Досліджено становлення та утвердження професійної філософії в Україні. Охарактеризовано рівень викладання філософії у духовно-академічних навчальних закладах Західної Європи та Києво-Могилянської академії. Детально проаналізовано діяльність професорів Київської академії: Л.Барановича, І.Галятовського, І.Гізеля, С.Яворського та ін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х .е(4Укр)л1

Рубрики:

Держава і право та юридичні науки

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено актуальні проблеми книгознавства, бібліографознавства, бібліотекознавства, документознавства, біографістики, палеографії та геральдики. Детально проаналізовано становлення та розвиток генерал-губернаторської форми управління у Російській імперії першої половини XIX ст. Розглянуто особливості міжпартійної боротьби навколо проблеми створення та діяльності уряду УНР у березні - квітні 1918 р. Розкрито причини та наслідки пожежі, що знищила бібліотеку Києво-Могилянської академії у 1780 р. Всебічно досліджено діяльність генерала А.А.Власова та російський визвольний рух (1942 - 1945 рр.).

Представлено монографічні дослідження визначного українського історика й археолога, дійсного члена Української Вільної Академії Наук у США, голови Осередку УІТ ім. М.Грушевського у Києві, професора Києво-Могилянської академії М.Брайчевського, серед яких: "Коли і як виник Київ", "Походження Русі", "Анти" та ряд статей історико-археологічного та публіцистичного характеру, а також філософські роздуми вченого над вічними проблемами минулого та сьогодення.

У роботі на основі широкого кола джерел автор аналізує історичний процес розвитку фізико-астрономічної науки, показує місце вітчизняної науки в системі загальнолюдських знань, висвітлює роль видатних та маловідомих фізиків і астрономів України у розвитку природопізнавальної науки, як в масштабі однієї країни так і у світовій науці, доцільність та необхідність використання матеріалів з історії української науки при вивченні фізики та астрономії. Посібник містить короткі біографічні відомості про життя та наукову діяльність таких фізиків і астрономів: Ю.Дрогобича, З.Скари, Ф.Прокоповича, М.Пильчикова, І.Пулюя, Ю.Кондратюка, Г.Лангемака, І.Тамма, В.Челомея та ін. Питання історії розвитку фізики та астрономії в Україні викладено в хронологічній послідовності. Виокремлено такі періоди розвитку вітчизняної науки: давні часи, епоха Київської Русі, розвій наук в Києво-Могилянській академії, фізика та астрономія в Україні XIX - початку XX століття, створення Української Академії наук як новий етап розвитку вітчизняної науки, розвиток української науки в XX столітті.

Обгрунтовано думку про пріоритетний внесок Ф.Прокоповича у формулювання філософського принципу збереження матерії та руху.

Висвітлено трансформацію соціальних характеристик інтелігенції у сучасному світі. Досліджено проблему ментальності української інтелігенції у процесі державотворення. Викладено концептуальні основи освіти як вектор розвитку інтелігенції. Відображено ціннісні орієнтації української інтелігенції та особливості її ставлення до соціальних інститутів сучасного суспільства. Розглянуто соціальну інтелігенцію як соціальну освіту. Проаналізовано роль вищої школи у формуванні громадянських позицій інтелігенції. Наведено нову парадигму виховної роботи у вищих навчальних закладах.

Досліджено розвиток планувальної структури північно-західної частини львівського середмістя (до кінця XIV ст.). Значну увагу приділено львівським брукам, оборонним вежам Галицької та Волинської земель XI - початку XVI ст., а також католицькій архітектурі Центрального і Східного Поділля кінця XIV - початку XX ст. Детально проаналізовано концепцію відтворення стінопису Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Викладено деякі аспекти літературної трансформації легендарно-міфологічних структур. Розглянуто іудаїзм і християнство як герменевтичну проблему у творчості Йосифа Бродського. Визначено відмінність між ідеалом та реальністю у поезії Ізидора Жака Сомоліського. Проаналізовано відображення числової символіки в художньому творі та проблеми її інтерпретації. Досліджено проблему інтерпретації спадщини Києво-Могилянської академії у ракурсі постмодерну.

Представлено понад 450 грецьких рукописів IV - XX ст. з колекцій Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, Національного історико-культурного заповідника "Києво-Печерська лавра" та Центрального державного історичного архіву України в Києві.

Розглянуто гострі проблеми української національної культури, ідентифікації нації у світовому контексті.

На підставі широкого кола археологічних, історичних, етнографічних та антропологічних джерел висвітлено давню історію населення України слов'янської та давньоруської доби (кінець І тис. до н.е. - ХІІІ ст.) в усіх її аспектах - політичному, соціально-економічному, культурному. Викладено найголовніші гіпотези, концепції та погляди на проблему походження слов'ян, шляхи формування Києворуської держави, зв'язки східного слов'янства з Візантією і кочовим світом.

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: С я52(4УКР)

Рубрики:

Суспільні науки у цілому

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто періодичні видання, що з'явилися в оточенні українських військовополонених, переміщених осіб і біженців, які перебували після завершення Другої світової війни на території Італії, Австрії, Великобританії, Бельгії, Німеччини, Франції, Швейцарії та інших європейських держав. Значну увагу приділено діяльності видавництв "Українська трибуна", "Вернигора", "Академія", "Логос", "Дніпро", "Українське слово", "Культура", "Прометей", "Час".

Розглянуто процес зародження, формування та розвитку української філософської думки, вплив християнства на філософську думку Київської Русі, гуманістично-освітянську діяльність братств. Досліджено питання становлення української класичної філософії, зокрема, філософські погляди Г.Сковороди, соціально-філософські ідеї кирило-мефодіївців, розвиток філософії в Києво-Могілянській академії. Проаналізовано українську філософію в період формування капіталістичних відносин, долю філософської думки в Україні в пореволюційні роки, в період незалежності та в українській діаспорі.

Розглянуто філософські та соціально-політичні погляди київських "книжників" у Х - ХІІІ ст., соціально-політичну думку України ХV - XVII ст. Визначено роль Києво-Могилянської академії у піднесенні української культури у цей період, зокрема, передумови виникнення закладу, систему освіти, моральні та соціально-філософські погляди вчителів Академії. Особливу увагу приділено розвитку філософських поглядів, соціально-політичних ідей в Україні ХІХ ст., а також релігійно-освітнім проблемам та філософським поглядам Т.Г.Шевченка.

Розглянуто один з найбільших і найвпливовіших осередків вітчизняної культури - Свято-Троїцький Києво-Кирилівський монастир, заснований династією чернігівських князів Ольговичів у XII ст. На основі аналізу креслень та обмірів, літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, біля керма якого стояли видатні церковно-політичні та культурно-освітні діячі України - І.Гізель, Л.Баранович, І.Монастирський, Д.Ростовський. Розкрито етапи формування архітектурного ансамблю монастиря у XII - XVIII ст., а також описано твори унікального монументального живопису даного періоду, що збереглись у Кирилівській церкві.

Висвітлюються історико-політичні та духовні передумови виникнення й розвитку Києво-Могилянської Академії (КМА). Вперше в українській історіографії оцінюється роль києво-могилянців у відродженні Української держави, досліджуються їх зв'язки з козацтвом, гетьманською державою. Розкрито характер і значення діяльності митців і вихованців КМА (Г.Сковороди, І.Борецького, П.Могили, І.Галятовського та інших) у єднанні українських земель. Значну увагу приділено показу участі діячів і вихованців академії у поглибленні інтеграції України у загальнослов'янському і світовому культурному процесі.

На основі комплексного й об'єктивного аналізів зроблено науково обгрунтовані висновки щодо історичної ролі Києво-Могилянської академії у громадсько-політичному житті України і зарубіжних слов'янських країн. Висвітлено історико-політичні та духовні передумови виникнення Академії як Першого вищого навчального закладу України, а також основні напрями структури та організації навчально-виховного процесу. Визначено внесок києвомогилянців у процес національно-культурного відродження українського народу, з'ясовано значення Академії у даних процесах, а також досліджено її багату духовну спадщину й досвід. Простежено кількісний та якісний склад вихованців Академії з усіх регіонів України, розкрито характер та значення діяльності її випускників для єднання українських земель і національної консолідації українського народу.

Проаналізовано українсько-німецькі культурні зв'язки XVII - XVIII ст. і участь у них професорів і вихованців Києво-Могилянської академії. Висвітлено діяльність А.-Г.Франке, Й.-Ф.Буддея, С.Пуфендорфа, А.Зернікава, І.Канта - з німецького боку, С.Тодорського, Т.Прокоповича, С.Гамалії, С.Миславського, В.Капніста - з українського. Розкрито основні риси взаємного інтересу німецьких протестантів і православних українців, їх культурну співпрацю. Висвітлено роль Києво-Могилянської академії у духовному житті України.