Запропоновано загальний метод побудови динамічного та дисипативного членів у рівнянні руху магнетизації на основі кінетичних рівнянь Онзагера. Особливу увагу приділено явищам дисипації. Розвинено теорію дисипативної функції феромагнетиків, антиферомагнетиків та парамагнетиків. Показано, що ефективні магнітні поля, що відповідають магнетизації та магнітному моменту (або їхній лінійній комбінації) підрешітки, можуть бути визначальними змінними дисипативної функції. Метод побудови дисипативної функції складається з трьох етапів. По-перше, проводиться класифікація взаємодій в магнетиках, а саме розділення їх на обмінні та релятивістичні; по-друге, побудовано інваріанти ефективного магнітного поля відповідно до симетрії кристалів; по-третє, розглянуто мікроаспекти коефіцієнтів дисипації в магнетиках. При цьому враховуються найнижчі степені ефективного магнітного поля в розкладі дисипативної функції. Дисипативна функція кристала дозволяє знайти релаксаційні доданки в рівняннях магнітних моментів мігнітної підрешітки. З метою ілюстрації методу розглянуто затухання спінових хвиль, рухливість доменної стінки та ширини ліній магнітного та феромагнітного резонансів. Розглянуто також релаксаційні процеси динамічних солітонів у феромагнетиках.

Побудовано теорію збурень для повного кутового моменту електромагнітних полів у слабонапрямних оптичних волокнах. Встановлено структуру основних мод випромінення, пов'язаних з їхньою здатністю переносити кутовий момент, сформульовано і доведено теорему про момент імпульсу суперпозиції електромагнітних полів. В першому порядку теорії збурень побудовано гамільтоніан спін-орбітальної взаємодії, проведено порівняння з відомим квантово-механічним результатом.

Висвітлено проблему проектування цифрових пристроїв на базі токових елементів - нових КМОП логічних елементів, що споживають однаковий струм як у станах логічного "0" чи "1", так і в момент переходу з одного стану в інший. Завдяки таким властивостям, токові елементи не генерують перешкод (так званого цифрового шуму), і тому можуть бути розмішені на одному кристалі з аналоговими пристроями, що утворює разом однокристальну аналого-цифрову СБИС-систему (англ. System On Chip). Досліджено логічні властивості токових елементів. Показано, що "алгебра" токових елементів відрізняється від алгебри Буля, і крім того, є багатозначною. Запропоновано способи мінімізації логічних функцій в "алгебрі" токових елементів. Наведено приклади "токових прототипів" деяких стандартних цифрових пристроїв: суматорів, тригерів, комутаторів та ін. Отримані пристрої мають меншу кількість логічних елементів (до 35 %) у порівнянні з їх аналогами, побудованими на звичайних логічних елементах КМОП.

Отримано рівняння неперервності для спінового і кутового моментів. На базі цих рівнянь розглянуто проходження світла крізь еліптично деформовані світловоди. Побудовано уточнену теорію досліду Р. А. Бета. Отримано вирази для елементарного механічного моменту і сили, що діє на поглинальну частинку.

Стартстопові приймачі, які забезпечують роботу систем на основі розрядно-цифрових кодів, автоматично з визначеною вірогідністю за рахунок змінного числа значущих моментів модуляції входять у фазу за декілька циклів. Сигнальні конструкції, реалізовані на базі багатопозиційних часових сигналів, мають постійне число моментів модуляції, що не дозволяє автоматичне фазування приймача. Запропоновано алгоритм оцінки фазового стану приймача в першому циклі і примусового фазування у другому.

Рассмотрены основные сведения, необходимые разработчику приложений для Windows 95, Windows 98 и Windows NT. Проанализированы основные моменты объектно-ориентированного программирования. Подробно описаны новые возможности программы, интегрированная среда разработки приложений и методы управления проектами, способы использования и создания компонентов, приемы разработки, предназначенных для работы с базами данных.

На базі S-матричного формалізму Гелл-Мана та Лоу досліджено динаміку взаємодії багатоелектронного атома з одномодовим і багатомодовим лазерними імпульсами. Розглянуто трифотонний перехід 6S-6F в атомі Cs. Показано, що динамічне зміщення атомної лінії за дії багатомодового лазерного імпульсу значно більше, ніж відповідне зміщення за дії одномодового імпульсу. Розглянуто нові перспективи використання фотонної (багатофотонної) луни як фізичного принципу для реалізації нейромереж у системах обробки оптичної інформації. Проаналізовано функціонування оптичної нейромережі на базі ефекту трифотонної луни. Останній використано для високоефективної реалізації в оптиці нейромережі з запізненням для обробки ускладненої послідовності образів.

Методом когерентного потенціалу, що базується на кластерному розкладі для функції Гріна невпорядкованої системи, описано електронний енергетичний спектр та магнітне впорядкування в системах із сильними електронними кореляціями. У змінних потенціал кулонівського відштовхування - електронна концентрація побудовано магнітну фазову діаграму. За допомогою параметрів близького та далекого порядків в орієнтації локалізованих магнітних моментів визначено межі областей існування фаз.

Отримано узагальнені рівняння Ейлера для системи прискорення. Знайдені рівняння вміщують всі інерційні сили і їх моменти в загальному вигляді. Показано, що для випадку сепарабельних загальних ейлеровських рівнянь вони можуть розглядатися з використанням торсорної теорії.

Побудовано асимптотичну теорію руху зарядженої частинки в електромагнітних полях для загального випадку скінченних ефектів Ларморівського радіуса за допомогою методу усереднення Крилова - Боголюбова - Зубарєва. Знайдено адіабатичні інваріанти руху першого та другого порядків. Розглянуто нелінійні каскади коливань і стійкість магнітизованої плазми у зв'язку з макроскопічними адіабатичними інваріантами. З'ясовано відношення квазічастинкового підходу до загального асимптотичного методу усереднення для нелінійних динамічних систем зі швидкозмінною фазою.

Розглядається проблема розповсюдження оптичних вихорів в багатомодових волокнах. Показано яких структурних змін дізнають хвильова і променева поверхні при переході із вільного простору в середовище волокна. Записане рівняння неперервності для потоку кутового момента вихора в неоднорідному середовищі.

Рівняння сильного зв'язку для амплітуд переходів використано для дослідження іонізації воднеподібних атомів інтенсивним монохроматичним лазерним полем. Ортогональний нормалізований базис, в якому розв'язок залежного від часу рівняння є розширеним, містить незбурені хвильові функції дискретного спектра та узагальнені кулонівські хвильові функції континууму. Для дослідження рівнянь сильного зв'язку використано той факт, що зв'язано-вільні та вільно-вільні переходи є ефективними в різних областях комплексної площини часу. Сформульовано спрощені рівняння, а рівняння для зв'язано-вільних переходів зведено до звичайних диференціальних рівнянь. Рівняння для вільно-вільних переходів розв'язано з використанням квадратур. Отримано результати з іонізації атома водню з основного стану в сильному та надсильному лінійно поляризованих полях. Наведено енергетичні розподіли електронів та їх розподіли за кутовими моментами. Показано, що у цьому випадку основний стан повністю розпадається, а вільно-вільні переходи грають визначну роль у динаміці процесу. Враховано також електронні переходи з континууму на вищі рідбергівські стани. Знайдено, що загальне заселення всіх рідбергівських станів є меншим, ніж 5 %. Обговорено область застосованості підходу. Наведено порівняння з числовими результатами, отриманими іншими авторами.

Методом когерентного потенціалу, що базується на кластерному розкладі для функції Гріна невпорядкованої системи, описано електронний енергетичний спектр та магнітне впорядкування в системах з сильними електронними кореляціями. У змінних потенціал кулонівського відштовхування - електронна концентрація побудовано магнітну фазову діаграму. За допомогою параметрів близького та далекого порядків у орієнтації локалізованих магнітних моментів визначено межі областей існування магнітних фаз.

У рамках лінійної пружності досліджено поля напружень і деформацій, індуковані процесом дифузії водню в тонкій необмеженій пластині. Показано, що навіть за наявності значних обмежень у пластині реалізується складний деформаційний і напружений стан, що еволюціонує з плином часу. Оскільки в початкові моменти в пластині існує значний градієнт швидкостей деформацій, виникають в'язкі напруження, величина яких залежить від градієнта швидкостей деформацій. Проведено комп'ютерні підрахунки компонент тензора воднепружних напружень, що виникають у паладії, а також величини в'язких напружень. Зсувний характер в'язких напружень визначає їх вплив на еволюцію структури матеріалів.

Наведено класифікацію нелінійностей та редукцію еволюційних рівнянь з диференціальними зв'язками. Детально розглянуто параболічну варіаційну нерівність четвертого порядку в необмеженій області, а також математичне моделювання процесу накопичення білка у зерні сої. Окремі розділи присвячено невідомим давньоєгипетським математичним методам астрономічних обчислень (III тис. до н.е.). Досліджено рух частинок над змінним рельєфом на основі числового експерименту, а також інтегральне перетворення Фур'є зі спектральним параметром на трискладовій декартовій осі. Детально проаналізовано дифузійну апроксимацію критичного режиму багатоканальних стохастичних мереж Джексона, способи побудови та умови існування узагальнених моментних зображень подвійних числових послідовностей тощо.

Розглядаються основнi характеристики та конструктивнi особливостi єдиної експлуатованої на даний момент авiацiйно-космiчної системи "Пегас". Приводяться данi про компоновочну схему, систему наведення та керування, технологiю та використанi матерiали, енергетичнi характеристики, типову програму польоту та особливостi наземного обслуговування авiацiйно-космiчної системи.

Обгрунтовується необхідність глибокого вивчення історії всіма громадянами України незалежно від спеціальності і посади. Дається коротка характеристика держави, висвітлюється питання виникнення українського народу і української мови, тезисно викладається прадавня, середньовічна і сучасна історія України. Особлива увага звертається на спроби різних поневолювачів асимілювати український народ і позбавити його історичної пам'яті та рідної мови. Розглядається новітній етап в історії України з моменту проголошення її незалежності.

По результатам испытаний цилиндрических и плоских образцов на растяжение определена чувствительность рессорной стали к водородному охрупчиванию. Критериями служили момент начала генерации сигналов акустической эмиссии (АЭ) и сумма их амплитуд. Показано, что в процессе деформирования образцов ненаводороженной стали сигналы АЭ отличаются низким значением суммы амплитуд и суммарного счета импульсов, превышающих уровень дискриминации. Максимальные амплитуды, фиксируемые на выходе первичного преобразователя, для ненаводороженных образцов несколько выше при меньшем количестве событий, чем для образцов, подвергнутых наводороживанию. По нарушению эффекта Кайзера можно судить о склонности материала к водородной деградации. Дополнительную информацию о ней можно получить и по спектральным характеристикам сигналов АЭ.

Последовательно изложен алгебраический метод решения обратной задачи теории рассеяния в нетрадиционных постановках, когда исходные данные рассеяния зависят от переменных значений кулоновской константы связи и матрица рассеяния является рациональной функцией параметров уравнения Шредингера. Рассмотрена обратная задача восстановления потенциала взаимодействия в новой постановке, когда фазовые сдвиги заданы при фиксированных физических значениях энергии и орбитального момента, но при различных физических значениях кулоновской константы связи. Решена также обратная задача в обобщенном варианте - с линейной зависимостью энергии, квадрата орбитального момента и кулоновской константы связи в исходных данных рассеяния. Выяснен характер влияния знака потенциала на расположение полюсов матрицы рассеяния и поведение фазы рассеяния. Установлена связь между однопараметрическими задачами теории потенциального рассеяния заряженных частиц.

Описано ітераційну процедуру відновлення форми об'єкта великих електричних розмірів шляхом послідовного просування у часі, яка базується на порівнянні кожного моменту часу розрахункових значень перехідної характеристики об'єкта та показників перехідної характеристики, отриманої в результаті експерименту та визначення різниці між ними. На її підставі уточнено форму об'єкта. За допомогою даного методу відновлено форму "освітлених" частин сфери та тривісного еліпсоїда за умови різних співвідношень між півосями для випадків осьового зондування.