Досліджено становлення та утвердження професійної філософії в Україні. Охарактеризовано рівень викладання філософії у духовно-академічних навчальних закладах Західної Європи та Києво-Могилянської академії. Детально проаналізовано діяльність професорів Київської академії: Л.Барановича, І.Галятовського, І.Гізеля, С.Яворського та ін.

Висвітлено актуальні проблеми книгознавства, бібліографознавства, бібліотекознавства, документознавства, біографістики, палеографії та геральдики. Детально проаналізовано становлення та розвиток генерал-губернаторської форми управління у Російській імперії першої половини XIX ст. Розглянуто особливості міжпартійної боротьби навколо проблеми створення та діяльності уряду УНР у березні - квітні 1918 р. Розкрито причини та наслідки пожежі, що знищила бібліотеку Києво-Могилянської академії у 1780 р. Всебічно досліджено діяльність генерала А.А.Власова та російський визвольний рух (1942 - 1945 рр.).

Представлено монографічні дослідження визначного українського історика й археолога, дійсного члена Української Вільної Академії Наук у США, голови Осередку УІТ ім. М.Грушевського у Києві, професора Києво-Могилянської академії М.Брайчевського, серед яких: "Коли і як виник Київ", "Походження Русі", "Анти" та ряд статей історико-археологічного та публіцистичного характеру, а також філософські роздуми вченого над вічними проблемами минулого та сьогодення.

У роботі на основі широкого кола джерел автор аналізує історичний процес розвитку фізико-астрономічної науки, показує місце вітчизняної науки в системі загальнолюдських знань, висвітлює роль видатних та маловідомих фізиків і астрономів України у розвитку природопізнавальної науки, як в масштабі однієї країни так і у світовій науці, доцільність та необхідність використання матеріалів з історії української науки при вивченні фізики та астрономії. Посібник містить короткі біографічні відомості про життя та наукову діяльність таких фізиків і астрономів: Ю.Дрогобича, З.Скари, Ф.Прокоповича, М.Пильчикова, І.Пулюя, Ю.Кондратюка, Г.Лангемака, І.Тамма, В.Челомея та ін. Питання історії розвитку фізики та астрономії в Україні викладено в хронологічній послідовності. Виокремлено такі періоди розвитку вітчизняної науки: давні часи, епоха Київської Русі, розвій наук в Києво-Могилянській академії, фізика та астрономія в Україні XIX - початку XX століття, створення Української Академії наук як новий етап розвитку вітчизняної науки, розвиток української науки в XX столітті.

Обгрунтовано думку про пріоритетний внесок Ф.Прокоповича у формулювання філософського принципу збереження матерії та руху.

Досліджено розвиток планувальної структури північно-західної частини львівського середмістя (до кінця XIV ст.). Значну увагу приділено львівським брукам, оборонним вежам Галицької та Волинської земель XI - початку XVI ст., а також католицькій архітектурі Центрального і Східного Поділля кінця XIV - початку XX ст. Детально проаналізовано концепцію відтворення стінопису Успенського собору Києво-Печерської лаври.

Викладено деякі аспекти літературної трансформації легендарно-міфологічних структур. Розглянуто іудаїзм і християнство як герменевтичну проблему у творчості Йосифа Бродського. Визначено відмінність між ідеалом та реальністю у поезії Ізидора Жака Сомоліського. Проаналізовано відображення числової символіки в художньому творі та проблеми її інтерпретації. Досліджено проблему інтерпретації спадщини Києво-Могилянської академії у ракурсі постмодерну.

Представлено понад 450 грецьких рукописів IV - XX ст. з колекцій Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського, Національного історико-культурного заповідника "Києво-Печерська лавра" та Центрального державного історичного архіву України в Києві.

Розглянуто гострі проблеми української національної культури, ідентифікації нації у світовому контексті.

На підставі широкого кола археологічних, історичних, етнографічних та антропологічних джерел висвітлено давню історію населення України слов'янської та давньоруської доби (кінець І тис. до н.е. - ХІІІ ст.) в усіх її аспектах - політичному, соціально-економічному, культурному. Викладено найголовніші гіпотези, концепції та погляди на проблему походження слов'ян, шляхи формування Києворуської держави, зв'язки східного слов'янства з Візантією і кочовим світом.

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: С я52(4УКР)

Рубрики:

Суспільні науки у цілому

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто процес зародження, формування та розвитку української філософської думки, вплив християнства на філософську думку Київської Русі, гуманістично-освітянську діяльність братств. Досліджено питання становлення української класичної філософії, зокрема, філософські погляди Г.Сковороди, соціально-філософські ідеї кирило-мефодіївців, розвиток філософії в Києво-Могілянській академії. Проаналізовано українську філософію в період формування капіталістичних відносин, долю філософської думки в Україні в пореволюційні роки, в період незалежності та в українській діаспорі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-2К)41-7 + Э372.27-647.2

Рубрики:

Історія

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто філософські та соціально-політичні погляди київських "книжників" у Х - ХІІІ ст., соціально-політичну думку України ХV - XVII ст. Визначено роль Києво-Могилянської академії у піднесенні української культури у цей період, зокрема, передумови виникнення закладу, систему освіти, моральні та соціально-філософські погляди вчителів Академії. Особливу увагу приділено розвитку філософських поглядів, соціально-політичних ідей в Україні ХІХ ст., а також релігійно-освітнім проблемам та філософським поглядам Т.Г.Шевченка.

Розглянуто один з найбільших і найвпливовіших осередків вітчизняної культури - Свято-Троїцький Києво-Кирилівський монастир, заснований династією чернігівських князів Ольговичів у XII ст. На основі аналізу креслень та обмірів, літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, біля керма якого стояли видатні церковно-політичні та культурно-освітні діячі України - І.Гізель, Л.Баранович, І.Монастирський, Д.Ростовський. Розкрито етапи формування архітектурного ансамблю монастиря у XII - XVIII ст., а також описано твори унікального монументального живопису даного періоду, що збереглись у Кирилівській церкві.

Висвітлюються історико-політичні та духовні передумови виникнення й розвитку Києво-Могилянської Академії (КМА). Вперше в українській історіографії оцінюється роль києво-могилянців у відродженні Української держави, досліджуються їх зв'язки з козацтвом, гетьманською державою. Розкрито характер і значення діяльності митців і вихованців КМА (Г.Сковороди, І.Борецького, П.Могили, І.Галятовського та інших) у єднанні українських земель. Значну увагу приділено показу участі діячів і вихованців академії у поглибленні інтеграції України у загальнослов'янському і світовому культурному процесі.

На основі комплексного й об'єктивного аналізів зроблено науково обгрунтовані висновки щодо історичної ролі Києво-Могилянської академії у громадсько-політичному житті України і зарубіжних слов'янських країн. Висвітлено історико-політичні та духовні передумови виникнення Академії як Першого вищого навчального закладу України, а також основні напрями структури та організації навчально-виховного процесу. Визначено внесок києвомогилянців у процес національно-культурного відродження українського народу, з'ясовано значення Академії у даних процесах, а також досліджено її багату духовну спадщину й досвід. Простежено кількісний та якісний склад вихованців Академії з усіх регіонів України, розкрито характер та значення діяльності її випускників для єднання українських земель і національної консолідації українського народу.

Проаналізовано українсько-німецькі культурні зв'язки XVII - XVIII ст. і участь у них професорів і вихованців Києво-Могилянської академії. Висвітлено діяльність А.-Г.Франке, Й.-Ф.Буддея, С.Пуфендорфа, А.Зернікава, І.Канта - з німецького боку, С.Тодорського, Т.Прокоповича, С.Гамалії, С.Миславського, В.Капніста - з українського. Розкрито основні риси взаємного інтересу німецьких протестантів і православних українців, їх культурну співпрацю. Висвітлено роль Києво-Могилянської академії у духовному житті України.

Наведено список імен ігуменей Києво-Флорівського Вознесенського жіночого монастиря (XVII - першої половини ХІХ ст.), а також відомості про священнослужителів монастиря.

Проаналізовано питання становлення та розвитку філософії в Києві від зародження її у складі культури стародавнього Києва княжої доби. Охарактеризовано сутність філософських поглядів чільних представників "академічної" філософії, які працювали в Києво-Могилянській академії, Київській духовній академії та київському Університеті Св.Володимира (П.Юркевича, О.Новицького, О.Гілярова, В.Зеньковського). Відтворено картину регіональної київської філософської культури як одного з визначних компонентів загального змісту української філософської думки.