У дослідах на ненаркотизованих кішках у стані неспання з використанням методів позаклітинного відведення імпульсної активності та реєстрації масової електричної активності виявлено, що за спокійного розслабленого стану тварини ФІА норадренергічних-нейтронів блакитна пляма більшою мірою взаємозв'язана з розвитком альфа-ритму в електроенцефалограмі (ЕЕГ), а веротонінергічні-нейрони ядра шва переважають у більш тісному взаємозв'язку з бета-ритмом ЕЕГ. Одержані в результаті дослідження факти свідчать про активну участь амінергічних систем у формуванні індивідуального патерну ЕЕГ потенціалів. Показано, що введення бемітилу сприяє зміні частоти генерації імпульсної активності моноамінергічних-систем мозку, що проявляється у масовій електричній активності головного мозку. Виявлено, що результатом введення бемітилу per os у дозі 50 мг/кг є перебудова кореляційних взаємозв'язків між досліджуваними показниками.

Дисертацію присвячено експериментальним дослідженням ліквору корів на гострих, хронічних і вогнищевих моделях епілептогенезу. Експерименти проведено на 193 білих щурах, 220 мишах, 10 кішках. Вивчено вплив цереброспинальної рідини (ЦСР) на судоми, що провокуються у тварин введенням різних конвульсантів. Установлено, що ЦСР володіє видонеспецифічною дією, пригнічує клінічні та електроенцефалографічні прояви епіактивності. Ефект ЦСР не залежить від шляхів її введення та збільшується через повторне застосування. Протисудомні властивості ліквору корів пов'язані з наявністю в його складі нейропептидів, гормонів, медіаторів та інших БАР, їх здатністю впливати на ГАМКергічні структури головного мозку.

Розглянуто проблеми ідентифікації людини як соціуму із навколишнім світом, який виконує функцію дзеркала, відбиває усе потаємне в людині, в тому числі природу жаху на прикладі оповідань С.Кінга - "Селище Ієрусалім", "Цвинтар домашніх тварин", "Кішка з пекла " та роману "Талісман ").

Рассмотрена проблемы идентификации человека как социума с окружающим миром, который выполняет роль "зеркала", что в свою очередь отображает всё тайное в человеке, природу страха на примере рассказов С. Кинга - "Поселение Иерусалим", "Кладбище домашних животных", "Адова кошка" и романа "Талисман".

The problems of human being and his relations with surrounding world, which plays the role of "mirror", are observed in this article (according to S. King's stories - "The Settlement", "Pet's Cemetery", "Hell's Cat" and novel "The Talisman").

Порівняно кількісний вміст стероїдних гормонів - естрадіолу, прогестерону та рівень кортизолу протягом фолікулярної та лютеїнової фаз статевого циклу залежно від віку та породи домашніх кішок. У віці 4 - 6 міс рівень статевих стероїдів суттєво не відрізняється між породними та непородними кішками. У віці 7 - 12 міс відбувається статеве дозрівання і концентрація естрадіолу під час фолікулярної фази стає вищою в 3,59 - 3,81 рази, ніж у групі тварин 4 - 6-місячного віку. Також його вміст у 7 - 12-місячних породних кішок під час фолікулярної фази був на 5,77 % вищим, ніж у непородних. Після досягнення статевої зрілості рівень естрадіолу збільшується у 4,72 - 5,05 раза. У віці від 13 до 60-ти міс концентрація естрадіолу в 4,72 - 5,05 разу перевищує базовий рівень. Концентрація прогестерону в сироватці крові непородних кішок віком 4 - 6 міс під час лютеінової фази статевого циклу в 1,72 раза вища за цей показник у породних кішок. Рівень прогестерону в лютеїновій фазі статевого циклу у кішок віком 7 - 12 міс був у 18,1 - 20,0 раз більша, аніж у кішок 4 - 6-місячного віку. Концентрація прогестерону в сироватці крові кішок, старших за 7 міс, в лютеїновій фазі статевого циклу суттєво не відрізнялася між кішками різних порід. Максимальна його концентрація зафіксована у віці 13 - 60 міс. У непородних кішок віком 5 - 9 років концентрація естрадіолу під час фолікулярної фази статевого циклу була меншою в 1,12 раза, ніж у кішок віком 7 - 12 міс. У непороднихкішок віком 61 - 108 міс під час фолікулярної фази концентрація естрадіолу в 1,2 раза вища, ніж у породних. У породних кішок цієї вікової групи теж простежувалося зниження концентрації естрадіолу в 1,23 раза. Статеве дозрівання кішок відбувається на тлі підвищеного рівня кортизолу. Водночас, зміни його концентрації протягом статевого циклу не виявили.

Задача розпізнавання зображень за допомогою комп'ютера надзвичайно складна, оскільки зображення може знаходитися під різними кутами, мати різну освітленість, може містити неповне зображенням об'єкта, а також зображення об'єкта може мати різний фон. Правильно спроектований алгоритм для розпізнавання об'єктів зображень надає змогу точно розпізнавати та класифікувати об'єкти за класами. Мета дослідження - розробка архітектури згорткової нейронної мережі для розпізнавання зображень за наступними класами: літак, автомобіль, пташка, кішка, олень, собака, жаба, кінь, човен, вантажівка. Об'єкт дослідження - елементи вибірки CIFAR-10. Предмет дослідження - згорткові нейронні мережі, їх використання та реалізація для задачі розпізнавання. Запропоновано архітектуру спеціалізованої згорткової нейронної мережі для розпізнавання об'єктів вказаних класів; одержано нейронну мережу з заданою архітектурою з рівнем точності 95,6 %; проведено порівняльний аналіз даного методу з іншими методами розпізнавання.

Недолік повноцінного харчування є проблемою харчування не тільки людини, але і тварин, зокрема, домашніх - кішок і собак. Одним зі шляхів розв'язання цієї проблеми може стати використання збалансованих кормових добавок. Для збалансованого харчування раціон тварин повинен містити більше 600 речовин-нутрієнтів. Від їх кількості й поєднань багато в чому залежать профілактичні, дієтичні й лікувальні властивості харчування. Наведено літературні дані щодо впливу на організм, практичного застосування кормових добавок та їх складників; дослідження і обгрунтування впливу складників кормових добавок ПрофіЛайн для собак та кішок. Розглянуто вплив основних складників кормових добавок у різноманітних наукових дослідженнях гуманної та ветеринарної медицини. Наведено критерії ефективного профілактичного застосуванні та впливу на функціонування організмів. Кормові добавки й дієтичне харчування різного спрямування ефективно вирішує питання кардіологічного профілю, геріатричних захворювань, шлунково-кишкових і ортопедичних проблем. За аналізом літературних даних встановлено, що складові кормових добавок ПрофіЛайн у рекомендованих дозах є нешкідливими й ефективними, загалом поліпшують засвоєння поживних речовин корму, зокрема протеїну, макроелементів, жиророзчинних вітамінів, вказує на відновлення метаболічних реакцій в їх організмі в результаті згодовування кормових добавок.

Недолік повноцінного харчування є проблемою харчування не тільки людини, але і тварин, зокрема, домашніх - кішок і собак. Одним зі шляхів розв'язання цієї проблеми може стати використання збалансованих кормових добавок. Для збалансованого харчування раціон тварин повинен містити більше 600 речовин-нутрієнтів. Від їх кількості й поєднань багато в чому залежать профілактичні, дієтичні й лікувальні властивості харчування. Наведено літературні дані щодо впливу на організм, практичного застосування кормових добавок та їх складників; дослідження і обгрунтування впливу складників кормових добавок ПрофіЛайн для собак та кішок. Розглянуто вплив основних складників кормових добавок у різноманітних наукових дослідженнях гуманної та ветеринарної медицини. Наведено критерії ефективного профілактичного застосуванні та впливу на функціонування організмів. Кормові добавки й дієтичне харчування різного спрямування ефективно вирішує питання кардіологічного профілю, геріатричних захворювань, шлунково-кишкових і ортопедичних проблем. За аналізом літературних даних встановлено, що складові кормових добавок ПрофіЛайн у рекомендованих дозах є нешкідливими й ефективними, загалом поліпшують засвоєння поживних речовин корму, зокрема протеїну, макроелементів, жиророзчинних вітамінів, вказує на відновлення метаболічних реакцій в їх організмі в результаті згодовування кормових добавок.

Із метою встановлення загальних закономірностей та видових особливостей пренатального морфогенезу структур носової ділянки людини та деяких ссавців досліджено 212 препаратів зародків, передплодів, плодів людини та 85 препаратів ссавців (білий щур, кішка домашня, собака домашня, свиня домашня) різних періодів внутрішньоутробного розвитку з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, мікро-, макроскопія, тривимірне комп'ютерне реконструювання, статистичний аналіз). Уперше вивчено особливості розвитку та динаміки становлення просторово-часових взаємовідношень носової ділянки людини та деяких ссавців упродовж внутрішньоутробного періоду онтогенезу з точки зору порівняльно-анатомічного підходу до проблем ембріогенезу. Визначено, що джерелом закладки стінок носа є носові епітеліальні пластинки, які знаходяться з боків лобового горба. Їхнє диференціювання зумовлене випинанням епітелію у прилеглу мезенхіму. Простежено динаміку змін форми та розмірів структурних компонентів носової ділянки, визначено етапи морфогенезу та критичні періоди їх розвитку. Виявлено варіанти будови, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад носової ділянки.

Проведено аналіз використання гормональних контрацептивів, їх ефективності й оптимального способу застосування та побічної дії на статеву систему й молочну залозу самок свійських тварин. Досліджено нові препарати для пригнічення статевої функції, методи діагностики та визначення змін гормонального фону. Вдосконалено та розроблено безпечні, дієві фармакологічні способи пригнічення статевої функції самок свійських тварин. Доведено, що при задаванні контрацептивних препаратів у різні періоди статевого циклу кішок і сук змінюється частота виникнення патології репродуктивної системи. Визначено, що оральні контрацептиви на основі мегестролу ацетату (MA) в дозуванні 5 мг, 10 мг і 15 мг не попереджують вагітність у кішок. Досліджено ефективність і тривалість застосування імпланта "Супрелорин" для супресії репродуктивної функції в кішок різних вікових груп. Розроблено й апробовано схему застосування кішкам контрацептивного препарату на основі медороксипрогестерону ацетату (МПА). Запропоновано спосіб комплексної медикаментозної контрацепції кішок і сук. Установлено, що використання препаратів на основі МА не є ефективним для тривалої супресії та подовжує статевий цикл свинок у середньому від 6-ти до 18-ти діб.

У центрі уваги статті - романи "Завтра будуть коти" (2016) та "Її величність кішка" (2019) французького автора Б. Вербера, в якому автор репрезентує один з варіантів майбутньої взаємодії людини з твариною, де остання зображена за межами традиційного сприйняття людини. Проаналізовано бачення письменником майбутніх взаємозв'язків між видами та умовний симбіоз тварин і людей заради порятунку кожного. Розглянуто тварин-кіборгів, які прагнуть змінити світовий лад. Письменник у романах репрезентує новий рівень взаємодії людини з Іншим (лабораторною твариною, твариною-кіборгом) і закликає до перегляду у звичаєного людського сприйняття тварин. Людина має відмовитися від традиційної вищості і обміркувати шляхи зупинення екологічних проблем, серед яких є вимирання рідкісних видів тварин. Автор прагне застерегти людину, тому описує ряд ситуацій, в яких людина постає жорстокою до світу навколо та вберегти людину майбутнього від результатів її ж власних дій. На фоні війни автор зображує проблему взаємодії людини з навколишнім світом, в якому загрозою всьому живому є не лише мародерства, чума, а і пошесть щурів, що прагнуть домінувати над містом. Для загального порятунку тварини об'єднуються з людьми, що дає можливість письменнику інтерпретувати образ тварини як вид близький людині. Б. Вербер говорить про те, що місія людей на землі змінюється, вони мають турбуватися не лише про свій вид, але і про світ навколо і зазначає - Земля належить однаковою мірою всім формам життя, тваринним чи рослинним, які її населяють. І жоден вид об'єктивно не має права проголошувати себе "вищим, ніж інші".

Досліджено етнічний компонент у кінематографі, його місце, значення, історія втілення, завдання та символіка. Пропонуються жанрові дефініції фільмів, в яких використовується фольклорний компонент: історичні, сучасні, екранізація епосу. На прикладі творчості Е. Кустуріци ("Час циган", 1988 р., "Чорна кішка, білий кіт", 1998 р.) та А. Сеітаблаєва ("Хайтарма", 2013 р., "Чужа молитва", 2017 р.) аналізуються режисерські прийоми, за допомогою яких утілено фольклорні елементи та які змістовні рівні вони відбивають. Вибір фільмів продиктовано історичним контекстом, що вплинув на їх створення. Таким чином окреслено напрями в розвитку східноєвропейського кіно. Творчість Е. Кустуріци є визнаною в світі та являє собою авторське кіно, фільми А. Сеітаблаєва позиціонують новітню історію кіномистецтва.