Вперше у вітчизняній історіографії розглянуто питання бойового застосування винищувальної авіації військово-повітряних сил Радянського Союзу та Німеччини у роки Великої Вітчизняної війни. Наведено характеристику системи організації та підготовки льотних кадрів. Показано особливості управління винищувальною авіацією під час виконання бойових дій, розкрито основні тенденції його розвитку. Визначено основні фактори, що впливали на ефективність бойового застосування винищувальної авіації ВПС Радянського Союзу та Німеччини (Люфтваффе). Виявлено характерне й особливе у формах і способах бойового застосування винищувальної авіації ворогуючих сторін під час Великої Вітчизняної війни. Визначено тенденції розвитку організаційних форм і способів бойового застосування винищувальної авіації. Розроблено теоретичні рекомендації щодо напрямків використання вітчизняного та зарубіжного історичного досвіду у воєнній теорії та практиці підготовки Збройних сил України. Поглиблено наукові уявлення про сучасні засоби збройної боротьби та можливості їх застосування у війнах нового покоління. У науковий обіг введено значний обсяг нових історичних джерел.

На підставі джерелознавчої бази, зокрема, невідомих і маловідомих зарубіжних документів і публікацій, розкрито особливості політичної лінії керівництва Третього рейху стосовно своїх союзників, динаміку взаємин між ними впродовж війни та причини краху осі "Рим - Берлін - Токіо". Визначено головні цементуючі елементи даної співпраці - ідейне несприйняття більшовицької теорії та практики, а також прагнення до наживи та розширення власної території за рахунок Радянського Союзу. З'ясовано мотивацію, якою керувалися так звані "ідейні" союзники нацистів, виступаючи на боці гітлерівців. Простежено шляхи та методи створення Ваффен-СС з громадян різних європейських держав, зокрема, дивізії "Галичина". Надано стислу характеристику есесівських польових військ, що воювали проти Червоної армії, на підставі якої стає очевидною різниця між німецькими дивізіями Ваффен-СС та аналогічними з'єднаннями, які були сформовані з представників інших народів. Проаналізовано причини масової колаборації громадян Радянського Союзу, які вступили в вермахт, Ваффен-СС, "Люфтваффе", а також поліцейські та охоронні частини. Розглянуто питання про долю генерала Власова та очолюваної ним Російської визвольної армії. Наведено епізоди участі колабораціоністських формувань у боях на Східному та Західному фронтах, з'ясовано їх місце та роль у перебігу воєнних подій.