Наведено загальні відомості про систему централізації стрілок та сигналів, зокрема, маршрутизацію пересувань на станції, структуру електричної централізації, забезпечення надійності та безпеки. Розглянуто виконавчі пристрої та датчики електричної централізації - стрілочні приводи, станційні світлофори, рейкові кола. Запропоновано схеми управління виконавчими пристроями, а також проаналізовано відмови пристроїв централізації.

Наведено основні дані наукових досліджень, що були виконані під час роботи зимівників та наукового складу комплексної морської частини Першої української експедиції 1996-1997 рр. (НДС "Ернст Кренкель") на українській антарктичній станції "Академік Вернадський" та Південно-Оркнейському і Південно-Шетландському полігонах. Викладено результати робіт з гідробіології, метеорології, гідрології, рельєфу морського дна і топографії поверхні моря, геофізики, геохімії, екології та адаптації організму людини. Розглянуто організаційні аспекти роботи Українського антарктичного центру та експедиції.

Для визначення координат нової перманентної GPS-станції UZHL використано спостереження GPS-супутників на перманентних станціях UZHL, GLSV та POTS з 8 до 10 лютого 1999 р.

Запропоновано новий нелінійний механізм генерації кінетичних альвенівських хвиль у однорідній замагніченій плазмі. Як механізм генерації розглянута параметрична нестійкість, де хвилею накачки є нижньогібридна хвиля. На основі дворідинної магнітної гідродинаміки отримано нелінійне дисперсійне рівняння для кінетичних альвенівських хвиль та нижньогібридних хвиль. З комбінації цих двох рівнянь отримано нелінійне дисперсійне рівняння, яке описує трихвильову взаємодію. Показано, що врахування кінетичних ефектів у альвенівських хвилях (скінченності ларморівського радіуса іонів) суттєво впливає на параметричну взаємодію хвиль. Отримані результати використовуються для аналізу експериментальних даних у космічній плазмі.

Висвітлено результати досліджень з формування Національного генетичного банку рослин України. Наведено матеріали з інтродукції, вивчення, збереження та забезпечення селекційних установ України, країн СНД та інших країн цінним вихідним матеріалом, який характеризується високою продуктивністю, швидкостиглістю, стійкістю до хвороб і шкідників, несприятливих факторів середовища, а також якістю, пристосованістю до механізованого збирання та іншими ознаками. Показано зв'язок науки з виробництвом та його вплив на економіку станції. Зазначено, що наявність потужного сортового потенціалу в насінницьких посівах та його своєчасна заміна є одними із головних інгредієнтів високорентабельного господарювання.

Проаналізовано проблему граничних умов для рівноважних магнітних конфігурацій в космічній плазмі. Показано важливість врахування дифузії магнітного поля на границі плазма - плазма під час розгляду магнітогідростатичної рівноваги магнітних трубок. Запропоновано механізм формування порожнин в околиці сонячних протуберанців у результаті закручення гігантської петлі в короні Сонця. Внаслідок закручення магнітних силових ліній діаметр петлі збільшується, її внутрішня частина стискається, а зовнішня - розширюється. Збільшення діаметра призводить до заміщення хромосферної плазми магнітним полем і формування хромосферної порожнини. Утворення корональної порожнини пов'язано з розрідженням плазми, обумовленим розширенням зовнішньої частини петлі. Прийнятий механізм узгоджується з моделлю Прісна - Худа - Анцера, тобто формування протуберанців відбувається в сонячній короні.

На основі нових даних про властивості біомінералів описано можливий механізм виносу кальцію з кісток під час космічних польотів. Встановлено, що винос кальцію пов'язаний з нанорозмірним п'єзоелектричним ефектом, який за умови невагомості зумовлює зміну електричного заряду та поверхневої енергії нанокристалів, якими представлено мінеральну компоненту кісток. Відсутність механічних навантажень призводить до зміни енергетичного стану нанокристалів, перерозподілу іонів і вакансій кальцію в їх об'ємі, а також до "виштовхування" іонів кальцію з нанокристалів електричними силами. Оскільки мінеральна компонента кісток являє собою кристалічні частинки , то процеси демінералізації кісток розглядаються з позицій фізики твердого тіла. Динаміку демінералізації кісток та їх анізотропні характеристики запропоновано вивчати за допомогою спеціальних парамагнітних маркерів, утворених з ростом кісток або за допомогою спеціальних процедур. Ці маркери можуть входити до всіх основних підсистем кісток і бути зареєстрованими методом електронного парамагнітного резонансу.

Наведено огляд публікацій, стосовно дослідження фізичних властивостей астероїдів за допомогою космічних апаратів. Розглянуто космічні місії (OAO-2, IUE, FIRSSE, IRAS, "Hipparcos", HST, ISO, MSX, "Galileo", NEAR, DS1, "Smart-1", "Rozetta" та MUSES-C), в рамках яких проводились та будуть проводитись спостереження астероїдів, та основні одержані результати. Обговорено доцільність майбутніх досліджень астероїдів за допомогою космічних апаратів.

Наведено результати наукових досліджень, виконаних під час Другої української антарктичної експедиції та Другої української морської антарктичної експедиції 1997 - 1998 рр. на станції Академік Вернадський та полігоні шельфового архіпелагу Аргентинські острови. Розглянуто отримані під час експедицій наукові дані з фізики верхньої атмосфери, геофізики, метеорології, океанографії, геології, екології та інших галузей природничих наук. Особливу увагу приділено озонометричним дослідженням, вивченню геоекосистемних проблем. Зроблено оцінку впливу на навколишнє середовище діяльності станції Академік Вернадський, морських логістичних та туристичних операцій. Наведено результати пошукових підводних досліджень, вперше виконаних в акваторії станції (о.Галіндез), а також медико-фізіологічних обстежень особового складу загону полярників та морської експедиції. Подано інформацію щодо міжнародного співробітництва, правових аспектів, пов'язаних з діяльністю в Антарктиці, дані про персональний склад Українського антарктичного центру та експедицій, бібліографію наукових і публіцистичних видань стосовно діяльності України в Антарктиці тощо.

Розглядаються проблеми розвитку агропромислового комплексу (АПК) Миколаївської області, підвищення грунтової родючості, освоєння нових технологій виробництва продукції рослинництва і тваринництва, економіки сільськогосподарського виробництва. Висвітлюються наукові основи обробітку грунту в степовій зоні України, агрономічні аспекти підвищення ефективності добрив та продуктивності польових культур, вплив систем удобрення та режимів зрошення на продуктивність культур ланки технічної сівозміни, шляхи одержання екологічно чистої продукції при вирощуванні соняшника, аналізується стан і шляхи розвитку свинарства та молочного скотарства в області. Повідомляється про особливості планування, обліку, аналізу господарської діяльності та використання показників ефективності сільського виробництва в ринкових умовах, про створення українського типу червоної молочної худоби як один із шляхів підвищення виробництва і реалізації молока тощо.

Наведено методи та результати селекції люцерни на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім.М.І.Вавилова за 70-річний період досліджень. Акцентовано увагу на методах створення та господарській характеристиці сортів Полтавчанка і Віра, які відрізняються підвищеною насіннєвою продуктивністю.

Досліджено радіус дії контрольно-коректувальних станцій, що здійснюють передачу диференціальних поправок на внутрішніх водних шляхах. Отримано розв'язок задачі оптимізації радіуса зони контрольно-коректувальної станції.

У статті застосовано техніку аналізу французького феноменолога Г.Башляра. Стихії води, землі, вогню і повітря в повісті Бернаноса набувають надприродного виміру основних подій.

Розглянуто результати багаторічного вивчення вики волохатої (Vicia villosa Roth.) на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім. М.І.Вавилова, її біологічні властивості та кормову вартість, наведено результати селекційно-насінницької роботи з нею.

Розглядаються питання синтезу локальних комп'ютерних мереж з деревоподібною структурою. Для досягнення необхідного рівня надійності пропонується підключати робочі станції одночасно до декількох концентраторів. Для синтезу структури мережі пропонується метод Лагранжа, наводиться порівняльний аналіз його з іншими методами.

Запропоновано метод формування смуги режекції швидкісної характеристики системи селекції рухомих цілей, який дозволяє сформувати смугу режекції, ширина якої в області доплерівських частот перевищує половину частоти повторення зондуючих імпульсів радіолокаційної станції. Ефективність методу підтверджено результатами напівнатурного моделювання з використанням зареєстрованих реальних радіолокаційних сигналів.

Розглянуто складові поля електромагнітної хвилі у місці прийому: поле електромагнітної хвилі в точці прийому, обумовлене розсіянням радіохвиль метрового діапазону поверхнею моря в умовах надрефракції, та поле тропосферної хвилі. Наведено методику та результуючий вираз для розрахунку напруженості поля електромагнітної хвилі метрового діапазону у точці прийому при надрефракції. Розраховані значення напруженості поля електромагнітної хвилі, обумовлені надрефракцією, у місці прийому дозволяють враховувати основні фізичні фактори, що характеризують стан атмосфери і підстеляючої поверхні, досліджувати їхній роздільний вплив на статистичні характеристики результуючого поля, скоректувати модель надводного хвильоводу з урахуванням стану підстеляючої поверхні та атмосфери.

Викладено наслідки 75-річної селекції вики ярої (Vicia Sativa L.) на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім. М.І.Вавилова. Особливу увагу приділено вдосконаленню методик одержання гібридів, добору кращих форм та їх станційному випробуванню.

Наведено методологію системного моделювання та інженерного синтезу складних теплоенергетичних систем, що дозволяє розв'язувати задачу пошуку оптимальних конструкторських рішень з вибору структури та параметрів теплоенергетичних систем. На прикладі теплоконтролю центральної системи міжнародної космічної станції "АЛЬФА" показано, що дана методика може застосовуватись для розв'язання проблем теплогідродинаміки циркуляційних контурів АЕС.

Висвітлено історію розвитку прикладної ентомології на Полтавській державній сільськогосподарській дослідній станції ім.М.І.Вавилова, відмічено здобудки видатних учених-ентомологів, які працювали у цій науковій установі: М.В. Курдюмова, О.В. Знаменського, Д.М. Бородіна, Г.М. Колобової.