Висвітлено мало визначені у музикознавстві питання теорії хорового виконавства, жанру, стилю.

Досліджуються актуальні проблеми української музичної культури, теорії, історії музики, музичної естетики, культурології. Розглядаються питання трансформації монодичних принципів у покаянних мотетах, атрибуції піснеспівів київського розспіву в контексті української співацької культури XVII-XVIII ст., взаємозв'язку української та словацької духовної музичної творчості XVII-XVIII ст. Аналізуються історичні паралелі життя і творчості видатних діячів української культури XIX ст. М.Лисенка та М.Костомарова, роль братських хорів в музичній культурі Чернігівщини початку XX ст. Викладаються нові сучасні концепції музичного стилю, теорія жанру фортепіанної сонати, досліджуються оперні маргіналії Ф.Шуберта та ін.

Розглянуто стилістику монодіалогу в камерній симфонії 1990-х рр., особливості жанру камерної симфонії в сучасній українській музиці, українське партесне багатоголосся як перехід від модальної до функціональної гармонії. Проаналізовано суспільні функції музики, принципи художньо-стильової еволюції, зв'язки мистецтва готики і схоластики. Особливу увагу приділено теорії музики та проблемам музичного виконавства.

Розглянуто широке коло культурологічних, музично-історичних, теоретичних, естетичних та наукознавчих питань. Висвітлено парадигматичні аспекти розвитку понятійного апарату музикознавства, феноменологію музичного мислення, напрями розвитку українського церковного співу в XVI - XVII ст. Проаналізовано співвідношення системно-структурного та польового підходів до аналізу музичних явищ, проблему системного вивчення музичного виконавства, поняття експресії у зарубіжному музикознавстві.

Висвітлено різнобічні грані духовного перетворення сучасного буття у його протиріччях, філософські проблеми музикознавства в онтологічному й аналітичному аспектах. Проаналізовано драматичні та трагічні долі видатних одеських музикантів, композиторів, педагогів, а також питання історичного становлення музичних стилів, жанрів, стильових і фактурних понять. Наведено відомості про інструментарій, літературні та нотні джерела, склад інструментальних і хорових колективів, артикуляцію, динаміку, звуковедення. Охарактеризовано вітчизняні (у т.ч. російські) виконавські та педагогічні школи, серед яких - школа Г.Нейгауза, Т.Кравченко, Одеська вокальна школа, віолончельна школа у Києві.

Роботу присвячено дослідженню складних стильових процесів у камерній музиці сучасних українських композиторів. Вперше до наукового обігу українського музикознавства залучено абсолютно новий матеріал - 22 твори 15-ти композиторів, серед яких: "Скерцо" О.Скрипника, "Музика Рудого лісу" Є.Станковича, "Концерт-триптих" І.Карабиця тощо. Зроблено аналітичні спостереження над творами під кутом зору постмодерністського світогляду, що домінував наприкінці ХХ ст.

Обгрунтована одна з проблем сучасного музикознавства - проблема редагування класичної спадщини. Предметом дослідження обрані ранні сонати Й.Гайдна, які є зразком становлення класичного сонатного циклу.

Работа посвящена поездке М.И.Глинки на Украину с целью набора певчих для Императорской Придворной Капеллы в 1838 г. Предпринята попытка разгадать истинное содержание жизненных впечатлений композитора, скрытых за маргиналиями, корректурными правками, в контексте европейской культуры конца XVIII - начала ХІХ вв.

Проведено компаративний аналіз систем мистецької освіти в Україні та деяких європейських країнах. Розглянуто інтеграційні процеси у взаємодії світової та вітчизняної моделей вузівської музично-теоретичної освіти, плюралізм інтерпретацій як формування художньої концепції твору, періодизацію українського музично-культурного процесу ХХ ст. як проблему динаміки культури. Висвітлено значення специфіки фактора спадкоємності у вокально-педагогічній діяльності, стильові тенденції в камерній музиці українських композиторів 80 - 90-х рр. ХХ ст.

Розглянуто питання театрознавства, музикознавства, образотворчого мистецтва, культурології. Висвітлено теоретичні проблеми сучасного театрознавства, типологію театральної гри у драматичному аспекті. Визначено особливості філософсько-сценографічного осмислення трагедії В.Шекспіра "Гамлет" англійським режисером та художником Г.Крейгом та випускником Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, сценографом А.Романченком. Проаналізовано прояви естетики постмодернізму в українській фортепіанній музиці 1960 - 1990 рр. Описано типологізацію українських в'язаних виробів кінця ХІХ - першої половини ХХ ст., а також типологізацію композиційних структур шляхетських гербів Галичини. Розкрито ідейно-філософські та естетичні засади українського футуризму в полілозі з італійськими та російськими інваріантами у першій третині ХХ ст. Висвітлено процеси акультурації та інкультурації у міжнародних фестивалях сучасної музики в Україні.

Рассмотрены вопросы театроведения, музыковедения, изобразительного искусства, культурологии. Освещены теоретические проблемы современного театроведения, типология театральной игры в драматическом аспекте. Определены особенности философско-сценографического осмысления в трагедии В.Шекспира "Гамлет" английским режиссером и художником Э.Крейгом и выпускником Национальной академии изобразительного искусства и архитектуры, сценографом А.Романченком. Проанализированы проявления эстетики постмодернизма в украинской фортепианной музыке 1960 - 1990 гг. Представлены типологизация украинских вязаных изделий конца ХІХ - первой половины ХХ ст., а также типологизация композиционных структур гербов Галиции. Раскрыты идейно-философские и эстетические основы украинского футуризма в полилоге с итальянскими и русскими инвариантами в первой трети ХХ ст. Освещены процессы акультурации и инкультурации в международных фестивалях современной музыки в Украине.

Висвітлено проблеми театрознавства, образотворчого мистецтва, архітектури, музикознавства. Розглянуто питання квантовомеханічної інтерпретації феномену сценічної коекзистенції. Проаналізовано вплив музично-педагогічної діяльності Львівського братства на процес реформування церковного співу в Україні в кінці XVI - на початку XVIII ст. на основі архівно-бібліографічних матеріалів, роль "Празької школи" львівських композиторів у музичному житті краю першої половини ХХ ст. Наведено результати досліджень з історії Львівського оперного театру 1941 - 1944 рр.

Освещены проблемы театроведения, изобразительного искусства, архитектуры, музыковедения. Рассмотрены вопросы квантовомеханической интерпретации феномена сценической коэкзистенции. Проанализированы влияние музыкально-педагогической деятельности Львовского братства на процесс реформирования церковного пения в Украине в конце XVI - начале XVIII ст. на основе архивно-библиографических материалов, роль "Пражской школы" львовских композиторов в музыкальной жизни края первой половины ХХ ст. Приведены результаты исследований из истории Львовского оперного театра 1941 - 1944 гг.

Розглянуто творчість композиторів у різних жанрах і формах професійної музики, відзначено кращі здобутки. Висвітлено особливості народної творчості, музично-театрального та концертного життя, процес розвитку музичної освіти, фольклористики та музикознавства.

Рассмотрено творчество композиторов в разных жанрах и формах профессиональной музыки, отмечены лучшие достижения. Освещены особенности народного творчества, музыкально-театральной и концертной жизни, процесс развития музыкального образования, фольклористики и музыкознания.

Розглянуто питання музикознавства та музичної педагогіки, культурології, проблеми образотворчого мистецтва. Висвітлено діяльність хору "Тернопільський Боян" в контексті становлення музичного професіоналізму в Галичині у другій половині ХІХ - першій половині ХХ ст., державної української капели "Думка" як фактор збереження національної культури в Україні у 1920 - 1930 рр. Проаналізовано творчість народної артистки УРСР, солістки Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т.Г.Шевченка, доцента кафедри сольного співу Київської державної консерваторії ім. П.І.Чайковського Л.Лобанової в контексті розвитку українського оперного виконавства в 1940 - 1960 рр., регіональні традиції та мистецькі інтеграційні процеси львівської скрипкової виконавсько-педагогічної школи. Визначено наукові перспективи української вокальної школи.

Рассмотрены вопросы музыковедения и музыкальной педагогики, культурологии, проблемы изобразительного искусства. Освещены деятельность хора "Тернопольский Боян" в контексте становления музыкального профессионализма в Галиции во второй половине ХІХ - первой половине ХХ ст., государственной украинской капеллы "Думка" как фактор сохранения национальной культуры в Украине в 1920 - 1930 гг. Проанализированы творчество народной артистки УССР, солистски Киевского государственного академического театра оперы и балета им. Т.Г.Шевченка, доцента кафедры сольного пения Киевской государственной консерватории им. П.И.Чайковского Л.Лобановой в контексте развития украинского оперного исполнительства в 1940 - 1960 гг., региональные традиции и художественные интеграционные процессы львовской скрипичной исполнительско-педагогической школы. Определены научные перспективы украинской вокальной школы.

Розглянуто питання музикознавства та музичної педагогіки, театру і кіно, культурології, проблеми образотворчого мистецтва. Проаналізовано особливості професійних якостей диригента-хормейстера, місце хореографічного мистецтва в освітньо-виховному процесі. Висвітлено основні складові професіоналізму актора-майстра сценічної творчості. Визначено тенденції розвитку музичного мистецтва України 1980 - 1990 рр., музично-театральні жанри як джерельну базу рок-музики.

Рассмотрены вопросы музыковедения и музыкальной педагогики, театра и кино, культурологии, проблемы изобразительного искусства. Проанализированы особенности профессиональных качеств дирижера-хормейстера, место хореографического искусства в образовательно-воспитательном процессе. Освещены основные составные профессионализма актера-мастера сценического творчества. Определены тенденции развития музыкального искусства Украины 1980 - 1990 гг., музыкально-театральные жанры как ключевая база рок-музыки.

Розглянуто питання теоретичного та історичного музикознавства, проблеми музичного виконавства і педагогіки. Висвітлено основні тенденції історичної еволюції ансамблевої естетики. Проаналізовано значення тембро-фактурного комплексу в утворенні оркестрового стилю, організаційно-педагогічну систему вокально-методичної підготовки вчителів музики. Розкрито психолого-педагогічні засади диригентської діяльності вчителя музики.

Рассмотрены вопросы теоретического и исторического музыковедения, проблемы музыкального исполнительства и педагогики. Освещены основные тенденции исторической эволюции ансамблевой эстетики. Проанализированы значение тембро-фактурного комплекса в образовании оркестрового стиля, организационно-педагогическая система вокально-методической подготовки учителей музыки. Раскрыты психолого-педагогические основы дирижерской деятельности учителя музыки.

Розглянуто питання теоретичного й історичного музикознавства, проблеми музичного виконавства та педагогіки. Описано жанрово-конструктивні елементи пейзажу в музиці Є.Станковича. Проаналізовано роль осмогласся в російській співацькій культурі другої половини XVII - XVIII ст. Представлено темброві характеристики саксофона. Висвітлено проблему цілісності та інтегративності у системі професійної підготовки педагогів. Наведено педагогічні вимоги до підвищення ефективності інструментальної музично-виконавської підготовки студентів у ВНЗ.

Рассмотрены вопросы теоретического и исторического музыковедения, проблемы музыкального исполнительства и педагогики. Представлены жанрово-конструктивные элементы пейзажа в музыке Е.Станковича. Проанализирована роль осмогласия в российской певческой культуре второй половины XVII - XVIII ст. Изложены тембровые характеристики саксофона. Освещена проблема целостности и интегративности в системе профессиональной подготовки педагогов. Приведены педагогические требования к повышению эффективности инструментальной музыкально-исполнительской подготовки студентов в ВУЗ.

Розглянуто проблеми музичних культурології, мислення, творчості та виконавства. Проаналізовано особливості становлення історіографії з питань камерного ансамблю, тонально-гармонічної системи та інтонаційної драматургії в опері Е.Крженека "Карл V". Розкрито сучасні аспекти музикознавчого дослідження версифікації техніки вірша, мелодико-ритмічний аспект джазового імпровізування Б.Гудмена, методичні аспекти аналізу неофольклорних явищ. Охарактеризовано поліфонічні принципи організації художньо-текстуальної єдності музичного твору.

Рассмотрены проблемы музыкальных культурологии, мышления, творчества и исполнения. Проанализированы особенности становления историографии по вопросам камерного ансамбля, тонально-гармонической системы и интонациональной драматургии в опере Э.Крженака "Карл V". Раскрыты современные аспекты музыковедческого исследования версификации техники стихотворения, мелодико-ритмический аспект джазовой импровизации Б.Гудмена, методические аспекты анализа неофольклорных явлений. Охарактеризованы полифонические принципы организации художественно-текстуального единства музыкального произведения.

Проаналізовано особливості української музичної культури, грунтуючись на засадах культурології. Висвітлено минуле і сьогодення київської фортепіанної школи у контексті вітчизняної музичної культури. Розглянуто театр ляльок як типологічну модель режисерського театру.

Висвітлено культурологічні та філософські проблеми музикознавства. Розглянуто питання історії та теорії музичного мистецтва і культури. Наведено сучасні погляди на музичну освіту та педагогіку. Проаналізовано деякі аспекти організації самостійної роботи вокаліста у процесі навчання та творчої діяльності. Особливу увагу приділено прогресивним школам і новітнім методикам підготовки музичних виконавців. Описано механізм становлення якісного звуку в процесі навчання гри на тромбоні. Розкрито роль раціональних засад у майстерності концертмейстера.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ31г(4Укр)63

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ