Наведено результати просторової локалізації кореневої системи яблуні на вегетативній підщепі ММ 106 за різних прийомів передпосадкового окультурення торфом і прісноводною глиною дерново-підзолистого піщаного грунту, сформованого на водно-льодовикових і суглинкових відкладах.

Охарактеризовано вплив доз і співвідношень мінеральних добрив на агрохімічні властивості дерново-підзолистого піщаного грунту і продуктивність яблуні. Збалансоване мінеральне живлення її за умов вищезгаданого грунту, сформованого на водно-льодовикових відкладах, підстелених з глибини 120 - 130 см легкосуглинковою мореною, забезпечується за умов щорічного внесення 90 кг/га д.р. азотних, фосфорних і калійних добрив та періодичного (раз на три роки) - 60 т/га гною. Вищі дози фосфорних і азотних добрив малоефективні.

Розглянуто питання геоморфології, а також закономірності розвитку та формування рельєфу, його будови, походження, віку та сучасної динаміки. Визначено ерозійно-акумулятивні, антропогенні, біогенні, льодовикові, карстово-суфозійні, еолові та форми рельєфу рівнин, гір, морських берегів і шельфу.

Рассмотрены вопросы геоморфологии, а также закономерности развития и формирования рельефа, его строения, происхождения, возраста и современной динамики. Определены эрозионно-аккумулятивные, антропогенные, биогенные, ледовые, карстово-суфозионные, эоловые и формы рельефа гор, равнин, морских берегов и шельфа.

Описано основні фізичні та хімічні властивості води, її розподіл на земній кулі, а також кругообіг та походження. Наведено методи проведення гідрологічних досліджень. Відзначено роль води у фізико-географічних, геофізичних, геохімічних і біологічних процесах, у житті та господарській діяльності людини. Висвітлено питання гідрології річок (водний режим, механізм течії, водоносність, річкові наноси, селі, руслові процеси). Досліджено водний баланс, рівневий і термічний режими озер, донні відклади та еволюцію озерної улоговини. Обговорено типи боліт, їх будову, морфологію та гідрографію, а також процеси утворення льодовиків, їх типи, поширення та значення. Запропоновано теорії походження підземних вод, визначено особливості їх хімічного складу та фізичних властивостей. Визначено роль підземних вод у фізико-географічних процесах. Наведено дані про хімічний склад вод Світового океану, термічний режим океанів і морів, густину та тиск морської води. З'ясовано оптичні та акустичні особливості морської води. Розглянуто питання щодо водних ресурсів України, їх використання й охорони.

Описаны основные физические и химические свойства воды, ее распределение на земном шаре, а также круговорот и происхождение. Приведены методы проведения гидрологических исследований. Отмечено значение воды в физико-географических, геофизических, геохимических и биологических процессах, в жизни и хозяйственной деятельности человека. Освещены вопросы гидрологии рек (водный режим, механизм течения, водоносность, речные наносы, сели, русловые процессы). Исследованы водный балланс, уровневый и термический режимы озер, донные отложения. Обсуждены типы болот, их строение, морфология и гидрография. Оговорены процессы образования ледовиков, их типы, распространение и значение. Предложены теории происхождения подземных вод, определены особенности их химического состава и физических свойств. Определена роль подземных вод в физико-географических процессах. Изложены данные о химическом составе вод Мирового океана, термическом режиме океанов и морей, густоте и давлении морской воды. Выяснены оптические и акустические особенности морской воды. Рассмотрены проблемы водных ресурсов Украины, их использования и охраны.

Наведено інформацію, що надходить з супутників і орбітальних космічних станцій, про стан нашої планети, а також щодо її використання в наукових установах, народному господарстві, зокрема, космічній океанології, гідрології, метеорології, геології, моніторингу біосфери. Розглянуто космічне землезнавство як нову галузь науки. Проаналізовано особливості спостереження за сніговими покровом і лавинами, льодовиками.

Приведена информация, поступающая со спутников и орбитальных космических станций, о состоянии нашей планеты, а также о ее использовании в научных учреждениях, народном хозяйстве, в частности, космической океанологии, гидрологии, метеорологии, геологии, мониторинге биосферы. Рассмотрено космическое землеведение как новая отрасль науки. Проанализированы особенности наблюдения за снежным покровом и лавинами, ледниками.

Проведено комплексний аналіз даних геолого-геоморфологічних досліджень для перегляду концепції перебігу материкових зледенінь у басейні середнього Дніпра на підставі дослідження особливостей будови долин басейну, виявлених за допомогою дистанційного зондування та цифрової висотної моделі поверхні. Вивчено динаміку крайових зон сучасних льодовиків і послідовності розвитку подій на постгляціальному етапі.

Проведен комплексный анализ данных геолого-геоморфологических исследований для пересмотра концепции протекания материковых обледенений в бассейне среднего Днепра на основании исследования особенностей структуры долин бассейна, выявленных с помощью дистанционного зондирования и цифровой высотной модели поверхности. Определены динамика краевых зон современных ледников и последовательности развития событий на постгляцеальном этапе.

Викладено основи загальної гідрології, описано гідрологію річок, озер і водосховищ, боліт, підземних вод, льодовиків і Світового океану. Проаналізовано особливості кінематики річкового потоку, вплив фізико-географічних факторів на стік та його коливання, роль підземних вод у живленні річок і фізико-географічних процесах.

Изложены основы общей гидрологии, описана гидрология рек, озер и водохранилищ, болот, подземных вод, ледников и Мирового океана. Проанализированы особенности кинематики речного потока, влияние физико-географических факторов на сток и его колебания, роль подземных вод в питании рек и физико-географических процессах.

Розкрито значення та основні завдання геології, розглянуто історію розвитку наукової дисципліни, наведено відомості про проведення геологічних досліджень в Україні. Висвітлено сучасні уявлення про Землю та речовинний склад земної кори. Особливу увагу приділено вивченню літосфери - зовнішньої твердої оболонки планети, яка є об'єктом вивчення геології. Розглянуто процеси внутрішньої та зовнішньої динаміки Землі, зокрема вивітрювання, руйнівну та акумулятивну дію підземних вод, морів та океанів, формування льодовиків, озер і боліт.

Раскрыто значение и основные задания геологии, рассмотрена история развития научной дисциплины, приведены сведения о проведении геологических исследований в Украине. Освещены современные представления о Земле и вещественном составе земной коры. Особое внимание уделено изучению литосферы - внешней твердой оболочки планеты, являющейся объектом изучения геологии. Рассмотрены процессы внутренней и внешней динамики Земли, в частности выветривание, разрушающее и аккумулятивное действие подземных вод, морей и океанов, формирование ледников, озер и болот.

Висвітлено закономірності кріогляцігенної діяльності - важливого чинника екзогенної геодинаміки у пізньому кайнозої, що бере участь у формуванні ландшафтної сфери Землі, еволюції біосфери та процесах антропогенезу. Охарактеризовано льодовики сучасного та геологічного минулого, наведено їх типологію, встановлено причини зародження та закономірності функціонування, показано вплив на літогенез і формування рельєфу. Особливу увагу приділено вивченню давніх зледенінь і проблемам їх інтерпретації. Описано способи картографічного відображення кріогляцігенних явищ, особливості кадастрових, землевпорядних і господарських акцій у кріолітозоні, областях зледенінь та їх палеоландшафтних аналогах.

Освещены закономерности криогляцигенной деятельности - важного фактора экзогенной геодинамики в позднем кайнозое, принимающего участие в формировании ландшафтной сферы Земли, эволюции биосферы и процессах антропогенеза. Охарактеризованы ледники современного и геологического прошлого, приведена их типология, установлены причины зарождения и закономерности функционирования, показано влияние на литогенез и формирование рельефа. Особое внимание уделено изучению давних обледенений и проблемам их интерпретации. Описаны способы картографического отображения криогляцигенных явлений, особенности кадастровых, землеупорядочных и хозяйственных акций в криолитозоне, областях обледенений и их палеоландшафтных аналогах.

Розглянуто основні елементи, форми та типи рельєфу земної поверхні. Охарактеризовано його форми, обумовлені процесами вивітрювання, денудації, діяльністю моря, поверхневих текучих і підземних вод, снігу, льоду, вітру. Наведено інформацію про генетичні типи рівнин, види водної ерозії, річкові тераси, будову льодовиків і снігових лавин, рельєф океанічного дна. Описано зміни рельєфу, зумовлені господарською діяльністю людини.

Рассмотрены основные элементы, формы и типы рельефа земной поверхности. Охарактеризованы его формы, обусловленные процессами выветривания, денудации, деятельностью моря, поверхностных текущих и подземных вод, снега, льда, ветра. Приведена информация о генетических типах равнин, видах водной эрозии, речных террасах, строении ледовиков и снежных лавин, рельефе океанического дна. Описаны изменения рельефа, обусловленные хозяйственной деятельностью человека.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д229(007)93

Рубрики:

Регіональна гідрологія суші

Шифр НБУВ: Ж29359 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено предмет і об'єкт гідрології, методи гідрологічних досліджень, роль і значення води у природних процесах і життєдіяльності людини. Розглянуто основні фізичні властивості та хімічний склад природних вод, розподіл води на земній кулі та її кругообіг. Описано гідрологічні процеси, характерні для водних об'єктів суші, зокрема, річок, озер, водосховищ, боліт, льодовиків, підземних вод. Розкрито питання гідрології моря. Увагу приділено характеристиці водних ресурсів України, їх використанню й охороні.

Освещены предмет и объект гидрологии, методы гидрологических исследований, роль и значение воды в природных процессах и жизнедеятельности человека. Рассмотрены основные физические свойства и химический состав природных вод, распределение воды на земном шаре и ее кругооборот. Описаны гидрологические процессы, характерные для водных объектов суши, в частности, рек, озер, водохранилищ, болот, ледников, подземных вод. Раскрыты вопросы гидрологии моря. Уделено внимание характеристике водных ресурсов Украины, их использованию и охране.

Розглянуто генетичний зв'язок архей-протерозойських глибинних і девонсько-палеозойських рифтогенних корово-мантійних розломів з сучасною гідромережею (річками, балками, ярами), що зародилися на території Дніпровсько-Донецької западини і Воронезького масиву в льодовиковий період внаслідок дії глибинних теплових потоків. Проаналізовано вплив розломної мережі земної кори на морфологію і нафтогазоносність осадової товщі регіону, на закономірності розташування родовищ нафти та газу, характер генерації, міграції та акумуляції вуглеводнів.

Рассмотрена генетическая связь архейско-протерозойських глубинных и девонско-палеозойских рифтогенных корово-мантийных разломов с современной балочно-речной гидросетью, возникшей на территории Днепровско-Донецкой впадины и Воронежского массива в ледниковый период под воздействием тепловых потоков в зонах разломов. Проанализировано влияние глубинно-разломной сети земной коры на морфологию и нефтегазоносность осадочного чехла региона, на закономерности размещения месторождений нефти и газа, на характер генерации, миграции и аккумуляции углеводородов.

The genetic relation of the Arechean-Proterozoic deep - seated faults and the Devonian-Paleozoic riftogene crust - mantle fractures with moderm ravine - river drainage system which has appeared in the territory of the Dnieper-Donetsk depression and Voronezh massif under the influence of heat flows in fracture zones at the glacial period has been considered. The influence of the earth crust system of deep - seated faults on the morphology and oil and gas persence of sedimentary cover of the region, laws of oil and gas fields distribution, the character of generation, migration, accumulation of hydrocarbons has been analysed.

Розглянуто дані про емісію летких F, Cl, Br та I-вміщуючих вуглеводнів з таких природних джерел, як вулкани, мінерали, гірські породи, грунти, донні осадки, рослинність суходолу, океанські макроводорості, фітопланктон, фотоліз органічної речовини в снігу та фірні полярних районів. Зроблено оцінки потужності потоків деяких сполук з цих джерел в атмосферу. Наведено результати аналізу повітря з матеріалу льодовика узбережної Антарктиди та фірну полярних регіонів. Запропоновано схему абіотичного синтезу галогенвуглеводнів за фотолізу органічної речовини морських аерозолів у снігу та механізм концентрування цих сполук у льодовику.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д228.23

Рубрики:

Льодовики

Шифр НБУВ: Ж24597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено результати вимірювань льодової потужності льодовика Домашній, що розташований на острові Галіндез, та льодовиків Малий Уіггенс і Великий Уіггенс - на Антарктичному півострові, виконаних за допомогою методів радіолокації й електрорезонансного зондування.

Наведено результати геоелектричних досліджень льодового покрову о. Галіндез, одержаних під час сезонних робіт 9 Української антарктичної експедиції. Головну задачу досліджень - визначення потужності льодовика - вирішено за допомогою методу вертикального електрорезонансного зондування (ВЕРЗ), який базується на вивченні процесів природної поляризації середовища та спектральних характеристик природного електричного поля над об'єктами, що досліджуються. Метод ВЕРЗ дозволяє визначати глибини розміщення стратиграфічних комплексів розрізу й окремих аномальних об'єктів. На діаграмах зондування впевнено фіксується також контакт між льодовою товщею та корінними породами. Дослідження засвідчили високу ефективність методу електрорезонансного зондування та можливість його практичного застосування під час дослідження льодових покривів.

Досліджено залежність поширення антарктичної тундри в градієнті екологічних умов, який сформувався у процесі відступу льодовиків. Протягом 30-ї польської та 10-ї української експедицій, з 09.11.2005 по 09.02.2006 рр., закладено 9 стаціонарних ділянок, які охоплювали практично весь спектр умов вільної від льоду території біля польської антарктичної станції Г. Арцтовського на острові Короля Георга (Південні Шотландські о-ви). За особливостями трав'яних угруповань, які залежать від екологічних умов у градієнті відстані від краю льодовика, виділено 3 окремі колонізаційні зони. Ймовірно, зона I (прибережні локалітети) є вихідною колонізаційною зоною; зона II, рівновіддалена від льодовика й океану, - оптимальною для існування судинних рослин на сучасному етапі; зона III, найближча до краю льодовика, що тане, відображає експансію антарктичної трав'яної тундрової формації на нові території.

Наведено дані про кількість, поширення, відносні та абсолютні висоти терас Дністра та час їх формування. Грунтовно описано розрізи різновікових терас, у тому числі покривні лесові пачки, з виділенням у їх межах стратиграфічних горизонтів еоплейстоцен-плейстоценового віку. Вперше опрацьовано розрізи льодовикових відкладів на правому березі Дністра, південніше м.Самбір, завдяки чому скореговані дані про вік і поширення терас Дністра у межах Передкарпаття.

Досліджено геохімічні особливості великих вибірок уламкових зерен циркону (n = 2684) та монациту ((n = 937) з льодовикових і алювіальних відкладів, які характеризують як провінції постачання Український щит з прилеглою частиною Східно-Європейської платформи (СЄП) й Антарктичний півострів (АП) у Західній Антарктиді. Концентрації елементів-домішок (Hf, Y, Th, U, Pb) у поодиноких зернах мінералів визначено за допомогою нової апаратурної версії спеціалізованого варіанта рентгено-флуоресцентного аналізу (XRF - MP/SG). Вік зерен оцінено за методом "загального Pb" (Pb - Th - U критерій). Денудовані материнські петротипи ідентифіковано за складом циркону з використанням його Hf - Y класифікації (Hf - Y критерій). Установлено, що комплексне використання Hf - Y та Pb - Th - U критеріїв дозволяє ефективно ідентифікувати провідні джерела постачання уламкового циркону (материнські петротипи) й оцінювати внесок кожного з них. Hf - Y та Pb - Th - U систематика зерен уламкового циркону дозволила оцінити об'ємні співвідношення провідних петротпів, охарактеризувати їх зміну у часі та розрахувати моделі росту земної кори у межах СЄП та АП. Виявлено молодий (0,5 - 0,7 млрд років), невідмий раніше етап інтенсивного монацитоутворення у межах СЄП. Одержані результати досліджень суттєво доповнюють існуючі дані про еволюцію земної кори обох регіонів.