Зазначено, що відділ художнього текстилю ЛКДУМ ім. І.Труша відіграє важливу роль у фаховій підготовці митців художнього ткацтва. Специфікою відділу є засвоєння національної та європейської мистецької спадщини, а також спрямування на сучасні новаційні процеси ткацького мистецтва.

Указано. что отдел художественного текстиля ЛКДПИ им. И.Труша играет важную роль в профессиональной подготовке художников художественного ткачества. Спецификой отдела является усвоение национального и европейского наследия, а также направление на современные процессы ткацкого искусства.

The Artistic textile department of he Lviv Decorative and Applied Art College named after I. Trush plays a great role in professional training of art weavers. The specific of this department is exploring the national and European treasure as well as modern trends of art weaving.

Розглянуто проблему національного характеру в драматургії М.Куліша, О.Корнійчука, І.Кочерги, І.Микитенка, Я.Мамонтова, Я.Галана у період 1920 - 1930 рр. Висвітлено іконічний образ українського селянина у п'єсі М.Куліша "Комуна в степах". Зроблено висновок, що справжні художні відкриття можливі тоді, коли митець спирається на естетичні ідеали свого народу, оскільки проблематика та природа української драми пов'язані з національним життям народу, його звичаями та традиціями.

Рассмотрена проблема национального характера в драматургии Н.Кулиша, А.Корнийчука, И.Кочерги, И.Микитенко, Я.Мамонтова, Я.Галана в период с 1920 - 1930 гг. Освещен иконический образ украинского крестьянина в пьесе Н.Кулиша "Коммуна в степях". Сделан вывод о том, что настоящие художественные открытия возможны, когда художник опирается на эстетические идеалы своего народа, поскольку проблематика и природа украинской драмы связанны с национальной жизнью народа, его обычаями и традициями.

Висвітлено творчий і життєвий шлях та національно-патріотичну діяльність видатного митця галицько-українського ренесансу міжвоєнного двадцятиліття - П.Ковжуна (1896 - 1939 рр.). Розглянуто творчий доробок художника у галузях: книжкової графіки, розпису українських церков і створення театральних декорацій.

Висвітлено історію подорожей вихованця Києво-Могилянської академії В.Григоровича-Барського місцями виникнення й поширення християнської релігії. Зазначено, що найбільше уваги в описі своїх подорожей він приділив святиням Єрусалима та ближніх околиць, широко застосовуючи для ілюстративних порівнянь матеріали з Біблії, історії Церкви, географії, археології, етнографії, історії, архітектури та образотворчого митецтва.

Освещена история путешествий воспитанника Киево-Могилянской академии В.Григоровича-Барского местами возникновения и распространения христианской религии. Указано, что наибольшее внимание в описании своих путешествий он уделил святым местам Иерусалима и ближним окрестностям, широко применяя для иллюстративных сравнений материалы из Библии, истории Церкви, географии, археологии, этнографии, истории, архитектуры и изобразительного искусства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено сторінки життя і діяльності В.Кричевського - архітектора, графіка, живописця, художника театру, дослідника етнографії України. Розкрито роль братів Василя та Федора Кричевських в історії розвитку української мистецької освіти. Охарактеризовано значення здобутків В.Кричевського у галузі декоративно-прикладного та кіно-декораційного мистецтва, викладацької роботи в Києві. Зазначено, що В.Кричевський виховував нову генерацію національно свідомих українських митців.

Освещены страницы жизни и деятельности В.Кричевского - архитектора, графика, живописца, художника театра, исследователя этнографии Украины. Раскрыта роль братьев Василия и Фёдора Кричевских в истории развития украинского художественного образования. Охарактеризованы особенности его достижений в области декоративно-прикладного и кино-декорационного искусства, преподавательской работы в Киеве. Отмечено, что В.Кричевский воспитывал новую генерацию национально сознательных украинских художников.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено життя і творчість німецького письменника Й.К.Ф. Гельдерліна (1770 - 1843). На підставі вивчення епістолярної та творчої спадщини митця-філософа простежено процес формування його естетичних поглядів. Розкрито особливості відтворення художнього світу письменника в українських версіях його поезії (перекладах І.Франка, С.Гординського, В.Мисика, М.Ореста, І.Качуровського, В.Коптілова, П.Тимочки та М.Бажана). Висвітлено досвід німецького гельдерлінознавства, показано особливості вторинно-опосередкованої рецепції особи та творчості німецького письменника в Україні.

Исследованы жизнь и творчество немецкого писателя Й.К.Ф.Гельдерлина (1770 - 1843). На основе изучения эпистолярного и творческого наследия философа исследован процесс формирования его эстетики. Раскрыты особенности отображения художественного мира писателя в украинских версиях его поэзии (переводах И.Франка, С.Гординского, В.Мисика, М.Ореста, И.Качуровского, В.Коптилова, П.Тимочки и Н.Бажана). Освещен опыт немецкого гельдерлиноведения, показаны особенности вторично-опосредованной рецепции личности и творчества немецкого писателя в Украине.

Проаналізовано творчий внесок українського письменника М. Хвильового в оновлення та розвиток психологічної прози "переходової доби" - 1920 - 1930 рр. Показано людинознавчі здобутки митця. Охарактеризовано сатиру письменника у зв'язку з проблемою консеквентності. Увагу приділено романо-психологічній інтродукції студії "Новітньої карамазовщини".

Проанализирован творческий вклад украинского писателя Н. Хвылевого в обновление и развитие психологической прозы "переходной эпохи" - 1920 - 1930 гг. Показаны человековедческие достижения художника. Охарактеризована сатира писателя в непосредственной связи с проблемой консеквентности. Внимание уделено романо-психологической интродукции студии "Новейшей карамазовщины".

Висвітлено життєвий і творчий шлях О. Сиротенка (1897 - 1975), О. Вовка (1922 - 2004), Н. Сиротенко (1920 - 2005), С. Вовка (нар. 1958) - художників, представників мистецької династії, яку заснував ще на початку століття видатний український митець О.І. Сиротенко (1897 - 1975). Наведено фоторепродукції творів художників.

Освещен жизненный и творческий путь А. Сиротенко (1897 - 1975), А. Вовка (1922 - 2004), Н. Сиротенко (1920 - 2005), С. Вовка (род. 1958) - художников, представителей художественной династии, которую основал еще в начале столетия выдающейся украинский художник А.И. Сиротенко (1897 - 1975). Приведены фоторепродукции произведений художников.

Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність Ю.Г. Шаповала - відомого українського журналіста, науковця, педагога, доктора філологічних наук, професора. Наведено бібліографічні описи його наукових праць з проблем історії, теорії та практики журналістики, а також список літературних джерел про нього.

Освещены жизненный путь и творческая деятельность Ю.Г. Шаповала - известного украинского журналиста, ученого, педагога, доктора филологических наук, профессора. Приведены библиографические описания его научных работ по проблемам истории, теории и практики журналистики, а также список литературных источников о нем.

Розглянуто способи самореалізації митця за умов тоталітарного режиму.

Введено до наукового обігу теоретичну модель порівняльно-типологічного аналізу творчості Б. Лятошинського та Д. Шостаковича. Простежено взаємозв'язок соціально-політичного чинника з життям і творчістю композиторів у ракурсі проблеми "митець і влада". З урахуванням індивідуальних якостей кожного з композиторів проаналізовано позиції обох митців стосовно таких загальнолюдських проблем, як добро та зло, життя, смерть, безсмертя, митець і епоха, національне та інонаціональне. Проведено безпосередню порівняльну характеристику практично всіх відомих творів музичної спадщини Б. Лятошинського та Д. Шостаковича. Проаналізовано невідомий твір Б.Лятошинського (обробка єврейської народної пісні "Genzelex").

Досліджено динаміку самовизначення митця в російському та українському соціокультурному просторі першої третини ХХ ст. як взаємодію моделей "митець-пророк" і "митець-майстер". Визначено зв'язок статусу моделі "митець-пророк" зі зростанням ролі інтелігенції в соціокультурному середовищі, пануванням уявлення про митця як ініціатора соціокультурних змін. Показано, що внаслідок монополізації влади й ідеології в суспільстві 1920 - 1930 рр. відбувається посилення ролі моделі "митець-майстер" у процесі самовизначення митця. Досліджено, що динаміка взаємодії даних моделей полягає у розвитку світоглядно-естетичних засад художніх напрямків досліджуваної доби, виявляється в індивідуальному самовизначенні окремих митців, що відображає їх творчі особистості.

Проведено комплексне дослідження багатогранної творчої діяльності М.Кропивницького (1840 - 1910 рр.), передусім його літературного доробку у контектсі розвитку української драматургії та театру другої половини XIX - початку XX ст. в аспекті співвіднесення з українською класичною та світовою літературами (зокрема творчістю І.Котляревського, Г.Квітки-Основ'яненка, Т.Шевченка, М.Гоголя, В.Шекспіра, Ж.-Б.Мольєра, О.де Бальзака, О.Грибоєдова, О.Пушкіна, О.Островського, Л.Толстого). На підставі аналізу літературної й епістолярної спадщини М.Кропивницького, а також вивчення науково-критичних джерел доведено, що митець започаткував у своїх п'єсах більшість тем, що стали провідними для української драматургії його часу. Вперше виявлено, що домінантними в літературній творчості письменника є теми, пов'язані з боротьбою за українське національне відродження, збереження національної ідентичності українського народу, його духовного здоров'я, популяризацією та розвитком рідної мови. У новому аспекті розглянуто концепцію позитивного героя в драматургії М.Кропивницького, у ролі якого зазвичай виступає людина, що має відношення до місцевої влади, привілейованого класу або просто заможний селянин, який відзначається особистою шляхетністю та намаганням бути корисним знедоленій селянській масі. Суттєву увагу приділено дослідженню проблеми причетності М.Кропивницького до українського модернізму - "нової драми", неоромантизму, екзистенціалізму, символізму.

Проведено дослідження інтертекстуальних елементів у поезії І.Калинця, які функціонують у тексті як метафоричні вирази. Творчий доробок поета розглянуто як цілісну структуру, підпорядковану одній ідеї - побудові текстуального простору для існування ідеальної України. Зроблено висновок, що інтертекстуальні елементи є засобом для руйнування навколишньої реальності та будівельним матеріалом для формування текстової. З'ясовано, що у перших збірках митець намагається створити замкнений у минулому світ на підставі використання інтертекстуальних зв'язків різного типу з фольклором, слов'янськими міфами, біографіями українських культурних діячів. Подальший творчий період характеризується усвідомленням екзистенціального відчуження від світу та поступовим витісненням реальності у текстовий простір. Встановлено, що основним прийомом є квазіінтертекстуальність і використання як передтекстів публіцистичних статей і документів. З'ясовано, що у другій частині творчого доробку, написаного в ув'язненні, поет створює текстовий простір у географічному, історичному, аудіовізуальному та символьному аспектах з використанням різноманітних типів інтертекстуальних зв'язків, зокрема інтермедіальних. З'ясовано, що передтекстами є легенди, казки, твори української літератури, а також скульптурні й архітектурні витвори, живописні полотна українських та європейських майстрів, знаки зодіаку, букви й числа.

Проведено дослідження нових композиторських технологій електронної музики, які активно використовуються українськими композиторами. Висвітлено історичну перспективу розвитку даного пласта сучасної музики, розглянуто основні етапи його формування та теоретичні положення трьох найважливіших технологій електронної музики - алгоритмічної композиції, технологій синтезу звуку й обробки звучання в реальному часі. Досліджено різні види алгоритмічної композиції, серед яких композиція за допомогою комп'ютера, спектральна та фрактальна. Розглянуто різні види синтезу звуку, способи обробки звучання у реальному часі. Розкрито сутність поняття інтерактивної композиції та різні види контролерів, що використовуються в інтерактивній композиції. Проаналізовано електронні твори сучасного українського композитора А. Загайкевич, що дозволяє вписати їх до контексту існуючих нових технологій. На прикладі "Повітряної механіки" розглянуто особливості технології алгоритмічної композиції; на матеріалі "Геронеї" - технологію синтезу звуку; на прикладі "Пагода" - технологію обробки звучання в реальному часі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4ФРА)-4 РОЛЛАН Р.8

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: РА311194 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше розглянуто проблему свободи художньої творчості через діалектичні категорії можливості та дійсності, досліджено вплив особистісних і соціальних умов на розвиток свободи творчості. Визначено, що перехід свободи художньої творчості з можливості у дійсність залежить від особистісних і соціальних умов. Виділено такі особистісні умови, як темперамент і характер художника, натхнення, різностороння обдарованість. Визначено подвійний вплив цих умов: природна детермінація скорочує кількість можливих варіантів здійснення творчих ідей автора, в той же час особистісне творче "Я" автора обумовлює оригінальність твору мистецтва, внаслідок цієї подвійності творчий процес отримує вид взаємодії протилежностей: детермінації людською природою і внутрішньої духовної свободи. Досліджено соціальні умови, які впливають на процеси творчості, серед яких особливо велика роль належить політичному і духовному (ідейному) середовищу. Здійснено аналіз розвитку мистецтва в радянський період, показано вплив вищезгаданих умов на можливість і дійсність свободи творчості в СРСР. Запропоновано найбільш прийнятний варіант відносин у системі "держава (влада) - суспільство - митець". Аналізу проблеми свободи художньої творчості передує дослідження розвитоку концепції свободи людини.

Вивчено вітчизняну словесність епохи Бароко XVII ст. на фоні риторичних традицій. Досліджено прозу Симеона Полоцького. Уточнено, систематизовано та по-новому осмислено факти біографії та творчості письменника, висвітлено його образ, грунтуючись на засадах православ'я. Здійснено комплексний аналіз прозової спадщини ієромонаха Симеона. Значну увагу приділено літературній проповіді XVII ст. як особливому жанру російської літератури зазначеного періоду. Визначено особливості стилю письменника, взаємопов'язані з його ідейно-естетичними шуканнями, які проаналізовано у контексті художніх стилів і напрямків епохи. Митець розширив межі доробку і, створюючи Слово як різножанровий літературний культурний метатекст літургійного характеру, запропонував читачеві релігійно-філософський і богословський трактати.