Проведено радіоекологічне вивчення водойм міської зони Києва. Проаналізовано вплив інвазії на деякі тест-функції молюсків. Висвітлено особливості локомоції війок миготливого епітелію у прісноводних молюсків; особливості кумуляції іонів важких металів в організмі прісноводних молюсків. Визначено активність ферментів переамінування в організмі молюсків. Досліджено вплив температурного режиму водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС на інтенсивність фільтраційної активності двостулкових молюсків. Охарактеризовано вплив кальцію на стійкість організму риб до дії токсичних речовин у водному середовищі. Вивчено техніко-екологічні особливості регульованих систем життєзабезпечення для штучного відтворення риб. Описано сезонні особливості функціональної активності нервової тканини коропа. Висвітлено сучасний стан, перспективи впровадження в аквакультуру України веслоноса та попередні результати його відтворення. Досліджено сучасний стан біорізноманіття та структурно-функціональну характеристику бактеріопланктону Кілійської дельти Дунаю. Розглянуто новий метод дистанційного екологічного моніторингу екосистем водних рослин на базі виділення торсіонної компоненти аерокосмічних знімків. Викладено концепцію гідробіонтних осередків інфекційних хвороб. Проаналізовано цитогенетичну дію водних розчинів органічних та неорганічних речовин за допомогою мікроядерного тесту та ядерцевого біомаркеру. Запропоновано нові технології очистки поверхневих вод.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225.51

Рубрики:

Характеристики і стік наносів (твердий стік)

Шифр НБУВ: РА363259 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Висвітлено досвід організації трудового виховання школярів у Кілійській загальноосвітній школі-інтернаті, де через спеціально організовану корекційну роботу ведеться виховання позитивного ставлення учнів до праці. Зазначено, що педколектив раціонально вибрав форми продуктивної праці: створено й обладнано виробничий цех з виготовлення будівельних матеріалів, теплиці для вирощування розсади овочів, знайдено постійних замовників виробів серед будівельних організацій Кілії та мешканців міста. Описано форму виробництва, що складається з 7 - 10 нескладних етапів на 2 - 4 операції, які є доступними слабким у фізичному та розумовому розвитку учням, в результаті чого учні відчувають себе повноправними членами бригади, в них формується почуття обов'язку, колективізму, відповідальності, увага до інших, взаємодопомога, доброзичливість, справедливість.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*732.25

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж69659 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Весняно-літнього сезону 1992 року та навесні 1997 року у водоймах Кілійської дельти Дунаю досліджено зоофітос - угруповання макробезхребетних тварин, асоційованих з 13 видами вищих водних рослин - занурених, повітряно-водних і з плаваючим листям. Наведено оцінку впливу факторів навколишнього середовища та видів макрофітів на розподіл, кількісні показники та продукцію зоофітосу. Видова структура безхребетних, асоційованих з макрофітами, залежить головним чином від мінералізації та проточності. Визначено, що загальна чисельність, біомаса та продукція зоофітосу зумовлюються площею поверхні макрофітів.

Досліджено екологічні угруповання макробезхребетних у різних водних об'єктах Кілійської дельти Дунаю. Визначено біорізноманітність і кількісні характеристики угруповань зообентосу на чистоводді та у заростях, а також зоофітосу на рослинах. Розглянуто структурно-функціональні особливості цих угруповань. Здійснено сапробіологічну оцінку якості води з використанням індикаторних видів досліджених угруповань.

Розглянуто послідовні зміни умов седиментації та палеогеографічні обстановки на основі вивчення діатомових водоростей із верхньочетвертинних донних відкладів Чорного моря. Палеоекологічний аналіз дозволив у розрізах верхньоплейстоценових-голоценових осадків на північному узбережжі Каркінітської затоки простежити стратиграфічні рівні з діатомовими водоростями та провести їх кореляцію з синхронними розрізами східного узбережжя Балтійського моря. За таксономічним складом неогенових і ранньоплейстоценових кременевих мікроводоростей, перевідкладених у верхньочетвертинні відклади, встановлено джерела мобілізації і шляхи надходження теригенного матеріалу на кількох ділянках моря та визначено приблизний вік накопичення осадку в районі Кілійської дельти Дунаю. Запропоновано нові методи застосування діатомового аналізу, перспективні для моніторингу впливу абіотичних факторів на процеси осадконакопичення на межі суходіл - море.

На прикладі водойми Кілійської дельти Дунаю - Ананькіного кута обгрунтовано можливість оцінки варіабельності ландшафтних складових гирлових областей річок на підставі мультифрактального аналізу матеріалів космічної зйомки. Підхід, що базується на індексах варіабельності, з використанням інтегральних інформативних показників аквальних ладшафтних комплексів, відкриває нові можливості для виявлення загальних тенденцій змін, що відбуваються у водних екосистемах і може скласти основу їх комплексного моніторингу на якісно новому рівні.

Встановлено особливості формування видового багатства, таксономічного складу, сезонної динаміки чисельності та біомаси, інформаційного різноманіття, домінуючого комплексу, інтенсивності первинної продукції та екологічного різноманіття фітомікробентосу різнотипних водних екосистем Кілійської дельти Дунаю (річкових рукавів, прісноводних та солонуватоводних заток), виявлено основні екологічні чинники (солоність, тип донних відкладів, швидкість течії води), які впливають на його розвиток. У фітомікробентосі різнотипних водойм та водотоків Кілійської дельти Дунаю виявлено 353 види (389 внутрішньовидових таксонів), з 8 відділів, 13 класів, 30 порядків, 110 родів. Видове і таксономічне багатство донних мікроводоростей у затоках дельти вище, ніж у рукавах (371 і 173 в. в. т. відповідно). В солонуватоводних затоках Кілійської дельти Дунаю інтенсивність розвитку донних мікроводоростей залежить від солоності води і відрізняється в зонах з діапазоном солоності: 2,00 – 5,00‰; 6,00 – 8,00‰; 9,00 – 12,00‰. Визначено, що в затоках якісні та кількісні характеристики фітомікробентосу змінювались залежно від типу донних відкладень – з 20 мінімальних величин на чистих та замулених пісках і до максимальних показників – на сірих і чорних мулах. В дельтових рукавах формування бентосних угруповань водоростей залежить від швидкості течії води – при швидкостях 1,0 – 2,0 м/с чисельність та біомаса мінімальні, але зростають при зменшенні швидкості до 0,2 – 0,8 м/с. Водночас кількість видів фітомікробентосу мінімальна при швидкості течії понад 1,5 м/с і зростає при зменшенні швидкості течії до 1,0 м/с і нижче. Аналіз сезонної динаміки чисельності та біомаси фітомікробентосу водойм та водотоків Кілійської дельти Дунаю дозволив виявити весняний і літній піки вегетації. Порівняльний аналіз розвитку донних мікроводоростей водотоків показав, що мінімальних кількісних показників фітомікробентос досягав у багатоводні роки, максимальних – у маловодні. В літній період у водоймах та водотоках Кілійської дельти Дунаю збільшення інтенсивності первинної продукції відповідало збільшенню біомаси, однак максимальні їх значення не завжди співпадали. З'ясовано, що максимальна продуктивність реєструвалась на початку масової вегетації видів та їх входження в домінуючий комплекс фітомікробентосу, коли біомаса починала зростати; з накопиченням біомаси продуктивність видів знижувалась.

За результатами власних багаторічних досліджень та чисельних літературних свідоцтв проведено аналіз сучасного складу чужорідних макробезхребетних Кілійської дельти Дунаю. Встановлено, що за сторічний період досліджень в Кілійській дельті зареєстровано 17 видів макробезхребетних чужорідних фауністичних комплексів, які розподілено на натуралізовані (11) та випадкові (6) види-вселенці. За зоогеографічною приналежністю ці види належать до п'яти фауністичних комплексів: сіно-індійського - 6 видів, борео-пацифічного - 5 видів, неарктичного - 4 види, індо-пацифічного та австралійського - по 1 виду. Кількість видів-вселенців в регіоні досліджень в XXI ст. збільшилась в 2,4 разу, в першу чергу, за рахунок представників термофільного сино-індійського фауністичного комплексу, що може бути наслідком кліматичних змін.

Досліджено вплив трьох різних концентрацій (ГДК, 2ГДК, 3ГДК) калій нітрату водного середовища та біотичних чинників (трематодна інвазія і "зяброва вагітність") на тривалість локомоції і частоту биття in vitro війок фронтального миготливого епітелію зовнішніх півзябер жабурниці китайської Sinanodonta woodiаna (Lea, 1834) - недавнього вселенця в гідромережу України. Вона заселила численні водойми, локалізовані у межах Кілійської дельти Дунаю, утворивши у них популяції, що відзначаються високими показниками як щільності населення, так і біомаси. Встановлено, що у вільних від трематодної інвазії самців і латентних самок S. woodiana контрольної групи статистично достовірних відмінностей як за тривалістю локомоції війок миготливого епітелію, так і за частотою їх биття виявлено не було. У "вагітних" самок, одначе, значення першого зі згаданих вище показників зменшилися в 1,5, у другого - в 1,4 разу (P >> 99,9 %). Слід врахувати, що марсупіальні кишені повністю займали усю площу зовнішньої поверхні півзябер молюсків. Функціональне навантаження такого високого рівня і є причиною розвитку у піддослідних жабурниць цієї групи декомпенсаційних процесів, що потребують підвищення ефективності протидіючих їм захисних чинників, особливо у особин, заселених партенітами (спороцистами) і церкаріями Rhipidocotyle campanula (Dujardin, 1845). Екстенсивність інвазії хазяїв цими паразитами становила від 50 до 100 %. За інвазії такого рівня спостерігали різке скорочення тривалості функціонування війок респіраторного епітелію зябрового апарату жабурниць. А за поєднаної дії паразитарного чинника і "зябрової вагітності" патогенний вплив на показники функціонування фронтального миготливого зябрового епітелію посилювався ще більше. За вмісту токсиканта в середовищі на рівні ГДК у жабурниць проявляються перші симптоми впливу на їх організм отруйного чинника. За підвищення концентрації останнього до 2ГДК і 3ГДК у піддослідних жабурниць розвивається патологічний процес - отруєння, послідовно представлені трьома стадіями - депресивною, сублетальною, летальною. Під час цього відбувається прогресуюче послаблення рухової активності війок миготливого епітелію, що завершується їх повним знерухомленням. "Зяброва вагітність" і висока трематодна інвазія посилюють наслідки цього процесу.

Вивчено макрофіти рукавів морської дельти Кілійського рукава Дунаю їх видове багатство. Проаналізовано систематичну, екологічну, географічну структуру та встановлено синтаксономічний склад. Виявлено особливості розповсюдження макрофітів за глибиною та по довжині рукава. Досліджено процес заростання рукава, встановлено його залежність від скорочення стоку. Виявлено закономірності розподілу видового багатства та прояви крайового ефекту на прикінцевих ділянках рукавів та в єриках, що сполучають лентичні та лотичні системи. Кластерний аналіз гідрологічних параметрів досліджених водотоків дозволив виділити п'ять груп водотоків, які суттєво відрізняються за флористичним, ценотичним складом рослинності та характером заростання. Проведено бальна оцінка антропогенного впливу та встановлено референсні умови для рукавів Кілійської дельти Дунаю (далі - КДД). Показано, що серед трьох європейських індексів, які використовуються для оцінки екологічного стану масивів поверхневих вод (МПВ), найбільш підходить індекс Macrophyte Biological Index for Rivers (IBMR), згідно якого рукави КДД мають відмінний, добрий та задовільний стан.