Визначено роль світового кінематографа у розвитку індустрії моди в 1930-х роках. Актуальність теми зумовлена зростанням інтересу вітчизняних науковців до історичних процесів, що відбувалися у галузі світової моди продовж першої половини ХХ ст. Проаналізовано історіографію наукової проблеми; визначено модні стилі, що панували у світовому суспільстві; простежено вплив культових акторів на розповсюдження моди; розглянуто діяльність художників з костюмаів провідних кінокомпаній, які впливали на формування модних тенденцій; проаналізовано участь європейських кутюр'є у створенні одягу для кіноіндустрії.

Визначено роль світового кінематографа у розвитку індустрії моди в 1930-х роках. Актуальність теми зумовлена зростанням інтересу вітчизняних науковців до історичних процесів, що відбувалися у галузі світової моди продовж першої половини ХХ ст. Проаналізовано історіографію наукової проблеми; визначено модні стилі, що панували у світовому суспільстві; простежено вплив культових акторів на розповсюдження моди; розглянуто діяльність художників з костюмаів провідних кінокомпаній, які впливали на формування модних тенденцій; проаналізовано участь європейських кутюр'є у створенні одягу для кіноіндустрії.

У зв'язку зі зростанням попиту на розважальні послуги в Україні та світі продовжує свій розвиток кіноіндустрія, а ринок кінодемонстраторів швидко зростає. Мережі кінотеатрів завойовують клієнтів, конкуруючи із суміжними закладами розважальних послуг і між собою, що спонукає шукати нові маркетингові інструменти для утримання існуючих клієнтів та залучення нових. Стаття присвячена розгляду програм лояльності мереж кінотеатрів, що діють на ринку України, та досвіду їх застосування за кордоном. Мета роботи - виокремлення специфіки галузі мереж кінотеатрів у дефініції "програма лояльності", а також класифікація існуючих підходів до формування лояльності відвідувачів в Україні та за кордоном. Проаналізовано наукові джерела стосовно поняття лояльності, погляди вітчизняних і зарубіжних учених на поняття "лояльність" та імплементацію програм лояльності в маркетингові стратегії підприємств різних галузей. Також для досягнення поставленої мети проаналізовано приклади дії програм лояльності закордонних мереж кінотеатрів. У результаті дослідження розглянуто систему побудови програми лояльності, мету її існування в маркетинговій стратегії мережі кінотеатрів, види взаємодій з відвідувачами (в контексті стимулювання їх повторного відвідування кінотеатру) з використанням персоніфікованих даних історії відвідувань. Виділено цикл програми лояльності та особливості збору інформації для подальшої роботи з нею. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є визначення ступеня задоволеності відвідувачів від користування різними видами програм лояльності мереж кінотеатрів; з'ясування причини відмови від участі у програмі лояльності та пошук шляхів удосконалення програм лояльності для забезпечення постійної позитивної взаємодії з гостями кінотеатру.

Висвітлено ключові методи трансформації мовно-культурних цінностей особистості, перетворення її у "радянську людину" у контексті проблеми двомовності періоду "застою". Визначено основні причини й наслідки впливу політики русифікації на формування нової особистості, її моделі поведінки і самоідентифікації. Це був визначальний крок у розбудові нової наднаціональної спільноти "радянський народ" у контексті проголошеного курсу на "злиття націй". Доведено, що мовна політика мала значний ефект на розвиток самобутності населення Радянської України і стала важливим методом формування радянської людини. Встановлено, що поряд з русифікацією суспільства радянська влада використовувала й інші інструменти формування нового світогляду населення. Особливо ефективно вони втілювалися через засоби масової інформації. Використовуючи обгрунтовані радянськими ідеологами міфи, тези, ідеологеми, радянські медіа здійснювали своєрідне зомбування, нав'язуючи потрібні ідеї пересічним громадянам. У контексті реалізації курсу на "злиття народів" певні інформаційні повідомлення радянських ЗМІ формували комплекс меншовартості в окремих етнічних груп, що зумовлювало швидку зміну мовно-культурних традицій свого народу на нові радянські. З'ясовано, що телебачення і кіноіндустрія значно вплинули на формування особистості періоду "застою". Російськомовний кінематограф поступово заполонив ефірний час. Через низку чинників українське кіно не мало змогу повноцінно конкурувати з російським. Визначено, що так зване "виховання мас" відбувалося ще зі шкільних років. Особливо активно впроваджувалася антирелігійна кампанія і русифікація. Розкрито значення ідеологічного обгрунтування місця жінки в радянському суспільстві в контексті формування образу "радянської людини". Чільне місце в контексті трансформації світогляду населення мав розвиток радянської обрядовості. З'ясовано, що радянська політика у галузі культури мала негативні наслідки, оскільки суттєво вплинула на етнодемографічні процеси, деформувала ідентичність окремих категорій населення, які не сприймали мовно-культурних і національних особливостей державотворення України від моменту проголошення незалежності.