Досліджено короткотривалі ефекти впливу телевізійних новин та відео з відвертим насильством, які перебувають у відкритому доступі в мережі Інтернет. Розглянуто основні етапи становлення розуміння світовою наукою такої багатогранної проблеми, як ефекти впливу мас-медіа на психіку та емоційний стан людини. Експериментально встановлено наявність конкретних короткотривалих реакцій у піддослідних студентів, що свідчить про обгрунтованість міркування, що кожен сприйнятий відеофрагмент хоча б якось впливає на своїх реципієнтів.

Телебачення як аудіовізуальне середовище має більшу за інші ЗМК здатність створювати ілюзію особистої взаємодії. Особливий емоційний зв'язок між медіаперсоною та глядачем називають парасоціальною комунікацією. Виділено та розв'язано функціональні та методологічні проблеми цього явища. Описано відмінності парасоціальної інтеракції й комунікації, розглянуто паравзаємодію крізь призму теорії використання та задоволення, охарактеризовано предиктори парасоціальних відносин і визначено місце медіаперсони у параспілкуванні. Наведено метод парасоціальної шкали, зазначено його переваги та недоліки.

Телебачення як аудіовізуальне середовище має більшу за інші ЗМК здатність створювати ілюзію особистої взаємодії. Особливий емоційний зв'язок між медіаперсоною та глядачем називають парасоціальною комунікацією. Виділено та розв'язано функціональні та методологічні проблеми цього явища. Описано відмінності парасоціальної інтеракції й комунікації, розглянуто паравзаємодію крізь призму теорії використання та задоволення, охарактеризовано предиктори парасоціальних відносин і визначено місце медіаперсони у параспілкуванні. Наведено метод парасоціальної шкали, зазначено його переваги та недоліки.

Досліджено процес формування медіа-аудиторій засобами масової інформації. Виявлено, що макро- й мікрофактори функціонування медіаорганізації провокують розвиток такого довгострокового медіаефекту, як штучне формування медіапотреб аудиторії (ФМА) засобами масової інформації, в механізмі якого одним з вагомих складників є звикання. Надано визначення ФМА, як узалежнення аудиторії від формальних і змістових параметрів медіапродуктів, що супроводжується зниженням рівня критичності сприйняття їх негативних, неякісних, патогенних елементів. Реконструйовано механізм ФМА, визначено передумови його виникнення. Доведено факт тривалої уніфікації медіаконтенту (одноманітність, обмеженість у проблемно-тематичному доборі, жанрова незбалансованість) на прикладі українського телебачення, постійна повторюваність якого спричиняє дію механізму ФМА. Визначено, що уніфікації контенту ЗМІ сприяють проблема недосконалості системи медіадосліджень в українській медіагалузі (труднощі у вивченні медіапотреб аудиторії, відсутність точної інформації щодо їх медіавподобань), та необхідність підлаштування контенту ЗМІ під потреби рекламодавця - дотримання умов контекстності реклами щодо основного медіазмісту, що викликає уніфікацію контенту.

Мета дослідження - аналіз конвергентності звукового образу аудіофільму Ірини Лопатіної "Війна, яка "валтує" в програмі "Саме там" на Радіо НВ. Цей радіопроєкт став переможцем на журналістському конкурсі "Честь професії" (липень 2020 р.) у номінації "Найкращий аудіоматеріал". Застосування методів моніторингу, інтерпретації даних, порівняльно-історичного, а також методу аналізу актуальної наукової інформації надало змогу дійти висновку, що Ірині Лопатіній у радіопроєкті "Війна, яка "валтує" вдалося створити складний, багаторівневий звуковий образ Війни. Авторка програми вдалася до експериментів зі звуковим образом, радіопроєкту "Війна, яка "валтує", якій властиві жанрова гібридність, тяжіння до конвергентності, візуалізації. Обравши репрезентативним форматом аудіофільм, який є результатом поєднання комунікативних практик радіо й телебачення, журналістка створила якісний медіапродукт, що можна вважати зразком ефективної радіокомунікації. На сучасному етапі функціонування радіопрограм конструювання їх звукового образу ускладнюється, збільшується набір виражальних засобів, які використовують журналісти, автори програм, звукорежисери для досягнення певних медіаефектів. Звуковий образ утворюється в результаті активної дифузії прийомів і засобів подання інформації, як наслідок, конвергентність стає важливим чинником ефективної радіокомунікації. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вдалося довести: аудіофільм Ірини Лопатіної став безсумнівним свідченням того, що розмовний формат радіо, втілений в оригінальний авторський проєкт, може претендувати на ефективну радіокомунікацію й виступати зразком якісного медіапродукту. Реультати дослідження можуть бути використані журналістами-практиками з метою покращання якості авторських радіопрограм, підвищення їх комунікативної ефективності.