Досліджено актуальні проблеми кримінально-правової та кримінологічної характеристики фальшивомонетництва. Розглянуто склад, об'єктивні й суб'єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 199 КК України. Визначено рівень і динаміку розвитку фальшивомонетництва, наведено характеристику особистості фальшивомонетника, запропоновано основі заходи щодо кримінологічного запобігання даному виду злочинності. Наведено результати історико-правового дослідження розвитку законодавства про встановлення відповідальності за підроблення грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотареї. Здійснено порівняльно-правовий аналіз кримінального законодавства зарубіжних країн, в якому передбачено відповідальність за фальшивомонетництво. Обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення ст. 199, 224 КК України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р670.91-542

Рубрики:

Глаукома

Шифр НБУВ: ДС47390 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р670.91-542

Рубрики:

Глаукома

Шифр НБУВ: ДС47390 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Лотаринзько-Саарський басейн (ЛСБ) - один з головних палеозойських вугільних басейнів Західної Європи, котрий протягом двох століть виконував роль важливого осередку підземного видобутку вугілля та пов'язаних з ним багатопрофільних видів промислової діяльності у транскордонному районі Франції та Німеччини. Басейн має значні запаси вугілля, зосереджені в численних латерально витриманих вугільних пластах, в яких під впливом процесів вуглефікації під в процесі занурення кам'яновугільних відкладів генерувалися газоподібні вуглеводні. ЛСБ виділяється потужним осадовим чохлом до глибини 6 км, який зазнав інверсійних рухів, що призвели до палеозойської денудації близько 750 м у французькій частині басейну та домезозойської (пермської) денудації в діапазоні 1800 - 3000 м у німецькій частині басейну. Історично вуглевидобуток у районах Лотарингії та Саару був пов'язаний зі значними ризиками безпеки підземних робіт через високий вміст метану у вугільних пластах. ЛСБ має величезний потенціал щодо видобутку нетрадиційної вуглеводневої сировини, включаючи метан вугільних пластів. Вугільні шахти тут більше не експлуатують для видобутку вугілля; однак метан, що утворився на глибоких горизонтах унаслідок термогенних перетворень органічної речовини, мігрує по тріщинах до земної поверхні. Скорочення природних викидів метану за рахунок видобування метану вугільних пластів є винятково важливою можливістю для уповільнення темпів глобального потепління. Практично всі відомі родовища вугільного метану в світовому масштабі так чи інакше порушені системами природних різномасштабних тектонічних розривних дислокацій і від великих зон розломів до близько розташованих мікрозсувів і тріщин кліважу у вугільних пластах. З огляду на багаторічний досвід геологічних досліджень під час видобутку вугілля в минулому, ЛСБ не є винятком з цієї тенденції. Характеристика структурних закономірностей розподілу тріщинуватості у різних масштабах є прагматичним процесом, що підсилює адекватне сприйняття продуктивності покладів вугільного метану. Мета роботи - отримати уявлення про стиль і кінематичні характеристики мультимасштабних систем тріщин у вугленосних товщах на підставі аналізу результатів геологічного довивчення площ ЛСБ, підземної геологічної документації гірничих виробок, а також рентгенівської комп'ютерної томографії зразків вугілля. Це допоможе вибрати правильну стратегію забезпечення належних технічних рішень для ефективної розвідки та видобутку метану вугільних пластів у басейні.