Спираючись на норми США, наведені максимально припустимі рівні випромінювання та відстані від антен передавачів різних діапазонів аматорського зв'язку, безпечні для здоров'я людини. Пропонуються такі заходи безпеки: обмежена потужність, підняття антен і віднесення їх від скупчення людей, екранування вузлів передавачів, робота по черзі на прийом і передачу, вимірювання потужності випромінювання власних передавачів і дотримання безпечних рівнів. Додається коментар фахівця з гігієни електромагнітного випромінювання Думанського Ю.Д., за яким норми в Україні більш жорсткі, ніж американські.

Досліджено хімічну та фотометричну еволюцію дискових галактик з зореутворенням. Моделювання складних газодинамічних течій базується на власному коді хіміко-динамічної згладжуваної гідродинаміки частинок (CD-SPH - Chemo-Dynamіcal Smoothed Partіcle Hydrodynamіcs) з включенням процесів зореутворення. Під час розрахунків проведено розширене тестування запропонованого нового критерію зореутворення. Доведено, що отримані результати з різним числом "газових" і "зоряних" частинок є не тільки якісно, але і кількісно подібними.

Експериментально встановлено вплив умов проведення безтигельної зонної плавки пористих заготовок на характер розподілу домішок у вихідній заготовці та кристалі, пористість фронту плавлення, стабільність розмірів та форми зони розплаву, структурну та хімічну досконалість кристалів. Показано, що формування пористого фронту плавлення та сегрегація домішок в окремі скупчення в порах і по границях зерен вихідної заготовки відбувається в процесі спікання заготовки у полі температурного градієнта в умовах безперервного нагріву перед зоною розплаву.

Аналізується двовимірне радіаційно-гідродинамічне моделювання грануляції в умовах низькометалічних зоряних атмосфер ([M/H] = - 2) в порівнянні з аналогічними розрахунками для Сонця. Встановлено, що зменшення вмісту металів відбивається на властивостях поверхневих шарів, що відіграють роль термічної межі. В результаті збільшується температурний грануляційний контраст в нижній фотосфері, в середній - більш активно охолоджуються гарячі конвективні потоки, що піднімаються, а у верхніх шарах фотосфери створюються умови для розвитку значних температурних варіацій. Також підсилюються атмосферні осциляції, а розподіл штучних гранул за їхніми розмірами асиметрично зміщується в бік малих масштабів. При цьому фотосферна проникаюча конвекція значнo впливає на енергетичний баланс нижньої фотосфери з чітко домінуючим проявом гaрячих конвективних потоків, що піднімаються.

Впервые в полном объеме освещена история создания астрономической обсерватории в г.Николаеве, ее последующее развитие, главные достижения в области позиционной астрометрии и астрометрического приборостроения. Рассмотрены вопросы организации службы эталонного времени, фотографической астрометрии, исследования рефракции в Николаевской астрономической обсерватории и др.

Розглянуто систематичні похибки типу деформацій видимого альмукантарата, які характерні для інструментів рівних висот. Показано, що у випадку спостережень на призмовій астролябії в Полтаві домінуючим джерелом деформацій є похибки механічної системи, яка приводить в рух мікрометр астролябії. Виконане моделювання відхилень швидкості мікрометра, що пояснює результати лабораторних досліджень синусоїдального механізму. Проаналізовано фактори, що впливають на рівень компенсації похибок швидкості мікрометра з боку спостерігача: величина похибки, блиск та колір зірки, особисті якості спостерігача. Зроблено спробу побудувати найбільш ймовірну модель емпіричних поправок для врахування деформацій альмукантарата в період спостережень 1983-1984 рр. Встановлено, що середньостатистична модель емпіричних поправок задовільно пояснює систематичні відхилення широти в цей період та деформації альмукантарата для окремих груп зірок. Результати досліджень свідчать про необхідність змін в процедурах первинної обробки результатів спостережень: критеріїв відбраковки спостережень окремих зірок, врахування особистого характеру величин, які визначаються, врахування впливу кольору і зоряної величини зірок. Методика досліджень характеру деформацій дозволяє виявляти зміни інструментальної системи на різних інтервалах широтного ряду. Ми маємо намір врахувати це при ревізії 35-річного ряду спостережень на призмовій астролябії в Полтаві.

Розглянуто пропозиції стосовно внесення конструктивних і технологічних змін до існуючої схеми системи пилозаглушення, призначеної для обмеження поширення радіоактивних речовин, що знаходяться у центральному залі у вигляді пилу, шляхом розпилення в місцях їх скупчення складів, що зв'язують пил. Відзначено, що запропонована реконструкція дозволить більш ефективно експлуатувати систему пилозаглушення з метою зменшення пиловиносу у процесі поточної експлуатації та превентивних заходів у разі можливих обрушень будівельних конструкцій об'єкта. Проведення даних заходів сприятиме поліпшенню умов праці на об'єкті "Укриття", підвищенню його радіаційної й екологічної безпеки.

Наведено перші результати астрометричних ПЗЗ-спостережень оптичних компонентів позагалактичних радіоджерел списку ERS. Подано точностні характеристики спостережень у системі координат матриці залежно від зоряної величини.

Запропоновано методику визначення орієнтації скупчення галактик в термінах сферичної геометрії. Орієнтація визначається за дугою, яка проходить через центр скупчення таким чином, що сума кутових відстаней від кожної з галактик скупчення до цієї дуги є мінімальною.

З використанням аналізу результатів досліджень і літературних даних про особливості розвитку процесів рекристалізації за умов різних деформацій і швидкостей нагрівання запропоновано два її механізми. До основи роботи першого за умов малих швидкостей нагрівання закладено особливості змін структури меж усіх рівнів дезорієнтації, які виражено в моделі вузлів збігання через різницю в кількості останніх для відпаленого (рівноважного) та деформованих станів. За умов локальних нагрівань з високою швидкістю зародки рекристалізації утворюються безпосередньою перебудовою грат у місцях її викривлення - на окремих дислокаціях і групових її скупченнях. Розглянуто роль та особливості участі дислокацій у розвитку процесів рекристалізації за різних умов нагрівання.

Обговорено функції мас зірок Галактики, які належать скупченням, галактичному полю та навколосонячному оточенню, запропоновано їх класифікацію на чотири групи: апроксимовані степеневою функцією; модифіковані; апроксимовані нормально-логарифмічною залежністю; ті, що враховують залежність від часу. Показано, що зараз ще не одержано аналітичну функцію, яка б адекватно описувала початкові функції мас регіонів Галактики. Є тенденція залежності функції мас зірок від часу і віку скупчень.

Індекс рубрикатора НБУВ: В6

Рубрики:

Астрономія

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.47

Рубрики:

Атмосфера Сонця

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В614

Рубрики:

Фотографічна астрометрія. Вимірювання на астрографах

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В66я263.1

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: В368.2

Рубрики:

Високотемпературна надпровідність. Високотемпературні надпровідники

Шифр НБУВ: Ж14063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В676.2

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В662.3

Рубрики:

При затемненні подвійні (при затемненні змінні)

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оцінено шкали часу переходу розділених подвійних систем у межах головної послідовності (РГП-систем) у контактні подвійні системи типів ~ KW, KW. Характерний час, необхідний для переходів виду РГП -> ~ KW, РГП -> KW та ~ KW -> KW, розраховано у шкалі втрат орбітального кутового моменту через гальмування зоряним тепловим магнітним вітром за умови синхронізації осьового та орбітального обертання, що призводить до наближення компонентів подвійної системи. На базі отриманої статистики складено рівняння, в яких описано взаємні зміни кількості систем, що брали участь у переходах. Зроблено оцінку відносної швидкості зореутворення РГП-систем.

В результатi порiвняння спектральних атласiв зiрки gamma Тельця, що належить молодому скупченню Гiади, з синтетичним спектром цiєї зiрки ототожненi лiнiї поглинання залiза та важких елементiв. Методами моделей атмосфер i синтетичного спектру визначено вмiст залiза i 20 хiмiчних елементiв з атомними номерами Z >= 29 в її атмосферi з метою пошуку можливого надлишку вмiсту елементiв в атмосферах зiрок молодих скупчень. Обчислення проводились з урахуванням молекулярних лiнiй, для деяких елементiв бралася до уваги надтонка та iзотопна структура спектральних лiнiй. Всi значення вмiсту хiмiчних елементiв в атмосферi gamma Teльця добре узгоджуються iз значеннями їх вмiсту в сонячнiй фотосферi.