу: інструкції, опису та розповідання. Висвітлено деякі напрямки та теми лінгвістичних досліджень, які характеризують загальний стан розвитку лінгвістики на сучасному етапі. Обговорено утворення емотивності внаслідок глютинації та контамінації фразеологічних одиниць. Визначено рівні варіювання афіксальних моделей метонімічного словотвору за допомогою іменників сучасної німецької мови. Досліджено внутрішню структуру фразеосемантичного поля "риси характеру людини". Розкрито діахронічний аспект дослідження фразеологічних одиниць. Проаналізовано специфіку структурування трактатного жанрового простору за матеріалом трактату Р.Рекорда "Замок знань". Відображено натуралістичний образ світу в поезії У.Уітмена.

Описан комплекс опробованных технологических разработок, направленных на увеличение безремонтных сроков эксплуатации горных выработок железорудных шахт в сложных по проявлениям горного давления условиях.

Розглядаються особливості тиражної політики газет Західної України: "Експрес", "Високий Замок", "Бизнес", "Діло", "Коломийський вісник" та ін. Аналізуються особливості визначення оптимального тиражу.

Вперше у значному обсязі зібрано творчу спадщину видатного вченого, митця та культурного діяча Г.К.Лукомського. Викладено низку мистецтвознавчих нарисів про садиби Харківщини, Батуринський та Вишневецький палаци, Луцький замок, архітектуру Галичини, а також мистецькі монографії про Київ, Петербург та Париж і багато інших досліджень.

Впервые в значительном объеме собрано творческое наследие известного ученого, художника и культурного деятеля Г.К.Лукомского. Изложен ряд искусствоведческих очерков об усадьбах Харьковщины, Батуринском и Вишневецком дворцах, Луцком замке, архитектуре Галиции, а также художественные монографии о Киеве, Петербурге и Париже и много других исследований.

Розглянуто історію написання С.Гощинським поеми "Канівський замок", яка зарахувала його до кола представників "української школи" польської романтичної поезії, здобувши йому заслужену популярність і визнання. Зазначено, що поема поєднала найістотніші риси західноєвропейської романістики, елементи української народної міфології та ранньоромантичні мотиви польської літератури.

Рассмотрена история написания С.Гощинским поэмы "Каневский замок", которая причислила его к кругу представителей "украинской школы" польской романтической поэзии, принеся ему заслуженную популярность и признание. Указано, что поэма соединила наиболее существенные черты западноевропейской романистики, элементы украинской народной мифологии и раннеромантические мотивы польской литературы.

Проаналізовано творчість польських поетів ХІХ ст., які тематикою своїх творів сформували так звану "українську школу" в польському романтизмі. Охарактеризовано твори поета Т.Падури, висвітлено його місце в українському історично-культурному процесі, проаналізовано його ставлення до України та її нації. Розглянуто життєвий шлях і творчу діяльність польского літератора М.А.Грабовського, висвітлено його зв'язки з П.О.Кулішем. Охарактеризовано поему С.Гощинського "Канівський замок". Наведено розмову з письменником Р.Іванчуком щодо культурних зв'язків поляків і українців.

Проанализировано творчество польских поэтов ХІХ ст., сформировавших тематикой своих произведений так называемую "украинскую школу" в польском романтизме. Охарактеризованы произведения поэта Т.Падуры, освещено его место в украинском историко-культурном процессе, проанализировано его отношение к Украине и ее нации. Рассмотрены жизненный путь и творческая деятельность польского литератора М.А.Грабовского, а также его связи с П.А.Кулишом. Охарактеризована поэма С.Гощинского "Каневский замок". Приведена беседа с писателем Р.Иванчуком о культурных связях поляков и украинцев.

Розглянуто важливі джерела з історичної та соціальної топографії середньовічного Києва - "Люстрації" 1552 р., "Тариф" 1570 р. та "Інвентар" 1619 р., що дають можливість реконструювати у загальних рисах межі замкової та магістральної юридик (локальних ділянок забудови, населення яких перебувало під юрисдикцією певних світських чи духовних феодалів), топографічні об'єкти, встановити витоки родоводів окремих міщанських родин, уточнити час появи назв православних храмів. Наведено відомості про адміністративний центр воєводської юридики - замок, де знаходилася резиденція воєводи, перебував гарнізон і відбувалися сесії гродського суду.

Рассмотрены важные источники по исторической и социальной топографии средневекового Киева - "Люстрации" 1552 г., "Тариф" 1570 г. и "Инвентарь" 1619 г., что дают возможность реконструировать в общих чертах границы замковой и магистральной юридик (локальных участков застроек, население которых пребывало под юрисдикцией определённых светских или духовных феодалов), топографические объекты, установить истоки родоводов отдельных мещанских семей, уточнить время появления названий православных храмов. Приведены сведения об административном центре воеводской юридики - замке, где находилась резиденция воеводы, пребывал гарнизон и проходили сессии гродского суда.

Вперше системно розкрито зміст понад 1 300 туризмологічних понять. Висвітлено філософський, економічний, географічний, історичний, педагогічний, політологічний, культурологічний, соціологічний, архітектурний, релігієзнавчий аспекти туризму. Розкрито сутність таких понять, як альпінізм, готель-замок, засоби розміщення, агентська знижка, конгрес асоціаційний, ринок туристський. Наведено інформацію про Албанію, Англію, Андріїську церкву у Києві, гору Аюдаг, Блакитну мечеть у Стамбулі, генуезьку фортецю Кафа у Феодосії, природний заповідник "Горгани" у Карпатах, готель "Чорне море" у Одесі.

Впервые системно раскрыто содержание более 1 300 туризмологических понятий. Освещены философский, экономических, географический, исторический, педагогический, политологический, культурологический, социологический, архитектурный, религиеведческий аспекты туризма. Раскрыта сущность таких понятий, как альпинизм, отель-замок, средства размещения, агентская снижка, конгресс ассоциационный, рынок туристический. Приведена информация об Албании, Англии, Андреевской церкви в Киеве, горе Аюдаг, Голубой мечети в Стамбуле, генуэзской крепости Кафа в Феодосии, природном заповеднике "Горганы" в Карпатах, отеле "Черное море" в Одессе.

Наведено відомості про середньовічні археологічні матеріали з території колишнього київського замку та писемні пам'ятки, пов'язані з історією міської фортеці XIV - XVII ст. Зазначено, що знахідки високохудожніх ремісничих виробів і побутових речей (виготовлених у кращих європейських традиціях), будівельних матеріалів компенсують відсутні у писемних джерелах відомості про побутовий аспект життя замкового гарнізону і його мешканців.

Представлены сведения о средневековых археологических материалах с территории бывшего киевского замка и письменных памятках, связанных с историей городской крепости XIV - XVII ст. Указано, что находки высокохудожественных ремесленных изделий и бытовых вещей (изготовленных в лучших европейских традициях), строительных материалов компенсируют отсутствующие в письменных источниках сведения о бытовом аспекте жизни замкового гарнизона и его жителей.

Розглянуто архітектуру країн Східної Європи та Західної Азії, зокрема, Болгарії, Сербії, Хорватії, Молдавії, Румунії, Трансильванії, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Туреччини, країн Середньої Азії, Росії, Білорусі, Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини. Наведено інформацію про храми тетраконхового типу, укріплені монастирі, соборну мечеть у Хіві, замок Куресааре на острові Сааремаа, Смоленський кремль, оперний театр у Тбілісі.

Рассмотрена архитектура стран Восточной Европы и Западной Азии, в частности, Болгарии, Сербии, Хорватии, Молдавии, Румынии, Трансильвании, Грузии, Армении, Азербайджана, Турции, стран Средней Азии, России, Беларуси, Литвы, Латвии, Эстонии, Польши, Чехии, Словакии, Венгрии. Приведена информация о храмах тетраконхового типа, укрепленных монастырях, соборной мечети в Хиве, замке Куресааре на острове Сааремаа, Смоленском кремле, оперном театре в Тбилиси.

На підставі аналізу результатів досліджень і використання широкої бази документальних джерел висвітлено історію Замку у Луцьку. Охарактеризовано періоди будівництва, реконструкцій, добудов і реставрації, у результаті яких він набув сучасного вигляду. Основну увагу приділено розкриттю функціональної структури Замку, який, поза оборонною функцією, будучи резиденцією органів державної та регіональної влади Волині, мав риси політичної та духовної столиці, адміністративно-господарського та судового центру краю. Показано роль і місце Замку в історії міста, краю і держави впродовж усього періоду його існування. Розглянуто спроби реставрації Замку як архітектурного пам'ятника.

На основе анализа результатов исследований и использования широкой базы документальных источников освещена история Замка в Луцке. Охарактеризованы периоды строительства, реконструкций, достройки и реставрации, в результате которых он приобрел современный вид. Особое внимание уделено раскрытию функциональной структуры Замка, который кроме оборонной функции, являясь резиденцией органов государственной и региональной власти Волыни, имел черты политической и духовной столицы, административно-хозяйственного и судебного центра края. Показаны роль и место Замка в истории города, края и государства на протяжении всего периода его существования - со времен построения на месте древнерусского града до разрушения. Рассмотрены попытки реставрации Замка как архитектурного памятника и использования в современной жизни.

На підставі аналізу результатів досліджень і використання широкої бази документальних джерел висвітлено історію Замку в Луцьку. Охарактеризовано періоди будівництва, реконструкцій, добудов і реставрації, в результаті яких він набув сучасного вигляду. Основну увагу приділено розкриттю функціональної структури Замку, який будучи резиденцією органів державної та регіональної влади Волині, мав риси політичної та духовної столиці, адміністративно-господарського та судового центру краю. Визначено роль і місце Замку в історії міста, краю та держави впродовж всього періоду його існування - від часу побудови на місці давньоруського граду і до перетворення в руїни.

На основе анализа результатов исследований и использования широкой базы документальных источников освещена история Замка в Луцке. Охарактеризованы периоды строительства, реконструкции, достройки и реставрации, в результате которых он приобрел современный вид. Основное внимание уделено раскрытию функциональной структуры Замка, который являясь резиденцией органов государственной и региональной власти Волыни, имел черты политической и духовной столицы, административно-хозяйственного и судового центра края. Определены роль и место Замка в истории города, края и государства в течение всего периода его существования - со времени постройки на месте древнерусского града и до разрушения.

На прикладі термінології ігрової культури розкрито культурологічне значення організації ігрового простору, його давнє символічне навантаження, яке передається асоціативними рядами "місто - жінка - корова" / "поле - чоловік - кінь". Поєднання цих компонентів передбачає суперечку = протистояння, яка вимагає розв'язання та передається в ігровій ситуації поняттями "ворота (мости) - шлюб - замок". Спосіб подолання цієї напруженості - війна, за допомогою якої можна оволодіти цими символами. Мотивом війни в широкому сенсі пройнята не тільки ігрова культура, а й життя взагалі. Терміни "городок" і "поле" в ігровій культурі українців несуть у собі широкий культурологічний зміст, який дає можливість подолати напругу, пов'язану з присутністю в народних уявленнях мотиву війни = протистояння.

На примере терминологии игровой культуры раскрыты культурологическое значение организации игрового пространства, его древняя символическая нагрузка, передающаяся ассоциативными рядами "город - женщина - корова" / "поле - мужчина - конь". Объединение этих компонентов предусматривает спор = противостояние, который требует решения и передается в игровой ситуации понятиями "ворота (мосты) - брак - замок". Способ преодоления этой напряженности - война, с помощью которой можна овладеть этими символами. Мотивом войны в широком смысле пронизана не только игровая культура, но и жизнь вообще. Термины "городок" и "поле" в игровой культуре украинцев несут в себе широкое культурологическое содержание, дающее возможность преодолеть напряжение, связанное с присутствием в народных представлениях мотива войны = противостояния.

Наведено та проаналізовано інвентар Меджибізької волості 1717 р. - найбільш ранній зі вцілілих описів даного маєткового комплексу, розташованого в північній частині Подільського воєводства. Зазначено, що він є важливим джерелом для дослідження колонізаційних і соціально-економічних процесів, які відбувалися у цьому регіоні після повернення його у 1699 р. Речі Посполитій Османською імперією, яка володіла ним від 1672 р., а також дає уявлення про топографію міст, містить рідкісні відомості про меджибізький замок, наводить перелік церков, шкіл і шпиталів при них.

Приведен и проанализирован инвентарь Меджибожской волости 1717 г. - найболее раннее из уцелевших описаний комплекса поселений данного поместья, расположенного в северной части Подольского воеводства. Отмечено, что данный инвентарь является важным источником для исследования колонизационных и социально-экономических процессов, происходящих в этом регионе после возвращения его в 1699 г. Речи Посполитой Османской империей, владевшей им с 1672 г., а также дает представление о топографии городов, содержит уникальные сведения о меджибожском замке, приводит перечень церквей, школ и госпиталей при них.

Наведено відомості про сади, парки та бульвари Львова, висвітлено історію їх створення, розвитку та сучасний стан. Описано насадження вулиць і площ, ботанічних садів і дендраріїв міста, а також приміських і заміських лісо- та гідропарків. Розкрито особливості становлення та розвитку садово-паркового мистецтва, створення природно-архітектурних комплексів. Вміщено матеріали про такі парки: "Високий Замок", "Холм слави", "Залізна Вода", "Цитадель", "Піскові озера", а також Скнилівський, Замарстинівський, Левандівський парки, ботанічні та монастирські сади, дендрарій "Львівської політехніки" та Львівського аграрного університету, Брюховицький, Винниківський, Басівьский, Гамаліївський лісопарки та гідропарк "Глинна-Наварія".

Изложены сведения о садах, парках и бульварах Львова, освещена историря их создания, развития и современное состояние. Описаны насаждения улиц и площадей, ботанических садов и дендрариев города, а также пригородных и загородних лесо- и гидропарков. Раскрыты особенности становления и развития садово-паркового искусства, создания природно-архитектурных комплексов. Приведены материалы о таких парках: "Высокий замок", "Холм славы", "Железная Вода", "Цитадель", "Песковые озера", а также Скниловском, Замарстиновском, Левандовском, ботанических и монастырских садах, дендраиях "Львовской политехники" и Львовского аграрного университета, Брюховицком, Винниковском, Басовском, Гамалиевском лесопарках и гидропарке "Глинная-Навария".

Ключ. слова: Bivalvia, Sphaeriidae, Corbiculidae, Geloina, morphological characters, phylogenetic analysis
Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166

Рубрики:

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The article is a quick tour of the most famous castle complexes of Austria; it specifies the use of castles for hotel complexes and tourism centres.

The analysis of the present day condition of the castle in Swirz and the financial possibilities of its renovation and functionality in future is provided.

Досліджено фортифікації Підгорецького замку та історію його будівництва. Результати досліджень показали, що Підгорецький замок було збудовано раніше, ніж це описано у науковій літературі.

У зв'язку з активізацією на державному рівні робіт із збереження та використання комплексу "Підгорецький замок" акцентовано увагу на необхідності проведення не тільки реставрації окремих пам'яток житлового й громадського, але й господарського і виробничого призначення. При цьому для піднесення соціально-економічного та культурного рівня на селі важливо відтворити адекватні історичному призначенню просторового наповнення резиденції функції. Запропоновано створення Західного регіонального координаційного центру ревалоризації історично сформованого ландшафту та соціально-економічного розвитку території.