Розглянуто теорії з історії антропології, зокрема, еволюціонізму, американського культуралізму, функціоналізму, структуралізму, марксистської та динамічної антропології. Проаналізовано праці авторів даних фундаментальних ідей: Ч. Дарвіна, Е. Дюркгейма, Дж. Фрейзера, Б. Маліновського, К. Леві-Строса, В. Тернера. Показано, що історія даних течій є не тільки історією ідей, - це також відображення суспільно-політичних і інтелектуальних проблем, якими були позначені два останні століття.

Рассмотрены теории по истории антропологии, в частности, эволюционизма, американского культурализма, функционализма, структурализма, марксистской и динамической антропологии. Проанализированы труды авторов данных фундаментальных идей: Ч. Дарвина, Э. Дюркгейма, Дж. Фрейзера, Б. Малиновского, К. Леви-Стросса, В. Тернера. Показано, что история указанных течений является не только историей идей, - это также отражение общественно-политических и интеллектуальных проблем, присущих двум последним столетиям.

Актуалізовано проблему розкриття методологічних засад педагогічної підтримки особистості в полікультурному просторі. Досліджено окремі аспекти філософії гуманізму, крос-культуралізму, синергетики як методологічної бази розвитку полікультурної особистості. Зазначено, що гуманізм - це глобальна філософська система, ознаками якої є автономність, універсальність і фундаментальність, - одна з аксіологічних характеристик суспільного буття і свідомості, розуміння якої полягає у ставленні людини до інших людей як до вищої цінності, що проявляється в альтруїзмі, прагненні робити добро, в милосерді, співчутті, бажанні допомагати оточуючим. Зосереджено увагу на розкритті понять "планетарна свідомість", "планетарне мислення" як включення особистості у процес мислення та одвічний діалог, полілог образів культур, логік, свідомостей. Розглянуто виховання гуманітарної культури особистості учнів-білінгвів з огляду на ставлення до дитини як до вищої цінності, адже вона потребує формування цілісності, системності бачення світу та свого місця в ньому на основі єдності теорії й особистісного соціального досвіду. Розкрито сутність поняття "крос-культурність", яке розглядається як новий спосіб світосприйняття, методологічний фундамент розвитку лінгводидактики на сучасному етапі, процес підтримки культурної ідентифікації учнів національних спільнот в українському суспільстві.

Охарактеризовано синергетичний підхід у процесі педагогічної підтримки учнів національних спільнот, який розкриває важливі методологічні закономірності нового поєднання дисциплін в освіті, розв'язання гострої суперечності між сцієнтичним і антисцієнтичним (гуманістичним) типами світогляду й освіти та є методологічною основою глобального, цілісного погляду на світ. Констатовано, що з позицій синергетики розвиток гуманітарної культури особистості має відбуватися шляхом формування власних творчих сил, через перетворення цього розвитку в самоорганізований процес висвітлення культурних цінностей та способів життєдіяльності.

Уперше систематизовано основні підходи до вивчення особливостей функціонування індустрії культури в сучасному суспільстві. Визначено евристичний потенціал критичної теорії Франкфуртської школи, культуралізму, структуралізму, постструктуралізму, феміністичних і постколоніальних студій для вивчення особливостей функціонування індустрії культури в сучасному суспільстві. Розроблено соціологічну модель функціонування індустрії культури в сучасному суспільстві, що розглядає її функціонування на мікро-, мезо-, макро- та глобальному рівнях соціальної реальності. Виявлено місце та роль індустрії культури в сучасних суспільних трансформаціях, зокрема - в українському соціумі, на основі чого зроблено висновок про вплив індустрії культури на трансформацію норм, цінностей, ментальності й інших соціокультурних аспектів соціуму.