Проведено кримінолого-криміналістичне дослідження проблем протидії та розслідування злочинів, які скоюються у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем і комп'ютерних мереж, що отримали поширену назву - "комп'ютерні злочини" або "кіберзлочини". Розглянуто їх кримінально-правову та криміналістичну характеристики, тактичні особливості окремих слідчих дій, специфіку протидії та методику розслідування незаконного втручання у роботу зазначених систем.

Проведено криминолого-криминалистическое исследование проблем противодействия и расследования преступлений, которые совершаются в сфере использования электронно-вычислительных машин (компьютеров), систем и компьютерных сетей, которые получили распространенное название - "компьютерные преступления" или "киберпреступления". Рассмотрены их криминально-правовую и криминалистическую характеристики, тактические особенности отдельных следственных действий, специфику противодействия и методику расследования незаконного вмешательства в работу данных систем.

Дисертація присвячена комплексному кримінально-правовому порівнянню положень національного кримінального права та положень кримінального права ряду країн англосаксонської сім'ї для раціонального запозичення правового досвіду та подальшого удосконалення правової теорії та національного законодавства, яке передбачає відповідальність за кіберзлочини, практики його застосування. Визначено й обгрунтовано методологічні засади та теоретико-прикладні передумови здійснення порівняльного дослідження положень кримінального права та законодавства України та ряду країн англосаксонської сім'ї. З'ясовано перелік і зміст сучасних джерел кримінального права та законодавства США, Великобританії та України. Наголошено на певній подібності джерел порівнюваного законодавства у досліджуваних правових сім'ях, що сприяє більш глибокому його вивченню. Комплексно досліджено понятійний апарат, який застосовується у кримінальному праві та законодавстві США, Великобританії та України.

Проведено аналіз кіберзлочинності як на території України, так і на міжнародному рівні. Розглянуто приналежність комп'ютерних злочинів до міжнародних злочинів і злочинів міжнародного характеру, найбільш розповсюджені види кіберзлочинів та їх категорії. Сформовано напрями розв'язання існуючих прогалин у міжнародному законодавстві, що стосується новітніх комп'ютерних технологій.

Предмет дослідження - кіберзагрози як інструмент геополітичного суперництва. Мета роботи - дослідження проявів кіберзагроз для українського суспільства за умов геополітичного суперництва. Завдання дослідження: розглянути формат термінологічної невизначеності кіберзагрозливої проблематики на національному рівні; дослідити прояви різнопланових кіберзагроз для українського суспільства і держави; закцентувати увагу на пропонованих механізмах боротьби проти наростаючих кібезагроз за умов геополітичного суперництва. У процесі дослідження було використано такі методи дослідження: системний підхід, пошуковий метод, синтезу та узагальнення, аналогічний метод. Методологічна база дослідження - наукові праці вітчизняних вчених, аналітичні матеріали. Проведено дослідження проблематики геостратегічного суперництва, де увагу звернуто на кіберборотьбу. Встановлено, що кібербезпекова проблематика дедалі більше стає проблемою і національного рівня, що простежується у швидкості прийняття нормативно-правових рішень з узаконеними механізмами протидії кіберзагрозам, у створенні спеціальних кіберпідрозділів для забезпечення кіберпротистояння та ін. Акцентовано увагу на тих кіберзагрозах, що були найбільш резонансними в останні роки для українського суспільства і держави та звернуто увагу на застосовуваних владою механізмах протидії. Одержані результати дослідження можуть бути використані за викладання у ВНЗ України таких курсів як: Національна безпека, інформаційна безпека, Соціально-економічна безпека та ін. Висновки: кіберзлочини, кібератаки, кібервійни - це все породження становлення інформаційної цивілізації, що не лише надає змогу будувати більш ефективне й успішне суспільство, а й формує нові загрози національній безпеці, призводить до геополітичного суперництва. Найбільше протиборство розгортається у площині кіберпростору, тому держава більшу увагу має приділяти системі формування інформаційної політики у всіх її проявах: забезпечити термінологічну визначеність; сприяти створенню належної координації діяльності різноманітних інформаційних відомств, діяльність яких пов'язана з кіберпросторовими можливостями; створити ефективну систему підготовки кадрів для спеціальних структурних кіберпідрозділів; налагодити співпрацю з міжнародними структурами, що намагаються забезпечувати кібербезпеку у світовому просторі.

Проведено аналіз впливу актуальних ризиків сучасності на функціонування вітчизняних підприємств зв'язку в умовах динамічного розвитку глобальної економіки. Визначено, що топовими ризиками інформаційно-комунікаційної галузі за останні роки є: зростання конкуренції; втрата репутації бренда компанії; невідповідність інноваційним потребам клієнтів; втрата професійних кадрових ресурсів; кіберзлочини; часова нерівномірність економічних циклів; втрата інтелектуальної власності; нестабільність нормативно-правової бази; недосконалість інформаційних технологій та порушення ланцюгів постачань продуктів. Виявлено, що прояв зазначених ризиків має вплив на кількісні результати діяльності сучасних підприємств. На основі аналізу сучасних тенденцій діяльності підприємств запропоновано систематизацію актуальних ризиків функціонування вітчизняних підприємств зв'язку за групами інформаційних, фінансових, кадрових та інноваційно-інвестиційних ризиків. Виділено ризикоутворюючі фактори виникнення даних ризиків. Визначено, що досягнення стратегічних орієнтирів розвитку вітчизняних підприємств зв'язку має враховувати ризиковість сучасного бізнес-середовища, що вимагає розробки дієвих методик ризик-менеджменту та створення ефективної системи їх економічної безпеки.

Правопорушення в інформаційній сфері стають усе більш поширеними з розвитком інформаційних технологій. Дискусії ведуться навколо поєднання і співвідношення корпоративних норм обробки інформації, закріплених переважно у політиках конфіденційності або безпеки, з вимогами національного законодавства щодо цивільно-правової, адміністративно-правової, кримінально-правової охорони різних категорій інформації. Здійснено аналіз найбільш поширених правопорушень в інформаційній сфері: кіберправопорушень і дезінформування, проаналізовано європейський досвід з питань боротьби із такими правопорушеннями. Запропоновано рекомендації для правоохоронних органів України, а також зроблено припущення про перспективне законодавче закріплення юридичної відповідальності за дезінформування як окремий склад інформаційного правопорушення.

Розглянуто об'єктивні фактори, що випливають із специфіки кіберправопорушень, загрози та їх негативний вплив на економічну безпеку держави, характеризуються кримінальні правопорушення у сфері банківських платіжних карток, ознаки, які відрізняють кіберзлочини від інших кримінальних правопорушень, наведено визначення "кіберзлочину", проаналізовано систему кібернетичної безпеки, яка має грунтуватися на певних принципах, об'єктах і суб'єктах, які її забезпечують. Дослідження проведене з використанням таких методів як аналіз, синтез, порівняння. Зроблено висновок, що кіберправопорушення несуть загрози економічній безпеці України, тому на законодавчому рівні здійснюються заходи щодо запобігання та протидії таким проявам. Обговорено проблеми забезпечення кібербезпеки та запобігання кіберправопорушенням в економічній сфері.

Досліджено кримінально-правові та кримінологічні проблеми кіберзлочинів проти власності. Зазначено, що правова основа кібербезпеки України у сфері кримінально-правової охорони власності становить невід'ємну частину національного законодавства та потребує удосконалення в контексті уніфікації системи правового й організаційно-технічного забезпечення законних інтересів громадян у сфері інформаційної безпеки. Розкрито сутність та надано кримінально-правову характеристику кіберзлочинів, здійснено класифікацію злочинів проти власності, що можуть вчинятися у кіберпросторі та визначено особливості кваліфікації злочинів означеної категорії за матеріалами слідчо-судової практики з урахуванням помилок, що допускаються при кваліфікації. Проаналізовано кримінологічну характеристику кіберзлочинів проти власності та визначено кількісні і якісні показники. Узагальнено причини й умови, що сприяють вчиненню кіберзлочинів проти власності. Висвітлено кримінологічну характеристику особи злочинця з типологічним розподілом і запропоновано заходи запобігання кіберзлочинам проти власності з урахуванням посилення координаційної діяльності правоохоронних органів, судів та органів прокуратури у протидії кіберзлочинам проти власності, їх правильної кваліфікації та ефективного розслідування.

Мета роботи - дослідити особливості та сутність Інтернету речей та правові можливості захисту такої системи. Дослідження було проведено із застосуванням загальновизнаних методів наукового пізнання, таких як: аналітичний, порівняльно-правовий, системно-структурний та інші. Досліджено поняття, суть, характеристики Інтернету речей та пов'язаних із ним аспектів кібербезпеки, вказано на проблеми захисту користувачів та надано пропозиції щодо подолання таких проблем. Дискусія у статті ведеться щодо пошуку шляхів вирішення проблеми забезпечення достатнього рівня кібербезпеки у системі Інтернету речей та необхідності гармонізації вітчизняного законодавства щодо захисту персональних даних із міжнародними стандартами.

Мета роботи - дослідити особливості та сучасний стан кібернетичної безпеки в авіаційній сфері та правові можливості її захисту. Застосовано загальновизнані методи наукового пізнання, а саме: аналітичний, порівняльно-правовий, системно-структурний та інші. Досліджено поняття, суть, характеристики і особливості кібербезпеки в авіаційній сфері, вказано на проблеми захисту об'єктів критичної інфраструктури, авіаперевізників та пасажирів та надано пропозиції щодо подолання таких проблем. Обговорена дискусія у дослідженні присвячена пошуку шляхів вирішення проблеми забезпечення надійного рівня кібербезпеки в авіаційних комп'ютерних системах і мережах та необхідності гармонізації вітчизняного законодавства з даного питання із міжнародними стандартами.

Проаналізовано можливість використання чат ботів зі штучним інтелектом для аналізу інцидентів інформаційної безпеки. Вона визначає, як чатботи можуть допомогти організаціям покращити швидкість та точність реагування на інциденти, зменшити навантаження в групах безпеки та мінімізувати вплив інцидентівю. Розглянуто виклики, що стоять перед організаціями в реагуванні на інциденти, включаючи все більший обсяг та складність загроз та дефіцит кваліфікованих спеціалістів безпеки. Розглнуто, як штучний інтелект може допомогти організаціям вирішити ці проблеми, автоматизуючи звичайні завдання, такі як аналіз журналів подій та визначення індикаторів компрометації систем. Запропоновано способи майбутнього реагування на інциденти та ролі автоматизації в розслідуванні кібербезпеки. Проведено аналіз важливості збалансування автоматизації з людським досвідом та судженням, а також необхідністю постійних інвестицій у технології та персоналу, щоб випереджати нові загрози. В цілому стаття надає інформацію про переваги використання штучного інтелекту для реагування на інциденти інформаційної безпеки та підкреслює необхідність організацій сприймати чат ботів з штучним інтелектом як ключовий компонент їх стратегії кібербезпеки.

Мета роботи - вдосконалення організації контролю розрахунків в електронній комерції шляхом розробки організаційно-інформаційної моделі. Будучи перспективною та досить привабливою формою ведення бізнесу, електронна комерція характеризується специфічними ризиками: помилки в роботі програмного забезпечення, неправомірне виведення коштів, порушення авторського права, витік корпоративної інформації, шахрайство та кіберзлочини з фінансовими транзакціями, порушення захисту персональних даних та використання їх в особистих цілях тощо, що має вплив на організацію контролю розрахунків у данній сфері. Виявлено, що вдосконалення організаційних засад контролю розрахунків в електронній комерції сприятиме більш якісному проведенню контрольного заходу та позитивно відобразиться на ефективності системи управління суб'єктом електронної комерції в цілому. У результаті дослідження було розроблено й обгрунтовано організаційно- інформаційну модель, яка враховуватиме особливості даної сфери господарської діяльності та складається із шести блоків: мета і завдання контролю розрахунків в електронній комерції; об'єкти та суб'єкти контролю розрахунків в електронній комерції; система економічних показників контролю розрахунків в електронній комерції; інформаційна база контролю розрахунків в електронній комерції; методичні прийоми обробки первинної (вхідної) інформації контролю розрахунків в електронній комерції; методичні прийоми узагальнення та реалізація результатів контролю розрахунків в електронній комерції. Використання розробки сприятиме якіснішій підготовці контрольного заходу, оптимізації контролю за часовими та вартісними параметрами. Перспективами подальших досліджень у даному напрямку може бути розробка ризик-орієнтованої методики контролю в електронній комерції.

Зазначено, що цифровізація сучасного світу, розвиток інформаційних технологій, поширення Internet, комп'ютерні мережі, використання кіберпростору полегшили повсякденне життя суспільства, але паралельно з цим спричинили загрозу безпеці та конфіденційності інформації, особистих даних, фінансової системи. Наголошено, що фінансове шахрайство стає все більш серйозною глобальною макропроблемою, оскільки фінансова екосистема також використовується кримінальним світом для відмивання нелегальних коштів і проведення незаконних фінансових транзакцій. Мета дослідження - визначення останніх тенденцій фінансової злочинності світу. Як методичний інструментарієй дослідження використано теоретичні методи дослідження - групування, абстрагування; емпіричні методи дослідження - спостереження, опис; ресурсну базу інформаційної платформи, бібліометричний аналіз, моделювання. Об'єкти дослідження - такі наукові категорії: регулятивно-правові та нормативно-законодавчі аспекти фінансових злочинів, онлайн- і кіберзлочини; методики та системи регулювання, контролю, попередження, протидії, боротьби з фінансовою злочинністю; моделювання процесів фінансової злочинності. Проаналізовано праці світових науковців щодо зміщення центру інтересів сучасних науковців фінансового ринку на дослідження особливостей фінансової злочинності. Актуальність визначення останніх тенденцій фінансової злочинності полягає в тому, що дослідження тенденцій фінансової злочинності допоможе покращити поінформованість про фінансові шахрайства, створити спільні бази даних, утворити коаліції, визначити ефективні та дієві способи, що сприятимуть підвищенню спроможності боротьби з фінансовими злочинами на більш ефективному національному та світовому рівні. На початковому етапі роботи проведено бібліометричний аналіз наукових публікацій, присвячених дослідженню останніх тенденцій фінансової злочинності. У результаті систематизовано літературні напрацювання до вивчення зазначеного питання; сформовано мапу взаємозв'язків між ключовими термінами та іншими науковими поняттями; проведено змістовно-контекстуальний і міжкластерний аналіз отриманих блоків бібліометричного аналізу; побудовано мапу взаємозв'язків досліджуваних ключових понять із іншими науковими категоріями в динаміці та проаналізовано контекстуально-часовий блок. Дослідження складається з трьох частин, що передбачають визначення кількох векторів роботи. Як результат дослідження - виділено потенційні джерела та інструменти фінансових шахрайств із їхніми негативними, шкідливими аспектами для ідентифікації, поглибленого розгляду та вивчення; визначено відповідні інструменти протидії фінансовим злочинам; описано практичні моделі для оцінки, аналізу, виявлення, порівняння, візуалізації особливостей фінансової злочинності. Висновок дослідження передбачає, що отримані результати можуть бути практично застосовані фінансовими організаціями, установами, суб'єктами господарювання для майбутнього безпечного функціонування фінансового сектора.

сформульовано теоретико-методологічні засади забезпечення еко¬номічної безпеки підприємства, зважаючи на актуальні процеси цифровізації ринку праці. Осучаснено розуміння базових категорій безпекознавства, ретельно вивчено тенденції в зміні ринку праці під тиском збільшення частки цифрової економіки. Охарактеризовано ключові виклики та загрози в межах безпекової вертикалі, тобто держави, підприємства та особи, що створило необхідне інформаційне підгрунтя для розроблення адекватних заходів задля уникнення втрат та розвитку людського капі¬талу. Сформовано організаційно-економічне підґрунтя забезпечення економічної безпеки підприємства, що враховує аспекти його цифрової трансформації й тенден¬ції цифровізації ринку праці.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА 7 1.1. Економічна етіологія забезпечення економічної безпеки підприємства 7 1.2. Нові виклики для економічної безпеки підприємства в процесі розвитку цифрової економіки 34 1.3. Концептуалізація забезпечення економічної безпеки підприємства в умовах його цифрової трансформації 61 Розділ 2. МЕТОДОЛОГІЧНИЙ БАЗИС ЦИФРОВІЗАЦІЇ РИНКУ ПРАЦІ 85 2.1. Сутність, характеристика та еволюція концепцій ринку праці в соціально-економічній системі ..85 2.2. Теоретичне підгрунтя забезпечення економічної безпеки підприємства в умовах посилення конкурентної боротьби за людський капітал 108 2.3. Ідентифікаційний аналіз траєкторії цифровізації ринку праці 129 Розділ 3. АНАЛІТИЧНО-ДІАГНОСТИЧНІ ОСНОВИ АБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ РИНКУ ПРАЦІ 157 3.1. Стан та сучасні проблеми забезпечення економічної безпеки підприємств 157 3.2. Тенденційний аналіз розвитку ринку праці та його вплив на економічну безпеку підприємства 180 3.3. Упорядкування факторів, що визначають трансформацію ринку праці, з урахуванням предикатів семантичних мереж 208 Розділ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА 230 4.1. Системно-синергетичний підхід до формування та розвитку системи економічної безпеки підприємства в умовах цифровізації ринку праці 230 4.2. Ресурсне забезпечення цифрової трансформації системи економічної безпеки підприємства відповідно до тенденцій цифровізації ринку праці 252 4.3. Формування мотиваційного механізму забезпечення економічної безпеки в умовах цифрової трансформації підприємства 265 ВИСНОВКИ 285 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 289 ДОДАТКИ 308 * ПЕРЕДМОВА Пріоритети у створенні в межах кожного підприємства системи економічної безпеки підприємства із жорсткою організа¬ційною структурою та спрямованістю в діях суб’єктів безпеки на протидію внутрішнім загрозам втрачають актуальність під тиском критично високої динамічності зміни середовища функціонування. Йдеться не лише про СОУГО-19 чи воєнні дії, вплив яких є корот¬костроковим, хоча і суттєвим, а й про масштабні процеси, один із яких пов’язаний з цифровізацією ринку праці. Четверта промислова революція створила підґрунтя для виникнення й швидкого зрос¬тання частки цифрової економіки, в межах якої змінюються взаємо¬відносини між основними суб’єктами на сучасному ринку праці. Скажімо, дистанційна форма організації праці руйнує географічні обмеження щодо залучення робочої сили для виконання певних завдань. Підприємства отримують конкурентні переваги у вигляді здатності продовжувати активну господарську діяльність і в умовах обмежень, що були впроваджені під час останньої пандемії та в поточних умовах військових дій. Водночас віртуалізація процесу функціонування вимагає значно більших інвестицій в облаштуван¬ня робочих місць та покращення цифрових компетентностей пра¬цівників, а також трансформації СЕБП із видозміненням безпекової діяльності відповідно до потреби реагувати на новітні виклики, ризики та загрози, серед яких - кіберзлочини та втрата людського капіталу. Відтак коротко розглянутий лише один із моментів дово¬дить необхідність розвивати СЕБП акцентуючи на її гнучкості та спроможності реагувати на зміну зовнішнього середовища на заса¬дах випередження задля створення контрольованого й безпечного переходу до нових умов в межах підприємства загалом. Питання створення й розвитку СЕБП не є новим і спирається на усвідомлене розуміння пріоритетності безпеки для існування будь-якої соціально-економічної системи. Проблематика окреслення суті цифровізації ринку праці актуалізувалася впродовж кількох крайніх років, зокрема через необхідність долучення до процесу розвитку цифрової економіки як швидко прогресуючого сектору в межах національної економіки, що дає змогу як мінімум не збіль¬шувати технологічне відставання від країн-лідерів в економічному поступі, та під впливом СОУЮ-19. Розгляд безпекової діяльності на рівні підприємства в ключі актуальної потреби реагування на зміни ринку праці є скоріше новим напрямом, складність розробки якого викликана необхідністю створення ґрунту для переосмислення дій суб’єктів безпеки, активність яких повинна зростати не в момент встановлення факту реалізації загрози, а через відстеження й прогнозування змін у суттєво ширшому інформаційному полі за межами внутрішнього середовища. Концентрація уваги саме на ринку праці вмотивована тим значенням, якого набуває робоча сила для створення високотехнологічної продукції, в якій матеріа¬льна складова є порівняно незначною на противагу цифровим тех¬нологіям. Людський фактор виступає основою конкурентоспромо¬жності підприємства, можливим джерелом змін у рівні безпеки із гальмуванням розвитку та припиненням діяльності підприємства. Відтак в умовах цифровізації ринку праці значення ^результативної безпекової діяльності зростає. Це можливо винятково на основі попередньо сформованого теоретичного базису, який потребує активних наукових розвідок. Запропонована робота формувалася в складний період як для держави, суспільства, бізнесу, так і науко¬вих досліджень через низку обмежень, якими стали СОУШ-19 та воєнні дії. Попри це, створена необхідна основа, яка дає змогу в подальшому провадити пошук задля поступу в безпекознавстві, зокрема щодо систематичного покращення СЕБП як основи функ¬ціонування бізнесу.

З розвитком технологій і ростом обсягів даних все більше постає проблема, як ці дані класифікувати та організувати їх безпечне зберігання. Мета даної статі - ознайомлення з аналізом та потребами безпечного зберігання даних за наступними критеріями: обсяг даних, термін зберігання, доступність та швидкодія, безпека та конфіденційність. Технологічні прогрес а також економічні чинники змінюють сучасні тенденції зберігання даних у напрямку хмарних рішень, а особливо у розподіленні між різними гравцями збереження даних із використанням хмарних рішень для пониження ризиків втрати. Проаналізовані джерела загроз для великих даних, а саме кіберзлочини, соціальний інжиніринг, фізичні та внутрішні загрози, віруси та шкідливе програмне забезпечення. Проаналізовані основні принципи конфіденційності та безпечного зберігання великих обсягів даних.