Розкрито поняття постмодернізації та надано його сучасне визначення. Наведено авторську інтерпретацію основних дискурсних опозицій модернізму та постмодернізму. Вперше введено до наукового обігу поняття "синтагма", яке більш адекватно, ніж поняття "парадигма", описує феномен постмодернізації сучасного суспільства.

Зроблено спробу теоретично розглянути трансформаційні процеси в країнах Центральної та Східної Європи за допомогою концепцій модернізму. Запропоновано цілу низку понять, які, на його думку, більш адекватно відображають специфіку змін, що спостерігаються. Концепції модернізму поєднано із когнітивним підходом, що дає змогу більш глибокого вивчення інституційних змін в економіці та суспільстві. Паралельні трансформаційні зміни в економіці та одночасно у політичній системі ідентифіковано як джерело виникнення інституційних напружень. Стверджено, що їх можна привести у належний стан та консолідувати лише мобілізацією соціально-культурних засобів. Концепції модернізму здатні відіграти позитивну роль у розробці стратегії трансформації, орієнтованої на це завдання.

Вивчено українську драматургію першої половини ХХ ст., передусім, найпродуктивнішої в жанрово-стильовому та тематичному аспектах доби - епохи модернізму. Висвітлено життєвий і творчий шлях українського драматурга Миколи Куліша. Викладено основні художні засади новітньої драми. Наведено термінологічний словник, який містить необхідний матеріал з питань теорії літератури: проблеми жанру, стилів, напрямів тощо.

Розглянуто питання варіативності словозмінних форм англійського дієслова, реінтерпретації синтаксичних одиниць, контекстуальну зумовленість аргументативних оцінних висловлювань в англомовному дискурсі. Проаналізовано образ автора та його реалізацію в драмі модернізму і постодернізму, роль фонічної структури слова у створенні поетичного образу, фонемне варіювання у структурі лексики американського варіанта англійської мови. Висвітлено структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особливості вставних речень у сучасній французькій пресі тощо.

Наведено літературно-критичні статті, рецензії, літературознавчі розвідки, передмови до чеських видань української літератури, українознавчі студії чеської україністки Зіни Геник-Березовської, в яких розглянуто українську літературу від давнини до сучасності, чесько-українські взаємини тощо.

Подано фрагментарну характеристику виникнення модернізму на Заході та в Україні. На прикладах коротких оповідок М.Яцківа розкрито вплив західноукраїнського модернізму на творчість письменника, вміння в коротких рядках твору висвітлити душі героїв.

Розглядаються теоретичні питання слов'янського літературознавства: модернізм як художній метод; розвиток художньої біографії від давнини до сьогодення; авторський варіант фольклорного тексту та ін. Аналізуються основні аспекти, які притаманні літературі слов'янських народів: наступність традицій у дослідженні болгарської літератури; жанрові новації сучасної документальної прози; функціональність образів руху в українській та польській модерністській поезії; стійкі мотиви в російській, українській і польській історичній романістиці другої половини ХІХ ст. Висвітлюються питання слов'янської фольклористики: архаїчні уявлення про зустрічі з тваринами; міфологічний образ тура; символіка "яблука" в серболужицьких народних піснях та ін. Розглядаються актуальні проблеми історії та культури слов'янських народів.

Розглядаються типологічні риси модернізму: символізм, імпресіонізм, експресіонізм, футуризм, сюрреалізм та ін. Аналізується творчість низки письменників XX століття в аспекті прояву типологічних рис модернізму: К.Гамсуна, Б.Брехта, Ф.Кафки, А.Камю, В.Ходасевича, М.Гумільова, М.Цвєтаєвої, В.Маяковського, О.Мандельштама, Б.Пастернака, А.Платонова та ін. Досліджується не зовнішня приналежність митців до рухів і напрямів модернізму, а модернізм як художній метод. Підкреслюється, що творчий шлях яскравого художника - це пошук адекватного втілення власної особистості у неповторному художньому світі, а дослідження художнього методу - це аналіз головного напряму еволюціонування, яке проходить у своєму розвитку кожен самобутній письменник.

Розглядається творчість українських письменників ХХ століття, а саме: П.Тичини, Є.Плужника, О.Ольжича, Є.Маланюка, В.Свідзинського та ін. в аспекті прояву типологічних рис модернізму. Досліджується не зовнішня приналежність митців до рухів і напрямів модернізму, а модернізм як художній метод. Творчий шлях яскравого художника - це пошук адекватного втілення власної особистості у неповторному художньому світі. Дослідження художнього методу - це аналіз головного напряму еволюціонування, яке проходить у своєму розвитку кожен самобутній письменник.

Основна увага зосереджується на ранньому етапі українського модернізму, що припадає на межу ХІХ-ХХ ст. Присутність міфу аналізується на рівнях філософії, поетики, реінтерпретації архетипів. Представлено часові горизонталі та семантичні вертикалі модерного міфотворення - від премодерну і функції пізнання до влади ілюзорно-утопічних тенденцій. Висвітлюється міфологічний аспект у творчості Лесі Українки. Автор спробував поширити проекцію міфологізму від початку ХХ ст. до його середини, зокрема, до міфопоетики 1920-30-х, враховуючи непослідовність модерністичного дискурсу, при цьому увага акцентується на прикметних виявах літературного міфологізму на різних рівнях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено літуратурну спадщину В.Винниченка - одного з найвизначніших українських письменників першої половини XX ст. Проаналізовано еволюцію творчих пошуків драматурга, особливості поетики його п'єс: "Дисгармонія", "Панна Мара", "Між двох сил", "Гріх", "Над", "Пророк", співзвучної провідним мистецьким напрямкам доби модернізму.

Вперше на новій методологічній основі розкрито світ української культури, широку панораму її історичного розвитку. Розглянуто походження та головні етапи розвитку світової культури, особливості первісної культури, культури Стародавнього Східу, Античного світу, Європейського середньовіччя, Ренесансу, доби абсолютизму і часів Просвітництва, а також основні течії світової культури ХХ ст., зокрема, модернізм, авангардізм, функціоналізм. Значну увагу приділено питанням розвитку культури України - з часів виникнення первісного суспільства східних слов'ян до сьогодення; шляхам та проблемам духовного відродження; детальному аналізу державної політики у сфері культури; пошукам найбільш ефективних моделей її реформування і подальшого розвитку.

З переходом до інформаційного суспільства змінюється тип методологічної свідомості науки: місце модернізму займає постмодерна методологія, яка органічно поєднує природничо-наукове і гуманітарне знання, фундаментальні та прикладні його галузі, а також різні типи культур. Найбільш ефективними на сьогодні моделями дослідження глобальних, регіональних та локальних негативних проблем людства, частина яких виникла внаслідок науково-технічного розвитку, вважаються синергетичні стохастичні моделі, для побудови яких застосовується арсенал сучасних фундаментальних і прикладних математичних теорій. Постнекласична наука все тісніше взаємодіє з іншими формами знання і соціальною практикою, наукова система все більше відчуває вплив інших соціальних систем, інтра- та екстрасоціального середовища.

Висвітлено етапи еволюції екоментальності в сучасній англійській мові, лінгвофілософську парадигму та методологічні концепти англомовного дискурсу модернізму та постмодернізму, описано лінгвістичну модель інтерпретації дискурсу. Проаналізовано роль інноваційних дериватів за умов поетичного дискурсу. Розглянуто проблему стилю поетики і риторики біблійних текстів. Розкрито теоретичні засади проблеми комічного в літературознавстві.

Освещены этапы эволюции экоментальности в современном английском языке, лингвофилософская парадигма и методологические концепты англоязычного дискурса модернизма и постмодернизма, описана лингвистическая модель интерпретации дискурса. Проанализирована роль инновационных дериватов в условиях поэтического дискурса. Рассмотрена проблема стиля поэтики и риторики библейских текстов. Раскрыты теоретические основы проблемы комического в литературоведении.

Розглянуто питання зіставної лексикології та семасіології, функціонування англіцизмів у лексико-семантичній підсистемі української та польської мов. Висвітлено лінгвокогнітивний аспект функціонування міфологічних фентезі-світів у ментальному просторі мови за матеріалами англомовних творів жанру "фентезі", концептуальну семантику антропосемічних субстантивних композитів-бахувріхи сучасної англійської мови. Проаналізовано лінгвокогнітивні особливості створення контрастивних образних засобів на основі американської поезії модернізму.

Рассмотрены вопросы сопоставительной лексикологии и семасиологии, функционирования англицизмов в лексико-семантической подсистеме украинского и польского языков. Освещены лингвокогнитивный аспект функционирования мифологических фэнтэзи-миров в ментальном пространстве языка по материалах англоязычных произведений жанра "фэнтэзи", концептуальная семантика антропосемических субстантивных композитов-бахуврихи современного английского языка. Проанализированы лингвокогнитивные особенности создания контрастивных образных средств на основе американской поэзии модернизма.

Розглянуто питання фонетики, діалектології, лексикології, лінгвокультурології, фразеології, соціолінгвістики, журналістики. Висвітлено проблеми сучасного термінознавства, аспекти дослідження модернізму і постмодернізму ХХ ст., структури і семантики тексту, жанрово-стильові особливості публіцистики. Розкрито сутність та причини явища варіантності у літературній мові. Проаналізовано стан і перспективи дослідження мови українських Євангелій наприкінці XVI - першій половині XVII ст., особливості мови "Літопису Підгорецького монастиря". Викладено когнітивний підхід до дослідження фразеологічних одиниць, розглянуто структурно-семантичні моделі фразеології говірок центральної Слобожанщини. Наведено структурно-семантичну характеристику типової словотвірної парадигми дієслів з семантикою "знищувати, перетворювати на руїни". Описано структуру словотвірної парадигми іменників - найменувань особи за соціальним станом і званням, модель зіставно-типологічного дослідження паремій календарного циклу в слов'янських мовах.

Рассмотрены вопросы фонетики, диалектологии, лексикологии, лингвокультурологии, фразеологии, социолингвистики, журналистики. Освещены проблемы современного терминоведения, аспекты исследования модернизма и постмодернизма ХХ ст., структуры и семантики текста, жанрово-стилевые особенности публицистики. Раскрыты сущность и причины явления вариантности в литературном языке. Проанализированы состояние и перспективы исследования языка украинских Евангелий в конце XVI - первой половине XVII ст., особенности языка "Летописи Подгорецкого монастыря". Изложен когнитивный подход к исследованию фразеологических единиц, рассмотрены структурно-семантические модели фразеологии говоров центральной Слобожанщины. Приведена структурно-семантическая характеристика типовой словообразовательной парадигмы глаголов с семантикой "уничтожать, превращать в руины". Описаны структура словообразовательной парадигмы существительных - наименований личности по социальному положению и званию, модель сопоставительно-типологического исследования паремий календарного цикла в славянских языках.

Розглянуто питання лексикології, лінгвокультурології, проблеми сучасного термінознавства. Проаналізовано особливості семантики та функціонування фразеології, а також комунікації в різних типах дискурсу соціолінгвістики. Висвітлено культурно-естетичні аспекти вивчення літературних явищ, аспекти дослідження модернізму та постмодернізму ХХ ст., інтертекстуальні зв'язки та питання рецепції художніх творів, міфологізму та міфопоетики в літературі ХХ ст., семантики та поетики літературних творів. Значну увагу приділено журналістиці, зокрема, розглянуто проблеми редакційно-видавничої підготовки офіційних видань, стилістичні особливості газетних заголовків закарпатської періодики 1999 - 2000 рр., розкрито структоротвірний чинник українських інтернет-газет.

Рассмотрены вопросы лексикологии, лингвокультурологии, проблемы современного терминоведения. Проанализированы особенности семантики и функционирования фразеологии, а также коммуникации в разных типах дискурса социолингвистики. Освещены культурно-эстетические аспекты изучения литературных явлений, аспекты исследования модернизма и постмодернизма ХХ ст., интертекстуальные связи и вопросы рецепции художественных произведений, мифологизма и мифопоэтики в литературе ХХ ст., семантики и поэтики литературных произведений. Значительное внимание уделено журналистике, в частности, рассмотрены проблемы редакционно-издательской подготовки официальных изданий, стилистические особенности газетных заглавий закарпатской периодики 1999 - 2000 гг., раскрыт структуротворчесий фактор украинских интернет-газет.

Висвітлено актуальні проблеми сучасного мовознавства та літературознавства, журналістики. Розглянуто питання лексикології та лінгвокультурології, соціолінгвістики, граматичної будови мови, проблеми термінознавства, сучасні аспекти дослідження модернізму та постмодернізму ХХ ст., а також питання рецепції художніх творів, семантики та поетики літературних творів. Розкрито сутність оказіональної експресії, описано типи синонімії у сучасній фізичній термінології, структурно-семантичні моделі словесних товарних знаків та комерційних номенів. Проаналізовано розвиток контраверзійного літературознавства в Україні в контексті творчості Т.Г.Шевченка, особливості ремінісценції біблійних мотивів та образів у повісті українського письменника І.Сенченка "Чорна брама", вираження авторської концепції світу у романі письменника О.Слісаренка "Чорний ангел". Висвітлено особливості та наведено основні варіанти функціонування кольору в українській рекламній продукції.

Освещены актуальные проблемы современного языковедения и литературоведения, журналистики. Рассмотрены вопросы лексикологии и лингвокультурологии, социолингвистики, грамматической структуры языка, проблемы терминоведения, современные аспекты исследования модернизма и постмодернизма ХХ ст., а также вопросы рецепции художественных произведений, семантики и поэтики литературных произведений. Раскрыта сущность окказиональной экспрессии, представлены типы синонимии в современной физической терминологии, структурно-семантические модели словесных товарных знаков и коммерческие номены. Проанализированы развитие контраверзионного литературоведения в Украине в контексте творчества Т.Г.Шевченка, особенности реминесценции библейских мотивов и образов в рассказе украинского писателя И.Сенченко "Черные ворота", выражение авторской концепции мира в романе писателя О.Слисаренка "Черный ангел". Изучены особенности и представлены основные варианты функционирования цвета в украинской рекламной продукции.

Розглянуто питання лексикології, лінгвокультурології, соціолінгвістики, словотвору і граматичної будови мови, проблеми сучасного термінознавства. Проаналізовано особливості термінотворення від англомовних основ у системі української правничої термінології, роль колоквіалізмів у фреймовій репрезентації іронії в пресі. Висвітлено культурно-естетичні аспекти вивчення літературних явищ, сучасні аспекти дослідження модернізму і постмодернізму ХХ ст., творчість П.Тичини в оцінці критики 1920-х рр., своєрідність інкорпорації фройдизму в оповіданні В.Підмогильного "В епідемічному бараці", рецепцію творчості М.Хвильового в українському літературознавстві, семантику і поетику літературних творів.

Рассмотрены вопросы лексикологии, лингвокультурологии, социолингвистики, словообразования и грамматической структуры речи, проблемы современного терминоведения. Проанализированы особенности терминообразования от англоязычных основ в системе украинской юридической терминологии, роль колоквиализмов в фреймовой репрезентации иронии в прессе. Освещены культурно-эстетические аспекты изучения литературных явлений, современные аспекты исследования модернизма и постмодернизма ХХ ст., творчество П.Тычины в оценке критики 1920-х гг., своеобразие инкорпорации фройдизма в рассказе В.Подмогильного "В эпидемическом бараке", рецепция творчества Н.Хвылевого в украинском литературоведении, семантика и поэтика литературных произведений.