Зазначено, що стан гендерної (не)рівності в Україні привертає увагу міжнародних організацій, які оцінюють його в міжнародних звітах, проектах і соціологічних дослідженнях. Зійснено аналіз інформації, наданої різними міжнародними організаціями, щодо гендерної проблематики в Україні. Запропоновано критичний аналіз уваги з боку міжнародної спільноти до тієї гендерної тематики, яка вважається для України актуальною (як-от участь жінок у політиці, демографічна криза, насилля проти жінок тощо), та проблематики, яка значною мірою ігнорується (дискримінація ЛГБТ спільноти, дослідження чоловіків).

Проаналізовано стан реформування галузі охорони здоров'я, яке було розпочате Урядом України в пілотних регіонах. Висвітлено практику Європейського суду з прав людини за 2012 р. щодо захисту прав пацієнтів у справах проти України та практику національних судів у "медичних справах" за вказаний рік. Значну увагу приділено ситуації з дотримання прав людей, які живуть з ВІЛ, проблемам доступу до програми замісної підтримувальної терапії, правам людини з питань паліативної допомоги. Розглянуто проблеми дотримання прав представників ЛГБТ-спільноти у галузі медицини, приклади порушення права на здоров'я в пенітенціарній системі. Виокремлено проблему доступу ромів до медичної допомоги, окреслено шляхи правової допомоги через впровадження соціально-медичних посередників.

Проаналізовано громадську думку населення України, Швеції, Іспанії, Угорщини та Німеччини стосовно геїв і лесбійок. Проведено кореляційний аналіз з метою з'ясування факторів ставлення до сексуальних меншин. Виявлено зв'язок між ціннісними орієнтаціями населення та ставленням до геїв і лесбійок. Проведено крос-культурний аналіз державної політики щодо ЛГБТ-спільноти.

На основании мультидисциплинарного подхода исследована взаимосвязь социальных ценностей, прежде всего толерантности, и экономического прогресса. Предложена формула для расчета коэффициента эластичности ВВП по уровню ЛГБТ-инклюзивности культуры. Протестирована гипотеза о влиянии изменений в национальных культурах в направлении усиления толерантности и инклюзивности на объем ВВП в фиксированных ценах. Анализ эластичности проведен для трех стран, а именно: США, КНР и Польши, выбранных с учетом доступности статистических данных и лидирующей роли этих государств на глобальном и региональных уровнях в вопросах социально-экономических трансформаций, влияющих на формирование институциональных ландшафтов и моделей развития. Оценены относительные изменения в уровне толерантности в исследуемых странах в целом и в разрезе социально-экономических параметров, в том числе возраста, вида занятости, образовательного уровня и социального статуса. В результате проведенных расчетов подтверждена позитивная эластичность ВВП Польши и КНР по уровню ЛГБТ-инклюзивности культуры, что свидетельствует в пользу стимулирования толерантности в этих странах с целью эффективного использования человеческого капитала и ускорения экономического роста.

В современной Украине функционирует ряд общественных движений различного толка (ЛГБТ-сообщества, феминистские и пр.), которые оказывают значительное влияние на социально-политический климат в стране. Вопреки тому, что одним из главных критериев классификации организации как общественной является её внеполитичность, отдельные проявления активности вышеупомянутых организаций имеют политический характер. Такая двойственность создаёт ряд преград для изучения деятельности общественных организаций в рамках социологии. В связи с этим возникает необходимость выработки критериев классификации действий как политических / внеполитических, которые на данный момент не сформулированы в силу недостаточной разработанности и дискуссионности темы.

Мета роботи - з'ясувати витоки нетрадиційної сексуальної орієнтації осіб, природну сутність права на гендерну ідентичність та адміністративно-правові засади запобігання дискримінації за цими ознаками. Досліджено документальний аналіз і синтез, порівняльного аналізу, об'єктивної істини, пізнавально-аналітичний та ін. Доведено, що право на вільну гендерну самоідентифікацію (право на гендерну ідентичність) є природним правом особи, яке підлягає захисту нарівні з іншими основними правами прав людини. Обговорено забезпечення права на вільну гендерну самоідентифікацію (права на гендерну ідентичність) є обов'язком кожного демократичного суспільства і складовою міжнародних зобов'язань України.

За умов інтенсивних соціальних змін і, зокрема, самовизначення різних ідентичностей є необхідність їх аналізу в міжнародному академічному дискурсі. Адже образи ідентичності в академічному середовищі існують не тільки для внутрішнього групового, теоретичного користування, але й публічного обговорення, зокрема для легітимізації ідентичностей. Остання їх функція є важливою для соціологічного розуміння конструювання ідентичностей у сучасному суспільстві. Тому здійснено спробу охарактеризувати особливості вивчення ідентичності в міжнародному дискурсі, як авторитетному для вітчизняної науки та соціально-технологічної діяльності, на основі аналізу текстових матеріалів на сайті SAGE journals (217 анотацій статей за 2017 р.). З'ясовано, що соціологи, психологи та науковці з комунікації й дослідження ЗМІ переважно конструюють дискурс ідентичності. Тому проблематика порушується навколо конкретизованих і локальних тем, водночас значно менше загальних та глобальних тем. Соціологія досліджує переважно національні, расові та громадянські ідентичності в умовах політики мультикультуралізму, постколоніальної політики. Міжнародний дискурс характеризується дослідженням широкого спектра типів ідентичностей, проте основні напрями базуються на вивченні національних, расових, професійних і гендерних ідентичностей. Для зарубіжного дискурсу властиве вивчення ідентичності в умовах гібридизації, що характеризується плинними культурними відносинами та культурним змішанням. Часто аналізувалися етнонаціональні та расові ідентичності афроамериканців і латиноамериканців у мультикультурному американському суспільстві. Виявлено, що гендерні ідентичності аналізуються в контексті персональних і міжособистісних відносин. Автори досліджують віртуальні ідентичності, що формулюються на основі комунікативних практик в умовах нових інформаційних технологій. У дискурсі територіальні ідентичності представлені значно менше, ніж національні. Ідентичності ЛГБТ, дослідницькі, вікові, девіантні та організаційні є додатковим напрямом вивчення тематики. У міжнародному дискурсі ідентичності розуміються як соціально конструйовані й аналізуються в полікультурному контексті. Ці типи та пріоритетні напрями міжнародного дискурсу впливають на вітчизняне вивчення ідентичності, її конструювання, зокрема в сфері медіа.

Розглянуто основні положення гендерної рівності у різних сферах в Україні та ЄС. Висвітлено питання дискримінації, гендерного насильства, фемінізму. Наведено теоретичні та практичні аспекти законодавчого регулювання сімейних відносин та відносин ЛГБТ в Україні й інших країнах.

Розглянуто основи правового становища людини і громадянина в сучасному світі, гендерну політику Європейського Союзу, питання адаптації політики у сфері охорони здоров'я до потреб ЛГБТ-осіб. Висвітлено міжнародні та регіональні стандарти у сфері прав людини, що пов'язані зі здоров'ям ЛГБТ. Розкрито толерантність як прояв поваги до сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності людини. Викладено актуальні проблеми захисту прав ЛГБТ-спільноти в Україні й асимілювання / інтеграції регіонального законодавства до європейських норм, гендерного насильства в українському законодавстві.

Дослідження (30 напівструктурованих інтерв'ю в 5 адміністративно-територіальних одиницях України) охопило чоловіків, які мають статеві відносини з чоловіками (ЧСЧ), середнього та старшого віку (35 років і старше) з метою знайти фактори, які слід враховувати при плануванні нових послуг чи доповненні вже наявних у профілактичних проєктах. Стиль життя ЧСЧ середнього та старшого віку може бути охарактеризований як властивий для зрілих особистостей. Показано, що одним з головних факторів, який впливає на залучення цієї соціально-демографічної групи до діяльності ВІЛ-сервісних організацій, є конкуренція пропонованих організаціями послуг з іншими способами проведення вільного часу, а зміст послуг повинен узгоджуватись з виявленими потребами потенційних клієнтів (зокрема, у сфері здоров'я, взаємин з партнерами й партнерками, хобі), розкладом повсякденного життя та способами комунікації з іншими членами ЛГБТ-спільноти. ЛГБТ-організації повинні створювати безпечний фізичний і психологічний простір, консультувати в питаннях прийняття старіння, розлучення з партнером чи партнеркою, показувати безпечніші моделі проживання стресових ситуацій, підтримувати та формувати поведінку, спрямовану на збереження здоров'я, формування здорового способу життя та підвищення його якості як у контексті соціалізації клієнтів, так і збереження чи відновлення сексуальної привабливості й активності. Клієнти повинні мати можливість обирати найбільш відповідні їхнім запитам послуги з широкого переліку (зокрема, для одно- та різностатевих пар), а також спосіб отримання послуг (з візитом або без візиту в офіс організації). Підхід до організації послуг повинен створювати впізнаване обличчя кожної організації в межах міста чи області, а не пропонувати однаковий набір сервісів). Проведене дослідження має низку обмежень, головним з яких є неможливість узагальнення отриманої інформації на всю досліджувану популяцію через суто якісний характер застосованої методології. Досліджена група (ЧСЧ у віці 35 років і старше) складається з кількох відмінних вікових груп, серед яких найстарша матиме додаткову травму минулого.

Актуальність тематики зумовлена парадоксальною, гібридною та неоднозначною природою сучасної ситуації, що останніми роками виявила ознаки стійкості та відомої керованості з точки зору уявлень про хвильовий самоорганізований характер розвитку системи освіти взагалі та підготовки психологів зокрема. Подібно до цього, методичні рекомендації також парадоксальні та гібридні. Вони побудовані таким чином, щоб сприяти майбутнім психологам у проектуванні та реалізації індивідуальних траєкторій саморозвитку і самопідготовки. Еклектичність поданих матеріалів породжує певні смислові бар'єри, подолання яких бачиться у термінах не лише індивідуальної, а й групової самоорганізації у навчальних групах на кшталт "спільноти дослідників". Охарактеризовано системні та особистісно орієнтовані ресурси сучасної підготовки психологів. Увагу приділено освітнім траєкторіям особистісного розвитку, а саме метафоричним "рекомендаціям" до проєктування. Досліджено особливості особистісного та професійного розвитку майбутнього психолога на сучасному етапі. Охарактеизовано особливості формування толерантності до невизначеності в майбутніх психологів. Висвітлено новітні підходи до самодовіри як ресурсу життєстійкості майбутнього психолога. Проаналізовано практичні аспекти діяльності психолога з різними групами осіб і запитами. Окрему увагу приділено особливостям роботи психолога з представниками ЛГБТ-спільноти.

Шифр НБУВ: Ж24215 Пошук видання у каталогах НБУВ