Висвітлено особливості геологічної будови, складу, умов осадконакопичення і закономірностей нафтогазоносності візейських карбонатних відкладів. На підставі літолого-фаціального аналізу карбонатного комплексу візейського ярусу вперше встановлено наявність в ньому повного набору фацій, характерних для диференційованих рифогенних формацій: басейнової, схилової, рифової, шельфової, прибережно-морської, лагунної та крайової теригенної. Для двох основних рівнів карбонатної седиментації в нижньому візе побудовано середньомасштабні карти фацій і потужностей нового покоління. Описано типи карбонатних колекторів і встановлено факти, що впливають на їх формування. Запропоновано напрямки пошуків покладів нафти і газу в рифогенно-карбонатних комплексах візейського ярусу.

Освещены особенности геологического строения, состава, условий осадконакопления и закономерностей нефтегазоносности визейских карбонатных отложений. На основании литолого-фациального анализа карбонатного комплекса визейского яруса впервые установлено наличие в нём полного набора фаций, характерных для дифференцированных рифогенных формаций: бассейновой, уклонной, рифовой, шельфовой, прибрежно-морской, лагунной и краевой теригенной. Для двоих основных уровней карбонатной седиментации в нижнем визе построены среднемасштабные карты фаций и мощностей нового поколения. Описаны типы карбонатных коллекторов и установлены факты, влияющие на их формирование. Предложены направления поисков залежей нефти и газа в рифогенно-карбонатных комплексах визейского яруса.

Висвітлено особливості літологічного складу донних осадків поверхневих вод у гірничо-видобувному регіоні - Криворізькому залізорудному басейні. Визначено індикатори, які дозволяють виявити техногенний вплив на склад і властивості донних осадків. Проаналізовано особливості літології сучасних донних осадків р.Інгулець. Запропоновано класифікацію осадку за розміром і мінералогічним складом уламків.

Освещены особенности литологического состава донных осадков поверхностных вод в горнодобывающем регионе - Криворожском железорудном бассейне. Определены индикаторы, которые позволяют выявить техногенное влияние на состав и свойства донных осадков. Проанализированы особенности литологии современных донных осадков р.Ингулец. Предложена классификация осадка по размеру и минералогическому составу обломков.

Висвітлено життєвий і творчий шлях Л.І.Куліш - кандидата геолого-мінералогічних наук, відомого фахівця в галузі марганценосності різновікових і різногенетичних формаційних комплексів України. Наведено матеріали досліджень з проблем літології, мінералогії, геохімії, геології металевих і нематалевих корисних копалин, зокрема, марганцю, міді, золота. Розглянуто питання щодо палеогеографії Нікопольського марганцеворудного басейну, міденосності формаційних комплексів Волино-Поділля та Українських Карпат, морфології й умов нагромадження карбонатних новоутворень дренажних штольневих систем Володимирської гірки Києва, літології та золотоносності сучасних алювіальних відкладів Чивчинського району, літології олігоценових відкладів Північно-Західного шельфу Чорного моря.

Освещен жизненный и творческий путь Л.И.Кулиш - кандидата геолого-минералогических наук, известного специалиста в области марганценосности разновозрастных и разногенетических формационных комплексов Украины. Приведены материалы исследований по проблемам литологии, минералогии, геохимии, геологии металлических и неметаллических полезных ископаемых, в частности марганца, меди, золота. Рассмотрены вопросы, касающиеся палеографии Никопольского марганцеворудного бассейна, меденосности формационных комплексов Волыно-Подолья и Украинских Карпат, морфологии и условий накопления карбонатных новообразований дренажных штольневых систем Владимирской горки Киева, литологии и золотоносности современных аллювиальных отложений Чивчинского района, литологии олигоценовых отложений Северо-Западного шельфа Черного моря.

Освещены жизненный путь, научная деятельность кандидата геолого-минералогических наук, старшего научного сотрудника Л.И.Кулиш. Рассмотрены проблемы литологии, минералогии, геохимии, а также геологии металлических и неметаллических полезных ископаемых (марганца, золота, меди). Показано место марганца в осадочных и вулканогенно-осадочных комплексах Украинских Карпат. Охарактеризованы ресурсы и проанализированы особенности использования седиментогенных кремнистых пород (руд) Украины.

Досліджено геологічну будову вулканогенно-теригенних відкладів верхнього альбу Балаклавської улоговини та їх літолого-петрографічний склад. Встановлено, що вулканогенно-теригенні комплекси даної улоговини - частина більш великої структурної тектонічної зони, що знаходиться нижче рівня Чорного моря. Визначено 3 горизонти за літологічним складом та умовами утворення, зокрема, туфовий, глинистий і карбонатний (враконський). Проаналізовано початок верхньоальбської вулканічної діяльності на основі виливів авгітових порфіритів, авгіт-рогообманкових і роговообманкових базальтів, експлозивну діяльність з виверженням більш кислих продуктів вулканізму. Зроблено припущення про 3 і більше експлозивних викиди за результатами досліджень. Відзначено, що центр альбського вулканізму знаходився в межах центральної частини затоки Мегало-Яло, фрагменти офіолітової зони в даному регіоні, уламковий матеріал метаморфічних, магматичних і осадових порід з туфів, олістостром і враконського горизонту мінерально та петрографічно подібні, що підтверджує його утворення за рахунок руйнування Балаклавського палеопідняття. Визначено безперервну базальт-андезит-дацит-ріодацит-ріоліт-трахіріолітову формацію зон активізації окраїнно-континентальних дуг та серединних масивів. Доведено, що уламковий матеріал з олістостроми, враконського горизонту і туфів відрізняється від магматичних порід гірського Криму, мису Фіолент і Ломоносівського підводного масиву та подібний до вулканітів рівнинного Криму. Наведено рекомендації щодо проведення розшукових робіт на основі літолого-петрографічного складу, геологічної будови і стратиграфічного положення вулканогенно-теригенної

Висвітлено особливості геологічної будови, складу, умов осадконакопичення та закономірностей нафтогазоносності візейських карбонатних відкладів центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На підставі літолого-фаціального аналізу карбонатного комплексу візейського ярусу встановлено наявність у ньому повного набору фацій, характерних для диференційованих рифогенних формацій. За результатами досліджень для двох основних рівнів карбонатної седиментації в нижньому візе (ХІІІ і ХІV мікрофауністичном горизонтам ДДЗ) побудовано великомасштабні карти фацій і потужностей нового покоління. Проведено комплексне вивчення органогенних споруд і за умовами утворення, особливостями внутрішньої будови, морфології, розмірами виділено шість основних типів споруд, що акумулюють і зберігають промислові скупчення ВВ, пошук і розвідка яких має характерні особливості. Проаналізовано стратиграфічні резерви та неузгодження в розрізі нижнього карбону западини та показано масштаби їх розвитку, просторове розповсюдження та вплив на формування складних за побудовою резервуарів у карбонатних і теригенних відкладах. Виділено та описано типи карбонатних колекторів і встановлено фактори, що впливають на їх формування. Запропоновано напрямки пошуків покладів нафти та газу в рифогенно-карбонатних комплексах візейського ярусу в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини.

За результатами вивчення літолого-мінералогічних особливостей донних відкладів охарактеризовано процеси розсипоутворення на Північно-Західному шельфі Чорного моря. Досліджено літологію та мінеральний склад різних літологічних і генетичних типів верхньоплейстоцен-голоценових відкладів, складено літологічні карти на підставі даних шліхового випробування новоевксинських і чорноморських відкладів для окремих ділянок Чорного моря. Визначено роль теригенного і біогенного факторів у формуванні відкладів і розсипоутворення. Виділено два типи розсипоутворення на шельфі з різними гідродинамічними характеристиками (перший - з титан-цирконієвою спеціалізацією, другий - з накопиченням тонкого золота). Встановлено межові глибини моря, на яких можливі розсипопрояви першого та другого типів. Запропоновано перевипробування існуючих титан-цирконієвих розсипів з урахуванням дрібних і тонких розмірних класів мінералів.

Вивчено літологію та давній седиментогенез відкладів неоком-ранньосеноманського віку автохтона Покутсько-Буковинської частини Передкарпатського прогину. Для неоком-нижньосеманських нашарувань побудовано розрізи, виділено літологічні фації, з'ясовано їх просторовий розвиток. Створено літоло-фаціальні та седиментаційні моделі для окремих вікових одиниць (неоком, пізній альб-ранній сеноман). Складено літологічні класифікації та встановлено структурні та текстурні особливості неоком-нижньосеманських порід. Досліджено мінеральний склад даних утворень та виділено мінерали важких і легких фракцій. Здійснено геолого-палеоокеанографічні реконструкції умов теригенної та біогенної (карбонатно- та кремененагромадження) седиментації в неоком-ранньосеманський вік у межах Покутсько-Буковинського сегмента Мезотетісу.

Зроблено оцінку сучасного стану поводження з токсичними відходами в Україні та світі. Наведено методологію та визначено методичні прийоми цільових досліджень сприятливих товщ. На основі наміченого комплексу ознак встановлено фаціальну та літофаціальну будову товщі. Вперше розроблено комплекс еколого-геологічних критеріїв вибору та оцінки ділянок, сприятливих для будівництва приповерхневих сховищ токсичних відходів і на їх основі виділено ділянки з метою подальшого спеціалізованого дослідження: "Зелене" (межиріччя Дніпро - Молочна) та "Інд" (межиріччя Дніпро - Південний Буг). Розроблено концептуальну модель поведінки (тобто міграції та затримки) токсичних речовин у геолого-техногенній системі сховища та біосфері й на основі даної моделі запропоновано принципову схему аналізу безпеки.

Досліджено літологію, будову, петрофізичні властивості нижньокам'яновугільного алювію Дніпровсько-Донецької западини, зокрема, визначено закономірності його нафтогазоносності. Встановлено формаційну належність алювіально-дельтових відкладів та їх міжформаційний характер у турнейсько-нижньовізейському тектоно-седиментаційному комплексі Дніпровсько-Донецького авлакогена. На підставі результатів мінералого-петрографічних досліджень гранулометричних характеристик виконано палеографічні реконструкції, визначено особливості накопичення та складу турнейсько-нижньовізейської алювіальної формації Дніпровсько-Донецької западини. На підставі ідентифікації літогенетичних типів відкладів і даних фаціального аналізу картажу разом з визначенням розподілу ізопахіт комплексу та ізоліній різних показників його піскуватості встановлено особливості фаціальної диференціації алювіально-дельтового комплексу. За каротажними матеріалами і даними вивчення керна закартографовано систему палеорічкових ерозійно-тектонічних долин різного порядку, систему приток, велику наземна дельту з рукавоподібними протоками. Простежено закономірності й перспективи нафтогазоносності відкладів формації. Виділено основні морфогенетичні типи пасток для її відкладів. Побудовано карту перспектив нафтогазоносності турнейсько-нижньовізейських відкладів північно-західної та центральної частин Дніпровсько-Донецької западини та виділено пошукові об'єкти.

Досліджено особливості літологічної будови та золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемош. Встановлено основні літо- та мікрофації, визначено їх речовининй склад, структурно-текстурні особливості, простежено просторовий розподіл і взаємовідносини. Розкрито особливості гранулометрії, морфології, мікроморфології поверхні та хімічного складу розсипного золота, розроблено його морфогенетичну класифікацію. Простежено трансформацію зерен золота в річкових долинах і виявлено чинники, що обумовлюють даний процес. Встановлено зв'язок розсипної золотоносності з певними мікрофаціями та літофаціями й основні етапи формування річкових долин і розсипів золота. Проаналізовано зміну морфології річкових долин та її вплив на концентрацію в них металу. Розроблено пошукові критерії на розсипну та корінну золотоносність району досліджень, виділено перспективні ділянки для проведення пошуково-ревізійних робіт на корінну та розсипну золотоносність.

Вивчено літолого-фаціальні характеристики, особливості, діагенетичні перетворення, закономірності осадконагромадження та палеогеографію часу формування візейських осадових порід центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На підставі результатів літологенетичного вивчення керну визначено й описано основні фаціальні типи візейських відкладів. Установлено, що їх розповсюдження за площею та у розрізі суттєво змінювались протягом візейського віку. Проведено комплексне вивчення карбонатних конкрецій дозволило уточнити характер діагенетичних перетворень. Відзначено, що фаціальні умови осадконакопичення безпосередньо впливали на середовище діагенезу, що вплинуло на особливості хіміко-мінералогічного складу конкрецій. Діагенез глинистих відкладів відбувався за умов сидеритової та піритової геохімічних фацій. На підставі аналізу складених літолого-палеогеографічних карт установлено характер і особливості палеогеографії центральної частини ДДЗ у візейський час. Доведено, що протягом візейського віку відбувалось чергування умов осадконагромпдження та переважання басейнової седиментації. Оцінено перспективи нафтогазоносності візейських відкладів.

Розроблено літолого-генетичну класифікацію олігоценових порід, з'ясовано закономірності їх поширення та умови утворення. Визначено мінеральний склад, морфологічні та структурні особливості уламкової, глинистої та аутигенної складових. Розглянуто фізико-хімічні та гідродинамічні умови седиментогенезу, основні етапи діагенетичного перетворення. Визначено типи літологічних фацій, наведено схеми їх просторового поширення для відповідних стратиграфічних підрозділів олігоцену. Проведено структурно-фаціальне районування. Охарактеризовано етапи розвитку та седиментаційні умови формування осадків у олігоценовому басейні - планорбеловий, молочанський, керлеутський (рюпель-хатський) час.

Доповнено та детально розроблено конструктивно-географічну оцінку природної захищеності підземних вод від забруднення. Опрацьовано алгоритм оцінки захищеності підземних вод від забруднення за методикою DRASTIC. З'ясовано та досліджено основні чинники, які визначають можливість, швидкість і час інфільтрації забруднювальних речовин з денної поверхні у водоносний горизонт - глибина залягання підземних вод, ефективна інфільтрація вод до водоносного горизонту, літологія водоносного горизонту, вид грунтового покриву, топографія (кут нахилу поверхні), літологія зони аерації, коефіцієнт фільтрації відкладів водоносного горизонту. В басейні Прута в межах Чернівецької області проведено районування за рівнем природної захищеності підземних вод від забруднення. Для цього використано інтегральний індекс природної захищеності підземних вод на основі якого виділено 6 класів, а саме: дуже висока, висока, середньовисока, середня, низька, дуже низька. Розглянуто головні процеси формування гідрогеохімічного режиму й якості підземних вод басейну річки Прут у межах Чернівецької області. Досліджено вплив антропогенних чинників на якість підземних вод басейну річки Прут. Виявлено та проаналізовано проблеми збереження якості підземних вод та обгрунтовано основні шляхи збалансованого розвитку водокористування в регіоні.

Охарактеризовано основні процеси утворення осадових порід. Подано інформацію про походження, закономірності мобілізації, особливості перенесення, накопичення та розподілу осадового матеріалу за різних кліматичних умов на континентальних схилах і океанічному дні. Показано роль живих організмів і органічних сполук у процесах звітрювання. Розглянуто питання седиментаційної циклічності, типи теригенної седиментації, форми перенесення найважливіших компонентів продуктів звітрювання. Описано процеси утворення осадів з іонних розчинів, зокрема, карбонатів і доломітів. Розкрито роль осадової диференціації речовини (механічної, хімічної, біохімічної) у формуванні таких цінних видів осадових утворень, як руди чорних і кольорових металів. Висвітлено особливості еволюції типів літогенезу в історії Землі.

Зазначено, що нафтогазова літологія, незважаючи на специфіку завдань, що перед нею стоять, та методів їх вирішення, є частиною науки про осадове породоутворення, основними об'єктами вивчення якої є осадки - породи - формації - басейни - осадова оболонка (стратисфера). Усі ці об'єкти, з точки зору закономірностей нафтидогенезу та нафтогазоносності, вивчає і нафтогазова літологія. Тому її повною мірою стосуються усі проблеми сучасної літології, а також ряд невирішених завдань. Визначено етапи розвитку загальної та нафтогазової літології. Сучасний етап розвитку загальної та нафтогазової літології характеризується інтеграцією усіх основних напрямів вивчення закономірностей осадового породоутворення та формування осадової оболонки Землі на базі плюмтектонічної концепції формування та еволюції нафтогазоносних басейнів. Саме це є гносеологічною основою вирішення проблеми "геодинаміка - літогенез - нафтогазоносність" та зміни парадигм літології та нафтової геології. У контексті нових уявлень перехід осадових басейнів у нафтогазоносні є результатом накладення гіпогенно-алогенетичних метасоматичних процесів (субвертикальні стовпоподібні зони - труби дегазації Землі) на формаційну та автогенетичну (діагенез - катагенез - метагенез - регіональний метаморфізм) зональність.

З'ясовано літолого-фаціальну зональність та здійснено літолого-літмологічне розчленування майкопських відкладів Каркінітсько-Північнокримського осадово-породного басейну. Розглянуто деякі проблемні питання стратиграфії майкопської серії. При проведенні стратиграфічних зіставлень розрізів майкопу регіону доцільно враховувати встановлені особливості поширення субрегіональних кластогенних літмітів.

З'ясовано літолого-фаціальні та літолого-літмологічні особливості нижньомайкопських відкладів Каркінітсько-Північнокримського осадово-породного басейну. Охарактеризовано геолого-палеоокеанографічні умови ранньомайкопського осадонагромадження, седиментаційну циклічність та визначено просторово-вікову локалізацію кластогенних акумулятивних тіл.

З'ясовано літолого-фаціальні та літолого-літмологічні особливості середньомайкопських відкладів Каркінітсько-Північнокримського осадово-породного басейну. Охарактеризовано геолого-палеоокеанографічні умови середньомайкопського осадонагромадження, седиментаційну циклічність та визначено просторово-вікову локалізацію алевролітово-піщаних акумулятивних тіл.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д330.3

Рубрики:

Будова мінералів

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ