Наведено анотовані документи з історії Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), що містяться у фонді друкованих видань Державного архіву Служби безпеки України. Головну увагу приділено документам відомчого походження (радянських органів державної безпеки), які містять найбільш чіткі відомості узагальнюючого характеру стосовно організаційної побудови та діяльності підпілля ОУН і збройних загонів УПА 1943 - 1953 рр., або розкривають ступінь причетності та суб'єктивне ставлення до них різних осіб, зокрема, членів Центрального проводу ОУН М.Степаняка, П.Дужого, В.Галаси, керівників проводу ОУН Буковини М.Гайдука, А.Галицької, одного з вищих командирів УПА О.Луцького та ін.

Досліджено питання можливості переходу до організації української армії на професійних засадах: аргументи на користь цього, основні аспекти такого переходу (економічний, військовий, соціально-політичний), а також питання військового бюджету, формування резервів. Наведено таблиці, що ілюструють військові видатки деяких країн. Порівняно Збройні Сили України та її сусідів за окремими критеріями.

Проаналізовано військово-політичний курс США та особливості військового будівництва цієї держави. Визначено мету США - створення найкращих в світі, повноцінних, збалансованих збройних сил, які відповідають вимогам ХХІ ст., спроможних забезпечити військову перемогу й одержання Вашингтоном політичних дивідендів у будь-якому регіоні світу. Досліджено напрями "життєво важливих інтересів" США, військово-політичні механізми впливу на різні країни, позитивні та негативні характеристики американської військової сфери.

Зазначено, що протягом 1991 - 1999 рр. українська держава довела життєздатність своєї військової сфери. Досліджено питання про здатність військової організації держави функціонувати так само ефективно за умов розгортання бойових дій із застосуванням високотехнологічної зброї. Розглянуто моделі сучасних військових сил (передових та основних сил оборони, стратегічних резервів), заходи, визнані військово-політичним керівництвом необхідними для здійснення військової реформи, яка є об'єктивною реальністю. Наголошено, що зволікання з її проведенням неприпустиме з геополітичних і внутрішньодержавних причин.

Розглянуто можливості використання збройних сил сучасної демократичної правової держави, напрями небойової діяльності збройних сил більшості держав світу. Проаналізовано обставини, що сприяють створенню потенційної можливості Азії досягти панування над західним світом. Зауважено, що майбутні геополітичні перетворення визначають доцільність військового будівництва у демократичних правових державах як першочерговий захід їх державотворчого процесу.

Розглянуто позицію України стосовно військових аспектів співробітництва з країнами СНД, умови непідписання Україною ряду колективних документів військово-політичного характеру, намагання нашої держави перейти до співробітництва у військовій сфері на двосторонніх засадах. Наголошено, що основним вектором у схемі співробітництва України з ареалом СНД залишається вектор українсько-російського співробітництва. У цьому контексті визначено концептуальні моменти політики РФ щодо країн СНД, основні пункти її Воєнної доктрини. Вміщено таблиці, де порівняно геополітичні пріоритети Російської Федерації та України, динаміку довіри населення США та Росії до національних збройних сил тощо. Зроблено висновок, що відмінності у геополітичних орієнтирах України та РФ, розбіжність національних інтересів обох держав, принципова відмінність їх військових традицій та інше позначається на українсько-російських міждержавних відносинах.

Зроблено спробу певної "реабілітації" гетьмана на грунті більш глибшого аналізу тогочасних джерел, а також вивчення внутрішньої ситуації в країні крізь призму зовнішніх факторів, що її зумовлювали. Розглянуто питання про формування державної ідеї у свідомості вищої посадової особи в Гетьманщині початку XVIII ст. Показано, якими методами І.Скоропадський прагнув зберегти автономію великого регіону та його територіальну цілісність. Характеризується міжнародна діяльність володаря булави за тяжких тоталітарних умов царату, участь у війнах і походах на чолі козацьких загонів проти військ Польщі, Туреччини, Кримського ханства та Швеції. Висвітлено трагічні сторінки взаємовідносин Петра I, І.Скоропадського та запорожців.

Наведено результати наукових досліджень, виконаних під час Другої української антарктичної експедиції та Другої української морської антарктичної експедиції 1997 - 1998 рр. на станції Академік Вернадський та полігоні шельфового архіпелагу Аргентинські острови. Розглянуто отримані під час експедицій наукові дані з фізики верхньої атмосфери, геофізики, метеорології, океанографії, геології, екології та інших галузей природничих наук. Особливу увагу приділено озонометричним дослідженням, вивченню геоекосистемних проблем. Зроблено оцінку впливу на навколишнє середовище діяльності станції Академік Вернадський, морських логістичних та туристичних операцій. Наведено результати пошукових підводних досліджень, вперше виконаних в акваторії станції (о.Галіндез), а також медико-фізіологічних обстежень особового складу загону полярників та морської експедиції. Подано інформацію щодо міжнародного співробітництва, правових аспектів, пов'язаних з діяльністю в Антарктиці, дані про персональний склад Українського антарктичного центру та експедицій, бібліографію наукових і публіцистичних видань стосовно діяльності України в Антарктиці тощо.

На прикладі деяких країн Заходу (США, Німеччини, Польщі) висвітлено взаємодію армії та релігії. Проаналізовано необхідність створення військово-релігійної служби в українській армії та її ймовірні завдання.

Розкрито роль армії у державотворчому процесі в Україні на етапах її історичного розвитку протягом 1917-1998 рр., висвітлено внесок Збройних Сил у боротьбу за утвердження української державності. Досліджено ставлення та політику керівництва СРСР щодо спроби створення в Українській РСР власних Збройних Сил у 1944-1945 рр. Наведено аналіз різних поглядів на історію Української Повстанської Армії. Особливу увагу приділено історії створення та розвитку Збройних Сил незалежної України, починаючи з 1991 р.

Розглянуто основні підходи до оцінки регіональної стабільності у прикордонному просторі, методику оцінки ефективності застосування сил і засобів прикордонного загону в охороні державного кордону. Обгрунтовано склад і структуру органів прикордонно-імміграційного контролю України, окремі аспекти підвищення ефективності психологічної підготовки слухачів і курсантів до професійної діяльності. Подано соціально-психологічну характеристику умов діяльності у процесі прикордонної служби, висвітлено психолого-педагогічні особливості розвитку емоційно-вольової стійкості.

Розглянуто принципи оцінки ефективності службово-бойової діяльності прикордонних військ України, шляхи та засоби досягнення мінімального (необхідного) рівня достатності системи управління тилом прикордонного загону, морально-правові аспекти соціалізації особистості. Викладено методику розрахунку основних показників прикордонного пошуку (операції), узагальнені характеристики зенітних ракетних комплексів з газодинамічним способом управління зенітними ракетами. Висвітлено особливості побудови моделі управління технічним станом радіолокаційного озброєння під час вирішення проблеми довговічності за станом.

Це перша книга про Голокост на всій території України, від Прикарпаття до Луганщини, де більш як 700 місць масових розстрілів євреїв нацистами і де знаковим символом катастрофи став київський Бабин Яр. Розглянуто релігійні аспекти Голокосту, місце Голокосту в українській історіографії. Проаналізовано обставини тотального винищення нацистами євреїв столиці України, подано різні точки зору щодо кількісних виразів трагедії Бабиного Яру. Досліджено причини загибелі єврейського населення Одеси під час румунської окупації. Охарактеризовано геноцид на території Лівобережжя України (зона військової адміністрації вермахту). Доведено, що "остаточне розв'язання" єврейського питання здійснювалось не тільки айнзацкомандами та іншими спецрозділами, але й за наказами військового командування - солдатами й офіцерами вермахту. Висвітлено участь євреїв в антинацистському Опорі та партизанській боротьбі в Україні: підпільну діяльність євреїв на окупованій території, повстання в гетто і таборах, участь євреїв у збройній боротьбі проти окупантів у самостійних загонах і в рамках радянського партизанського руху в Україні.

Висвітлено історію становлення і розвитку права збройних конфліктів. Розглянуто війни і збройні конфлікти як об'єкти дії міжнародного гуманітарного права (права війни), природу міжнародного гуманітарного права в контексті класичної правової філософії. Доведено необхідність і можливості формування міжнародно-правового поля регуляції збройних конфліктів сучасності. Міжнародне гуманітарне право представлено комплексною філософсько-правовою дисципліною, яка реалізує тенденцію сучасного міжнародного права - об'єднувати як юридичні норми, так і традиції гуманної поведінки, синтезувати право Женеви і Гааги з новітніми здобутками світового співтовариства в рамках ООН (право Нью-Йорка). Смисл його у послідовному втіленні концепції гуманізації людської діяльності в екстремальних станах сучасних війн і збройних конфліктів.

Висвітлено життєвий шлях та боротьбу отамана С.Ф.Заболотного - визначної постаті українського національно-визвольного руху 1917 - 1923 рр., ватажка Балтсько-Ольгопільського повстанського загону, полковника, "Комдива-4" - керівника П'ятого району (Балтський та Ольгопільський повіти, частково Брацлавщина й Гайсинщина) Південної повстанської групи, організатора та командира Наддніпрянської бригади четвертої повстанської дивізії Армії Української Народної Республіки.

Висвітлено питання фінансування озброєних загонів чеченських бойовиків, проблем використання зброї як основного засобу розрахунків. Розглянуто можливість використання таких джерел фінансування як продаж наркотиків, палива, рекет, використання для цього родових і релігійних міжнародних зв'язків. Проаналізовано обставини, що сприяли провалу російської політики на Кавказі.

Аналізуються внутрішньополітичні процеси українського антифашистського Руху Опору 1943 р. Характеризуються його основні складові: УПА - "Поліська Січ" від Т.Бульби Боровця, збройні загони ОУН - Мельника, військові відділи ОУН - Бандери - з огляду на їх ставлення до ідеї об'єднання в загальнонаціональну військово-політичну структуру - Українську Повстанську Армію.

На основі використання архівних джерел, газетних та літературних матеріалів, статистичних даних зроблена спроба об'єктивно висвітлити питання про соціальне та економічне становище євреїв, розкрити причини кривавих погромів, ставлення до організації загонів самооборони, емігрантських настроїв, діяльність вітчизняних та закордонних єврейських благодійних установ, показати передумови активізації соціалістичного руху в Радянській Україні після закінчення громадянської війни. Подана авторська оцінка наукових проблем.

Досліджено процес становлення та розвитку вітчизняної військової авіації у період визвольних національних змагань 1917 - 1920 рр. Охарактеризовано технічний стан літальних апаратів, кадрове забезпечення військових частин та особливості використання авіації під час проведення бойових дій. Показано роль і значення авіаційних дивізіонів у збройній боротьбі за національну незалежність на території України у період формування Української Народної Республіки та Української Держави гетьмана П.Скоропадського.

Исследован процесс становления и развития отечественной военной авиации в период национальной освободительной борьбы 1917 - 1920 гг. Охарактеризовано техническое состояние летательных аппаратов, кадровое обеспечение военных частей и особенности использования авиации во время проведения боевых действий. Показаны роль и значение авиационных дивизионов в вооруженной борьбе за национальную независимость на территории Украины в период формирования Украинской Народной Республики и Украинского Государства гетьмана П.Скоропадского.

Подано стислі історичні відомості про трагічні події доби українського руху за незалежність - бої з більшовицькими загонами під Крутами (невеликою залізничною станцією) наприкінці 1918 р. Наведено історичне свідчення про один з виступів О.Вертинського - виконання трагічної пісні "Баллада про мальчиков", присвяченої цим подіям.

Представлены кратко исторические сведения о трагических событиях эпохи украинского движения за независимость - боях с большевистскими отрядами под Крутами (небольшой железнодорожной станцией) в конце 1918 г. Приведено историческое свидетельство об одном из выступлений А.Вертинского - исполнении трагической песни "Баллада про мальчиков", посвященной этим событиям.