На основі спогадів сучасників, листів і документів висвітлено життя та творчу діяльність Марка Кропивницького - засновника українського театру, класика української літератури. Особливу увагу приділено харківському періоду життя письменника, зокрема на хуторі Затишок, спілкуванню з видатними харків'янами, виступам на харківській сцені та в повітових містах і селах губернії.

Розглянуто особливості locus amoenus в сучасній українській романістиці на прикладі роману М. Ткачівської "Тримайся за повітря" (2019). Локус визначено як замкнений фізичний простір, а також як набір закритих просторових образів. Locus amoenus пояснюється як місце благоденства, що має свої особливості: дерева, квіти, вода, затишок, затінок. Таке місце благоденства зустрічається ще в античній і середньовічній літературі. У сучасному художньому просторі автори теж вдаються до змалювання такого простору. У романі М. Ткачівської виокремлено 2 ключові локуси: локус дому та locus amoenus. У творі присутній як рідний дім, так і чужий. Рідний сповнений спогадів, а також розчарувань і втрат. Зрештою, він і сам ледь не стає втраченим. Чужий - небезпечний, знаходиться на чужій землі (Іспанія, Італія, Португалія). Головна героїня залишає рідний дім і опиняється в домі чужому, сповненому зневаги та ненависті. Вона шукає locus amoenus, що неодмінно пов'язаний у неї з любов'ю. Коли ж не знаходить, пробує створити сама, при чому в чужому домі (малюнок на стіні кімнати Патриції). У місці благоденства вона опиняється теж на чужині, а шлях туди їй показує її коханий. І саме це місце в романі стає символом вірної та щирої любові, а також дарує героїні спокій і гармонію. Місце благоденства зберігає в романі всі характеристики, властиві такій місцині: вода, затінок, весна, квіти, дерева, затишок, любов, вмиротворення. Особливістю ж locus amoenus у творі М. Ткачівської є його прив'язаність до чужого простору.

Наведено інтерпретацію цінності "домашній комфорт" та досліджено її місце в структурі факторів індивідуального життя людини разом з іншими індивідуальними цінностями. Запропоновано концептуалізацію індивідуальної цінності "домашній комфорт", з огляду на психологічний і соціологічний спосіб її розуміння. Емпірична частина статті грунтується на результатах двох онлайн-опитувань. Перше було проведено у березні 2020 р. серед студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка (N = 417), друге - серед жителів Київської області у червні та липні 2021 р. (N = 728). Як ключову методику вимірювання індивідуальних цінностей використано соціологічний тест "Індивідуальні цінності та інтереси - 13". Цінність "домашній комфорт" розглянуто через матеріальну й емоціональну складову: як хороші умови за місцем проживання (матеріальна складова) і домашній затишок (що відповідає за емоціональну складову). Домашній комфорт неможливий без емоційного, психологічного комфорту, який є суб'єктивним і для кожної людини може проявлятися по-різному, залежно від її особистої системи цінностей. Для статистичного аналізу використано метод Кондорсе (для виявлення сукупного рейтингу цінностей), критерій незалежності хі-квадрат (для аналізу взаємозв'язків із зовнішніми факторами), Z-тест для однієї вибірки у застосуванні до модельованих даних (для аналізу взаємозв'язків з іншими цінностями). За даними емпіричних досліджень, у структурі запропонованих індивідуальних цінностей цінність"домашній комфорт" посідає 6-те місце серед жителів Київської області (2021 р.) і 8-ме місце серед студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2020 р.), поступаючись місцем таким цінностям, як "фізичне здоров'я", "міжособистісні стосунки", "психологічний комфорт", "особиста свобода", "моральність". Зафіксовано слабкий позитивний зв'язок рівня значущості цінності "домашній комфорт" з рівнем освіти, сімейним станом, способом проведення вільного часу. Серед інших індивідуальних цінностей "домашній комфорт" позитивно пов'язаний з цінністю "міжособистісні стосунки", а негативний зв'язок спостерігається для таких індивідуальних цінностей, як "самореалізація", "свобода", "мораль".