Репринтно перевидані статті та інші рідкісні матеріали, які присвячені висвітленню політичної, економічної та соціальної історії Задунайської Січі. Аналізується побут, родинний стан та культура задунайських запорожців, розглядаються їх відносини з навколишнім населенням та побут після руйнації Задунайської Січі у 1828 р. Представлені роботи сучасних науковців, а також подано перелік відомих кошових, курінних отаманів та старшин Задунайської Січі.

Розглянуто питання давньоруського літописання в період монголо-татарського завоювання. Висвітлено аспекти історіософського змісту Київського літопису кінця 1230-х рр. Проаналізовано роль Києва як центру культурного життя в Східній Європі в середині XIII - XIV ст.

Рассмотрены вопросы древнерусского летописания в период монголо-татарского завоевания. Освещены аспекты историософского содержания Киевской летописи конца 1230-х гг. Проанализирована роль Киева как центра культурной жизни в Восточной Европе в середине XIII - XIV ст.

Проаналізовано особливості встановлення меж фразеологічних одиниць офіційно-ділового стилю, розвитку лексичного значення слова в онтогенезі. Висвітлено місце досліджень мовної картини світу в комплексі японознавчих дисциплін, а також актуальні питання китаїстики та японістики. Розглянуто історію літописання "Векаїнаме", наведено деякі матеріали до словника суспільно-політичної лексики.

Проанализированы особенности установления пределов фразеологических единиц официально-делового стиля, развития лексического значения слова в онтогенезе. Освещены место исследования язычной картины мира в комплексе японоведческих дисциплин, а также актуальные вопросы китаистики и японистики. Рассмотрена история летописания "Векаинаме", приведены некоторые материалы к словарю общественно-политической лексики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(2=Мол)-3,0

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто розвиток літописання на українських землях від ХІ ст. до XIX ст. Проаналізовано літописи великоруських, білорусько-литовських, молдавських земель, які містять відомості з історії України, наведено дані про 200 літописних джерел.

Рассмотрено развитие летописания на украинских землях от ХІ ст. до XVIII - XIX ст. Проанализированы летописи великорусских, белорусско-литовских, молдавских земель, которые содержат сведения по истории Украины, приведены данные о 200 источниках.

Наведено результати дослідження давньоруського літописання (ДЛ) Х - ХІІІ ст., що дійшло до нашого часу у складі Лаврентіївського, Іпатіївського, Радзивилівського, Новогородського першого літописних зводів. На підставі текстологічного вивчення літописних повідомлень висвітлено нові погляди на історію складання, географію, хронологію й авторство ДЛ. Показано, що у Х - ХІ ст. явище ДЛ було переважно київське, в XII - XIII ст. - загальноруське, що успадкувало київську літописну традицію та базувалося на "Повісті минулих літ", створеній у Печерському монастирі на початку ХІІ ст.

Приведены результаты исследования древнерусского летописания (ДЛ) Х - ХІІІ вв., дошедшего до нашего времени в составе Лаврентиевского, Ипатиевского, Радзивиливского, Новгородского первого летописных сводов. На основе текстологического изучения летописных сообщений освещены новые взгляды на историю составления, географию, хронологию и авторство ДЛ. Показано, что в Х - ХІ вв. ДЛ было явление в основном киевским, в ХІІ - ХІІІ вв. - общерусским, унаследовавшим киевскую летописную традицию и основывавшемся на "Повести временных лет", созданной в Печерском монастыре в начале ХІІ вв.

Розглянуто маловивчені аспекти Галицько-Волинського літописання (ГВЛ), викладено гіпотезу, що оригінал ГВЛ був елімінованим рукописом. На підставі перегляду хронологічних вказівок літопису висвітлено деякі важливі моменти політичної історії.

Рассмотрены малоизученные аспекты Галицко-Волынской летописи, изложена гипотеза о том, что оригинал ГВЛ был элиминированной рукописью. На основе пересмотра хронологических указаний летописи освещены некоторые важные моменты политической истории.

Висвітлено історію давньої української літератури XI - XVIII ст., зокрема, початок літописання в Київській Русі, особливості Галицько-Волинського літопису, проаналізовано історико-культурне значення давніх українських літописів. Визначено особливості розвитку освіти, культури та літератури в Україні XV - XVI ст., історико-культурні передумови виникнення та розвитку бароко, своєрідність українського бароко як напряму в літературі та мистецтві, розкрито значення культури бароко. Розглянуто умови становлення шкільної драми в Україні, описано властивості українського шкільного театру XVII - XVIII ст.

Освещена история древней украинской литературы XI - XVIII ст., в частности, начало летописания в Киевской Руси, особенности Галицко-Волынской летописи, проанализировано историко-культурное значение древних украинских летописей. Определены особенности развития образования, культуры и литературы в Украине XV - XVI ст., историко-культурные предпосылки возникновения и развития барокко, своеобразие украинского барокко как направления в литературе и искусстве, раскрыто значение культуры барокко. Рассмотрены условия становления школьной драмы в Украине, изучены свойства украинского школьного театра XVII - XVIII ст.

На підставі узагальнення архівних і фахових наукових літературних джерел висвітлено жанрову та методологічну еволюцію українських історико-літературних творів 1730 - 1780 рр. Проаналізовано козацькі літописи як пам'ятки історичної думки, розглянуто специфіку світобачення літописців, їх політичні позиції та літературні уподобання, методику відтворення ними важливих історичних проблем. Охарактеризовано вплив козацького літописання на розвиток національної історіографії кінця XVIII - першої половини ХІХ ст.

На основе обобщения архивных и специальных научных источников освещена жанровая м методологическая эволюция украинских историко-литературных произведений 1730 - 1780 гг. Проанализированы казацкие летописи как памятки исторической мысли, рассмотрены специфика мировоззрения летописцев, их политические позиции и литературные уподобления, методика воспроизведения ими важных исторических проблем. Охарактеризовано влияние казацкого летописания на развитие национальной историографии конца XVIII - первой половины ХІХ вв.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т1(4УКР)-8

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено перше наукове літературознавче дослідження великого пласта національної культури, створеної давньою українською, польською, латинською, російською мовами, яка розвивалась на всьому українському просторі (від Попраду до Дону) та впливала на розвиток духовності нації, оберігала її від денаціоналізації. Проаналізовано тематику, проблематику, художній світ пам'яток. Доведено, що різноконфесійне українське духівництво, козацька старшина, сільські та містечкові літописці свідомо опікувались проблемами розвитку культури як основного засобу збереження національної самобутності за умов політичної залежності та сприяли формуванню визвольних, державотворчих процесів в Україні. Висвітлено особливості розвитку крайового літописання як комплексного синтетичного жанру, сформованого на засадах гуманістичної, класичної, барокової та просвітницької естетики, етики, національних літературних традицій та ідеології.

Представлено первое научное литературоведческое исследование большого пласта национальной культуры, созданной древними украинским, польским, латинским, русским языками, которая развивались на всем украинском пространстве (от Попрада до Дона) и влияла на развитие духовности нации, оберегали ее от денационализации. Проанализированы тематика, проблематика, художественный мир памяток. Доказано, что разноконфессионнальное украинское духовенство, казацкая старшина, сельские и городские летописцы сознательно заботились о развитии культуры как основном средстве сохранения национальной самобытности в условиях политической зависимости и содействовали формирования освободительных, государствообразующих процессов в Украине. Освещены особенности развития краевого летописания как комплексного синтетического жанра, сформированного на основе гуманистической, классической, барокковой и просветительской эстетики, этики, национальных литературных традиций та идеологий.

На підставі руського літописання XVI - початку XVII ст. висвітлено уявлення інтелектуального соціуму України-Русі про московський світ, простежено якісні зміни, що відбулися в цьому баченні впродовж даного часу. Зазначено, що ідеалізація московських монархів (але не Москви як міста) за збереження різних форм "місцевого патріотизму" (києвоцентризму) була характерною рисою політичної ментальності багатьох представників української еліти, а з XVII ст. російський чинник стає неодмінно присутнім у процесах формування різних версій української ідентичності.

На основании русского летописания XVI - начала XVII ст. освещены представления интеллектуального социума Украины-Руси о московском мире прослежены качественные изменения, которые произошли в этом видении на протяжении данного времени. Указано, что идеализация московских монархов (но не Москвы как города) при сохранении разных форм "местного патриотизма" (киевоцентризма) была характерной чертой политической ментальности многих представителей украинской элиты, а с XVII ст. российский фактор стает непременно присутствующим в процессах формирования разных версий украинской идентичности.

Наведено стислі відомості про історію Києво-Печерського Свято-Успенського монастиря, який відіграв значну роль у розвитку давньоруської та української культур, став одним з головних центрів літописання. Проаналізовано сформований архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври в безпосередньому зв'язку з зеленими насадженнями: монастирськими садами, палісадниками, деревами, чагарниками, квітами, а також майбутніми насадженнями, які планується висадити на території монастиря.

Приведены краткие сведения об истории Киево-Печерского Свято-Успенского монастыря, сыгравшего значительную роль в развитии древнерусской и украинской культур, ставшего одним из главных центров летописания. Проанализирован сформированный архитектурный ансамбль Киево-Печерской лавры в непосредственной связи с зелеными насаждениями: монастырскими садами, палисадниками, деревьями, кустарниками, цветами, а также будущими насаждениями, которые планируется высадить на территории монастыря.

З використанням широкого кола джерельних матеріалів, зокрема, архівних і фахової літератури, вивчено особливості тематики, хронології, а також жанрову та методологічну еволюцію українських історико-літературних творів 1730 - 1780-х рр., написаних військовими канцеляристами. Проведено текстуальний аналіз, що дозволило розкрити суть певних подій вітчизняної історії, насамперед XVII - XVIII ст., висвітлити важливі питання походження й авторства кількох пам'яток української історіографії, здійснити важливі ініціативні дії з метою майбутньої якісної публікації деяких джерел. Детально досліджено козацькі літиписи як пам'ятки історичної думки, розглянуто специфіку світобачення літописців, їх політичні позиції та літературні уподобання, методику викладу ними історичних проблем. Охарактеризовано вплив козацького літописання на розвиток національної історіографії кінця XVIII - першої половини XIX ст.

Висвітлено питання функціонування та розвитку дієслівної та іменникової систем у пам'ятках літератури XVIII ст. і виявлено особливості такого розвитку на мовному матеріалі Єсиповського літопису. Функціонування дієслівних та іменникових форм розглянуто за списками літопису, компактно розміщеними в часі. Це дає можливість виявити загальні тенденції, виокремити властиві тільки мові конкретного списку закономірності, зумовлені багатьма чинниками. На підставі конструктивного та зіставного аналізу з'ясовано природу взаємозамін і трансформацій досліджуваних форм за списками та типами літописних статей, виявлено й описано основні тенденції та закономірності їх розвитку.

Дисертація - перше цілісне синтетичне дослідження пам'ятки давньої української літератури - "Історії русів". У роботі зібрано й проаналізовано великий масив вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, що дало змогу простежити вивчення пам'ятки впродовж більше ніж 150 років. Окремі розділи дисертації присвячено проблематиці й поетиці "Історії русів". Встановлено, що пам'ятка має велику літературну цінність, вона завершує традицію козацького літописання і несе в собі початки романтизму. Досліджено джерела козацької старшинської ідеології автономізму, що є провідною в "Історії русів". Проаналізовано сюжет, образну систему твору, встановлено критерії жанру літописної оповіді.

Висвітлено духовний розвиток давньоруської народності ХІ - ХІІІ ст. Розкрито ідейно-політичні мотиви укладачів і редакторів південноруських літописних ізводів - Київського ХІІ ст. і Галицько-Волинського ХІІІ ст. в контексті відображення історичної пам'яті народу з використанням фольклорних джерел.

Представлено окремі дослідження та фрагменти праць академіка М. Возняка на теми українського літописання. Висвітлено методику наукових досліджень видитного вченого-філолога, зокрема в царині студій над українською літописною традицією, її розвитком, питаннями співвідношення літературного та фолькльорного тексту, авторства окремих літописних пам'яток тощо. Вміщено праці, більшість з яких, опубліковано ще в I пол. XX ст. й відтоді не перевидано.

Висвітлено текстологічне дослідження одного з фрагментів "Хроніки" Георгія Амартола - "Входження в Єрусалим", що зберігся в давньослов'янському перекладі грецького роману про Александра Македонського - "Александрії Хронографічній". "Хроніка" Амартола справила великий вплив на давньоруські світські твори й аналіз її версій дає певний матеріал для обговорення ранньої історії літописів і хронографів. В "Александрії" знайдено "контрольний текст", який дозволяє коригувати традиційні схеми дослідників хронографії й літописання.

Унікальна інформація Новгородського Першого літопису про підкорення воєводою Свенельдом уличів, одержання данини з древлян та скарги дружини Ігоря (922, 940, 942 рр.) не походить з давнього джерела. Це - пізній конструкт книжника, що використовував "Повість временних літ" та "Список руських городів дальніх і ближніх". Відтак засновані на ній уявлення про підкорення київськими князями уличів чи древлян і відносини між представниками руської верхівки - безпідставні.