Комплексно досліджено правове регулювання відносин з використання об'єктів права державної та комунальної власності приватними суб'єктами на концесійній основі. Проаналізовано передумови виникнення та еволюцію розвитку концесійних відносин, виявлено їх історичні й економічні причини. Висвітлено порядок установлення концесійних правовідносин, їх суб'єктний і об'єктний склад. Визначено проблеми та перспективи розвитку правового регулювання концесійної діяльності в нашій країні. Наведено пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України з питань концесій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х859(4УКР)111 + Х839(4УКР)921.132.8

Рубрики:

Екологічне право окремих країн

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми формування концесійних відносин у процесі трансформації економічної системи. Визначено специфічні особливості концесії як методу роздержавлення власності та засобу залучення довгострокових інвестицій. Обгрунтовано заходи щодо вдосконалення механізму взаємозв'язку між суб'єктами й об'єктами, що виникає на підставі дії договору концесії з метою залучення інвестиційних ресурсів. Розроблено методичні підходи щодо розрахунку економічних показників діяльності концесійних підприємств. Розроблено теоретично-концептуальні підходи щодо розвитку інвестиційних процесів і створення належних умов для використання концесійного механізму на об'єктах державної власності.

Досліджено вплив нафтового фактора на англо-російське суперництво в Персії у 1901 - 1917 рр. Доведено, що протягом даного історичного періоду між Великобританією та Росією тривала жорстка боротьба за перський нафтовий ринок. З'ясовано, що концесія Дарсі є однією з основних причин загострення англо-російських протиріч у 1901 - 1902 рр., продовження суперництва після конвенції 1907 р. та ускладнення двосторонніх відносин напередодні та під час першої світової війни. Виявлено, що Росія, на відміну від Великобританії, не виробила чіткого зовнішньополітичного курсу, спрямованого на захист інтересів вітчизняних нафтопромисловців у Персії, що обумовило її подальшу поразку в боротьбі за перську нафту та сфери впливу.

Вивчено питання поєднання державних, регіональних і приватних джерел розбудови автодорожньої мережі. Доведено, що найбільш прогресивною формою приватно-державного партнерства у автодорожній сфері є концесія. На прикладі Чернігівщини визначено переваги регіону за умов використання автодорожніх концесій. Розроблено поняття інтеграційно-інвестиційної системи. Визначено суть, зміст і особливості застосування даної системи в регіональному вимірі на ділянках міжнародних транспортних коридорів. Для оцінювання ефективності автодорожнього концесіонування запропоновано використовувати показники прямого та мультиплікативного ефекту, що характеризують вигоду учасників проекту й оцінюють вплив розвитку доріг на промисловість, будівництво, сільське господарство, соціальну сферу.

Висвітлено основні правові інститути господарського права, що регулюють підприємницьку діяльність в Україні. Наведено інформацію про правове регулювання економічної конкуренції, особливості правового статусу окремих видів підприємств, порядок укладання, виконання, зміни та розірвання господарських договорів, форми безготівкових розрахунків між суб'єктами підприємництва, законодавчі вимоги до реклами. Розкрито сутність таких понять, як банкрутство, фінансовий лізинг, агентський договір, комерційна концесія.

Освещены основные правовые институты хозяйственного права, регулирующие предпринимательскую деятельность в Украине. Приведена информация о правовом регулировании экономической конкуренции, особенностях правового статуса отдельных видов предприятий, порядке составления, исполнения, изменения и расторжения хозяйственных договоров, формах безналичных расчетов между субъектами предпринимательства, законодательных требованиях к рекламе. Раскрыта сущность таких понятий, как банкротство, финансовый лизинг, агентский договор, комерческая концессия.

Проаналізовано чинне законодавство України та зарубіжних країн, Цивільний кодекс України, судову практику, окремі теоретичні проблеми цивільного права. Розглянуто загальне вчення про зобов'язання та цивільно-правовий договір, окремі види договірних зобов'язань (купівля-продаж, поставка, міна, дарування, довічне утримання, майновий найм, підряд, перевезення, страхування, комерційна концесія, доручення, комісія, управління майном, позика тощо), позадоговорні зобов'язання, спадкування.

Проанализированы действующее законодательство Украины и зарубежных стран, Гражданский кодекс Украины, судебная практика, отдельные теоретические проблемы гражданского права. Рассмотрены общее учение об обязательствах и гражданско-правовой договор, отдельные виды договорных обязательств (купля-продажа, поставка, обмен, дарение, пожизненное содержание, имущественный наем, подряд, перевозка, страхование, коммерческая концессия, поручение, комиссия, управление имуществом, ссуда и др.), внедоговорные обязательства, наследование.

Запропоновані механізми управління інвестуванням об'єктів аеропортової інфраструктури авіаційного та неавіаційного профілю за умов взаємодії концедента, концесіонера та субконцесіонерів дозволяють оптимізувати використання конкретних форм концесійних відносин - концесія аеропортового комплексу, концесія сфери діяльності, концесія окремого виду аеропортової послуги. З метою узгодження економічних інтересів сторін концесійної угоди побудована модель забезпечення результативності інвестування розвитку аеропортів з урахуванням ефективності проекту для концедента та концесіонера.

Механізми державно-приватного партнерства застосовуються в світовій практиці із залучення приватних компаній для довготривалого фінансування й управління об'єктами суспільної інфраструктури, зокрема транспортом, житлово-комунальним господарством, охороною здоров'я, благоустроєм тощо. Реалізація інфраструктурних проектів в Україні із застосуванням механізму державно-приватного партнерства залишається недостатньо поширеним явищем, хоча необхідність розвитку інфраструктури визріла давно.

Узагальнено еволюцію наукових поглядів на поняття "інвестиція" та "концесія", а також визначено розбіжності між подібними за економічним змістом поняттями, такими як "комерційна концесія", "франчайзинг", "дистриб'юторська угода", "довгострокова оренда" тощо. Встановлено методичні особливості щодо застосування кусково-неперервних і східчастих математичних функцій для обгрунтування значень грошових потоків та окремих економічних показників. Запропоновано модель життєвого циклу концесійного проекту, яка обгрунтовується економіко-математичними виразами із використанням показника "економічне прискорення". Вперше розроблено методичний підхід, щодо оцінювання ефективності інвестиційної діяльності нафтогазового підприємства, утвореного на засадах концесії, який базується на моделюванні життєвого циклу концесійного проекту та розрахунку його ефективності з використанням "моментів вартості".

Проаналізовано наукові підходи щодо визначення сутності концесій та обгрунтовано її місце в системі економічних відносин. З'ясовано, що концесія є спеціальною формою міжнародного економічного співробітництва країн з різним рівнем економічного розвитку, що сприяє поглибленню інтеграції економіки країни в світовий економічний простір. Систематизовано форми концесій, проведено порівняльний аналіз забезпечення функціонування концесійних відносин у різних країнах. Виділено складові елементи та поняття концесійного механізму. З'ясовано, що концесія виступає потужним інструментом реалізації потреби пошуку додаткових джерел фінансування. Визначено проблемні питання, які потрібно вирішити для успішного формування концесійного середовища як умови посилення економічної модернізації інфраструктури й ефективної реалізації концесійних проектів.

The article considers the state of innovation development of Ukraine in machine building in 2005 - 2010. Trends and funding of innovation, the dynamics of innovative products in Ukraine and abroad are analyzed, and are given recommendations on how to develop this sector of industry. Use of commercial concession (franchising) as a promising form of enterprise integration is proposed. Are described models of franchise relationship, that most successfully could be used in taking into account its features.

Досліджено державну інноваційну політику і інноваційну діяльність (об'єкт господарсько-правового забезпечення). Розглянуто програмне регулювання як засіб державного впливу на інноваційний розвиток; склад, структуру та характеристику рівнів вищезазначеного забезпечення. Проаналізовано господарсько-правове забезпечення некомерційної та комерційної інноваційної діяльності. Висвітлено питання міжнародного трансферу технологій, господарсько-правового захисту "ноу-хау", господарсько-правового регулювання ліцензійних договорів та передачі прав інтелектуальної власності (франчайзинг, концесія) суб'єктами господарювання. Розглянуто договори, що випливають з ризиків управління інноваційною діяльністю - основні договори валютного дилінгу.

Франчайзинг вважається однією з найефективніших форм організації бізнесу у світі, проте, в українському законодавстві не існує такого поняття. Натомість використовується термін "комерційна концесія". У науковій літературі немає єдиної думки щодо відповідності цих цивільно-правових угод. Виявлено рівень співвідношення понять франчайзинг і комерційна концесія, а також порівняння таких угод із суміжними договорами. Проаналізовано терміни "франчайзинг" і "комерційна концесія", розглянуто основні законодавчі документи, які регламентують даний вид цивільно-правових відносин і виділено фактори, що гальмують розвиток таких відносин. Встановлено, що в українському законодавстві ці терміни є рівнозначними. Виділено основні компоненти, на яких базується франчайзинг, це: передача комерційного досвіду та (або) прав на користування об'єктами інтелектуальної власності; двосторонність відносин; юридична, фінансова та адміністративна самостійність сторін; платність; консультативна та інша підтримка; наявність письмового зареєстрованого договору. Здійснено порівняння договору комерційної концесії з ліцензійним договором і договором про спільну діяльність та виділено їх відмінності.

Проведено дослідження основних трактувань поняття "концесія", які виявлено при опрацюванні словників, законодавчих актів та економічної літератури. Запропоновано авторське формулювання поняття "концесія", яке більш узагальнює сутність взаємовідносин між суб'єктами господарювання, побудованих на концесійних засадах.

Визначено основні фактори, які впливають на інноваційну активність в рекреаційно-туристичній сфері. Обгрунтовано основні форми реалізації концепції державно-приватного партнерства в рекреаційно-туристичній сфері: спільне підприємство, спеціальні економічні зони, національні проекти, концесія, оренда, приватизація, договір управління об'єктами державної та комунальної власності. Під основними формами державно-приватного партнерства розуміються узагальнені зразки взаємодії органів влади та приватних партнерів, які використовуються з метою задоволення громадських потреб. Концесія передбачає надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору права створення та управління господарським об'єктом з метою задоволення громадських потреб. Створення підприємств, у структурі майна яких є власність держави, сприятиме формуванню корпоративного сектора національної економіки та розширює можливості регулювання соціально-економічних процесів. Реалізацію національних проектів розглянуто як комплексне розв'язання стратегічно орієнтованих заходів, які спрямовані на вирішення найбільш актуальних завдань системної модернізації суспільства. Під спеціальною рекреаційно-туристичною зоною розуміють територію із достатніми ресурсами та можливостями для розвитку сфери відпочинку, на якій запроваджується пільговий режим, спрямований на залучення у господарський обіг та ефективне використання природно-ресурсного та історико-культурного потенціалів. Серед методів формування готельних мереж: договір франчайзингу, контракт на управління, лізинг (оренда).

Побудовано систему показників оцінювання ефективності концесійної діяльності (КД). Досліджено процес оцінювання ефективності КД та визначено ключові принципи його реалізації. На основі визначення ключових показників оцінювання ефективності КД, що впливають безпосередньо на прийняття рішення щодо її організації, визначено проблеми та перспективи її поширення на території України.

Розглянуто причини необхідності активізації співпраці між органами державної влади та підприємствами малого та середнього бізнесу, сутність категорії "державно-приватне партнерство", його найрозповсюдженіші різновиди у світовій практиці та на території України. Наведено основні перепони розвитку співпраці у вигляді державно-приватного партнерства між органами державної влади та приватними підприємствами. Досліджено альтернативні форми державно-приватного партнерства, такі як аутсорсинг, єндаумент та фандрайзинг. Наведено переваги законодавчого врегулювання та впровадження системи аутсорсингу як взаємовигідної співпраці між державою та підприємствами малого та середнього бізнесу.

Розглянуто особливості застосування франчайзингу в Україні, досліджено інвестиційний характер договору комерційної концесії. Запропоновано визначення договору інноваційного виробничого франчайзингу. Обгрунтовано необхідність впровадження засобів державної підтримки та спеціальних режимів господарювання, за допомогою яких має відбуватися стимулювання розвитку відносин комерційної концесії як важливого об’єкта інноваційно-інвестиційної політики держави. Запропоновано в системі відносин комерційної концесії виділити нові їх різновиди: брендовий та інноваційний франчайзинг. Відповідно по-новому розглянуто структуру родового договору комерційної концесії, в якій виділено такі складові частини, як інтелектуальна, послугова й організаційно-контрольна. Запропоновано в Господарському кодексі України договір комерційної концесії визначити як родовий, з виокремленням його спеціального різновиду - договору інноваційного франчайзингу для формування ефективної правової форми трансферу технологій.

Систематизовано правові можливості забезпечення функціонування та розвитку державних промислових підприємств України шляхом державно-приватного партнерства як альтернативи їх приватизації. Досліджено, що зниження фінансування розвитку економічної діяльності в Україні відбувається на фоні зростання обсягів державного бюджету. В умовах зниження витрат державного бюджету приватизація державних підприємств перетворилася в джерело надходжень до нього. Систематизація законодавства України в частині можливостей співпраці держави та приватного капіталу дозволила узагальнити форми державно-приватного партнерства, до яких віднесено: концесію, оренду, лізинг, спільну діяльність, угоди про розподіл продукції. Форми партнерства є як альтернативними, так і реалізуються у вузько визначених сферах економічної діяльності. Класифікація форм партнерства дозволяє реалізувати ту мету, яка відповідає економічній політиці держави.