Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*801.8

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: РА405733 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що за умов західних регіонів країни понад 60 видів птахів використовують екотони пасовищ як постійні місця добування корму або гніздування. В цих екосистемах виявлені рідкісні види, занесені до Червоної книги України: лелека чорний Ciconia nigra, змієїд Circaetus gallicus, скигляк малий Aqila pomarina, кульон великий Numenius arqata, сорокопуд сірий Lanius excubitor. На рівнинних пасовищах переважають види, пов'язані з наявністю водно-болотних біотопів, зокрема: лелека білий Ciconia ciconia, чайка Vanellus vanellus, грицик великий Limosa limosa, коловодник звичайний Tringa totanus, а також цінні мисливські види - широконіска Anas clypeata, чирка більша Anas querquedula, перепілка Coturnix coturnix, сіра куріпка Perdix perdix. Наголошено на необхідності спеціального менеджменту та збереження пасовищних екосистем у країні.

Представлено результати дослідження решток птахів і риб, знайдених під час розкопок шарів XVI ст. в Дубенському замку (Рівненська обл., Україна). Ці рештки належали 4 видам риб (судак, щука, плітка, невизначена коропова риба) і 8 видам птахів (крижень, широконіска, глушець, тетерук, куріпка, голуб (ймовірно, голуб-синяк), курка, гуска (ймовірно, домашня)). Порівняння із даними з більш ранніх археологічних пам'ятників вказує на зміни ролі птахів у житті людей. Зростає частка домашніх птахів. На відміну від жителів середньовіччя, які полювали на птахів переважно в сезон міграцій, частина мисливських птахів із Дубно була здобута під час гніздового сезону. Аналіз решток риб і водоплавних птахів вказує на наявність поблизу замку Дубно в XVI ст. водойми з великим відкритим плесом і берегами, зарослими очеретом. На території Дубенського замку в той час утримували свійську птицю. Домашні кури мали менші розміри порівняно з такими у сучасної безпородної курки та близькі до таких у середньовічних курей.

На підставі обліків, проведених в селітебних межах м. Львів у 2006 - 2007 та 2017 - 2018 рр., зроблено аналіз змін гніздової орнітофауни. Сьогодні у Львові гніздяться 84 види. Суттєво скоротилося число видів у населенні птахів з 51 в 2007 р. до 41 - в 2018 p., що свідчить про зниження чисельності у низки видів на фоні зростання видового різноманіття (з 73 до 81 виду) і суттєвого зростання щільності населення з 443,0 до 581,6 пар/10 га. За 12-річний період 70 видів постійно залишалися в складі фауни. Зникли три види, видовий склад збільшився на 11 видів. З'явилися 7 нових: гаїчка болотяна, ворона сіра, одуд, бугайчик, дятел білостінний, трав'янка чорноголова, синиця чорна і 4 повернулися на гніздування до міста, після відсутності у 2006 - 2007 рр.: куріпка сіра, жовна чорна, щеврик лісовий, мухоловка строката. Чисельність 9 видів не змінилася між періодами досліджень. У 29 видів чисельність впала, у 32 - зросла. Основні причини змін чисельності зведено у 5 груп: зміни в зоогеографічних масштабах або експансії (характерні для трьох видів), синурбізація (29 видів), зміни загального стану популяцій (38 видів) і локальні зміни середовища (45 видів), причини невідомі (7). Для 33 видів різні причини діють в сукупності.

Стаття "Статус розвитку та майбутні тенденції розвитку мікро-БПЛА" представляє поглиблений аналіз еволюції та перспективних досягнень мікро-безпілотних літальних апаратів (мікро-БПЛА). Вступ простежує походження мікро-БПЛА до програми DARPA "Мікроповітряні транспортні засоби", зосереджуючись на їхніх компактних розмірах, легкій вазі та багатофункціональних можливостях для таких завдань, як розвідка на полі бою та ситуаційне спостереження. У розділі про стан розробки описано прогрес від ранніх моделей, таких як "MSI", "Black widow", "Nano Hummingbird" і "Black hornet", до останніх ітерацій, таких як "Black hornet3", "Meta Fly" і "Robo Bee X-Wing". Ці моделі демонструють значний прогрес у мікро-нанотехнологіях та системній інтеграції, покращуючи їх застосування в різноманітних середовищах. Висвітлено типові дослідницькі проекти, підкреслюючи зростаючий акцент на штучному інтелекті та кластерах мікро-БПЛА. У ньому згадуються важливі ініціативи, такі як проект зграї БПЛА "Сіра куріпка", проект CICADA та швидкий легкий автономний проект (FLA), які зосереджені на дослідженні кластерів, навігації в приміщенні та на відкритому повітрі та уникненні перешкод. Далі обговорюються ключові технологічні аспекти, включаючи мініатюризацію бортового обладнання, аеродинамічну конструкцію з низьким числом Рейнольдса, а також автономну навігацію та уникнення перешкод у складних умовах. Докладно розповідається про те, як малий розмір і висока маневреність мікро-БПЛА придатні для пошуку розвідувальної інформації в обмеженому просторі, і як їх конструкція адаптується до аеродинаміки з низьким числом Рейнольдса та складних навігаційних вимог. Розділ майбутніх тенденцій передбачає подальший прогрес в інтеграції та узагальненні бортового обладнання, крос-медіа аеродинамічного дизайну та підвищення інтелекту мікро-БПЛА. Він передбачає розробку більш інтелектуальних методів керування, включаючи біометричні технології, для покращення функціональності мікро-БПЛА в складних динамічних середовищах. На завершення в статті стверджується, що мікро-БПЛА стають все більш придатними для різноманітних застосувань, особливо для внутрішньої та міської розвідки. Проте в ньому вказується, що є можливості для вдосконалення інтеграції та узагальнення бортового обладнання та розробки більш універсальних та адаптивних автономних навігаційних технологій. Стверджується, що оскільки мікро-БПЛА стають більш розумними та адаптованими, вони відіграватимуть вирішальну роль у майбутніх інформаційних війнах.