Розглянуто соціальні та культурні особливості формування архітектури та містобудування України доби Гетьманщини. Проаналізовано роль фортифікаційних і монастирських комплексів у формуванні розпланувальної, об'ємно-просторової структури та образних характеристик містобудівних утворень. Всебічно досліджено вплив архітектурної спадщини зазначеної доби на розвиток української архітектури XIX - XX ст. Запропоновано шляхи вирішення організаційно-управлінських проблем охорони архітектурно-містобудівних пам'яток.

Роботу присвячено історії, архітектурі та мистецькій спадщині першої гетьманської столиці Чигирина, улюбленої резиденції Б.Хмельницького у с.Суботові та Мотронинському Свято-Троїцькому монастирю в Холодному Яру. На основі багаторічних археологічних досліджень та історичних джерел запропоновано проекти реставрації Іллінської церкви-фортеці у Суботові - усипальниці визначного гетьмана, архітектурного ансамблю Мотронинського монастиря, старовинного замку в Чигирині, комплексу історичних адміністративних споруд, а також збудовано ошатну каплицю Покрови Пресвятої Богородиці, у крипті якої перепоховано сподвижників Б.Хмельницького.

Вивчається внесок Миколи Мушинки у дослідження проблем етнічної історії українців та діяльність москвофілів-русинів на північній Лемківщині в XIX - на початку XX ст. Висвітлюються питання функціонування наукового центру музичного карпатознавства і початки культу книгозбереження на Закарпатті: від монастирських осередків до перших світських бібліотек. Велика увага приділяється етапам формування західноукраїнської модерної поезії та поглядам М.Грушевського про місце казкового епосу в етнокультурному процесі українського народу. Аналізується діяльність Кирило-Мефодіївського товариства в українському національно-визвольному русі. Містяться дані про церковно-офіційну писемність карпато-русинів (Листи єпископа М.М.Ольшавського) тощо.

Наведено відомості про бібліотеку обителі, книжковий фонд, шляхи поповнення книгозбірні. Зроблено спробу простежити читаність книг чернецтвом монастиря, яка базується на дослідженні маргіналій і фізичного стану книг. Встановлено, що відсоток читачів монастирської книгозбірні був відносно низьким, хоча 2/3 братії були грамотними.

Книгу присвячено історії, архітектурі та мистецькій спадщині однієї з перлин вітчизняної культури - Видубицькому Свято-Михайлівському монастирю, одному з найбільш відомих центрів Давньої Русі, осередку духовного життя народу. На основі аналізу літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, етапи формування унікального архітектурного ансамблю ХІ-ХІХ ст., розповідається про твори монументального живопису, безцінні скарби монастирської ризниці та старовинний некрополь.

У роботі на основі широкого залучення історичних джерел аналізуються основні державні податки і повинності, що охоплювали в тій чи іншій мірі все оподатковуване населення Лівобережної України у ХVІІІ столітті. Автор знайомить читача з цікавими фактами; на прикладі монастирських селян показує эмеханізмю стягування і тягар цих податків та повинностей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-2К)41-7 + Э372.27-647.2

Рубрики:

Історія

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено суспільно-політичні та релігійні передумови виникнення та функціонування Кирилівського монастиря. Проаналізовано фундаментальну роль Кирилівського релігійного осередку у формуванні вітчизняної християнської традиції. Окреслено витоки створення історичного некрополя храму.

Розглянуто один з найбільших і найвпливовіших осередків вітчизняної культури - Свято-Троїцький Києво-Кирилівський монастир, заснований династією чернігівських князів Ольговичів у XII ст. На основі аналізу креслень та обмірів, літературних та архівних джерел, матеріалів археологічних досліджень висвітлено багату на події історію монастиря, біля керма якого стояли видатні церковно-політичні та культурно-освітні діячі України - І.Гізель, Л.Баранович, І.Монастирський, Д.Ростовський. Розкрито етапи формування архітектурного ансамблю монастиря у XII - XVIII ст., а також описано твори унікального монументального живопису даного періоду, що збереглись у Кирилівській церкві.

Наведено список імен ігуменей Києво-Флорівського Вознесенського жіночого монастиря (XVII - першої половини ХІХ ст.), а також відомості про священнослужителів монастиря.

Книга присвячена Київській писемній школі - визначному досягненню писемної культури за часів Київської держави X-XII ст. Наводяться нові матеріали, знайдені в Україні: грамоти, написані на бересті, графіті з Києва та інших міст тощо. На підставі вивчення особливостей написання пам'яток робиться висновок про поширення державної писемності й мови по всій країні та їх зв'язок із сучасною українською писемністю. Засвідчується безперервність київської писемної традиції від часів Київської держави до України XVII ст. Встановлюється існування в Києві XI-XII ст. трьох центрів Київської писемної школи: Софійського собору, Києво-Печерського та Видубицького монастирів, де поступово перейшли від писемності до літературної традиції й написання оригінальних творів.

Розглянуто процес заснування та функціонування київської Кирилівської церкви, стан російської словесності у Київському університеті 1834 - 1845 рр., проблему "національного" у житті й творчості М.Дашкевича. Зроблено спробу системного аналізу поменника Межигірського монастиря, бібліотеки київського Пустинно-Миколаївського монастиря XVIII ст.

Розглянуто проблеми Православної Церкви та монастиря в поетичній реальності Ф.М.Достоєвського на прикладі роману "Брати Карамазови".

Роботу присвячено історії, архітектурі та мистецькому спадку однієї з перлин української культури - Михайлівському Золотоверхому монастирю, який протягом кількох століть був визначним осередком духовного життя народу. На основі грунтовного аналізу історичних джерел автори змальовують яскраві картини з історії обителі, насиченої драматичними подіями, мистецькими злетами, подвижництвом, а також розповідають про шедеври Михайлівського монастиря як ті, що вціліли, так і ті, що були втрачені.

Розкрито різні аспекти історії монастирів Дрогобиччини як релігійно-церковних, національних і суспільно-культурних осередків краю від часу їх утворення до XIX ст. крізь призму зовнішньої та внутрішньої церковної історії. Детально розглянуто основні напрямки діяльності монастирів, а також принципи релігійної політики польської та австрійської влади щодо діяльності православних, уніатських і католицьких чернечих громад.

Розглянуто господарську діяльність Святогірського монастиря у XVI - XVII ст. Проаналізовано профілактичні та протиепідемічні заходи, які проводили земства Катеринославської губернії наприкінці XIX - на початку XX ст. Докладно висвітлено проблеми техніко-економічного розвитку вугільної промисловості Донбасу у 1950 - 60-ті рр.

Представлено збірку біографічних нарисів широко відомих церковних та світських діячів (Феодосія Печерського, К.Острозького, Є.Плетенецького, З.Копистенського, П.Могили, Ю.Слуцького, І.Полубенського, О.Вишневецького, Д.Долгорукова, П.Рум'янцева-Задунайського), та незнайомих ще широкому загалові осіб, похованих протягом століть у головному храмі Києво-Печерського монастиря.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.27,1

Рубрики:

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж70192 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто історичне минуле, архітектурну і мистецьку спадщину одного з найвизначніших монастирських ансамблів Західної України - Почаївської Свято-Успенської лаври, яка здавна відігравала роль провідного духовного осередку на Волині. Описано творіння іконописного, різьбярського та живописного мистецтва, що містяться в лаврських святинях.

На підставі численних документальних та історичних джерел, виявлених у архівах України, Білорусії, Росії, матеріалів наукових подорожей по історичних місцях Волині та Полісся, місцями давніх святинь українського православ'я досліджено православні монастирі Волині та Полісся, зокрема: монастирі старого Луцька і Луччини; княжого Володимира і Володимирщини, Дубни і Дубенщини, чернечі святині Крем'янця та Крем'янеччини, православні святині княжого Острога й Острожеччини, монастирі південно-східної Волині, чернечі обителі княжого Овруча й Овруччини, монастирі Ковельського Полісся, Надстир'я, святині над Прип'яттю, святі обителі Божі над Стублею, монастирі Степанські та глибокого Полісся, Берестя та Берестейщини та ін.