Представлено теоретичний матеріал основних тем курсу відповідно до змісту програми навчальної дисципліни "Європейська та українська практика захисту прав споживачів фінансових послуг", яку викладено як дисципліну вибіркового блоку в процесі реалізації Модуля Жана Моне "Роль захисту споживачів фінансових послуг для фінансової стабільності в цифрову епоху: європейські підходи". Проаналізовано значення підвищення рівня фінансової грамотності населення як складової забезпечення фінансової стійкості держави. Розглянуто фінансову грамотність та посилення захисту прав споживачів фінансових послуг. Окреслено поняття фінансової грамотності, фінансової культури, фінансової дисципліни та структуру фінансових послуг і цілі політики захисту прав споживачів фінансових послуг. Наведено характеристику базових прав та обов'язків споживачів фінансових послуг. Описано фінанси домогосподарств, переваги і ризики заощадження та інвестування. Означено понятійний апарат дослідження природи заощаджень населення, роль та аспекти прояву заощаджень домогосподарств в економіці країни. Виявлено чинники схильності населення до заощаджень, основні форми та типи економічної поведінки населення, ризики і переваги заощаджень. Встановлено основні стратегії економічної поведінки домогосподарств. Проведено оцінку правового забезпечення та механізму захисту прав споживачів фінансових послуг в ЄС та Україні.

У сучасному світі є потреба у застосуванні автоматизованих систем в області транспортної логістики, з метою заощадження ресурсів. При побудові шляху переміщення транспорту виникають проблеми знаходження оптимального маршруту з врахуванням додаткових обмежень, таких як вантажопідйомність транспортних засобів або часові вікна клієнтів. У зв'язку з цим є необхідність вдосконалення існуючих засобів вирішення задачі маршрутизації транспорту. Мета роботи - створення гібридного методу рішення задачі маршрутизації транспорту з урахуванням додаткових обмежень. Об'єктом дослідження є процес пошуку оптимальних маршрутів в умовах обмеження вантажопідйомності та врахування часових вікон. Предметом дослідження є алгоритми для рішення задач маршрутизації транспорту з урахуванням заданих обмежень. Розглянуто особливості застосування гібридного підходу, заснованого на використанні генетичного та класичних алгоритмів, для вирішення задачі маршрутизації транспорту з урахуванням додаткових обмежень. Представлені результати експериментальних досліджень, що демонструють переваги та недоліки кожного з розглянутих алгоритмів для рішення поставленої задачі. Висновок: найбільшу точність та швидкодію забезпечує запропонований гібридний підхід на основі генетичного алгоритму та модифікованого жадібного алгоритму.

Підготовлено згідно з робочою програмою курсу "Управління домашнім господарством", затвердженою вченою радою факультету аграрного менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України для студентів та магістрів усіх спеціальностей. Викладений матеріал створює основу для здійснення цілісного аналізу сутності домашнього господарства, визначення проблем його розвитку в Україні. Стає можливим більш ґрунтовне та глибоке вивчення відображення економічної природи домашнього господарства, що дасть змогу студентам ознайомитися з впливом різних соціальних та суспільних факторів на економічне становище домогосподарства. Складність дослідження домогосподарств також пояснюється великою їх кількістю та якісною відмінністю, а також різноманітністю видів діяльності зазначених господарських одиниць, які умовно можна поділити на суто економічні (виробництво, обмін, споживання, заощадження та інвестування) та неекономічні (формування людського капіталу, навчання, організація відпочинку та дозвілля тощо).

Досліджено теоретико-методологічні засади формуванні та реалізації фінансової політики. Розглянуто фіскальну політику як ключову складову макрорівневої фінансової политики держави. Проаналізовано тренди розвитку державної інвестиційної політики. Розглянуто грошово-кредитну політику як провідний компонент макрофінансової політики держави. Охарактеризовано фінансову політику підприємств в умовах модернізації бізнес-процесів. Наведено методичні підходи до проведення дивідентної політики підприємства. Досліджено фінансову політику домогосподарств в контексті збалансованого людського розвитку. Репрезентовано біхевіористичні підходи до політики управління заощадженнями домогосподарств.

Наголошено на актуальності формування та реалізації державної політики забезпечення структурних змін та інституційних реформ на внутрішньому ринку. Мета роботи - наукове обгрунтування методико-прикладних засад структурних змін на внутрішньому ринку. На основі аналізування сучасних результатів досліджень у сфері концептуальних основ структурних змін, реформ трансформацій, інституціоналізму, структурної політики тощо визначено напрями (складові, критерії аналізування) узагальнення теоретико-методичних засад структурних змін, а саме, показано, що такими є: структура економіки за видами економічної діяльності; повноцінне інституційне середовище та інституційні трансформації; ефективні зміни у відтворювальних процесах; збалансованість пропорцій між секторами регіональної економіки; інноваційно-технологічна активність та її внесок у конкурентоспроможність регіональної економіки. Зроблено висновок, що в межах продуктового та галузевого підходів структурні реформи проявляються у формуванні раціональної й ефективної продуктової та галузевої структури регіональної економіки. Доведено, що за інституційним підходом структурні реформи базуються на якості інституційно-організаційного та інституційно- правового середовища господарювання. Констатовано, що за змін у відтворювальних процесах структурні реформи характеризуються якістю та динамікою відтворювальних процесів щодо ресурсного забезпечення та матеріального виробництва, а також співвідношень між заощадженнями, інвестиціями, споживанням. Підтверджено, що за секторальним підходом структурні реформи характеризуються формуванням раціональних співвідношень з-поміж форм власності, організаційно-правових форм господарювання, розмірів підприємств, сфер їх діяльності тощо. Виявлено, що за інноваційно-технологічним підходом структурні реформи визначаються обсягами, інтенсивністю, прогресивністю та ефективністю інноваційно-технологічної модернізації підприємств.

Виконано огляд поширених елементів швидкозбірних модульних будівельних металоконструкцій з переліком їх переваг та оцінкою перспективи виготовлення їх важливих вузлів за ЛГМ-процесом. Таке будівництво із застосуванням металоконструкцій має всі передумови стати імпульсом та ефективним рішенням в будівельній галузі, що сприятиме відбудові країни. Розглянуто виготовлення вузлів-конекторів та болтових кронштейнів для з'єднання балок та конекторів з гнучкими сталевими пластинами для сейсмічно нестабільних умов. У відділі проф. О. Й. Шинського, починаючи з 2011 р., запатентовано ряд каркасно-комірчастих тонкостінних литих конструкцій за моделями з пінополістиролу, що зібрано переважно з елементів, які повторюються, і що аналогічно до сучасного способу монтування збірних будівельних металоконструкцій. Також накопичено досвід лиття за методом ЛГМ деталей з литою різьбою, що спрощує серійне виготовлення кульових вузлів сполучення та конічних наконечників для трубчастих елементів. При зведенні ангарів і складів з оболонковими склепіннями, зниження ваги металевих оболонок з обов'язковим зберіганням їх необхідної міцності є важливою вимогою до проєктування таких конструкцій. Для цього, зокрема, для будівельних конструкцій застосовують метод інверсії гнучких висячих сіток, що формуються з плоского стану дією сили тяжіння. З використанням того, що перевернута ланцюгова лінія слугує ідеальним обрисом для арок і куполів, оскільки однорідні арки в формі такої лінії зазнають лише деформації стиснення, але не вигину, було відпрацьовано метод фізичного моделювання опорної поверхні безмоментної склепінчастої оболонки складної криволінійної поверхні способом перевертання провисаючої нагрітої термопластичної синтетичної плівки, що виявилось простіше, ніж за методом перевертання висячих сіток.

Наведено результати аналізу інвестиційної поведінки домогосподарств України в умовах кризового стану, спричиненого зовнішньою збройною агресією. Оцінено фінансовий потенціал домогосподарств України у довоєнний період, підсумовано, що витрати переважної більшості населення були спрямовані на споживчі, а не інвестиційні цілі. З'ясовано, що інвестиційний потенціал домогосподарств спрямовувався, насамперед, на придбання валюти, нерухомості, депозитні вклади, а також ризиковані криптовалютні активи, за активністю застосування яких Україна є одним зі світових лідерів, натомість інвестиції населення у цінні папери та інші фінансові інструменти залишаються вкрай обмеженими. Вибір населення України на користь вкладень у валюту, нерухомість, депозити та держоблігації наразі є достатньо раціональним, оскільки інвестиції в приватні інструменти локального ринку капіталу (як безпосередні, так і через пенсійні фонди та інститути спільного інвестування) не забезпечують високу дохідність і пов'язані з істотними ризиками. Виявлено, що в умовах воєнного стану найбільшою мірою на інвестиційні пріоритети населення вплинула необхідність захисту заощаджень від знецінення, фінансування потреб оборони країни та відповідні темпи нарощування державного боргу, а також високі ризики інвестицій у нерухомість і жорсткі обмеження Національного банку України на рух капіталу. Встановлено, що за досить високого рівня інфляції українські громадяни не отримують адекватної для збереження платоспроможності своїх заощаджень депозитної пропозиції від банків. Виявлено небезпечну для фінансової стабільності ситуацію в банківській системі, пов'язану з формуванням "навісу" ліквідності внаслідок залишків на поточних рахунках населення. Акцентовано на необхідності терміново підвищити резервні вимоги щодо вкладів до запитання та поточних вкладів з тим, щоб стимулювати зростання вартості гривневих активів і зміну відповідної структури профіциту ліквідності банків. Обгрунтовано перспективні напрями та інструментарій для розміщення заощаджень домогосподарств з урахуванням потреб повоєнного відновлення економіки України та перспектив євроінтеграції.

Гарантування захисту фінансових інтересів інвесторів у житлове будівництво є актуальною проблемою для України, оскільки інвестиції громадян у житлове будівництво не захищені жодним економічним механізмом. Наявні законні шляхи фінансування будівництва об'єктів нерухомості нездатні повною мірою захистити інтереси громадян у цій сфері та забезпечити прозоре залучення коштів. Проведений аналіз динаміки обсягів упродовж 2012 - 2020 рр. надав змогу зафіксувати тенденцію до зниження обсягів будівництва житла, зумовленої зростанням цін на нерухомість, підвищенням процентних ставок за іпотечними кредитами, а найбільше - погіршенням фінансового стану населення внаслідок поширення коронавірусної пандемії COVID-19. У процесі аналізу виявлено суттєву різницю між обсягами введеного в експлуатацію та розпочатого будівництва житла, що свідчить не лише про зниження платоспроможного попиту на вітчизняному ринку житлової нерухомості, а також імовірність збільшення кількості недобудованого житла та поглиблення фінансових ризиків громадян, які вклали гроші в зазначене житло на початковому етапі його будівництва. Розроблено підхід до зміцнення фінансової безпеки громадян у процесі житлового будівництва, який базується на укладенні договорів інвесторами не з забудовником, а з фінансовою установою, яка контролює хід будівництва та перераховує кошти відповідно до графіка виконаних робіт. Обгрунтовано впровадження системи довгострокових житлових депозитів, що передбачає державне фінансове стимулювання їхніх власників у формі додаткових премій до процентної ставки. Це надасть можливість накопичувати житлові заощадження на рахунках, які будуть використані для поліпшення житлових умов. Сформульовано пріоритети державної політики, спрямованої на захист фінансових інтересів домогосподарств на ринку житлової нерухомості в Україні: формування бази даних із достовірною та прозорою інформацією про діяльність забудовників та її ретельний аналіз з метою недопущення виникнення проблемних об'єктів житлового будівництва; залучення банків, страхових компаній та інших фінансових посередників до участі у фінансуванні житлового будівництва шляхом розроблення відповідних депозитних, кредитних і гарантійних продуктів; упровадження системи довгострокових житлових депозитів, що передбачає державне фінансове стимулювання їхніх власників у формі додаткових премій до процентної ставки; створення гарантійних механізмів для виплат компенсацій інвесторам житлового будівництва в разі банкрутства забудовника; запровадження обов'язкового страхування відповідальності забудовників при фінансуванні об'єктів житлового будівництва; здійснення інвентаризації проблемних незавершених об'єктів житлової нерухомості та розроблення фінансових механізмів для забезпечення їх добудови та введення в експлуатацію; окреслення правових механізмів для гарантування державою майнових прав на об'єкти незавершеного будівництва та майбутні об'єкти нерухомості, у які вкладено кошти громадян.

Соціальне страхування реалізує механізм створення балансу між національною трудовою етикою та обов'язковим піклуванням про пенсіонерів і тих, хто не може працювати за допомогою соціальних програм, які підтримують загальні витрати на споживання. У більшості досліджень увагу акцентовано на загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні, але актуальними є дослідження системи соціального страхування з позиції державного та недержавного страхування протягом життя. Мета роботи - виявити проблемні аспекти та дослідити чинний механізм соціального страхування в Україні від соціальних ризиків. Наукова новизна полягає у наданні аналітичного забезпечення щодо виявлення особливостей та проблемних аспектів функціонування соціального страхування в Україні, яке на відміну від нинішнього передбачає аналіз правових засад, статистичних показників у контексті національного інституціонального середовища та розробку пропозицій щодо подолання проблемних аспектів у сфері соціального страхування протягом життя. Методологія дослідження грунтується на таких методах: аналіз, синтез, систематизація, статистичний аналіз. Аналіз охоплює період до кризи COVID-19 та епоху пандемії, що дає змогу оцінити потенціал державного управління в умовах непередбачених ситуацій та спаду економіки. На основі отриманих результатів визначено, що головною особливістю загальнообов'язкового державного соціального страхування є зароблена допомога громадянами за рахунок сплати страхових внесків під час трудової діяльності в обмін на право отримувати захист від соціальних ризиків. Разом з тим оцінка стану видатної частини бюджетів державних страхових Фондів виявила недоліки у діяльності щодо невиконання планових показників, незабезпечення контролю за цільовим використанням коштів із власного резерву та недостатність ресурсної спроможності. Аналіз соціального страхування з точки зору недержавного пенсійного забезпечення за основними показниками діяльності фондів засвідчив низький розвиток інвестиційних процесів, що потребує впровадження заходів щодо поширення обізнаності населення про недержавне пенсійне страхування. Результати дослідження можуть застосовуватись Урядом для зміцнення соціального страхування, яке спрямовано на покращення якості життя населення, зокрема приділяти більше уваги потребі підвищення фінансової обізнаності громадян шляхом надання їм фінансової інформації про пенсійні заощадження та варіанти збільшення рівня їх доходу при настанні пенсійного віку.

Шифр НБУВ: Ж44353 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Страхування життя, як і банківські депозити, є формою заощаджень домогосподарств, тому виплати за договорами страхування життя повинні бути належним чином гарантовані шляхом створення компенсаційного механізму. Запропоновано рішення для української системи гарантування виплат (СГВ) за договорами страхування життя, зокрема загальна схема та відповідний механізм формування фонду з внесків страховиків - учасників СГВ, що розглядається як останній рівень захисту для громадян, які здійснюють свої заощадження шляхом укладення договорів страхування життя. На підставі виділення можливих позитивних і негативних наслідків від упровадження СГВ, аналізу джерел фінансування гарантійних схем обгрунтовано економічний ефект від застосування підходу до визначення гарантійних внесків на підставі оцінки ризиковості діяльності страховиків - учасників системи та запропоновано алгоритм розрахунку ризик-зваженого внеску страховика у фонд СГВ, зокрема наведено індикатори ризику та процедури коригування внесків. Узявши за основу методологію розрахунку внесків до європейських схем гарантування депозитів, дослідження розвиває метод оцінки внесків до фонду СГВ за договорами страхування життя, який ураховує різні аспекти профілю ризику страховиків, включаючи достатність капіталу, якість активів, ліквідність, прибутковість, модель управління, а також потенційні збитки для СГВ і ринкові фактори. Запропонована методологія актуальна не лише для України, де запровадження СГВ за договорами страхування життя лише у проекті, а й для інших країн із чинними СГВ для впровадження ризик-зваженого підходу до формування фонду з внесків учасників, що спонукає страховиків до контролю ризиків, забезпечує більш ефективну та здорову конкуренцію.

Криза, спричинена пандемією коронавірусу, змусила уряди та центральні банки вжити заходів, спрямованих на захист рівня життя людей та підтримку виробничої та сервісної діяльності компаній. Політика агресивного підвищення пропозиції грошей викликала значне збільшення дефіциту бюджету та державного боргу. Важливо врахувати ступінь її впливу на ескалацію інфляційних процесів та сформулювати поради щодо економічної політики. Інфляція вже фактично вища, ніж це показують офіційні індикатори, оскільки вона частково придушена. Зростання загального рівня цін не повністю відображає фактичний рівень інфляції. Зазначено, що дефіцитфляція (shortageflation) - одночасним виникненням інфляції цін та придушеної інфляції, яка супроводжується дефіцитом. Методологічно цікавим є порівняння цього явища, з яким стикаємося зараз ("shortageflation 3.0"), із придушенням інфляції в економіці воєнного часу ("shortageflation 1.0") та з подібним явищем в економіці країн державного соціалізму ("shortageflation 2.0"). Такі порівняння підкреслюють не тільки схожість цих процесів, а й відмінності, що виникають як результат специфічності реакцій домогосподарств та підприємств. Розглянуто п'ять каналів розвантаження надмірних заощаджень із зазначенням найбільш вигідних з них з точки зору сталого економічного розвитку у постпандемічному майбутньому. Особливо важливо сприяти перетворенню вимушених заощаджень у заощадження добровільні та одночасно стимулювати перетворення інфляційних грошових резервів в ефективний попит, розширюючи таким чином використання існуючих виробничих потужностей та інвестицій, що створюють нові потужності.

Зберігання мікрофільмів та їх використання мають важливе значення для заощадження інформації: найважливіших технічних, будівельних, історичних, культурних та інших даних. На стан документів негативно впливають режими зберігання, фактори, які діють за межами допустимих умов ("оцтовий синдром", біологічна вразливість, "нітратний синдром" та інші), які можуть викликати прискорення їх старіння і передчасне руйнування та загрожують істотним скороченням термінів зберігання архівних документів. Використані результати аналізу особливостей, порядку організації заощадження мікрофільмів як архівних документів і причин повної і часткової втрати інформації на них. Результати довгострокового заощадження архівних документів залежать не тільки від режиму зберігання, а й матеріалів з яких зроблена тара. Як матеріали для тари розглядаються пластмаси, метали, картон. Для вирішення актуальної задачі визначення пріоритетності використання різних матеріалів для виготовлення тари для зберігання мікрофільмів показана можливість використання методу аналізу ієрархій. Цей метод відноситься до класу критеріальних і дозволяє більш об'єктивно проводити експертну оцінку. Для оцінки обрані такі критерії: антигрибкові властивості, механічні характеристики і пожежобезпечність, захист від оцтовог о синдрому, вага, вартість коробок.

Надано стисле визначення Оdoo ERP-системі (Enterprise Resource Planning, Планування ресурсів підприємства), розглянуто про загально використовувані модулі, поінформовано про вид розповсюдження ПЗ(Програмного забезпечення). Продемонстровано процес дії таких модулів, як: "Контакти", "Продаж" у вигляді "чорного ящика", представлення бізнес-процесу та діаграми класів. Увагу приділено модулю СRМ-системи (customer relationships management, управління взаємовідносинами з клієнтами), представлено логіку її використання у вигляді бізнес-процесу. Розглянуто основні положення при роботі з модулем для забезпечення ефективного виконання робочого плану в компаніях, прозорого відображення кількості виконаної роботи та заощадження робочого часу.

Заощадження мають суттєве фінансово-економічне значення та є важливою рушійною силою економічного зростання та розвитку. Попри на це, багато досліджень, що вивчають детермінанти заощаджень у Південній Африці, розглядають переважно рушії заощаджень лише на національному рівні, не акцентуючи увагу на міських та сільських відмінностях. Це критично важливо, оскільки ці населені пункти є структурно різними і мають різні характеристики. Тому цілком ймовірно, що детермінанти економії в цих унікальних географічних населених пунктах будуть відрізнятися, враховуючи негативний вплив минулої політики маргіналізації. Мета роботи - вивчення відмінностей у заощадженнях міських та сільських домогосподарств Південної Африки. Використано дані, отримані з п'яти хвиль Національного дослідження динаміки доходів (NIDS), які здійснювались у 2008 - 2017 рр. Застосувано нові двоступеневі методики оцінки найменших квадратів для вирішення можливих проблем ендогенності, які могли перешкодити попереднім дослідженням у цій галузі. На основі дослідження зроблено висновок, що детермінанти заощаджень різняться між вибірками (міські та сільські домогосподарства). Вявлено, що доступ до землі є важливим предиктором заощаджень у сільській місцевості, де проживають бідні (позитивний та значущий), натомість коефіцієнт не має істотного значення в міській вибірці. Хоча у вибірках існувала позитивна кореляція між доходами та заощадженнями, але вплив доходу на заощадження вищий за абсолютними значеннями для домогосподарств, які проживають у сільській місцевості, - порівняно з домогосподарствами у міських районах. Виявлено, що коефіцієнт зайнятості у вибірках був аналогічним за напрямком та силою впливу (позитивний та значущий), та важливість коефіцієнта була сильнішою у сільській вибірці. Виходячи з вищої величини коефіцієнта, було встановлено, що розмір домогосподарств має більший вплив у міських, аніж у сільських районах. Дослідження рекомендує уряду розробляти та впроваджувати політику, яка сприятиме створенню робочих місць (навіть низькокваліфікованих робочих місць), що призведе до збільшення доходу та зменшення безробіття.

Мета роботи - обгрунтування концептуальних засад трансформації заощаджень домогосподарств у інвестиції для активізації економічних процесів. Доведено, що трансформація організованих заощаджень домогосподарств в інвестиції є процесом акумулювання заощаджень і перетворення їх у працюючі активи через інструменти фінансового ринку на засадах оцінювання дохідності та ризиків. Відзначено, що інвестиціями є виключно організовані заощадження, які акумулюються на рахунках фінансових інституцій, банків, страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, інститутів спільного інвестування, кредитних спілок, які залучаються через банківську та парабанківську системи на засадах строковості, платності та ризиковості. Аргументовано доведено, що ощадно-інвестиційна поведінка домогосподарств суттєво змінилася в умовах пандемії COVID-19. Відзначено, що найбільш привабливим для домогосподарств залишається приріст фінансових активів у вигляді депозитних вкладів у банках України в національній та іноземній валютах, а також тенденцію до скорочення довгострокових інвестиційних ресурсів термінами до двох років і понад два роки. Запропоновано концептуальні засади трансформації заощаджень домогосподарств у інвестиції, які дозволять вирішити задекларовані завдання, базуються на чітко визначених принципах і спрямовуються на досягнення економічної та соціальної результативності. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є обгрунтування механізмів формування довгострокових інвестиційних ресурсів домогосподарств і залучення їх у фінансові активи в контексті оцінювання та систематизації ризиків. Необхідно розробити методичний інструментарій оцінювання дохідності та ризиків для активізації ощадно-інвестиційної поведінки домогосподарств з урахуванням альтернативності вкладень та їх диверсифікації щодо різноманітних інструментів фінансового ринку.

Проведено дослідження формування інноваційної політики підприємств молочної галузі (ПМГ). Доведено, що товарна інноваційна політика підприємства впливає на покращання операційної ефективності та сприяє підвищенню рівня конкурентоспроможності. Обгрунтовано необхідність впровадження нових (удосконалених) технологій, рецептур, виробничих процесів, обладнання, що сприятиме покращанню якості готової молочної продукції та заощадженню використання всіх видів ресурсів. Обираючи напрямки інноваційного розвитку та реалізовуючи інноваційні проєкти, підприємство досягає певного рівня інноваційної активності. Акцентовано увагу на необхідності врахування наявних потенціалів ПМГ та узгодження їх з інноваційними цілями для вибору найкращих проєктів до імплементації серед різних альтернатив. Досліджено основні параметри, що є вирішальними при виборі молочних продуктів споживачами. Велике значення приділяється питанням екологізації виробництва, зростає увага споживачів до інноваційної продукції дієтичного та лікувально-профілактичного спрямування. Зміни у смаках і вподобаннях споживачів чинять суттєвий вплив на організацію виробничої діяльності підприємств, спрямовують їх постійно переглядати та оновлювати асортимент продукції, розвивати саме ті види, що користуються найбільшою популярністю. Перераховані заходи сприятимуть розширенню збуту інноваційної продукції, виходу підприємств на зовнішні ринки, покращанню іміджу. На прикладі ПрАТ "Вімм-Білль-Данн Україна" продемонстровано ефективність реалізації інноваційних рішень (впровадження технології ультрафільтрації для виробництва сиру). Проведено порівняння якісних характеристик молочного продукту при традиційному методі виробництва та застосуванні інноваційної технології (технології ультрафільтрації).

Розглянуто актуальну проблему розвитку транснаціональних корпорацій (ТНК) в умовах глобалізації економіки. Основною характерною рисою ТНК є їх спроможність планувати, організовувати та контролювати господарську діяльність у різних країнах. Саме ця риса і відрізняє ТНК від інших учасників світової економічної системи. Проведено всебічне дослідження впливу транснаціональних корпорацій на світову економіку. У процесі дослідження виявлено, що вплив транснаціональних корпорацій на світову економіку незалежно від рівня їх розвитку зростає. Тому прямі іноземні інвестиції - це важливий механізм, через який передаються заощадження від передових, промислово розвинених країн у країни, що розвиваються. Так, виявлено, що серед закордонних інвесторів найбільш інвестиційно привабливими в Україні є промисловість, оптова та роздрібна торгівля, професійна, наукова та технічна діяльність, інформація та телекомунікації, фінансова сфера та операції з нерухомістю. Привабливим для ТНК із промислово розвинутих країн є також інвестування в інфраструктуру бізнес-послуг для обслуговування, перш за все, підприємств з іноземними інвестиціями. Досліджено також, що найбільше іноземного капіталу вкладено в Дніпропетровську, Київську, Донецьку, Одеську, Полтавську, Львівську та Харківську області. Зроблено висновок, що основне завдання і не протистояння або боротьба з впливом великих іноземних ТНК, а узгодження їх інтересів зі стратегічними пріоритетами економіки України, а також створення власних конкурентоспроможних ТНК. З цією метою виділено основні конкурентні переваги та негативні наслідки транснаціональних корпорацій.

Подальша соціалізація ринку праці України потребує активізації трудової інклюзії, яка відображає процес збільшення участі жінок у суспільно-корисній діяльності шляхом створення умов реалізації їх трудового потенціалу, в т.ч. за рахунок забезпечення рівної оплати за працю рівної цінності, що і визначило мету даної публікації - формування пропозицій щодо інституційного забезпечення дотримання принципу "рівна оплата за працю рівної цінності" в Україні на основі аналізу гендерного розриву в оплаті праці та з урахуванням прогресивного зарубіжного досвіду інституційного забезпечення гендерної рівності в оплаті праці. Методичною основою стали фундаментальні положення сучасної економічної теорії в контексті пошуку моделі гарантування гендерної рівності на ринку праці, інституційного забезпечення рівної оплати за працю рівної цінності; наукові досягнення зарубіжних та вітчизняних учених у напрямі ефективного використання трудового потенціалу жінок, дотримання принципів гідної праці для всіх. Для досягнення поставленої мети використано такі загальнонаукові та специфічні методи: метод теоретичного узагальнення, логічного аналізу у процесі дослідження гендерного розриву; системний - для визначення підходу забезпечення гендерної рівності в оплаті праці з удосконаленням гендерної політики в Україні; порівняльного аналізу, синтезу та узагальнення - в частині дослідження методичних підходів до оцінювання праці з позицій гендерної рівності; методи статистичного аналізу - для оцінки гендерного розриву, в т.ч. в оплаті праці. В процесі дослідження визначено слабкі позиції України, які збільшують кількість років щодо подолання гендерного розриву, що формує низку негативних наслідків для економіки України, серед яких втрата в обсягах ввп, зменшення рівнів заощадження та купівельної спроможності. Реалізація принципів Конвенції МОП N 100 в Україні обумовлює удосконалення нормативно-правового забезпечення та формування комплексної системи роботи соціальних інституцій в царині зменшення гендерного розриву в оплаті праці. На основі вивчення зарубіжного досвіду наведено підходи та методи оцінювання праці з позицій гендерної рівності, які можуть бути застосовані в Україні. Сформовано рекомендації щодо формування інституційного забезпечення гендерної рівності в оплаті праці в Україні, що охоплюють виявлення дискримінації в оплаті праці на основі впровадження форм звітності, перевірок, звернень працівників; визначення методології та методики оцінювання рівної оплати за працю рівної цінності; створення спеціальних органів - інститутів, які будуть займатись цим питанням, або розширення функцій вже наявних; визначення системи санкцій для роботодавців, які порушують законодавство України в частині рівної оплати праці; узгодження нормативно-правового забезпечення стосовно визначення категоріального апарату та механізму дотримання принципу "рівне винагородження за працю рівної цінності"; проведення інформаційної кампанії стосовно захисту прав на рівну оплату за працю рівної цінності тощо.

Розглянуто сутність і значення поведінкової економіки. Обгрунтовано необхідність урахування інструментарію поведінкової економіки в процесі вирішення соціально-економічних проблем. Проаналізовано макроекономічні показники розвитку економіки України. Розглянуто місце України у світовому рейтингу за рівнем ВВП на душу населення. Проведено інтегральну оцінку загальної економічної активності країни з використанням Індексу глобальної конкурентоспроможності (ІГК), Індексу людського розвитку (ІЛР), Індексу якості життя країн. Висвітлено міжнародне порівняння показників економічного зростання. Проаналізовано динаміку сукупних доходів, витрат, заощаджень населення та виявлено значний вплив поведінкових факторів на прийняття рішень у цій сфері, розкрито їх взаємозв'язок на мікро- та макрорівнях. Виявлено значний вплив поведінкових факторів на прийняття рішень щодо споживання, витрат і заощаджень, Підкреслено зростання їх значення в умовах кризових явищ. Доведено, що поведінковий аспект економічного зростання передбачає не просто включення у класичні аналітичні моделі психологічних чинників, а комбінацію мікроекономічних складових з макроекономічними. Обгрунтовано необхідність розширення аналізу економічного розвитку на основі врахування поведінкового аспекту як рушійної сили економічного розвитку. Зазначено, що інструменти поведінкової економіки доцільно використовувати в процесі розробки та проведення соціально-економічної політики. Визначено, що поведінкова економіка є одним із інструментів, який посилює можливості ефективного прийняття економічних рішень суб'єктами та їх вплив на соціально-економічні процеси.