Наведено відомості про кожну із парафій Української католицької церкви в діаспорі (у Римі, Сполучених Штатах, Канаді, Австралії, Південній Америці, Західній і Центральній Європі). Особливу увагу приділено українським католицьким монашим громадам, вищим і середнім освітнім закладам та організаціям.

На основі широкого кола документів висвітлено релігійне дисидентство в Україні у 1950-х - 80-ті рр., яке активно виступало проти грубого втручання держави у справи церкви, за дотримання гарантованої Конституціями СРСР та УРСР свободи совісті. Розглянуто опозиційні течії у середовищі Російської православної церкви, серед євангельських християн-баптистів, адвентистів сьомого дня, п'ятидесятників, а також громадський рух за відновлення Української греко-католицької церкви.

Вміщено наукові статті з актуальних питань історії Біблії в Україні, релігієзнавства, християнської філософії, психології та педагогіки. Досліджено християнські мотиви у літературі, музиці та мистецтві. Значну увагу приділено ролі Острозької Біблії у церковному та культурно-національному житті українців і білорусів ранньомодерного періоду. Окремі розділи присвячено діяльності Івана Огієнка (митрополита Іларіона) - визначного вченого, державного, громадського та церковного діяча, а також феномену віри у контексті екзистенційної філософії Кіркегора та святоотцівської екзегетики. Висвітлено роль українського греко-католицького духовенства у міжвоєнний період та його участь в українському національно-визвольному русі у Східній Галичині. Детально проаналізовано християнську толерантність у контексті суспільно-політичних, релігійних, а також морально-психологічних проблем сьогодення.

Досліджено розвиток планувальної структури північно-західної частини львівського середмістя (до кінця XIV ст.). Значну увагу приділено львівським брукам, оборонним вежам Галицької та Волинської земель XI - початку XVI ст., а також католицькій архітектурі Центрального і Східного Поділля кінця XIV - початку XX ст. Детально проаналізовано концепцію відтворення стінопису Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Проаналізовано польсько-українські стосунки періоду боротьби за українську державність у 1918 - 1923 рр., зокрема, історичні передумови, генезу міжнаціональних стосунків у Галичині та вплив на них зовнішніх і внутрішньополітичних факторів. Узагальнено політику урядових структур, польських політичних партій та угруповань щодо українського питання, висвітлено хід внутрішньопартійних і міжпартійних дискусій. Визначено структуру українського національно-визвольного руху, програми політичних партій стосовно національного питання. Розкрито вплив Греко-Католицької церкви на українсько-польські взаємини, окреслено комплекс внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливали на міжнаціональні стосунки в регіоні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э377.109

Рубрики:

Греко-католицька церква в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто християнський вплив на розвиток політичної думки України та Росії, зокрема, "чернече" та "теократичне" ставлення до політики, які класифіковано як протестантський та католицький ухили у православній традиції, а також релігійно-філософське висвітлення антиномії есхатологічного та хіліастичного вирішення проблеми христянської активності у світі (християнська політика).

Розглянуто художню прозу англійських письменників ХХ ст. - Джойса і Честертона та використання єпіфанії як одиного з елементів поетики художнього твору. Показано, що єпіфанія є однією з складових частин католицької релігії, і вперше трактується як елемент поетики в прозі Джойса. Їі риси можна простежити також в оповіданнях іншого письменника, пов'язаного з католицизмом - Честертона. Підкреслено, що в художніх творах Джойса та Честертона єпіфанія є сюжетно-композиційним центром, яка поглиблює психологізм головних героїв та впливає на розвиток часу художнього твору.

Представлено матеріали, що характеризують впродовж ХХ ст. еволюцію екуменічного руху в християнстві - протестантизмі, православ'ї та католицизмі, а також ідеї екуменізму. Значну частину матеріалів присвячено питанням церковної історії України, міжконфесійним відносинам між традиційними в Україні Церквами - Православною і Греко-Католицькою.

Досліджено історію міста Самбора, княжого руського міста, від першої письмової згадки про нього 1241 р. Детально описано праісторію першого, документально засвідченого староруського поселення Погонич, яке стало основою майбутнього міста Самбора. Проаналізовано національно-церковне життя самбірських українців, розкрито роль греко-католицького духовенства в організації громадсько-патріотичних інституцій українців, у збереженні їх етнічної та релігійної ідентичності, формуванні української національної самосвідомості. Висвітлено життя самбірчан під австрійською займанщиною. Охарактеризовано економічний та культурний розвиток Самбора, розглянуто міжнаціональні та міжцерковні стосунки різних етнічних груп, що населяли місто у ХІХ - першій половині ХХ ст. Особливу увагу приділено господарському, культурному, церковному життю самбірських українців як єдиних законних нащадків давньої історії міста над Дністром і Дубрівкою. Описано процес зародження, розвитку і суспільного утвердження різних українських товариств і установ, які у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. стали важливим чинником господарського і суспільно-політичного життя Самбора. Наведено імена тих самбірських українців, які найбільше відзначилися у політичному та духовному житті міста, збереження його українського обличчя. Простежено вільне життя Самбора за часів Західно-Української Народної Республіки, а також основні події соціального, політичного та культурного життя Самбора за період першої більшовицької (1939 - 1941) та німецької (1941 - 1944) окупацій.

Протистояння Католицької та Православної Церков, що триває майже тисячоліття, вливається окрім ідеологічних та політичних мотивів також у догматичні суперечки. Таїнство Євхаристії - одне з найголовніших у Християнській Церкві, належить до таких догматичних відмінностей. Не втратила своєї актуальності суперечка про таїнство Євхаристії й у ХХ ст., що помітив Гавриїл Костельник. Детально виклавши суть суперечки, дослідник зауважує, що вона триває від часів Миколи Кавасили ( 1334 р.) і не може бути вирішена, оскільки має різні вихідні засади. У творі "Спір про епіклєзу між Сходом і Заходом" Гавриїл Костельник переконливо розкриває справжню суть довготривалої суперечки.

Представлені відтиски печаток римо-католицьких парафіяльних костелів трьох деканатів Кам'янець-Подільської, а з часу її ліквідації у 1866 р. - Луцько-Житомирської дієцезії: Брацлавського, Вінницького, Могилівського. Вони зафіксовані в копіях та екстрактах метричних книг, які зберігаються у Державному архіві Вінницької області. Загалом виявлено 60 печаток. Кожна парафія репрезентована як мінімум однією печаткою, що дає можливість зробити попередні висновки щодо масиву сфрагістичного матеріалу в окремій адміністративно-територіальній церковній одиниці. Окрім парафіяльних, опубліковано печатки Брацлавського, Вінницького деканату (три варіанти), Могилівського деканату та декана, Вовковинецького філіального костелу. Додаються короткі історичні відомості та титули костелів, печатки яких стали об'єктом дослідження.

Розглядаються найважливіші культурно-історичні події з найдавніших часів до середини XVII століття включно. Досліджується культура Київської Русі, запровадження християнства та поява писемної культури, зокрема, Святого Письма, творів отців церкви, апокрифів, морально-етичних та природничих збірників, створення оригінальної літератури. Характеризується спроба об'єднання православної церкви з католицькою й досягнення церковної єдності. Аналізуються літературні твори, діяльність визначних письменників, поетів, вчених, політичних та церковних діячів: Станіслава Оріховського, Шимона Шимоновича, Симона Пекаліда, Бартоломея Зиморовича, Андрія Римші, Мелетія Смотрицького, Стефана і Лаврентія Зизанієвих, Спиридона Соболя та інших. Події ілюструються документами, уривками з літературних творів, фотоматеріалами.

Розкрито різні аспекти історії монастирів Дрогобиччини як релігійно-церковних, національних і суспільно-культурних осередків краю від часу їх утворення до XIX ст. крізь призму зовнішньої та внутрішньої церковної історії. Детально розглянуто основні напрямки діяльності монастирів, а також принципи релігійної політики польської та австрійської влади щодо діяльності православних, уніатських і католицьких чернечих громад.

Розглянуто українську духовну музику ХХ ст. та національну музичну мову. Висвітлено релігійну тематику і творчість С.Людкевича, Йоганна Непомука Давіда в аспекті необарокових тенденцій. Вивчено сучасні проблеми художньої епістемології сакральної культури. Досліджено діяльність Івана Озаркевича та галицького музичного театру (середина ХІХ ст.), музично-просвітницьку діяльність греко-католицьких священників у західному Поділлі. Охарактеризовано музичну фольклористику: колядки та щедрівки українців Кубані, наведено християнські колядки та щедрівки Слобожанщини, викладено християнські елементи у сюжетах гаївок Західного Поділля. Викладено християнські засади кобзарсько-лірницького мистецтва, висвітлено родинну та календарну обрядовість на сторінках часопису "Подольские епархиальные ведомости". Розглянуто питання розвитку євхаристичного посуду ХIV - початку XVII ст. Охарактеризовано сакральне мистецтво Покуття ХVIII - початку ХХ ст. Наведено типологію споруд для дзвонів Східної Галичини.

Викладено результати грунтовних досліджень стану і розвитку політології в Україні на сучасному етапі. Зроблено порівняльний аналіз категорій "авторитарна" та "правова" держава. Висвітлено деякі тенденції розвитку політичного лідерства в пострадянський період. Наведено моделі державно-церковних відносин. Опубліковано перші результати досліджуваної теми "Україна - держави Центральної та Східної Європи в новому геополітичному просторі: варіанти політичної модернізації". Досліджено проблему пріоритетів зовнішньої політики України. Розкрито економічні інтереси України у контексті сучасної геоекономіки. Охарактеризовано конституційний процес в Україні та деяких державах Центральної та Східної Європи. Розглянуто геополітичні проблеми сучасної Європи у контексті соціальної доктрини Римсько-католицької церкви. Окреслено зовнішньополітичні аспекти взаємодії України з діаспорою. Висвітлено проблеми політичної соціалізації особистості у політологічному аспекті, тенденції становлення політичної системи українського суспільства, виборчі системи Англії, Франції, Бельгії та Німеччини.

Розглядаються теоретичні питання етнополітології, функція і роль української еліти у процесі національної інтеграції, масова культура в контексті сучасного етнополітичного розвитку України та ін. Особливу увагу приділено політичним аспектам церковно-конфесійних відносин, зокрема, сучасному стану, явищам та тенденціям релігійної ситуації в Україні, впливу доби революційних перетворень на життя Римсько-католицької церкви в Україні в 1917-1921 рр., ролі християнства та ісламу у контексті сучасного суспільно-політичного життя країни та її регіонів. Висвітлюються проблеми оптимального соціального устрою у теорії еліти в українській суспільно-політичній думці, додається кілька штрихів до політичного портрета М.Драгоманова, вивчається політична теорія В.Соловйова як "практична філософія" тощо.

На підставі архівних документів періоду більшовицької влади висвітлено трагічні сторінки історії Української греко-католицької церкви в Україні 1940 - 1980-ті рр. Наведено перелік документів. Запропоновано іменний покажчик та біографію Володимира Сергійчука - автора публікації.

Розглядається, як впродовж двохсот років (XV ст.-п. XVIII ст.) складалась в Україні національна система навчання і виховання, система оригінальна і для свого часу новаторська. Повідомляється про вплив української науки та освіти на середньовічну школу в Європі, на просвітницькі процеси в Московській державі, розглядається шкільництво в Криму. Характеризується освітницька діяльність братських, грецьких, вірменських, католицьких та лютеранських шкіл, Києво-Могилянської Академії, а також українських вчених та просвітителів за кордоном.

Проаналізовано особливості католицької релігійної публіцистики кінця XVI - початку XVIII ст. з метою дослідження причин занепаду руської монархії та козацько-гетьманської держави. Охарактеризовано українсько-польські взаємини на Буковині у другій половині XIX ст. Детально висвітлено діяльність А.Фелінського, Г.Олізара, В.Вандурського, К.Ліпінського, Ю.Зарембського та ін.