Вперше зібрано та систематизовано інформацію про всі прикраси доби пізньої бронзи, що походять з України, розроблено їх типологію. Зібрано інформацію про всі закриті комплекси, в яких були знайдені прикраси, здійснено спробу відтворення елементів костюмного комплексу давнього населення на підставі вивчення взаємосполучення та розміщення прикрас у похованнях. Розглянуто костюмний комплекс населення різних регіонів України у різні періоди доби пізньої бронзи. Виокремлено етнографічні особливості різних культурних утворень. Простежено взаємозв'язок між регіонами на підставі особливостей вбрання. Проведено вивчення у похованнях різних категорій прикрас та їх взаємосполучення. Виділено два головні масиви використання різних категорій прикрас під час проведення поховального обряду: Західний ("Правобережний") та Східний ("Лівобережний").

Проаналізовано розподіл та особливості пісенних комплексів зяблика з використанням нової оригінальної методики орнітологічного дослідження. Виділено різні категорії типів пісень за ступенем поширення. За характерними комплексами типів пісень виокремлено три пісенні діалекти - карпатський, правобережний і лівобережний, між якими існують зони змішування. Виявлено, що їх поширення на території України збігається з її фізико-географічним і зоогеографічним районуванням. Показано стабільність комплексів пісень протягом сезону та за роками, наведено докази стабільності територіальних комплексів протягом тривалого часу. Досліджено вплив різних типів антропогенних шумів на пісенну активність зяблика.

Наведено результати дослідження лучної рослинності північної частини Лівобережного Лісостепу України (Північний лівобережний геоботанічний округ). Здійснено інвентаризацію флори та проведено її порівняльно-структурний аналіз. Встановлено, що флора луків нараховує 664-и види вищих судинних рослин. Проаналізовано систематичну, біоморфологічну, еколого-ценотичну, географічну структури флори та виявлено її особливості. Виділено синантропну складову флори. Розроблено класифікацію лучної рослинності на еколого-флористичній основі. Проаналізовано продуктивність виявлених асоціацій лучної рослинності та шести агрофітоценозів. Виділено раритетну складову флори. На території регіону виділено дві флористико-созологічні області: Приполіську та Лісостепову. Запропоновано проект екомережі регіону та створення ботанічного заказника місцевого значення.

Наведено відомості про нові місцезнаходження 7-ми рідкісних для України видів роду Pluteus і одного - Volvariella в басейні р. Псел (Лівобережний Лісостеп України, Полтавська обл.). З-поміж них P. ephebeus (Fr.) Gillet і V. bombycina (Schaeff.) Singer уперше виявлені на території Лівобережного Лісостепу, а P. aurantiorugosus (Trog) Sacc., P. hispidulus (Fr.) Gillet, P. pellitus (Pers.) P. Kumm., P. phlebophorus (Ditmar) P. Kumm., P. plautus (Weinm.) Gillet і P. salicinus (Pers.) P. Kumm. уже відомі для регіону досліджень.

Наведено відомості про поширення на території басейну р. Псел (Лівобережний Лісостеп України, Полтавська обл.) 8-ми рідкісних видів роду Agaricus (A. cupreobrunneus, A. litoralis, A. macrocarpus, A. osecanus, A. porphyrocephalus, A. pseudopratensis, A. silvaticus та A. tabularis). П'ять із них (A. litoralis, A. osecanus, A. porphyrocephalus, A. pseudopratensis та A. tabularis) є новими для Лівобережного Лісостепу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.912.18*85

Рубрики:

Cyperales

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - викладення результатів виявлення впливу водної та вітрової ерозії на щорічні втрати гумусу з орних грунтів України в зонах Полісся, Лісостепу та Степу на обласному територіальному рівні, що негативно впливають на його баланс. Відомо, що незворотні щорічні втрати грунту під впливом водної ерозії в середньому в зоні Полісся становлять 7,6, в зоні Лісостепу - 7,8, в зоні Степу - 3,3 т/га. Показано, що ерозійна складова в статті втрат гумусу наближається до 40 %, посилюючи від'ємну частину балансу. Для отримання найбільш коректної інформації щодо балансу гумусу в грунтах рекомендується диференційований підхід до балансових моделей. На обласному територіальному рівні для розрахунку прогнозних втрат гумусу в результаті ерозії використано значення середніх ухилів на орних землях адміністративної області, середні значення змиву грунту при конкретних ухилах та грунтово-кліматичні умови. Доведено, що розрахунок балансу гумусу під окремими сільськогосподарськими культурами, або за сівозміну має включати середні, по адміністративній області, втрати гумусу, зумовлені водною ерозією, які істотно відрізняються за областями в грунтово-кліматичних зонах України (від 154 до 1700 кг/га). За загальними втратами гумусу від водної ерозії виділено 3 групи територій: і - від 50 до 100 (Південний Степ), II - від 140 до 200 (Полісся, Лівобережний Лісостеп та Північний Степ), III - від 200 до 300 кг/га (Правобережний Лісостеп). В областях, де існує загроза дефляції, втрати гумусу, заподіяні вітровою ерозією, які у південній частині країни становлять від 293 до 1700 кг/га, суттєво впливають на гумусовий стан грунту і повинні також включатися у розрахунки балансу гумусу разом з даними щодо водної ерозії.